17 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6228/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (далі - Товариство)
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС"
до Товариства
про стягнення 313 800,00 грн,
Товариство 10.12.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025, а справу № 910/6228/25 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Водночас у скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2025 році, в якому відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 313 800,00 грн, з яких: 298 500,00 грн - основний борг за договором про виконання робіт та 15 300,00 грн - основний борг за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта, а отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000 грн).
Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2025, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у цій справі, позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" 313 800,00 грн заборгованості та 3 765,60 грн витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі наявності таких випадків не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі № 910/6228/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова