Справа № 491/826/25
17 грудня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162360000443, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді системного адміністратора ТОВ «НІК», на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024162360000443, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року у справі призначено проведення підготовчого судового засідання.
Обвинувачений ОСОБА_4 17 грудня 2025 року до початку підготовчого судового засідання подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений повністю визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КПК України, щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні. Наразі він помирився з потерпілим ОСОБА_8 та повністю відшкодував йому спричинену шкоду.
Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні підтримав подане обвинуваченим клопотання та просив його задовольнити, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку примиренням обвинуваченого з потерпілим та закрити провадження у справі, а також зазначив, що обвинуваченим потерпілому повністю відшкодована матеріальна шкода, обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, вчинив нетяжке кримінальне правопорушення з необережності.
У відповідності до положень ч.3 ст.285 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз'яснено суть обвинувачення, а саме те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме в тому, що 23 грудня 2024 о 16 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_4 грубо порушив пункт 10.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001, який зобов'язує водія: п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Так, в зазначений день та час у світлу пору доби, при достатній видимості водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем, марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у фактичній власності ОСОБА_4 , маючи при собі реєстраційні документи на вказаний транспортний засіб та посвідчення водія, рухався в межах населеного пункту по вул. Героїв України м. Ананьїв Подільського району Одеської області, при цьому зупинив автомобіль на краю проїзної частини в напрямку свого руху навпроти будівлі Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня» Ананьївської міської ради за адресою: вул. Героїв України, 45, м. Ананьїв Подільського району Одеської області, після чого, не вимикаючи двигун автомобілю, почав здійснювати маневр, а саме: поворот ліворуч вздовж проїзної частини в напрямку заїзду на територію приватного сектору. Перед початком руху з вищевказаної ділянки проїзної частини, на якій організований двосторонній рух та проїзна частина має по одній смузі руху в обох напрямках, водій ОСОБА_4 уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, не переконавшись що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, частково виїхав на проїзну частину, та допустив зіткнення передньою лівою боковою частиною керованого ним автомобілю марки «ВАЗ 2103» з правою боковою передньою частиною мотоцикла марки «Forte FT125-2», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вказаній проїзній частині в попутному ОСОБА_4 напрямку, чим спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_8 заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкритий переломо-вивих правого гомілкового-ступневого суглобу, перелом таранної кістки без зміщення відламків, перелом 5-ї плеснової кістки без зміщення, часткове травматичне пошкодження сухожилків розгиначів 2-5-го пальців, які заподіяні при дорожньо-транспортній пригоді одночасно, по одному механізму, складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень, не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.10.1 «Правил дорожнього руху України» з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_8 .. ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
На вказане обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, щиро розкаюється. Матеріальну шкоду потерпілому відшкодував повністю. Підтримує подане ним клопотання та просить його задовольнити.
Крім того, судом було роз'яснено обвинуваченому, що згідно клопотання підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності є положення ст.46 КК України, згідно якої особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
На вказане ОСОБА_4 повідомив, що йому зрозуміло з яких підстав його може бути звільнено від кримінальної відповідальності.
Також, обвинуваченому було роз'яснено судом, що він має право заперечувати проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з наведених підстав, у такому разі судове провадження буде проводитись в повному обсязі в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 на вказане повідомив, що він підтримує своє клопотання та просить звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Потерпілий в підготовче судове засідання не з'явився, однак з'явилася його законний представник ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого та не заперечила проти його задоволення та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, оскільки обвинувачений повністю відшкодував матеріальну шкоду, свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повність та щиро розкаявся. Їхня позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Також підтримала подане ними клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 , в підготовчому судовому засіданні не заперечила проти задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки обвинувачений відшкодував потерпілому матеріальну шкоду та обвинувачений з потерпілим примирились, та також підтримала клопотання потерпілого та його законного представника про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження та просила його задовольнити.
Прокурор Любашівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого та потерпілого, просила на підставі ст.46 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, вчинив нетяжке необережне кримінальне правопорушення, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду. Також прокурор надала суду та просила долучити до матеріалів справи документи в підтвердження наявності у вказаному кримінальному провадження речових доказів, судових витрат та відомості щодо судимості обвинуваченого. Зазначені документи були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
Вислухавши думки учасників процесу, суд вважає, що клопотання обвинуваченого та потерпілого в даному конкретному випадку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду..
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 4 ст.12 КК України визначено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
З наведеного вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, що вбачається з вимоги на судимість від 21 січня 2025 року, свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і щиро розкаявся, добровільно відшкодував шкоду, завдану потерпілому.
Будь-яких відомостей про те, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновків, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України підлягає задоволенню.
При цьому, згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст.288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу
З наведеного вбачається, що у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувались.
З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази, долю яких слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24 грудня 2024 року автомобіль марки ««ВАЗ» моделі «2103», державний номерний знак НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_9 ; мотоцикл марки «Forte» моделі «FT125-2» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та передано на зберігання до спеціалізованого майданчика тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту, що розташований в селищі Любашівка, вул. Завокзальна, 2-А, Подільського району Одеської області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «BA3-2103» державний номерний знак НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на мотоцикл марки «Forte» моделі «FT125-2» державний номерний знак НОМЕР_6 , визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадження залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 25 грудня 2025 року на вказані вище речові докази накладено арешт із забороною користування, відчуження, розпорядження, використання вказаного майна, а також вчиняти інші дії, які можуть змінити властивості речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підтверджуються: довідкою Одеського НДЕКЦ МВС України про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 07 січня 2025 року №СЕ-19/116-25/160-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, відповідно до якої витрати на проведення вказаної експертизи склали 4775 гривень 40 копійок; довідкою Одеського НДЕКЦ МВС України про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 27 січня 2025 року №СЕ-19/116-25/170-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, відповідно до якої витрати на проведення вказаної експертизи склали 15918 гривень 00 копійок; довідкою Одеського НДЕКЦ МВС України про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 07 січня 2025 року №СЕ-19/116-25/169-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, відповідно до якої витрати на проведення вказаної експертизи склали 4775 гривень 40 копійок; довідкою Одеського НДЕКЦ МВС України про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 19 травня 2025 року №СЕ-19/116-25/10897-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, відповідно до якої витрати на проведення вказаної експертизи склали 5348 гривень 40 копійок.
Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 витрати, пов'язані із проведенням вказаних вище судових експертиз, оскільки він звільнений від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, і застосування більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням вище вказаних судових експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 46, 100, 110, 126, 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, ст.ст.12, 44, 46 КК України,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді системного адміністратора ТОВ «НІК», на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого - звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження №12024162360000443, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Скасувати арешт майна, а саме, на: автомобіль марки ««ВАЗ» моделі «2103», державний номерний знак НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_9 ; мотоцикл марки «Forte» моделі «FT125-2» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , які знаходяться на спеціалізованому майданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту, що розташований в АДРЕСА_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «BA3-2103» державний номерний знак НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на мотоцикл марки «Forte» моделі «FT125-2» державний номерний знак НОМЕР_6 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, який, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 25 грудня 2025 року.
Речові докази: автомобіль марки ««ВАЗ» моделі «2103», державний номерний знак НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_9 , який знаходиться на спеціалізованому майданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту, що розташований в селищі Любашівка, вул. Завокзальна, 2-А, Подільського району Одеської області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «BA3-2103» державний номерний знак НОМЕР_3 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження - повернути за належністю.
Речові докази: мотоцикл марки «Forte» моделі «FT125-2» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , який знаходиться на спеціалізованому майданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту, що розташований в АДРЕСА_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на мотоцикл марки «Forte» моделі «FT125-2» державний номерний знак НОМЕР_6 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження - повернути ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 07 січня 2025 року №СЕ-19/116-25/160-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, в розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок; витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 27 січня 2025 року №СЕ-19/116-25/170-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, в розмірі 15918 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок; витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 07 січня 2025 року №СЕ-19/116-25/169-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, в розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок; витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 19 травня 2025 року №СЕ-19/116-25/10897-ІТ за матеріалами кримінального провадження №12024162360000443, в розмірі 5348 (п'ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувались.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали направити або вручити учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1