Справа № 161/21175/25
Провадження № 1-кп/161/1371/25
м. Луцьк 16 грудня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025030580001811 від 20.06.2025, який надійшов до суду 15.10.2025 від Луцької окружної прокуратури Волинської області, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за аресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, голова ОСББ «Щасливі оселі», одруженого, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 , близько 00 години 05 хвилин, 20.06.2025, керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Toyota», моделі «Prius», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та рухаючись ним автодорогою Т0303 зі швидкістю 80 км/год в межах с. Промінь, Луцького району, Волинської області, в порушеннях п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, проявив безпечність та неуважність, неправильно урахував дорожню обстановку, не зменшив швидкість в населеному пункті, перетнув дорожню розмітку ПДР 1.1 та виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перебував за графічними координатами (50.6619253, 25.2860105), внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.
Внаслідок грубих порушень вищевказаних Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_5 спричинив пішоходу ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великого вертлюга лівої стегнової кістки без зміщення, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани на потиличній ділянці голови, забою правого плечового суглобу, забою з саднами на шкірі правого ліктьового суглобу, саден в ділянці правої кисті та бокової поверхні правого стегна у верхній третині, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
Таким чином, у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3. (б), 12.1., 12.2., 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України:
п. 2.3. (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.2. у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
п. 12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
п. 12.4. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.;
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, керуючи автомобілем марки «Toyota», моделі «Prius», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати його.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, своїми необережними протиправними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та дані особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд по справі не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний тяжкий злочин у сфері безпеки дорожнього руху, однак вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, матеріальні збитки частково відшкодовано. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, та покладенням обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Окрім того, обвинуваченому ОСОБА_5 слід також призначити обов'язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на мінімальний строк.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов Комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» - 19 749 грн. 09 коп. витрат, понесених лікарняною установою на лікування потерпілої ОСОБА_6 , що підтверджені документально. При визначенні вищевказаної суми, суд приймає до уваги часткове відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди у сумі 10 000 грн., що стверджується відповідними квитанціями.
Згідно ст. ст.100 ч.9, 124 ч.2, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів, процесуальних витрат, а також арештованого майна.
Керуючись ст.ст. 100, 174, 128, 129, 370, 371, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного цим вироком основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов Комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» - 19 749 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 09 коп. витрат, понесених лікарняною установою на лікування потерпілого ОСОБА_6 .
Речові докази:
-транспортний засіб «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_5 ;
-CD-R диск з відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Арешт, накладений 23.06.2025 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 20.06.2025, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий