17 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/10912/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року (суддя Смирнова Ю. М.)
та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий Ткаченко Б.О., судді: Ходаківська І. П., Гаврилюк О.М.)
у справі №910/10912/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Акціонерного товариства «Укpнaфта»
про стягнення 152 002 237,46 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» (далі - відповідач, АТ «Укpнaфта») 152 002 237,46 грн, з яких 104 691 455,67 грн основного боргу, 13 387 518,98 грн пені, 29 189 399,97 грн інфляційних втрат, три проценти річних на суму 4 733 862,84 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року у справі №910/10912/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 104 691 455,67 грн основної заборгованості, 29 189 399,97 грн інфляційних втрат, 4 733 862,84 грн трьох процентів річних, 6 693 759,49 грн пені, 939 400,00 грн судового збору та 2 684,00 судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2023 року у справі №910/10912/23. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року у справі №910/10912/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 573 050,45 грн.
28 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) із касаційною скаргою, в якій просило:
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 910/10912/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 6 693 759,49 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити у повному обсязі;
- скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 910/10912/23 в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 553 050,45 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Оператор ГТС України» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у касаційній скарзі, зокрема, повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами першою і третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
Касаційну скаргу в частині додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, ухваленої за результатами перегляду додаткового рішення, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» оскаржує з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на те, що суди попередніх інстанцій застосували статті 124, 129 ГПК України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження цих судових рішень скаржник виклав з дотриманням вимог пункту 1 частини другої статті 287 та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Касаційну скаргу в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, ухвалену за результатами розгляду основного рішення, скаржник подав на підставі, передбаченій пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України і зазначив про необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №910/22964/17, від 03 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 13 травня 2019 року у справі №904/4071/18, від 22 січня 2019 року у справі №908/868/18, від 06 листопада 2019 року у справі №917/1638/18, від 17 грудня 2019 року у справі №916/545/19, від 19 лютого 2020 року у справі №910/1303/19, від 12 лютого 2020 року у справі №924/414/19, від 11 липня 2023 року у справі №914/3231/16, від 15 листопада 2023 року у справі № 910/1266/23 та інших, шляхом їх конкретизації, деталізації та встановлення чітких критеріїв для наявності підстав застосування положень статті 551 ЦК України, з метою недопущення судового свавілля та фактичного нівелювання забезпечувальної функції неустойки, що призводить до потурання суб'єктам господарювання та створення у них стійкого сприйняття наявності можливості безвідповідально ставитися до виконання договірних зобов'язань, оскільки, з огляду на судову практику, яка наразі стає сталою, судом все одно буде зменшено штрафні санкції.
Зі змісту пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що однією з умов касаційного оскарження у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, є застосування судом апеляційної інстанції таких висновків в оскаржуваному судовому рішенні.
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в касаційній скарзі наводить норми права, які на його думку суди застосували неправильно, зменшуючи розмір пені, низку постанов Верховного Суду, від висновку у яких він просить відступити, однак не зазначає від яких конкретно висновків у цих постановах, які були застосовані в рішенні Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року та постанові Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, він просить відступити.
З огляду на викладене Верховний Суд виснував, що касаційна скарга в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, ухваленої за результатами перегляду цього рішення, оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом подання уточнень до касаційної скарги, в яких необхідно уточнити від яких саме висновків у зазначених постановах Верховного Суду, і які були застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні справи №910/10912/24 просить відступити скаржник.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року у справі №910/10912/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через Електронний суд або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов