Справа № 947/45264/25
Провадження № 2-а/947/354/25
щодо витребування доказів
17.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, за участю заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
12 грудня 2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, за участю заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з відповідною заявою, Заявник просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 документи, що стосуються ОСОБА_1 , а саме: належним чином завірену постанову від 16 січня 2025 №178, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП.
В обґрунтування заяви зазначено, що 16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав виявлення у мобільному додатку «РЕЗЕРЕВ+» відмітки «Виявлені порушення правил військового обліку. Будь-ласка зверніться до ТЦК за місцем реєстрації для уточнення даних». Після прибуття Заявника до ТЦК, останньому повідомлено про те, що він вчинив правопорушення передбачене статтею 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи призначено на 16.01.2025 о 18.30 хвл., на розгляд якої заявник не з'явився.
Надалі, представником заявника зроблені відповідні адвокатські запити (21.02.2025, 21.03.2025, 08.05.2025) про надання належно завіреної копії постанови від 16 січня 2025 №178, що стосується ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності, проте після спливу строку на надання відповіді на адвокатські запити, жодної відповіді не отримано.
24.06.2025 заявником було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про закриття адміністративного провадження відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП, згідно із ст.38 КУпАП.
Листом №5104 ІНФОРМАЦІЯ_1 заявника сповіщено, що справу розглянуто, за порушення правил військового обліку на підставі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 він перебуває у розшуку.
Зазначені документи необхідні Заявнику для подальшого звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки у правопорушенні, яке зазначає майбутній Відповідач немає складу злочину, а тим більш порушена процедура розгляду та складання матеріалів справи про таке правопорушення.
Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду з вищевказаною заявою.
В судове засідання сторони не з'явились, сповіщались належним чином.
Від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав, заяву про забезпечення доказів просив задовольнити.
Від ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 заяви та/або клопотання до суду не надходили, причини неявки суду не повідомлили.
Згідно до ч. 3 ст. 117 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з'явившихся сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 4 ст. 80 КАС України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 114-117цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
В контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому. Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Так, судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 114 КАС України, у заяві про забезпечення доказів заявником не доведено існування підстав припускати, що засіб доказування, а саме: постанова №178, якою притягується до адміністративної відповідальності від 16.01.2025 може бути втрачена або збирання, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Отже, судом встановлено, що в даному випадку забезпечення доказів необхідне заявнику для того, щоб захистити порушене право шляхом звернення до суду з позовною заявою у майбутньому, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання.
Суд також звертає увагу на те, що слід відрізняти такі процесуальні дії як 1) забезпечення доказів (до подання позовної заяви) та витребування доказів (ч. 4 ст. 80 КАС України).
Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст. 114 КАС України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.
Крім того, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Частиною 5 ст. 117 КАС України визначено, що за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявником не доведено існування підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 114-117 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, за участю заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю. А. Скриль