17 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 913/467/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
на рішення Господарського суду Луганської області від 30 січня 2025 року (суддя Секірський А. В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий Гребенюк Н. В., судді: Слободін М. М., Шутенко І. А.)
у справі №913/467/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального некомерційного підприємства «Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області
про стягнення 248 423,41 грн
08 грудня 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ГК «Нафтогаз Трейдинг», скаржник) на рішення Господарського суду Луганської області від 30 січня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2025 року у справі №913/467/24. Вказану касаційну скаргу скаржник подав 08 грудня 2025 року через систему «Електронний суд».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Норма пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачає, що право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках. Подібна норма міститься у частині першій статті 17 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до суду із цим позовом у листопаді 2024 року. Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в цій справі є стягнення 248 423,41 грн. Сума цього позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 100 = 302 800,00 грн).
Скаржник оскаржує в касаційному порядку рішення Господарського суду Луганської області від 30 січня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2025 року у справі №913/467/24, якими було розглянуто спір по суті.
Водночас, за загальним правилом, встановленим пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Разом із тим підпункти «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, ГК «Нафтогаз Трейдинг» посилається на приписи підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а саме на те, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та що справа має виняткове значення для позивача, як учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилаючись на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зауважує, що предметом позову у справі є стягнення заборгованості за природний газ, поставлений на об'єкт Відповідача, розташований на окупованій території. Разом із цим з питань переміщення товарів (робіт, послуг) з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами Верховний Суд досі не сформував єдину правозастосовчу практику.
Скаржник посилається на те, що у постанові Верховного Суду від 07 березня 2024 року у справі №910/9680/23, Суд зазначив, що суб'єкт господарювання в період з лютого до серпня 2022 не мав права передавати лініями електропередач електроенергію на тимчасово окуповану територію, а отже, не може претендувати на оплату такої послуги. Аналогічний висновок зробила Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі №908/1162/23.
Ухвалою від 05 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №280/5808/23. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає на необхідне відступити від висновків викладених у постановах Касаційного господарського суду від 07 березня 2024 року у справі №910/9680/23, від 23 жовтня 2025 року у справі №916/1650/23 та від 03 жовтня 2025 року у справі №908/1162/23 щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на новоокуповані території без урахування частини 1 цих статей, а саме без окремого рішення Кабінету Міністрів України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики та про яке йдеться у підпункті «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, означає наявність правової проблеми, яка впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення такої проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Проте, касаційна скарга ГК «Нафтогаз Трейдинг» не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки скаржник не обґрунтував та не навів прикладів існування зазначених ним якісних та кількісних показників для підтвердження наявності виключної правової проблеми, вирішення якої має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, саме у цій справі (№913/467/24).
В свою чергу щодо вжитого законодавцем у підпункті «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України словосполучення «виняткове значення» справи для її учасника, то оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для її учасника можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
За викладеного суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга ГК «Нафтогаз Трейдинг» не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а відтак умов допуску цієї справи до касаційного оскарження скаржником не дотримано.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Луганської області від 30 січня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2025 року у справі №913/467/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова