Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/574/25
Єдиний унікальний №733/1757/25
Рішення
Іменем України
17 грудня 2025 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді Т.В. Карапиш
за участю секретаря Л.М. Чигрин
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивує тим, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 17 серпня 2015 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, після укладення якого позивачка змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони з відповідачем мають різні погляди щодо сімейних відносин, цінностей та обов'язків, відсутнє взаєморозуміння, в результаті чого між ними постійно виникають сварки та побутові конфлікти. На даний час вони хоча і проживають разом, проте фактичні шлюбні відносини між ними припинені, а тому подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам заявниці. Просить розірвати шлюб, після розірвання якого залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » та стягнути з відповідача на її користь понесені витрати по сплаті судового збору.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 20). Надала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі. Позов підтримує та просить його задовольнити. Проти надання судом строку для примирення з відповідачем категорично заперечує та просить розірвати шлюб, оскільки примирення з відповідачем не відбудеться, так як позивач ОСОБА_1 постійно завдає їй психічного та фізичного болю, що негативно впливає на здоров'я їх спільної з відповідачем дитини.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У наданій 03.09.2025 року заяві просив зупинити провадження у справі та надати йому з позивачкою строк для примирення на 6 місяців.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 серпня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 5).
Від даного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як визначено частиною 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ст. 3 СК України).
Судом всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу та встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, а позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу та переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться. Оскільки обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Позивачка не виявила бажання примиритись, хоча відповідач наполягав на цьому.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони сімейно-шлюбних стосунків не підтримують та не мають наміру поновлювати сімейно-шлюбні відносини, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх неповнолітньої дитини, а також моральним засадам суспільства та надання судом строку для примирення сторін не сприятиме відновленню сім'ї, так як відповідачка категорично заперечує проти цього. А тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки витрати по сплаті судового збору, сплачені при подачі позову в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 49, 141, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104-105,110,111,112,114,115 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17 серпня 2015 року Виконавчим комітетом Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, актовий запис № 01 від 17 серпня 2015 року, розірвати.
Позивачці після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Суддя Т. В. Карапиш