Справа № 523/12529/23
Провадження №2/523/89/25
"10" грудня 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
за участю секретаря Мельніченко Г.О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження, справу за позовом -
ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 (остання відома адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Всеукраїнський центр правничої допомоги» (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 120), про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого володіння,
Установив:
ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовними вимогами до відповідачів та після зміни підстав позову просили:
1. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 22 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., реєстровий №4377.
2. Витребувати 1/3 частину квартири, загальною площею 34.0 кв.м., житловою площею 15.1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , з незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Витребувати 1/3 частину квартири, загальною площею 34.0 кв.м., житловою площею 15.1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , з незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
4. Витребувати 1/3 частину квартири, загальною площею 34.0 кв.м., житловою площею 15.1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , з незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_8 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_6 , набута на підставі договору дарування від 16.04.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Фроловою Р.В., реєстровий №970.
16.04.2021 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 укладено Іпотечний договір, за умовами якого квартира була передана в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з Договору позики, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем 16.04.2021 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
22.12.2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири.
Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу, квартира продана в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».
На підставі заяви ОСОБА_5 від 22.12.2021 року, посвідченої приватним нотаріусом ОМНО Фроловою Р.В., реєстровий №4376, припинено державну реєстрацію обтяження майна іпотекою.
28.01.2022 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чередніченко Г. А.
Згідно інформаційної довідки від 01.05.2023 року №330717882 з Державного реєстру речових прав за ОСОБА_7 право власності на квартиру залишається зареєстрованим.
У ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є спільна дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_8 державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. заведена спадкова справа №56/2022, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.
Відповідно до довідки від 16.05.2023 року №1272/02-14, виданої нотаріусом, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями, які станом на дату видачі довідки прийняли спадщину.
Відчуження квартири в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» після смерті ОСОБА_8 , її подальший повторний продаж іншій особі, перешкоджають спадкоємцям в реалізації своїх прав. Спадкоємці позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину.
З аналізу змісту ст. 35, 36, 38 ЗУ «Про іпотеку», п. 3.4, 4.1 іпотечного договору вбачається, що вимога вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодавцю та боржнику та повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки є двома окремими документами, при цьому, для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки подається саме копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору.
З аналізу змісту Повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 можливо дійти до висновку, що такий документ (повідомлення) не є вимогою про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, з огляду на наступне:
1) Невідповідність назви документа (повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу квартири…) змісту ст. ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», п. 3.4. іпотечного договору, п. 61 Порядку № 1127.
2) Відсутність у повідомленні про намір укласти договір купівлі продажу квартири вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 денний строк, надалі цитується зміст повідомлення:
Відповідно до договору позики від 16.04.2021 р. ви отримали грошові кошти, у розмирі 559000 гривень, що складало еквівалент 20000 доларам США.
Строк виконання Ваших зобов'язань сплинув 16.06.2021 р.
Станом на 19.06.2021 ви маєте заборгованість по тілу позики 543000 грн., що еквівалентно 20000 доларам США за курсом НБУ 27,17 грн./1 дол. та заборгованість по пені, у розмирі 48906 грн., нарахованої Вам відповідно до п. 9 договору позики.
Повідомляю Вам про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки та, у зв'язку з цим про намір укласти договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 з третіми особами за ціну, визначену оцінкою майна суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та п. 4.1. іпотечного договору, укладеного між мною та Вами 16.04.2021 р.
Отже, у вищенаведеному повідомленні від 19.06.2021 року іпотекодержатель не заявляє вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 денний строк.
З договору позики від 16.04.2021 року та договору іпотеки вбачається, що позичальник (іпотекодавець) зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 .
З Довідки Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області № 104/05-13-06 від 01.02.2022 р. вбачається, що померлий ОСОБА_8 постійно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_7 .
Проте, повідомлення від 19.06.2021 року було направлено за адресою: АДРЕСА_6 та було повернуто, що вбачається з накладної «Спецкур'єр».
На момент укладення договору-купівлі продажу від 22.12.2021 року ОСОБА_8 вже помер, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вартість квартири, визначена в договорі купівлі-продажу від 22.12.2021 року в розмірі 520555,00 грн. є значно меншою ніж зазначено в іпотечному договору, а саме 635225,00 грн.
З огляду на надані висновки застосування норм спадкового права, кредитором звернуто стягнення на предмет іпотеки без урахування процедури пред'явлення вимог до спадкоємців.
У зв'язку з вищевикладеним позивачі звернулись до суду з вказаним позовом.
На адресу суду 26 липня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 (остання відома адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого володіння.
22 серпня 2023 року (а.с. 61) провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року накладено арешт на належне на праві власності ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) майно, а саме квартиру загальною площею 34.0 кв.м., житловою площею 15.1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 . (а.с. 63,64).
Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року витребувано від державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діани Миколаївни (вул. Костіна, 19. м. Біляївка, Одеський р-н. Одеська обл., 67602) належним чином завірену копію спадкової справи №56 2022. заведену до майна померлого ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни (вул. Героїв-Прикордонників, буд.7, м. Одеса, 65059) належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідченого 22.12.2021 року, реєстровий №4377, та всіх документів, на підставі яких його було посвідчено. (а.с. 66,67).
