18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 грудня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/826/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта К", м.Вінниця, вул.Келецька,54В
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВФ", м.Черкаси, вул.Одеська,50
про стягнення 133494,54 грн заборгованості за договором,
без участі повноважних представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта К" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВФ" із вимогами про стягнення 141794,54 грн заборгованості за договором про надання послуг від 07.01.2025 №070125, з них:
84800,00 грн основного боргу,
743,17 грн - 3% річних,
3440,28 грн інфляційних втрат,
7602,09 грн пені,
45209,00 грн штрафу,
а також відшкодування судових витрат в сумі 13028,00 грн (зокрема: 3028 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).
Позовну заяву було подано з порушенням вимог ст.174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 21.07.2025 позов залишено без руху з наданням заявнику строку на виправлення недоліків.
28.07.2025 за вх.№11220/25 до суду надійшла заява позивача від 28.07.2025 про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач надав докази виконання вимог ухвали суду від 21.07.2025.
Разом з тим, 30.07.2025 за вх.№11220/25 до суду надійшла заява позивача від 28.07.2025 про зменшення розміру позовних вимог, мотивована здійсненням позивачем часткового розрахунку в сумі 8300,00 грн, у зв'язку з чим загальний розмір вимог позивача до відповідача становить 133494,54 грн, з них:
76500,00 грн основного боргу,
743,17 грн - 3% річних,
3440,28 грн інфляційних втрат,
7602,09 грн пені,
45209,00 грн штрафу,
а також відшкодування судових витрат в сумі 13028,00 грн (зокрема: 3028 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).
Суд продовжив розгляд справи з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВФ" про стягнення 133494,54 грн, з них: 76500,00 грн основного боргу, 743,17 грн - 3% річних, 3440,28 грн інфляційних втрат, 7602,09 грн пені та 45209,00 грн штрафу.
Від відповідача у справу надійшов відзив на позовну заяву - вх.суду №12871/25 від 04.09.2025 - з додатками. Відповідач визнає заборгованість частково, виключно в сумі основного боргу 40000 грн. В решті вимог просить відмовити за необґрунтованістю.
Від позивача у справу надійшли оригінали поданих копій документів для огляду - вх.суду №13472/25 від 15.09.2025.
Від позивача надійшла письмова відповідь на відзив з заявою про стягнення витрат на правову допомогу - вх.суду №13630/25 від 17.09.2025. Позивач наполягає на стягнення всієї нарахованої суми заборгованості та вказує на понесені збитки внаслідок втрати права на податковий кредит в розмірі 26500 грн.
В судовому засіданні:
Представник позивача вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Вказує на подання суду всіх доказів та матеріалів на обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача вимоги визнає частково (40000 грн) та вказує на ухилення керівника позивача від пропозицій відповідача на позасудове врегулювання спору.
Представники сторін не змогли врегулювати спір в позасудовому порядку.
В судовому засіданні 10.12.2025 суд оголосив про перехід до підготовки та проголошення рішення 16.12.2025 без виклику сторін.
За результатами судового розгляду судом 16.12.2025 приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносин сторін та обставини.
07.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінанта К" (позивач, виконавець, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВФ" (відповідач, замовник, відповідач) укладений договір про надання послуг №070125 (а.с. 6-8).
Предметом договору - надання споживачеві (замовнику) навантажувально-розвантажувальних послуг в необхідному змінному режимі за допомогою крану МКГ-25 БР стріла 28,5м, маневровий гусак 20м (транспортний засіб з машиністом Позивача) на об'єкті: Цукровий завод ПрАТ "ПК Поділля", вул. Героя України О.Порошенка, 103 в с. Городківка Тульчинського району Вінницької області.
Вид робіт: утеплення цоколю елеваторної башти, силосів зберігання цукру №1, 2, 3, та реконструкція фасаду силосу №1.
На умовах Договору замовнику надані послуги: монтаж крана на об'єкті будівництва; експлуатація гусеничного крана МКГ-25 БР; технічне обслуговування гусеничного крана в процесі виконання робіт - п. 1.2. Договору.
Вартість послуг складає 530 грн (з ПДВ)/машиногодина роботи - п.п.2.4,2.5 Договору.
Послуги замовнику налаються з розрахунку 10 машиногодин/день, незалежно від роботи крану. Роботи не оплачуються у загальносвяткові дні та один день в тиждень - неділю.
Облік робіт фіксується в машинно-змінних рапортах - п. 2.6 Договору.
Замовник зобов'язаний розрахуватися з виконавцем за виконані роботи протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунків за виконані позивачем (виконавцем) послуги - п. 2.8 договору.
Відповідач перед початком отримання робіт (послуг) має перерахувати позивачеві фіксований аванс 53000 грн (з ПДВ, п. 2.13 Договору) в рахунок останнього акту приймання-передачі наданих послуг - п. 2.7.2 Договору.
Між сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000001 від 20.01.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 100 годин на 53000 грн (з ПДВ) (а.с. 10); №ОУ-0000002 від 31.01.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 80 годин на 42400 грн (з ПДВ) (а.с. 11); №ОУ-0000003 від 11.02.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 90 годин на 47700 грн (з ПДВ) (а.с. 12); №ОУ-0000004 від 18.02.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 70 годин на 37100 грн (з ПДВ) (а.с. 13);
Робота обладнання позивача на об'єкті відповідача підтверджена подорожніми листами стрілового самохідного крану МКГ25БР: №ДК-1761 за період 08.01.2025-18.01.2025 (а.с. 23); №ДК-1760 за період 23.01.2025-31.01.2025 (а.с. 24); №ДК-1762 за період 01.02.2025-17.02.2025 (а.с. 25).
Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків згідно даних з Актів приймання-передачі послуг.
Відповідачеві виставлені рахунки на оплату:
№2 від 08.01.2025 - авансова оплата - 53000 грн (з ПДВ) (а.с. 14);
№4 від 03.02.2025 - послуги за період 05.01.2025 - 31.01.2025 - 95400 грн (з ПДВ) (а.с. 15);
№7 від 19.02.2025 - послуги за період 01.02.2025 - 18.02.2025 - 31800 грн (з ПДВ) (а.с. 16).
Розрахунок відповідачем проведено частково: 53000 грн перераховано 23.01.2025 (а.с. 21, 26), 42400 грн перераховано позивачеві 13.02.2025 (а.с. 22, 27). Додатковий розрахунок відповідачем проведено 06.05.2025.
Станом на 01.07.2025 основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 84800 грн. В ході судового розгляду додатково погашено 8300 грн.
На письмові вимоги позивача провести остаточний розрахунок за отримані та спожиті послуги відповідач не відреагував (а.с. 17-18, 28-30), борг не погашено. Ухилення відповідача від розрахунку за виконані та спожиті послуги навантажувально-розвантажувальних робіт за допомогою самохідного крана МКГ-25 БР стали причиною звернення позивача в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу та обтяжень боргу. На суму заборгованості позивач нарахував до стягнення інфляційні втрати, 3% річних та неустойку за порушення грошового зобов'язання відповідачем. На вимогу суду надані оригінали поданих у справу копій документів.
Відповідач в ході претензійно-позовної роботи (09.05.2025, а.с. 32-33) визнав основну заборгованість 84800 грн (з ПДВ), але вказав на наявні незареєстровані податкові накладні ТОВ "Домінанта К", що не дозволило зареєструвати податковий кредит. В ході судового розгляду відповідач на умовах договору №070125 визнав лише основну заборгованість в сумі 40000 грн. Решту вимог вважає необґрунтованими та безпідставними. Додатково перераховано 10000 грн в погашення боргу в ході судового розгляду.
Інших доказів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Позивач та відповідач на момент вчинення господарських операцій (2025 рік) є самостійними юридичними особами, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ, суб'єктами господарювання на ринку послуг України.
Місце проведення господарської діяльності сторін станом на 2025 рік відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Застосування судом норм матеріального права до спірних відносин:
Позивач доводить наявність господарських відносин між сторонами на підставі письмового двостороннього оплатного строкового консенсуального договору від 07.01.2025 №070125 (а.с. 6-8), що охоплюється приписами гл. 63 ЦК України як змішаний договір послуги, яка споживається замовником при її виконанні. За умовами договору надавачем послуги з монтажних, навантажувально-розвантажувальних і супутніх підйомних робіт та отримувачем коштів - є позивач; споживачем послуги з монтажних і супутніх підйомних робіт та платником коштів є відповідач.
Позивач доводить, що розрахунок за надані послуги проводяться на підставі підписаних актів виконаних робіт (послуг) та виставлених рахунків на оплату на умовах договору №070125.
Між сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000001 від 20.01.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 100 годин на 53000 грн (з ПДВ) (а.с. 10); №ОУ-0000002 від 31.01.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 80 годин на 42400 грн (з ПДВ) (а.с. 11); №ОУ-0000003 від 11.02.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 90 годин на 47700 грн (з ПДВ) (а.с. 12); №ОУ-0000004 від 18.02.2025 (робота послуги крана МКГ-25 - 70 годин на 37100 грн (з ПДВ) (а.с. 13);
Робота обладнання позивача на об'єкті відповідача підтверджена подорожніми листами стрілового самохідного крану МКГ25БР: №ДК-1761 за період 08.01.2025-18.01.2025 (а.с. 23); №ДК-1760 за період 23.01.2025-31.01.2025 (а.с. 24); №ДК-1762 за період 01.02.2025-17.02.2025 (а.с. 25).
Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків згідно даних з Актів приймання-передачі послуг.
Відповідачеві виставлені рахунки на оплату:
№2 від 08.01.2025 - авансова оплата - 53000 грн (з ПДВ) (а.с. 14);
№4 від 03.02.2025 - послуги за період 05.01.2025 - 31.01.2025 - 95400 грн (з ПДВ) (а.с. 15);
№7 від 19.02.2025 - послуги за період 01.02.2025 - 18.02.2025 - 31800 грн (з ПДВ) (а.с. 16).
Розрахунок відповідачем проведено частково: 53000 грн перераховано 23.01.2025 (а.с. 21, 26), 42400 грн перераховано позивачеві 13.02.2025 (а.с. 22, 27). Додатковий розрахунок відповідачем проведено 06.05.2025.
Станом на 01.07.2025 основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 84800 грн. В ході судового розгляду додатково погашено 18300 грн.
Суму заборгованості - 76500 грн визначає позивач, що є предметом спору - як частково неоплачені рахунки №4 від 03.02.2025 - за послуги за період 05.01.2025 - 31.01.2025 - 95400 грн (з ПДВ) (а.с. 15); №7 від 19.02.2025 - за послуги за період 01.02.2025 - 18.02.2025 - 31800 грн (з ПДВ) (а.с. 16) на умовах договору від 07.01.2025 №070125.
Суд враховує частковий розрахунок відповідача з позивачем, в том числі після відкриття провадження у справі. Позивачем були зменшені позовні вимоги до 76500 грн основного боргу та визнано погашення заборгованості в ході судового розгляду. Позивач та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні вимог 66500 грн основного боргу, примусовому стягненні заборгованості з відповідача та стверджують про прострочення заборгованості відповідача, строк сплати якої вже настав.
Відповідач та його представник у судовому засіданні вимоги визнають частково - лише суму основного боргу 40000 грн. Решту вимог заперечують з мотивів безпідставності та необґрунтованості доводів та обґрунтувань позивача.
Умови, чинність та строки дії спірного договору №070125 від 07.01.2025 сторонами не заперечені.
Натомість відповідачем не спростовані належними доказами доводи позивача щодо виконаних та спожитих робіт та послуг, підписання актів виконаних робіт та послуг, та отримання відповідачем рахунків на оплату послуг. Відповідач не надав свого контррозрахунку вимог з посиланням на документи.
На момент прийняття рішення судом сума боргу відповідача становить 66500 грн та підлягає до задоволення і примусового стягнення на користь позивача.
Провадження в частині стягнення з відповідача 10000 грн боргу належить закрити за відсутністю предмету спору відповідно до приписів п.1 пп.2) ст. 231 ГПК України.
Обґрунтування позивачем належності способу захисту у спірних правовідносинах.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.
Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, що вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Суд вважає доведеним порушення права позивача на отримання справедливого розрахунку на умовах договору та право позивача на примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66500 грн вартості послуг на умовах договору від 07.01.2025 №070125 з мотивів належності та вірогідності доказів позивача, які не спростовані відповідачем у належний спосіб. Строк виконання зобов'язання відповідачем є таким, що настав.
Щодо нарахування та стягнення з відповідача 3440,28 грн інфляційних втрат та 743,17 грн - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач з посиланням на приписи ст. 625 ЦК України нараховує до стягнення 3440,28 грн інфляційних втрат та 743,17 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами (а.с. 35, 36).
Нарахування виконано позивачем з суми боргу 53000 грн за період з 12.02.2025 по 07.07.2025, та з суми боргу 31800 грн - за період з 01.03.2025 по 04.07.2025.
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" з урахуванням суми заборгованості, періоду стягнення, встановленого індексу інфляції, відсоткової ставки за користування чужими грошовими коштами.
Розрахунок виконано вірно. Сума 3440,28 грн інфляційний втрат з простроченої суми боргу підлягає до примусового стягнення з відповідача на користь позивача.
Сума 743,17 грн як 3% річних з простроченої суми боргу підлягає до примусового стягнення з відповідача на користь позивача.
Щодо нарахування та стягнення з відповідача 7602,09 пені та 45209 грн - штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки передбачено ст.ст 546, 549 ЦК України.
Договір між сторонами про забезпечення позову у формі неустойки укладено в письмовому виді - приписи п. 7.2 - 7.3 Договору (а.с. 7 зворот).
Чинне цивільне законодавство України не забороняє кредитору одночасне нарахування пені та штрафу за порушення різних умов грошового зобов'язання.
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" з урахуванням суми заборгованості, періоду стягнення, облікової ставки НБУ за відповідні періоди.
Розрахунок пені виконано вірно (а.с. 34). Сума 7602,09 грн пені з простроченої суми боргу 53000 грн за період з 12.02.2025 по 04.07.2025 та 31800 грн боргу за період з 01.03.2025 по 04.07.2025 підлягає до примусового стягнення з відповідача на користь позивача.
Сума 45209 грн штрафу з простроченої суми боргу 53000 грн позивачем виконана неправильно (а.с. 37). Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" з урахуванням суми заборгованості, моменту порушення строку виконання зобов'язання відповідачем.
Суд враховує, що штраф за цивільним законодавством України є разовим стягненням як відповідальність сторони за прострочення виконання грошового зобов'язання за першою датою порушення права позивача і не має продовження в часі. До примусового стягнення належить 265 грн штрафу. В решті вимог належить відмовити з мотивів необґрунтованості, безпідставності та недоведеності вимоги.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
На підставі аналізу документів, застосування допустимості та вірогідності зібраних доказів у справі суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача з мотивів їх обґрунтованості, підставності, вірогідності та доведеності порушеного права, оскільки подані докази позивача заслуговують на довіру в розумінні приписів ст.ст. 76-79 ГПК України та не спростовані відповідачем у найдений спосіб.
Належить стягнути на користь позивача 66500 грн основного боргу,
743,17 грн - 3% річних,
3440,28 грн інфляційних втрат,
7602,09 грн пені,
265 грн штрафу.
Провадження в частині стягнення 10000 грн належить закрити за відсутністю предмету спору.
В решті вимог (сума штрафу) належить відмовити.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються пропорційно задоволених вимог на відповідача. Відтак, понесені витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 3028 грн судового збору - за мінімальною ставкою.
Суд при прийнятті рішення не розглядає питання розподілу витрат на правову допомогу позивачеві.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВФ", м.Черкаси, вул.Одеська,50, код ЄДРПОУ 38950562, номер рахунку в банку невідомий
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта К", м.Вінниця, вул.Келецька,54В; код ЄДРПОУ 41106640, номер рахунку в банку невідомий
66500,00 грн основного боргу, 743,17 грн - 3% річних, 3440,28 грн інфляційних втрат, 7602,09 грн пені, 265 грн штрафу та 3028 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження в частині стягнення 10000 грн закрити.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 16.12.2025
Суддя Г.М.Скиба