Справа № 466/11517/25
Провадження № 1-кс/466/3411/25
16 грудня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження №12025141380000294 від 05.03.2025 за ч. 2 ст. 384 КК України,-
15 грудня 2025 року адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова із скаргою на постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження №12025141380000294 від 05.03.2025 за ч. 2 ст. 384 КК України.
Просив поновити термін на оскарження постанови про закриття кримінального провадження 25.03.2025 року, пропущений ним з поважних причин, вказаних вище та відкрити провадження за даною скаргою, про що він просив в скарзі від 08.12.2025 дослівно «поновивши термін на оскарження бездіяльності ВП №l про, що їм стало відомо остаточно тільки 04.12.2025 року через зловживання посадовим становищем слідчим ОСОБА_4 та шляхом перешкоджання адвокату ОСОБА_2 у здійсненні адвокатської та представницької діяльності в інтересах потерпілого ОСОБА_3 ; витребувати з ВП №1 матеріали кримінального провадження № 12025141380000295 від 05.03.2025 року за ст. 383 ч.1 КК України та матеріали кримінального провадження № 12025141380000294 від 05.03.2025 р. за ч.2 ст.384 КК України, з якими надати можливість ознайомитися до початку розгляду скарги по суті, знявши при потребі необхідні копії; визнати дії протиправними та скасувати постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025141380000294 від 05.03.2025 р. за ч.2 ст.384 КК України, винесену протиправно слідчим ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 ; в ухвалі зазначати про грубі порушення вимог чинного законодавства слідчим ОСОБА_4 , допущенні ним при закритті двох кримінальних проваджень без дотримання вимог ст. 91-94 КПК України, яку направити у відповідні інституції для притягнення його до кримінального відповідальності; надати йому матеріали двох закритих кримінальних проваджень для ознайомлення до початку розгляду скарги в суді, що йому необхідно для підготовки звернення до ТУ ДБР, надавши наручно відповідь на скаргу від 08.12.2025 року за вих. № 157; призначити службове розслідування за попередньою та даною скаргою, по результатам якої визначитися з доцільністю подальшого перебування слідчого ОСОБА_4 на займаній посаді.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що таку слід повернути скаржнику з наступних підстав.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінальним процесуальним кодексом для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Положенням ст. 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
У розумінні норми ст. 117 КПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
З матеріалів скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження №12025141380000294 від 05.03.2025 за ч. 2 ст. 384 КК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого відповідно до кримінального процесуального закону розпочався з 25.03.2025 року, з того часу адвокат ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 мали право та можливість отримати інформацію про стан досудового розслідування та прийнятті рішення та відповідно такі оскаржити у встановлені законом строки та звернутись до слідчого судді з даною скаргою.
Проте, з указаною скаргою до слідчого судді адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся 15.12.2025 року, мотивуючи тим, що постанову слідчого ОСОБА_6 від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження отримали 04.12.2025 року в поштовому відділенні №7.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 09 грудня 2025 року скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження №12025141380000294 від 05.03.2025 за ч. 2 ст. 384 КК України повернуто особі, яка її подала, з підстав пропуску строку оскарження вказаної постанови.
Однак, адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 15.12.2025 повторно звернувся до слідчого судді з даною скаргою наводячи ті самі обґрунтування і доводи, а тому слідчий суддя, не вбачає підстав для поновлення строку для подачі зазначеної скарги.
Оцінивши доводи адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 в частині поновлення строку звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого, слідчий суддя вважає їх безпідставними, необґрунтованими, наведені заявником підстави для поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними та такими, що об'єктивно перешкоджали реалізувати своє право на оскарження бездіяльності поліції, оскільки сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на викладене, скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження №12025141380000294 від 05.03.2025 за ч. 2 ст. 384 КК України, слід повернути особі, що її подала.
При цьому, слід роз'яснити скаржнику, що у відповідності до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 220, 223, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову від 25.03.2025 року про закриття кримінального провадження №12025141380000294 від 05.03.2025 за ч. 2 ст. 384 КК України - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1