11 грудня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1319/25
за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж
до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Уманський національний університет
про стягнення 323732,51 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився;
Третя особа - не з'явилася.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 27.10.2025 Канівське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути 323732,51 грн заборгованості за договором надання послуги з постачання теплової енергії №2/2025 від 24.01.2025, зокрема 303482,62 боргу за поставлену теплову енергію за період з січня 2025 року до квітня 2025 року, 3776,76 грн інфляційних втрат, 7431,49 грн 3 % річних, 9041,64 грн пені.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з оплати послуг з постачання теплової енергії.
1.4. 29.10.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1319/25. Ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 11 год. 50 хв. 25.11.2025. Звернув увагу учасників справи на дотримання норм процесуального права при реалізації процесуальних прав та виконанні процесуальних обов'язків: строки для подання до суду заяв по суті спору: відзиву (стаття 165 ГПК України) та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (пункту 1 частини 2 статті 250 ГПК України) - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали суду; відповіді на відзив - п'ять днів з дня вручення відзиву; заперечення - п'ять днів з дня вручення відповіді на відзив.
1.5. 18.11.2025 відповідач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Уманський національний університет (а.с. 45-50)
1.6. 18.11.2025 відповідач подав до суду заяву, у якій просив здійснити перехід від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду цієї ж справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання (а.с.65-68).
1.7. 19.11.2025 суд ухвалив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Уманський національний університет.
1.8. 21.11.2025 позивач подав до суду докази надіслання третій особі позовної заяви з додатками до неї (а.с. 76).
1.9. 25.11.2025 третя особа подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 82-83).
1.10. 25.11.2025 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 90).
1.11. 25.11.2025 у судове засідання представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися.
1.12. 25.11.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 03.12.2025.
1.13. 02.12.2025 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із можливістю врегулювати спір мирним шляхом (а.с. 95-96).
1.14. У судове засідання 03.12.2025 з'явився представник позивача Ганнисик О.Ю. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися.
1.15. Представник позивача Ганнисик О.Ю. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у загальному провадженні та проти клопотання про відкладення розгляду справи.
1.16. 03.12.2025 суд ухвалив відмовити відповідачу у заяві про розгляд справи у загальному позовному провадженні. Суд не встановив обставин, через які ця справа підлягала б розгляду лише за правилами позовного провадження. Ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
1.17. 03.12.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 11.12.2025.
1.18. 11.12.2025 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 106).
1.19. У судове засідання 11.12.2025 представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися.
1.20. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення учасників справи про розгляд справи за їх участю.
1.21. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.22. Правом на подання пояснень щодо позову третя особа не скористалася.
1.23. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.24. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.25. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
1.26. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
1.27. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.28. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.29. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.30. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.31. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд визнав необов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами справи.
1.32. 11.12.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду в цьому судовому засіданні.
1.33. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав рішення без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, 3% річних, інфляційних втрат, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг за поставлену теплову енергію.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору надання послуги з постачання теплової енергії; виконання позивачем свого зобов'язання за договором та поставки відповідачу теплової енергії у січні-квітні 2025 року; невиконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію за січень-квітень 2025 року; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача; період прострочення виконання грошового зобов'язання, за який позивач нарахував 3% річних, інфляційні втрати, пеню, порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 24.01.2025 Канівське комунальне підприємство теплових мереж (виконавець) та Відокремлений структурний підрозділ "Канівський фаховий коледж культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини" (споживач) уклали договір надання послуги з постачання теплової енергії №2/2025, згідно з пунктом 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для будівлі гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу "Канівський фаховий коледж культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини" (м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 18) (код за К 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція - послуги з постачання теплової енергії (09323000-9:Централізоване опалення) (далі-послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Кількість замовленої теплової енергії складає (гуртожиток коледжу - м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 18) - 425,0 Гкал, з них: з 01 січня 2025 року до 31 січня 2025 року - 224,0 Гкал, з 01 лютого 2025 року до 28 лютого 2025 року - 201,0 Гкал (а.с. 11-13).
3.1.2. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 2 договору).
3.1.3. Відповідно до пункту 6.3.5 договору будівля обладнана вузлом(вузлами) комерційного обліку теплової енергії заводський номер та умовне позначення типу вимірювальної техніки QALCO; Ду50/50 №1515. Показання засобу вимірювальної техніки станом на дату заключення договору становить 1289,106.
3.1.4. Обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (пункт 11 договору).
3.1.5. Ціна цього договору становить(гуртожиток коледжу - м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 18) - 675584,25 грн без ПДВ (шістсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 25 копійок без ПДВ), ПДВ - 135116,85 грн (сто тридцять п'ять тисяч сто шістнадцять гривень 85 копійок), всього - 810701,10 грн з ПДВ (вісімсот десять тисяч сімсот одна гривня 10 копійок з ПДВ) (пункт 20договору).
3.1.6. Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тариф на теплову енергію, з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал становить: - з 01 січня по 28 лютого 2025 року - 1907,53 грн (1589,61 грн. х 1,2 = 1907,53 грн) (рішення виконавчого комітету Канівської міської ради від 06.08.2024 №274 (пункт 21 договору).
3.1.7. Відповідно до п. 22 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
3.1.8. Згідно з пунктом 32 договору в разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
3.1.9. Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє 31 грудня 2025 року. Сторони домовились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України і застосовуються на період з 01 січня 2025 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 38 договору).
3.1.10. 24.01.2025 Канівське комунальне підприємство теплових мереж (виконавець) та Відокремлений структурний підрозділ "Канівський фаховий коледж культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини" (споживач) уклали додатки до договору:
- № 1 - Розрахунок вартості послуги з постачання теплової енергії Відокремленого структурного підрозділу "Канівський фаховий коледж культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини" (м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 18), згідно з яким виконавець надає споживачу теплову енергію в кількості 425,000 Гкал, на опалювальну площу 4568,46 кв. м. Тариф на теплову енергію, з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал становить: - з 01 січня по 28 лютого 2025 року - 1907,53 грн (1589,61 грн х 1,2 = 1907,53 грн) (рішення виконавчого комітету Канівської міської ради від 06.08.2024 №274. Орієнтовна вартість теплової енергії становить 810701,10 грн. Розрахунки за спожите тепло здійснюються споживачем на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації на підставі виставлених теплопостачальною організацією рахунків та актів приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії протягом 10 банківських днів після підписання належним чином оформлених актів (а.с.14);
- №2 - Акт розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між виконавцем і споживачем(а.с. 14 на звороті).
3.1.11. За період з січня до квітня 2025 року відповідач спожив теплової енергії у гуртожитку коледжу площею 4568,46 кв. м у кількості 226,307 Гкал, зокрема у січні 2025 року - 75,466 Гкал, у лютому 2025 року - 88,770 Гкал, у березні 2025 року - 49,610 Гкал та у квітні 2025 року - 12,461 Гкал, у підтвердження чого позивач подав розрахунки кількості теплової енергії за лічильником 48045 за січень - квітень 2025 року та звіти за періоди з 17.12.2024 до 27.01.2025, з 27.01.2025 до 24.02.2025, з 24.02.2025 до 26.03.2025, з 26.03.2025 до 15.04.2025 (а.с. 15-19).
3.1.12. На виконання договору позивач поставив відповідачу теплову енергію у січні-квітні 2025 року на загальну суму 431687,85 грн відповідно до актів приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії від 31.01.2025 №0000056 у січні 2025 року на суму 143953,81 грн, від 28.02.2025 №0000160 у лютому 2025 року на суму 169331,62 грн, від 31.03.2025 №0000239 у березні 2025 року на суму 94632,66 грн, від 30.04.2025 №0000333 у квітні 2025 року на суму 23769,76 грн (а.с. 20-21).
3.1.13. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 303482,62 грн боргу за поставлену теплову енергію у січні-квітні 2025 року у кількості 226,307 Гкал на суму 431687,85 грн, з яких 128205,23 грн сплатив відповідач, 3776,76 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2025 до 30.09.2025, 7431,49 грн 3% річних за період з 15.02.2025 до 24.10.2025 та 9041,64 грн пені за період з 15.02.2025 до 24.10.2025 (а.с. 8-10).
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору надання послуги з постачання теплової енергії.
4.5.2. У січні-квітні 2025 року позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії вартістю 431687,85 грн.
4.5.3. Відповідач зобов'язання з оплати послуг за поставлену теплову енергію виконав частково та сплатив позивачу 128205,23 грн.
4.5.4. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 303482,62 грн за послуги з постачання теплової енергії.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг.
5.3. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
5.4. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
5.5. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (частина 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
5.6. Відповідно до статті 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
5.7. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
5.8. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.9. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
5.10. Частинами 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
5.11. Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
5.12. Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
5.13. Відповідно до абзаців 1 та 2 частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
5.14. Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання.
5.15. Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
5.16. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.18. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.19. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.20. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.21. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.22. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.23. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
5.24. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою виникнення спору є укладення сторонами договору надання послуги з постачання теплової енергії.
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов'язку з оплати послуг за спожиту теплову енергію у січні-квітні 2025 року.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за наданні відповідачу послуги.
6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг.
6.5. Відповідно до пункту 11 укладеного сторонами договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія.
6.6. Відповідач є споживачем теплової енергії, що подається для будівлі гуртожитку.
6.7. За період з січня до квітня 2025 року відповідач спожив теплової енергії у гуртожитку коледжу площею 4568,46 кв. м у кількості 226,307 Гкал, зокрема у січні 2025 року - 75,466 Гкал, у лютому 2025 року - 88,770 Гкал, у березні 2025 року - 49,610 Гкал та у квітні 2025 року - 12,461 Гкал.
6.8. За розрахунком позивача відповідач спожив у приміщенні гуртожитку коледжу теплову енергію: у січні 2025 року у кількості 75,466 Гкал на суму 143953,81 грн, у лютому 2025 року у кількості 88,770 Гкал на суму 169331,62 грн, у березні 2025 року у кількості 49,610 Гкал на суму 94632,66 грн, у квітні 2025 року у кількості 12,461 Гкал на суму 23769,76 грн (а.с. 8).
6.9. Заборгованість відповідача становить 303482,62 грн за поставлену теплову енергію у січні-квітні 2025 року в обсязі 226,307 Гкал на суму 431687,85 грн, з яких 128205,23 грн сплатив відповідач (а.с. 8).
6.10. Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості відповідача з оплати теплової енергії виконаний правильно відповідно Методики до розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
6.11. Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
6.12. Тариф на теплову енергію, з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал становить: - з 01 січня по 28 лютого 2025 року - 1907,53 грн (1589,61 грн х 1,2 = 1907,53 грн) (рішення виконавчого комітету Канівської міської ради від 06.08.2024 №274).
6.13. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
6.14. Позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за січень - квітень 2025 року на суму 431687,85 грн.
6.15. Відповідач за спожиту теплову енергію сплатив частково у розмірі 128205,23 грн.
6.16. Борг відповідача перед позивачем становить 303482,62 грн.
6.17. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
6.18. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.19. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.20. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.21. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.22. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.23. Невиконання відповідачам свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні зі сплати за надані послуги за поставлену теплову енергію.
6.24. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 303482,62 грн боргу за теплову енергію за січень-квітень 2025 року суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.25. Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем протягом 10 банківських днів після підписання належним чином оформлених актів (пункт 24 договору).
6.26. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.27. Прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем розпочалося з 15.02.2025.
6.28. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.29. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.30. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.31. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 3776,76 грн за період з 01.02.2025 до 30.09.2025 (1151,63 грн за лютий 2025 року від суми боргу 143953,81 грн, 1714,68 грн за період з 16.05.2025 до 10.09.2025 від суми боргу 431687,85 грн, 910,45 грн за період з 11.09.2025 до 24.10.2025 від суми боргу 303482,62 грн (а.с. 9).
6.32. За розрахунком позивача розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 7431,49 грн за період з 15.02.2025 до 24.10.2025 (343,12 грн за період з 15.02.2025 до 15.03.2025 від суми боргу 143953,81 грн, 798,23 грн за період з 16.03.2025 до 15.04.2025 від суми боргу 313285,43 грн, 1005,83 грн за період з 16.04.2025 до 15.05.2025 від суми боргу 407918,09 грн, 4186,78 грн за період з 16.05.2025 до 10.09.2025 від суми боргу 431687,85 грн, 1097,53 грн за період з 11.09.2025 до 24.10.2025 від суми боргу 303482,62 грн) (а.с. 10).
6.33. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.34. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3776,76 грн інфляційних втрат, 7431,49 грн 3 % річних за період з 15.02.2025 до 24.10.2025 суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.35. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
6.36. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
6.37. Згідно з пунктом 32 договору в разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
6.38. За розрахунком позивача розмір пені становить 9041,64 грн пені у розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення за період з 15.02.2025 до 24.10.2025 на підставі п. 32 договору надання послуги з постачання теплової енергії (417,47 грн за період з 15.02.2025 до 15.03.2025 від суми боргу 143953,81 грн, 971,18 грн за період з 16.03.2025 до 15.04.2025 від суми боргу 313285,43 грн, 1223,75 грн за період з 16.04.2025 до 15.05.2025 від суми боргу 407918,09 грн, 5093,92 грн за період з 16.05.2025 до 10.09.2025 від суми боргу 431687,85 грн, 1335,32 грн за період з 11.09.2025 до 24.10.2025 від суми боргу 303482,62 грн (а.с. 9 на звороті).
6.39. Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач виконав розрахунок правильно з урахуванням п. 32 договору надання послуги з постачання теплової енергії, періоду прострочення та розміру боргу.
6.40. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 9041,64 грн пені за період з 15.02.2025 до 24.10.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. У позові позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4855,99 грн.
7.3. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 4855,99 грн на підставі платіжної інструкції від 27.10.2025 №0001125 (а.с. 7).
7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 4855,99 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Канівського комунального підприємства теплових мереж до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини задовольнити повністю.
Стягнути з Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (ідентифікаційний код 02125639, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 2) на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж (ідентифікаційний код 02082657, адреса місцезнаходження: 19003, Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 36) 303482,62 грн (триста три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 62 копійки) боргу, 3776,76 грн (три тисячі сімсот сімдесят шість гривень 76 копійок) інфляційних втрат, 7431,49 грн (сім тисяч чотириста тридцять одну гривню 49 копійок) 3% річних, 9041,64 грн (дев'ять тисяч сорок одну гривню 64 копійки) пені, 4855,99 грн (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 99 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складено 16.12.2025.
Суддя А.І. Гладун