Справа № 466/1644/24
Провадження № 4-с/466/4/25
01 грудня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.
секретаря судового засідання Ханас С.О.
представника заявника Ваврин М.М.
представника заявника Матящук В.К.
заінтересованої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Міністерства оборони на дії виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби,-
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває справа за скаргою керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на дії виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 серпня 2025 року залучено до участі в справі за скаргою керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на дії виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби правонаступника боржника - ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
26.11.2025 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про зупинення розгляду справи за вказаною скаргою з підстав необґрунтованості такої, оскільки рішення суду, яке підлягало примусовому виконанню в рамках спірного виконавчого провадження №63667306 по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05.04.2017 у справі №2-395/11 було скасовано та прийнято нове - про відмову в позові (рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 21.06.2024 у справі №2-395/11), відповідно, таке рішення ніяк не може тягнути за собою виконання (в т.ч. примусового). Вказує, що це рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2024 р. в справі № 2-395/11 (яким в позові відмовлено з врахуванням нововиявлених обставин) оскаржене прокурором до Львівського апеляційного суду. Але оскільки прокурор (скаржник) безпідставно заявив вимогу про безпосередній розгляд Львівським апеляційним судом заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, враховуючи те що від подібних правових висновків ініційовано відступлення на рівні Великої Палати (справа № 361/161/13, провадження № 61-17437св23), Львівським апеляційним судом відкладається розгляд апеляційної скарги прокурора в справі № 2-395/11 до часу ухвалення Великою Палатою відповідної постанови по справі № 361/161/13, що має істотне значення для правовідносин, викладених в скарзі).
У зв'язку з чим вважає, що й у даній справі № 466/1644/24 за скаргою прокурора у рамках виконавчого провадження №63667306, яке відкрите по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05.04.2017 р. в справі № 2-395/11, також потрібно відкласти розгляд (або зупинити провадження) до часу поки Львівський апеляційний суд не прийме свого рішення по суті апеляційної скарги прокурора на рішення суду від 21.06.2024 р. в справі № 2-395/11 (провадження № 22-ц/811/2327/24), яким в позові було відмовлено.
В судовому засіданні представник скаржника та представник стягувача просили відмовити в задовленні клопотання про зупинення розгляду скарги.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 просив клопотання задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмове клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун'єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою розгляду скарги керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Міністерства оборони на дії виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби є виконавче провадження №63667306, яке було відкрите по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05.04.2017 р. в справі № 2-395/11.
Так, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно п. 10 ч. 1ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
При цьому, п. 10 ч. 1 ст.252 ЦПК України визначено право, а не обов'язок суду зупинити провадження в справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) об'єднаною палатою.
Також слід зауважити, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпечення сторонам розумних строків розгляду їх справ.
Так, в силу п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст..ст. 251,252, 268 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в;
У задоволенні клопотання скаргою Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Міністерства оборони на дії виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: Г. Б. Білінська