Ухвалою суду від 28 травня 2024 року заяву відповідача ОСОБА_5 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Консалтинг Груп», котре заявлено в рамках розгляду цивільної справи за № 523/12529/23 - задоволено.
Залучено до участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого володіння, у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Консалтинг Груп» (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 16/2). (а.с. 182, 183).
Ухвалою суду від 24 березня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача - адвоката Чумаченка С. О. про зміну підстав позову від 17 березня 2025 року, що подана в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 (остання відома адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого володіння. (т.2, а.с. 67).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Консалтинг Груп» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Всеукраїнський центр правничої допомоги».
25.04.2025 року набрав чинності Закон № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", відповідно до якого Суворовський районний суд міста Одеси змінено на Пересипський районний суд міста Одеси.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ревенко А. Д. надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, про розгляд справи обізнані належним чином, причин неявки суду не сповістили та з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались.
Відповідачі та представник третьої особи в підготовче засідання не прибули, про розгляд справи судом обізнані належним чином, причин неявки суду не сповістили та з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались.
Матеріали справи (т.1, а.с. 101-107) містять відзив відповідача ОСОБА_5 .
Зазначений відповідач заперечував проти задоволення позову, виходячи з наступного.
Позивачі посилаються на те, що їх права на першочергове придбання предмету іпотеки були порушені через відсутність повідомлень на їх адресу про намір продати предмет іпотеки у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Але такі доводи спростовуються матеріалами нотаріальної справи, згідно яких між ОСОБА_5 та іпотекодавцем ОСОБА_8 було укладено договір позики від 16.04.2021р., за яким він отримав у позику суму, еквівалентну 20000 доларам США, що складало на той час 559000 гривень за курсом НБУ.
Боржник зобов'язався повернути позику у термін до 16.06.2021р., згідно п. 4 Договору позики.
Згідно п. 9 Договору позики, у разі несвоєчасного повернення позики, Боржник зобов'язується сплатити суму Боргу та пеню, у розмирі 3% від простроченої суми платежу за кожний день прострочки.
В забезпечення зобов'язань за Договором позики, між ОСОБА_5 та Боржником 16.04.2021р. укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки виступила спірна квартира.
Розділом 4 Договору іпотеки між ОСОБА_5 та Боржником встановлено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 4.1. Договору іпотеки між ОСОБА_5 та Боржником досягнуто домовленості, щодо порядку реалізації вимог іпотекодержателя, за яким, у разі невиконання умов договору позики, я маю право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною погодженою п. 1.9. Договору іпотеки або за ціною, що визначається на підставі незалежної експертної оцінки.
У зв'язку з тим, що у встановлений Договором позики термін Боржник позику не повернув з 17.06.2021р. йому нараховувалася пеня, яка станом на 22.12.2021р. (час укладення спірного договору) склала 3608176 грн. 00 коп. (три мільйони шістсот вісім тисяч сто сімдесят шість гривень), з яких сума боргу за тілом позики склала 543400 грн. та сума пені 3064776 грн. за 188 днів прострочення повернення боргу.
Поряд з цим, 16.06.2021 р. Боржнику, відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», направлено рекомендованим повідомленням лист з повідомленням про намір укласти договір купівлі - продажу на користь третіх осіб, квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , який він отримав.
31.03.2021р. було замовлено незалежна експертна оцінка, якою встановлено вартість спірної квартири на рівні 635225 грн, чи 22780 доларів США, які не покривають заборгованість Боржника, у розмірі 3064776 грн. за 188 днів прострочки станом на 22.12.2021р. (на момент укладення спірного договору).
Отже немає порушених прав позивачів, як в частині повідомлення про продаж, з метою першочерговості придбання, так як таке повідомлення Боржник отримав за його життя, так і не має порушених прав щодо наявності збитків, так як Боржник має несплачену суму боргу, у розмірі 2993125 грн., 25 коп., з яких, станом на 22.12.2021р., залишок неповернутої суми позики складає 22845 грн., та 2521376 грн. - пеня 3% за кожний день прострочки до 22.12.2021р., пеня 3% на суму 22845 грн. за 655 днів прострочення, (з 23.12.2021 р. по 08.10.2023р.), у розмірі 448904,25 грн.
Таким чином, договір купівлі - продажу від 22.12.2021р. укладено не раніше ніж 30 днів, встановлених ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з суворим дотриманням порядку, встановленого цим законом, з завчасним повідомленням Боржника про це, і задоволення вимог не покрило боргів за Договором позики.
Позивачі не були власниками, тому не мають право на витребування, про яке заявляють у позові, не довели про недобросовісність набувача та наявність підстав про витребування.
Отже, підсумовуючи викладене вище, відповідач ОСОБА_5 вважає позов необґрунтованим та не підкріпленим жодними належними доказами, тому просив відмовити у його задоволенні.
Щодо неявки позивачів ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в судове засідання суд зазначає наступне.
Рівність сторін є одним з невід'ємних елементів поняття справедливого судового розгляду. Вона вимагає, аби кожна сторона бачила, що їй надано розумні можливості представити свій інтерес за умов, які не ставлять її у несприятливе становище, порівняно із супротивником (Ocalan проти Туреччини [ВП], § 140, Foucher проти Франції, § 34; Bulut проти Австрії; Faig Mammadov проти Азербайджану, § 19). Вона вимагає забезпечення справедливої рівноваги між сторонами і застосовується як до цивільних, так і до кримінальних справ.
Слухання може бути проведене за відсутності позивача, якщо він відмовився від права бути присутнім на слуханні. Така відмова може бути очевидною або передбачуваною з поведінки, наприклад, коли він або вона намагається ухилитися від судового розгляду (Lena Atanasova проти Болгарії, § 52). Проте будь-яка відмова від гарантій згідно зі статтею 6 повинна виконувати тест «проінформованої та усвідомленої» відмови, як це встановлено у прецедентному праві Суду (Сейдовіч проти Італії [ВП], §§ 86-87)7.
Розумний характер тривалості провадження визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому (Boddaert проти Бельгії, § 36). Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк» (Добертен проти Франції, § 44).
Установивши невідповідність акта законодавства критерію «якість закону» суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості та розумності (врахування при вирішенні публічно-правового спору загальних (суспільних) інтересів).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Викладене свідчить про можливість вирішення справи у відсутності позивачів.
З'ясував обставини справи, проаналізував матеріали справи, встановив факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено договір позики від 16.04.2021р., за яким він отримав у позику суму, еквівалентну 20000 доларам США, що складало на той час 559000 гривень за курсом НБУ.
Боржник зобов'язався повернути позику у термін до 16.06.2021р., згідно п. 4 Договору позики.
Згідно п. 9 Договору позики, у разі несвоєчасного повернення позики, Боржник зобов'язується сплатити суму Боргу та пеню, у розмирі 3% від простроченої суми платежу за кожний день прострочки.
В забезпечення зобов'язань за Договором позики, між ОСОБА_5 та Боржником 16.04.2021р. укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки виступила спірна квартира: АДРЕСА_6 .
Розділом 4 Договору іпотеки між ОСОБА_5 та Боржником встановлено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 4.1. Договору іпотеки між ОСОБА_5 та Боржником досягнуто домовленості, щодо порядку реалізації вимог іпотекодержателя, за яким, у разі невиконання умов договору позики, я маю право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною погодженою п. 1.9. Договору іпотеки або за ціною, що визначається на підставі незалежної експертної оцінки.
У зв'язку з тим, що у встановлений Договором позики термін Боржник позику не повернув з 17.06.2021р. йому нараховувалася пеня, яка станом на 22.12.2021р. (час укладення спірного договору) склала 3608176 грн.,00 коп. (три мільйони шістсот вісім тисяч сто сімдесят шість гривень), з яких сума боргу за тілом позики склала 543400 грн. та сума пені 3064776 грн. за 188 днів прострочення повернення боргу.
Поряд з цим, 16.06.2021 р. Боржнику, відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», направлено рекомендованим повідомленням лист з повідомленням про намір укласти договір купівлі - продажу на користь третіх осіб, квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , який він отримав.
31.03.2021р. було замовлено незалежна експертна оцінка, якою встановлено вартість спірної квартири на рівні 635225 грн, чи 22780 доларів США, які не покривають заборгованість Боржника, у розмірі 3064776 грн. за 188 днів прострочки станом на 22.12.2021р. (на момент укладення спірного договору).
Отже немає порушених прав позивачів, як в частині повідомлення про продаж, з метою першочерговості придбання, так як таке повідомлення Боржник отримав за його життя, так і не має порушених прав щодо наявності збитків, так як Боржник має несплачену суму боргу, у розмірі 2993125 грн., 25 коп., з яких, станом на 22.12.2021р., залишок неповернутої суми позики складає 22845 грн., та 2 521 376 грн. - пеня 3% за кожний день прострочки до 22.12.2021р., пеня 3% на суму 22845 грн. за 655 днів прострочення, (з 23.12.2021 р. по 08.10.2023р.), у розмірі 448904,25 грн.
Таким чином, договір купівлі - продажу від 22.12.2021р. укладено не раніше ніж 30 днів, встановлених ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з суворим дотриманням порядку, встановленого цим законом, з завчасним повідомленням Боржника про це, і задоволення вимог не покрило боргів за Договором позики.
Щодо вимог про витребування спірної квартири у іншого відповідача, суд їх вважає безпідставними з огляду на недоведеність.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Позивачі не були власниками, тому не мають право на витребування, про яке заявляють у позові, не довели про недобросовісність набувача та наявність підстав про витребування.
Теж саме, зазначено у правових висновках, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 522/2110/15-ц.
Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2,4-8, 10-13, 17-18, 76-82, 89, 211, 258-259, 263, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.3,11-16 ЦК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 (остання відома адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Всеукраїнський центр правничої допомоги» (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 120), про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого володіння - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Пересипський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя