Іменем України
16 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/999/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 42399676
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області
вул. Шевченка, буд. 114, м. Чернігів, 14030, код 02006544
про стягнення 2271784,76 грн.
представники сторін:
від позивача: Піун С.П., адвокат, довіреність №142 від 12.12.2024;
від відповідача: не прибув.
07.10.2025 до Господарського суду Черкаської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області про стягнення 2271784,76 грн, з яких 2028053,38 грн боргу, 188328,99 грн пені, 18259,55 грн 3% річних та 37142,84 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №24-7105/24-БО-Т постачання природного газу від 11.10.2024 в частині своєчасної оплати поставленого природного газу за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.10.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/999/25, підготовче засідання призначено на 11.11.2025, 12:15; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 13.10.2025, 13:06, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
24.10.2025 в межах встановленого процесуального строку від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач підтверджує заборгованість за спожитий газ у сумі 2028053,38 грн, основною причиною виникнення якої є складний фінансовий стан відповідача. Одночасно відповідач зазначає про те, що з початку військових дій лікарня зазнала руйнувань, у зв?язку з чим триває відбудова та відновлення її приміщень, що потребує постійного фінансування для забезпечення належних умов її функціонування. Відповідно до роз?яснень Національної служби здоров?я України в рахунок вартості пролікованого випадку, який нею оплачується, за договором медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій вартість енергоносіїв і поточні та капітальні ремонти не входять, тому заклад вимушений покривати ці статті витрат власним коштом. Наразі відповідач має кредиторську заборгованість перед постачальними організаціями. Оскільки лікарня є неприбутковим підприємством та здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення медичних та соціальних результатів, і має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, відповідач у прохальній частині відзиву просить суд розстрочити виконання рішення про стягнення 2028053,38 грн основного боргу, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат на 1 рік відповідно до поданого розрахунку, а також гарантує максимально ефективне спрямування коштів на погашення існуючого боргу.
31.10.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, просить продовжити строк на подання відповіді на відзив у зв?язку з тим, що постійні обстріли та значна кількість судових справ за участю позивача вплинули на своєчасність подання відповіді на відзив, проте термін пропуску строку є незначним (1 день). У відповіді на відзив позивач заперечує щодо розстрочки виконання рішення суду строком на 1 рік, оскільки скрутне фінансове становище боржника не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду; відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження складного фінансового стану; обставини, на які посилається відповідач не є виключними обставинами в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України. Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 1 рік.
Ухвалою суду від 04.11.2025 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції; призначено проведення підготовчого засідання 11.11.2025, 12:15 у справі №927/999/25 та усіх наступних судових засіданнях у справі за участю представника позивача у режимі відеоконференції.
10.11.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві та просить врахувати її при ухваленні рішення.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Заява відповідача про розгляд справи без його участі та представника задоволена судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, а не обов?язком.
Щодо клопотання позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив та прийняття її до розгляду суд зазначає таке.
Ухвалою суду від 13.10.2025 про відкриття провадження у справі позивачу встановлено судом процесуальний строк подання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив подана позивачем через систему “Електронний суд» 30.10.2025, тобто з пропуском встановленого судом строку на 1 день.
У відповідності із ч.1 ст.118 та ч.5 ст.119 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно з ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з приписів ч.4 ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.
Приймаючи до уваги доводи позивача щодо неможливості своєчасного подання відповіді на відзив, незначний термін пропуску строку (1 день) та ту обставину, що позивачем вчинено відповідну процесуальну дію та подано до суду відповідь на відзив, суд з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у даній справі, дотримання принципу верховенства права, рівності та змагальності сторін вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив та продовжити позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив, подану відповідь на відзив прийняти до розгляду та залучити до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №927/999/25 та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.11.2025, 10:00, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 11.11.2025 (ухвала суду доставлена відповідачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 12.11.2025, 10:00, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду).
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, судове засідання 19.11.2025 не відбулося, про що складено Акт №347-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 19.11.2025.
Ухвалою суду від 19.11.2025 повідомлено сторін про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 16.12.2025, 12:15 та проведення судового засідання в режимі відеоконференції (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 19.11.205, 18:10, 18:24, підтверджується довідкою про доставку ухвали суду).
У судовому засіданні 16.12.2025 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 16.12.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
11.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (споживач) укладений Договір № 24-7105/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ з ДК 021:2015 код 09120000-6 “Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
За умовами пунктів 2.1., 2.4. Договору постачальник передає споживачу на умовах Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з жовтня 2024 року по 30.04.2025 (включно), в кількості 250,00000 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: жовтень 2024 року - 30,00000 тис. куб. м., листопад 2024 року - 35,00000 тис. куб. м., грудень 2024 року - 45,00000 тис. куб. м., січень 2025 року - 50,00000 тис. куб. м., лютий 2025 року - 40,00000 тис. куб. м., березень 2025 року - 30,00000 тис. куб. м., квітень 2025 року - 20,00000 тис. куб. м. У будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5., вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.5. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписаний уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача, відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим), відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
За пунктом 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни за природній газ, який постачається за Договором установлюється таким чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того, ПДВ за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1000 куб. м. газу з ПДВ - 16390,00 грн, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того, ПДВ 20 % - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м. (з ПДВ) з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужностей на добу, за цим Договором складає 16553,89 грн.
Сторони в пунктах 5.1., 5.3. Договору погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. Договору.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 30.04.2025 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
За пунктом 3.5.4. Договору обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
Сторони в пункті 7.2. Договору погодили, що в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку за пунктом 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
19.05.2025 сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою викладено п. 2.1. та п. 4.3. Договору у такій редакції: п. 2.1.: постачальник передає споживачу на умовах Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з жовтня 2024 року по 30.04.2025 (включно), в кількості 181,51094 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: жовтень 2024 року - 12.85116 тис. куб. м., листопад 2024 року - 25.67583 тис. куб. м., грудень 2024 року - 34.55049 тис. куб. м., січень 2025 року - 33.18477 тис. куб. м., лютий 2025 року - 34.63035 тис. куб. м., березень 2025 року - 27.92405 тис. куб. м., квітень 2025 року - 12.69429 тис. куб. м. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору. Пункт 4.3.: загальна вартість Договору становить 2548990,32 грн, крім того ПДВ 509798,06 грн, разом з ПДВ 3058788,38 грн.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ на суму 3058788,38 грн за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року за Актами приймання-передачі природного газу (а.с.9-12):
від 12.11.2024 (у жовтні 2024 року) на суму 212736,65 грн;
від 12.12.2024 (у листопаді 2024 року) на суму 425034,79 грн;
від 13.01.2025 (у грудні 2024 року) на суму 571944,91 грн, підписаний сторонами та скріплений печатками;
від 12.02.2025 (у січні 2025 року) на суму 565886,48 грн, підписаний сторонами та скріплений печатками;
від 11.03.2025 (у лютому 2025 року) на суму 590537,39 грн, підписаний сторонами та скріплений печатками;
від 11.04.2025 (у березні 2025 року) на суму 476177,56 грн, підписаний сторонами та скріплений печатками;
від 12.05.2025 (у квітні 2025 року) на суму 216470,60 грн.
Акти приймання-передачі природного газу від 12.11.2024, 12.12.2024, 12.05.2025 складені позивачем у односторонньому порядку, виходячи з обсягу споживання, встановленого відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи щодо остаточної алокації відборів споживача (ЕІС-код 56XS0000206F4008), відомості з якої надані Оператором ГТС на адвокатський запит позивача та долучені до матеріалів позовної заяви.
З листа Оператора ГТС від 29.08.2025 №ТОВВИХ-25-13492 вбачається, що за період з 13.10.2024 по 30.04.2025 обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000206F4008 внесені в алокацію постачальника та становлять 181,51094 тис.куб.м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в Актах приймання-передачі природного газу за період жовтень 2024 року-квітень 2025 року (а.с.25-29).
За доводами позивача відповідач зобов'язання з оплати спожитого природного газу відповідач виконав частково, сплативши 1030735,00 грн, про що свідчить довідка позивача (а.с.43).
У зв?язку з частковою оплатою позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість за поставлений природний газ за зобов'язаннями з жовтня 2024 року по квітень 2025 року у розмірі 2028053,38 грн.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 188328,99 грн пені, 18259,55 грн 3% річних та 37142,84 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей §1 та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Цивільним кодексом України.
За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи та газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу (затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496).
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, що укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Щодо стягнення основної заборгованості.
Суд установив, що між позивачем та відповідачем укладений Договір № 24-7105/24-БО-Т постачання природного газу від 11.10.2024, на виконання якого позивачем у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року на підставі Актів приймання-передачі природного газу від 12.11.2024, 12.12.2024, 13.01.2025, 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025 відповідачу поставлено природний газ об'ємом 181,51094 тис.куб.м на загальну суму 3058788,38 грн.
Акти приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025 підписані сторонами та скріплені печатками. Акти приймання-передачі природного газу від 12.11.2024, 12.12.2024, 12.05.2025 складені позивачем у односторонньому порядку, виходячи з обсягу споживання, встановленого відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи щодо остаточної алокації відборів споживача (ЕІС-код 56XS0000206F4008), відомості з якої надані Оператором ГТС на адвокатський запит позивача та містяться в матеріалах справи.
Під час встановлення наявності/відсутності факту заборгованості за Актами приймання-передачі природного газу від 12.11.2024, 12.12.2024, 12.05.2025 судом враховується те, що у пунктах 3.1., 3.5. Договору сторони погодили, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі; приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписаний уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача, відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим), відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
Виходячи з приписів п. 5.3. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього Договору.
За період з 13.10.2024 по 30.04.2025 обсяг природного газу, використаний споживачем та внесений в алокацію постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» становить 181,51094 тис.куб.м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в Актах приймання-передачі природного газу за період жовтень 2024 року-квітень 2025 року.
Заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в Актах приймання-передачі природного газу, від відповідача не надходило. Також відповідач не спростовує факт отримання Актів приймання-передачі природного газу від 12.11.2024, 12.12.2024, 12.05.2025, що враховується судом під час встановлення обставин справи.
Факт непідписання споживачем Актів приймання-передачі природного газу від 12.11.2024, 12.12.2024, 12.05.2025, складених у зазначений період на підставі спірного Договору, не є підставою для звільнення від обов'язку розрахуватись перед позивачем за поставлений природний газ.
У порушення приписів п.5.1. Договору відповідач зобов'язання з оплати спожитого природного газу виконав частково та сплатив 1030735,00 грн, що підтверджується довідкою позивача. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за зобов'язаннями з жовтня 2024 року по квітень 2025 року становить 2028053,38 грн, яка підтверджується відповідачем.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення 2028053,38 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 188328,99 грн за період прострочення з 18.02.2025 по 31.07.2025, керуючись умовами пункту 7.2. Договору.
Судом здійснена перевірка розрахунку пені позивача та встановлено, що ним правильно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметичний розрахунок здійснений правильно, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 188328,99 грн є правомірною.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Позивачем пред'явлено до стягнення 18259,55 грн 3% річних за період прострочення з 18.02.2025 по 31.07.2025 та 37142,84 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.03.2025 по 31.07.2025
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд установив, що він є арифметично правильним, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позов у цій частині вимог є правомірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача, відтак, позов підлягає задоволенню повністю, а саме в частині стягнення з відповідача 2028053,38 грн боргу, 188328,99 грн пені, 18259,55 грн 3% річних та 37142,84 грн інфляційних втрат
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27261,42 грн.
Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
При розгляді заяви про розстрочку рішення суду, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Відповідно до ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування клопотання про розстрочку відповідач посилається на те, що Комунальне некомерційне підприємство “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області найбільше постраждало внаслідок військових дій серед інших лікарень міста, у зв?язку з чим наразі триває відбудова та відновлення її приміщень після руйнувань, що потребує постійного фінансування для забезпечення належних умов її функціонування. Факт пошкоджень підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 22022270000000010 від 28.02.2022). Розпорядженням Чернігівської обласної військової адміністрації №143 від 05.02.2025 підтверджено Комунальному некомерційному підприємству “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Одночасно відповідач посилається на роз?яснення Національної служби здоров?я України, за якими в рахунок вартості пролікованого випадку, який нею оплачується, за договором медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій вартість енергоносіїв і поточні та капітальні ремонти не входять, тому заклад вимушений покривати ці статті витрат власним коштом. За доводами відповідача наразі він має кредиторську заборгованість перед постачальними організаціями.
Позивач заперечує щодо розстрочки виконання рішення суду строком на 1 рік з огляду на те, що скрутне фінансове становище боржника не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду; відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження складного фінансового стану; обставини, на які посилається відповідач не є виключними обставинами в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення.
В силу приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними (статті 76-78 Господарського процесуального кодексу України).
За правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 911/4610/15, критична інфраструктура - це об'єкти, які є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки країни. До такої інфраструктури відносяться в першу чергу об'єкти оборони, а також ті, що забезпечують життєво важливі послуги та комунікацію. Це можуть бути, зокрема, медичні установи. Безпека цих об'єктів та їх функціонування як у нормальних умовах, так і в умовах надзвичайних ситуацій, таких як воєнний стан - один із пріоритетів держави. Категорії критичності визначають рівень важливості об'єктів інфраструктури. Попередній аналіз даних щодо об'єктів допомагає в разі необхідності віднести їх до критичної інфраструктури та розробити політику в сфері захисту цих об'єктів. Це дозволяє забезпечити необхідний рівень безпеки для найважливіших об'єктів. Розподілення категорій критичності також допомагає ефективно спрямовувати ресурси та зусилля на захист найуразливіших об'єктів від потенційних загроз.
Розпорядженням Чернігівської обласної військової адміністрації №143 від 05.02.2025 Комунальному некомерційному підприємству “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області надано статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
З огляду на приписи пп. “ґ» п.3 ст. 89 та п.3 ч.1 ст. 90 Бюджетного кодексу України видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, які є об'єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються з відповідних бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
За роз?ясненнями Національної служби здоров?я України в рахунок вартості пролікованого випадку, який нею оплачується, за договором медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій, вартість енергоносіїв і поточні та капітальні ремонти не входять.
Крім того, Комунальне некомерційне підприємство “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області значно постраждало внаслідок військової агресії російської федерації, що підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 22022270000000010 від 28.02.2022), у зв?язку з чим наразі триває відбудова та відновлення її приміщень після руйнувань, що потребує постійного фінансування для забезпечення належних умов її функціонування.
Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані відповідачем в обґрунтування своєї позиції, враховуючи те, що лікарня є неприбутковим підприємством та здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення медичних та соціальних результатів і має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період - період військового стану в Україні, соціальний статус відповідача та його матеріальний стан, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/999/25 в частині стягнення 2028053,38 грн боргу, 188328,99 грн пені, 18259,55 грн 3% річних, 37142,84 грн інфляційних втрат та 27261,42 грн судового збору строком на 6 місяців.
Керуючись статтями 74, 77, 86, 129, 233, 238, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (вул. Шевченка, буд. 114, м. Чернігів, 14030, код 02006544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 42399676) 2028053,38 грн боргу, 188328,99 грн пені, 18259,55 грн 3% річних, 37142,84 грн інфляційних втрат та 27261,42 грн судового збору.
3. Розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців з таким графіком:
- до 16.01.2026 - 383174,36 грн;
- до 16.02.2026 - 383174,36 грн;
- до 16.03.2026 - 383174,36 грн;
- до 16.04.2026 - 383174,36 грн;
- до 16.05.2026 - 383174,36 грн;
- до 16.06.2026 - 383174,38 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 16.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2025.
Суддя М.О. Демидова