17 грудня 2025 року Єдиний унікальний № 501/3636/25 Провадження № 2/501/1897/25
Іменем України
12 грудня 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
у складі: головуючого Тордія Е.Н., секретаря судового засідання Буряченко Д.О.
номер справи № 501/3636/25 провадження № 2/501/1897/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» до відповідача ОСОБА_1 предмет та підстава позову про стягнення заборгованості надані послуги, -
Стислий виклад обставин правовідносин. Позиція сторін.
19 серпня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (далі по тексту ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернулось до Чорноморського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України»» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 40000.33 гривень та судові витрати.
На обґрунтування свої вимоги мотивує тим, що відповідач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , є споживачем природного газу. В період з жовтня 2021 року по липень 2025 року відповідачем спожито природний газ на суму 40000.33 грн., вартість якого залишилась неоплаченою.
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04 липня 2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Враховуючи викладене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за споживаний природний газ за період з жовтня 2021 року по липень 2025 року відповідачем спожито природний газ на суму 40000.33 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, через електронний суд надав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення рішення в заочному провадженні.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиви проти позову не надала. Поважної причини своєї неявки суду не повідомив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
11 вересня 2025 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за своєї відсутності. Позовну заяву, просив задовольнити в повному обсязі, не заперечував щодо винесення заочного рішення.
Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому законом порядку, до судового засідання не з'явився, поважної причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.
Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку( а.с.26).
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Судові виклики повернуто до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 33).
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису за приписами п.11 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи про розгляд справи 12 грудня 2025 року відбулось на веб сайті судової влада 21 листопада 2025 року , відповідно до положень ст. ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України ( а.с.34,50.)
Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Зі згоди позивача (представника) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Відповідно до витягу з реєстру прав на нерухоме майно Опендатабот про актуальну інформацію про нерухомість відповідач є власником буд. АДРЕСА_1 (а.с.14).
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04 липня 2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Включення споживача до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачало підписання споживачем заяви-приєднання. Таким чином, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
Відповідач являвся споживачем постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів Постачальника «останньої надії» яку зазначено у витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку позивача.
Позивачем було поставлено відповідачу природний газ, вартість якого не сплачена на час звернення до суду, про що свідчить виписка з особового рахунку-фінансового стану, за період з жовтня 2021 року по липень 2025 року та становить 40000,33 грн.( а.с.10).
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року, та ст. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Пунктом 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За приписами п. 2, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2496 передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови однаковими для всіх споживачів.
Відповідач є споживачем постачальника «останньої надії» та був включений до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії» яку зазначено у витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку Позивача. Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 року № 917-р постачальником «останньої надії» визначено ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Отже, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт боржника на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів.
При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу , згідно п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу».
За змістом ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» побутовим споживачам є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 205, 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Відповідач приєднався до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Отже, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
За ст. 317 Цивільного кодексу України, яка визначає зміст права власності - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Протилежного відповідачем суду не надано в судовому засіданні не встановлено.
Висновок суду.
Таким чином Суд вважає доведеним, що позивачем виконані умови Договору з постачання природного газу, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб за вказаною адресою, проте своєчасну оплату послуг не здійснив, у зв'язку з чим за період з жовтня 2021 року по липень 2025 року, виникла заборгованість на загальну суму 40000.33 грн.
Оцінивши надані доказу у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку Суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
На підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача з відповідача має бути стягнуто судові витрати у справі понесені при звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України на підставі ст. ст. 509, 625, 629, 638, 1054 Цивільного кодексу України, Суд, -
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надані послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452, МФО 300465, рахунок в АТ ОЩАДБАНК НОМЕР_2 заборгованість за надані послуги у розмірі 40000.33 грн. та судові витрати у розмірі 2422.,40 грн.
Повний текст рішення суду виготовлено 17 грудня 2025 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452, МФО 300465, рахунок в АТ ОЩАДБАНК НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий