29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"17" грудня 2025 р. Справа № 924/866/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012"
про стягнення 15 286 141,79 грн
Представники сторін:
від позивача: Корякін Д.В.
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явилися
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
25.08.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" про стягнення 15 286 141,79 грн, з яких 2 532 438,00 грн основний борг, 2 773 357,65 грн інфляційні втрати, 4 329 312,85 грн 24% річних, 35 880,21 грн. 3% річних, 237 867,17 грн штраф та 5 377 285,91 грн пеня, заявлені на підставі договору про надання послуг №2/п від 11.04.2017, за яким право вимоги відступлено ФОП Корякіну Д.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою встановлено строки для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, визначено дату проведення підготовчого засідання у справі. Залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (18002, м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 266, код ЄДРПОУ 33143734) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" (20301, Черкаська обл., м. Умань, провул. Енергетичний, буд. 3, код ЄДРПОУ 40364332).
26.08.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача з доданими доказами надіслання третім особам позовної заяви з додатками.
26.08.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано заяву Савчука Ю.М. про вступ у справу як представника ТОВ "Агрохолдинг 2012".
26.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі №924/866/25, призначеному на 11:30 год. 18.09.2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 27.08.2025 вищевказане клопотання позивача задоволено, судове засідання, яке відбудеться об 11:30 год. 18.09.2025 визначено провести в режимі відеоконференції за участю позивача ФОП Корякіна Д.В.
16.09.2025 через підсистему "Електронний суд" подано відзив з додатками, який містить клопотання про поновлення строку для подання останнього, заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу. У відзиві відповідач просить зменшити розмір відсотків з 24 % до 3% річних.
18.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача щодо поновлення відповідачу строку на подання відзиву з доданими документами.
Судом у підготовчому засіданні 18.09.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення відповідачу строку для подання відзиву, встановлення відповідачу строку для надання доказів надіслання відзиву третім особам до 22.09.2025, встановлення нового строку третім особами для подачі письмових пояснень до 25.09.2025 року, встановлення відповідачу строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 25.09.2025 року, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 12:30 год. 14.10.2025 року.
19.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив та докази надіслання третім особам відзиву з додатками.
19.09.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано заяву ФОП Корякіна Д.В. про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 237 ГПК України.
25.09.2025 та 30.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив та заперечення на заяву про визнання недійсною заяви від 15.08.2025.
13.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява відповідача про витребування доказів з доданими документами (14.10.2025 повторно) з проханням поновити строк на подання останньої та заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу, у якій останній просить зменшити розмір відсотків з 24% до 3%.
Судом у підготовчому засіданні 14.10.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про встановлення, відповідно до ч.3 ст. 184 ГПК України, третім особам строку для надання пояснень щодо поданої позивачем заяви 19.09.2025, до 24.10.2025, залишення без розгляду заяви про витребування доказів від 13.10.2025, поновлення відповідачу строку для звернення з заявою про витребування доказів, відмову у задоволенні заяви про витребування доказів від 14.10.2025 та відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 30.10.2025.
17.10.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано пояснення ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", у якому міститься клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.
30.10.2025 надійшла заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
У підготовчому засіданні 30.10.2025 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 12:30 год. 06.11.2025 року.
При відкладенні судових засідань ухвалами, які занесені до протоколу судового засідання, задовольнялись усні клопотання представника позивача про участь в кожному наступному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалами суду від 18.09.2025, від 14.10.2025, від 30.10.2025, від 20.11.2025, від 04.12.2025, від 08.12.2025 ТОВ "Седна-Агро" та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" повідомлялись про дату, час та місце судового засідання у справі.
У судовому засіданні 20.11.2025 оголошено перерву до 10:00 год. 04.12.2025.
Судом у судовому засіданні 04.12.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 11:30 год. 08.12.2025.
04.12.2025 представник відповідача додав до матеріалів справи вступне слово у письмовій формі.
05.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача про долучення доказів, зокрема ухвали Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2025 №924/865/25 з довідкою про набрання законної сили, а також рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2025 №924/861/25.
У судовому засіданні 08.12.2025 постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про задоволення клопотання позивача та долучення доказів до матеріалів справи. Судом відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 219 ГПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі №924/866/25 на 11:00 год. 17.12.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" про стягнення 15 286 141,79 грн, з яких 2 532 438,00 грн основний борг, 2 773 357,65 грн інфляційні втрати, 4 329 312,85 грн 24% річних, 35 880,21 грн. 3% річних, 237 867,17 грн штраф та 5 377 285,91 грн пеня.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 квітня 2017 між ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" та ТОВ "Баркософт Агро" було укладено договір про надання послуг №2/п та 27.04.2017 - Додаток №1 до нього, на виконання яких 03.05.2017 було прийнято послуги на суму 368 330,03 грн., 12.05.2017 - на суму 597 095,14 грн., що підтверджується актами надання послуг №9 та №12 та відповідними податковими накладними. В подальшому у додатках №2 від 05.06.2017, №2-1 від 26.06.2017 та №2-2 від 16.10.2017до договору, сторони погодили перелік послуг, на виконання умов яких 12.06.2017 замовником було прийнято послуги на загальну суму 204 796,36 грн., 04.07.2017 на суму 190 536,46 грн. та 16.11.2017 - на суму 1 017 913,72 грн., що підтверджується актами надання послуг №16, №20 та №26, а також відповідними податковими накладними №3 та №4. У позові вказано, що ТОВ "Баркософт Агро" свої зобов'язання за договором у частині оплати прийнятих послуг, не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2 378 671,71 грн. В послідуючому, за договором про відступлення права вимоги №2/07/19 від 02 липня 2019, ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" (Первісний кредитор) відступило ТОВ "Седна-Агро" (Новому кредитору), право вимоги до боржника ТОВ "Баркософт Агро", у тому числі за договором про надання послуг №2/п від 11 квітня 2017 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору. У відповідності до п. 3.2 договору про відступлення права вимоги №2/07/19 від 02.07.2019, 26.12.2019 між ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" та ТОВ "Седна-Агро" укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, у п. 2. якого сторонами узгоджено, що підписання цього договору свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної за договором №2/07/19 про відступлення права вимоги від 02 липня 2019. Позивач звертає увагу на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Агрохолдинг 2012"є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро". Зокрема, згідно з передавальним актом від 01 серпня 2018, ТОВ "Баркософт Агро" передало все майно, усі права та зобов'язання, включаючи зобов'язання, що оспорюються сторонами, своєму правонаступнику ТОВ "Агрохолдинг 2012", у тому числі кредиторську заборгованість ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" на загальну суму 5 375 736,77 грн. Зазначені обставини встановлено рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14 травня 2025 по справі №924/138/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025.
У позові вказано, що у відповідності до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 від 24 липня 2023, позивача визначено переможцем другого повторного аукціону з продажу майна боржника у справі №925/1240/21 про банкрутство ТОВ "Седна-Агро", а саме лоту №33143734-2 "Дебіторська заборгованість ТОВ "Агрохолдинг 2012"(код ЄДРПОУ 40028765) перед ТОВ "Седна-Агро" (код ЄДРПОУ 33143734)", з визначеною ціною продажу - 134 819,57 грн., яку було перераховано 01.08.2023 на рахунок ТОВ "Седна-Агро". 18.01.2025 було підписано акт про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20230711-85898, п. 6 якого підтверджується повна сплата покупцем ціни. Позивач стверджує, що 23.01.2025 на адресу ТОВ "Агрохолдинг 2012" було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні з проханням сплатити заборгованість, яке було одержано відповідачем 27.01.2025.
Враховуючи, що строк оплати вартості наданих послуг за договором про надання послуг №2/п від 11.04.2017 настав з 31.12.2017, однак заборгованість не погашена, позивач стверджує, що чинне законодавство України та умови укладеного на аукціоні договору купівлі-продажу не передбачають будь-якого обмеження обсягу прав ТОВ "Седна-Агро" до ТОВ "Агрохолдинг 2012", які мали перейти до ФОП Корякіна Д.В., відтак з посиланням на норми ст.ст. 509, 514, 526, 625 ЦК України та п.п. 7.1.3-7.1.5 договору за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 378 671, 71 грн. позивач просить стягнути з відповідача 5 377 285,91 грн. пені за період 31.12.2017 по 31.07.2025, 237 867,17 грн. 10% штрафу, 4 329 312,85 грн. 24% річних за період 31.12.2017 - 31.07.2025, 2 599 193,10 грн. інфляційних втрат за січень 2018-червень 2025. Окремо у позові зазначено, що 20 жовтня 2017 ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" передав у власність ТОВ "Баркософт Агро" пшеницю (товар) на загальну суму 244 500,00 грн. з посиланням на договір про надання послуг №2/п від 11 квітня 2017, що підтверджується видатковою накладною №22 та податковою накладною №2. Проте, свої зобов'язання у частині оплати прийнятого товару, ТОВ "Баркософт Агро" виконало не у повному обсязі, внаслідок чого наявна заборгованість у розмірі 153 766,29 грн. У зв'язку з прострочення виконання відповідачем вказаного грошового зобов'язання, позивач нарахував до стягнення 174 164,55 грн. інфляційних втрат за період листопад 2017 - червень 2025, 35 880,21 грн. три відсотки річних за період 21.10.2017 по 31.07.2025
Окремо позивач у позові посилається на судову практику щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року, а також неможливості зменшення судом вказаних нарахувань та щодо обґрунтованості стягнення пені за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання якщо вказане передбачено умовами договору.
У відзиві відповідач стверджує про те, що ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" не повідомляло ТОВ "Баркософт Агро" про укладення договору про відступлення права вимоги №2/07/19 з ТОВ "Седна-Агро". У відзиві зазначено, що позивачем не надано докази передання ТОВ "Седна-Агро" усіх оригіналів документів, які засвідчують права, що передаються, а також доказів сплати на користь ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" коштів за переведення права вимоги. Звертає увагу на те, що договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26 грудня 2019 року не є первинним документом. При цьому, позивачем не надано доказів реальності виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/11 від 26 листопада 2019. За змістом відзиву, відповідач стверджує, що ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" мало прострочене зобов'язання на загальну суму 4 827 932,40 грн. перед ТОВ "Агрохолдинг 2012" за поставлену у 2017 кукурудзу, що підтверджується передавальним актом від 01 серпня 2018 року, яке погашено шляхом направлення відповідачем на адресу ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" заяви про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог від 15 серпня 2025 року, складеної у відповідності до вимог ст.ст. 601, 603 ЦК України. У зв'язку з викладеним, на думку відповідача, зобов'язання за договором про надання послуг №2/п від 11.04.2017 в частині сплати 2 532 438,00 грн. вважаються погашеними у відповідності до направленої заяви від 15 серпня 2025 року про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог. У відзиві та заяві про застосування строків позовної давності від 12.10.2025 відповідач просить застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу, а також зменшити розмір відсотків з 24% до 3%. До відзиву додано копії листи ГУ ДПС у Хмельницькій області від 25.08.2025, заяви від 15.08.2025 видаткових накладних №РН-0000001 від 19 жовтня 2017 року на суму 431 130,24 грн., №РН-0000002 від 20 жовтня 2017 року на суму 1 492 743,60 грн., №РН-0000003 від 21 жовтня 2017 року на суму 642 209,76 грн., №РН-0000004 від 26 жовтня 2017 року на суму 295 472,88 грн., №РН-0000005 від 27 жовтня 2017 року на суму 33 962,40 грн., №РН-0000006 від 28 жовтня 2017 року на суму 105 411,60 грн., №РН-0000007 від 29 жовтня 2017 року на суму 147 384,00 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 184 486,32 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 632 341,44 грн., №РН-0000009 від 31 жовтня 2017 року на суму 1 033 482,24 грн., Додатку №1 в рамках договору поставки №1/ПР від 11.04.2017 (поставка кукурудзи), податкових накладних №1 від 06.11.2017, №1 від 19.10.2017, №2 від 20.10.2017, №3 від 21.10.2017, №4 від 26.10.2017, №5 від 27.10.2017, №6 від 28.10.2017, №7 від 29.10.2017, №8 від 30.10.2017, №9 від 31.10.2017 та квитанцій про їх реєстрацію.
За змістом відповіді на відзив позивач вказує, що оскільки між ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" та ТОВ "Седна-Агро", припинено між собою зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за таких обставин, суд повинен надати пріоритет першій події (договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2019), а не заяві ТОВ "Агрохолдинг 2012" від 15 серпня 2025. У протилежному випадку будуть порушені законні права та інтереси ТОВ "Седна-Агро". Звертає увагу на те, що боржник визнав отримання ним 18.01.2025 повідомлення від позивача про заміну кредитора, а тому обов'язок зі сплати боргу набув новий кредитор, а виконання обов'язку первісному кредитору вважається неналежним виконанням. Позивач зазначає, що у касаційній скарзі від 04.08.2025 по справі №924/138/25, відповідач зазначає, що станом на 04 серпня 2025 року по бухгалтерському обліку ТОВ «Агрохолдинг 2012» відсутнє прострочене зобов'язання за правочинами, які укладені з контрагентами. Натомість у даній справі, визнає наявність заборгованості і намагається провести зарахування. Позивач заперечив проти клопотання про зменшення судом відсотків річних. Стосовно майнового стану відповідача, зазначає, що на час приєднання у 2018 році ТОВ "Баркософт Агро", розмір статутного капіталу ТОВ «Агрохолдинг 2012» складав 50 000,00 грн., станом на зараз - 129 150 000,00 грн. При цьому, дохід у 2022 році склав 1 593 419 000,00 грн., у 2023 році - 2 014 526 000,00 грн., у 2024 році - 2 991 139 000 грн., за 6 місяців 2025 року - 646 939 000,00 грн, що свідчить про те, що відповідач мав можливість виконати свої зобов'язання за договором про надання послуг №2/п від 11 квітня 2017, в частині оплати наданих послуг. Позивач звертає увагу на те, що ст. 233 ГК України втратила чинність і тепер законодавство України не містить правової норми, яка б надавала право суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У відповіді на відзив відзначено, що за умови застосування судом позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені, сплачений судовий збір у повному обсязі позивач просить покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій. З приводу спеціальної позовної давності встановленої у ст. 258 ЦК України, позивач зауважує, що з 02.04.2020 вказаний строк продовжено на строк дії карантину, тобто до 30.06.2023 та з 17.03.2022 по тепер продовжено на строк дії воєнного стану в Україні. Відтак, за умови застосування судом строку позовної давності, на думку позивача, вірним буде період нарахування пені з 02.04.2019 по 31.07.2025 у розмірі 4 347 092,97 грн. До відповіді на відзив додано копії фінансової звітності ТОВ "Агрохолдинг 2012" за період з 2022 по 30.07.2025, витяги з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Агрохолдинг 2012", касаційної скарги у справі №924/138/25 від 04.08.2025, заяви від 15.08.2025, документів доданих до відзиву щодо поставки кукурудзи.
19.09.2025 у межах підготовчого провадження позивач подав заяву про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 237 ГПК України. На думку позивача, ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" з 02 липня 2019 перестав бути кредитором ТОВ "Агрохолдинг 2012" за договором поставки №03/05/17/1-ТОВ від 03 травня 2017, відтак між ними відсутні зустрічні однорідні вимоги, які можливо зарахувати, про що достеменно було відомо відповідачу. Наголошує на отриманні відповідачем 27.01.2025 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні. З посиланням на ч.ч. 1, 5 ст. 203, 215, 236, 601 ЦК України, позивач просить задовольнити заяву від 19.09.2025.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погоджується з посиланням позивача на справу №924/138/25 оскільки в її межах суд не досліджував договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26 грудня 2019 року та докази реального виконання останнього. Зауважує, що право на зменшення судом неустойки передбачено діючими нормами ч. 3 ст. 551 ЦК України. Відповідач вважає, що не оформлення закриття взаємних зобов'язань, які існували між ТОВ «Баркософт Агро», ТОВ «Насіннєвий завод «Арата», ТОВ «Седна-Агро» та ТОВ «Агрохолдинг 2012» не свідчить про неправомірні дії один до одного, а про безвідповідальне виконання службових обов'язків особами, які були відповідальними за ведення бухгалтерського та податкового обліку. У запереченнях зазначено, що перехід права вимоги перериває строк позовної давності щодо стягнення неустойки, при цьому наявне посилання на ст. 262 ЦК України. Відтак, на думку відповідача, останній сплинув 01 січня 2019. ТОВ «Агрохолдинг 2012» вказує, що за заявою ФОП Корякіна Д.В. у Господарському суді Хмельницької області було відкрито провадження у справі №924/765/25 про банкрутство ТОВ «Агрохолдинг 2012», в рамках якого останнє заявило свої заперечення проти вимог нового кредитора ФОП Корякін Д.В. відповідно до ст. 603 Цивільного кодексу України, зокрема, пред'явлено проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора та надано заяву про зарахування із первісним кредитором зустрічних однорідних вимог щодо вимог, які виникли на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання. Відповідні документи (заява про зарахування та письмові пояснення по справі) були надіслані позивачу через електронний кабінет електронного суду 15 серпня 2025 року в межах справи №924/765/25. Оскільки законодавство не містить спеціальних вказівок щодо форми чи змісту того, у який спосіб боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора, то в даному випадку ТОВ "Агрохолдинг 2012" скористався таким правом у межах судових проваджень №924/765/25 та поточного судового провадження, що не суперечить імперативним нормам права. Відповідач звертає увагу на те, що позивач не надав доказів повідомлення останнього ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" про відступлення права вимоги до ТОВ "Седна-Агро" та відсутність підстав позбавлення ТОВ "Агрохолдинг 2012" права передбаченого ст. 603 ЦК України щодо заявлення та зарахування зустрічних однорідних вимог до первісного кредитора.
У запереченнях на заяву про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину відповідач вказує, що остання є окремою позовною заявою, яка має розглядатись як окремо заявлені позовні вимоги зі сплатою судового збору. Зауважує, що про існування заяви від 15.08.2025 позивачу було відомо зі справи №924/765/25 за заявою позивача про банкрутство ТОВ "Агрохолдинг 2012", зокрема зі змісту ухвали суду від 21.08.2025 №924/765/25, яка не оскаржена. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити ФОП Корякіну Д.В. у прийнятті заяви від 22.09.2025 до розгляду у межах справи №924/866/25. До заперечень додано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2025 №924/765/25, опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 15.08.2025 щодо надсилання відповідачем заяви від 15.08.2025 третій особі - ТОВ "Насіннєвий завод "Арата".
Відповідно до письмових пояснень ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" визнано факт існування договірних відносин у останнього з ТОВ "Баркософт Агро", факт наявності зобов'язань ТОВ "Баркософт Агро" до ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та у зворотньому порядку, щодо яких сторонами велись переговори щодо зарахування. Третя особа у поясненнях зазначає про отримання 18.08.2025 заяви відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог в порядку ст. 603 ЦК України. ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" повністю визнає існування заборгованості у останнього перед ТОВ "Агрохолдинг 2012", який є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро", за договором поставки №1ПР від 11.04.2017 та додатком №1 від 01.10.2017 на загальну суму 4 827 932,40 грн. На думку третьої особи, вимоги на вказану суму є припиненими з моменту зарахування однорідних вимог, оформлених заявою від 15.08.2025.
Представник ТОВ "Седна-Агро" в судові засідання по справі не з'являвся, письмових пояснень не надав, про причини не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується надісланням ухвал суду від 18.09.2025, від 14.10.2025, від 30.10.2025, від 20.11.2025, від 04.12.2025, від 08.12.2025 до електронного кабінету ліквідатору ТОВ "СЕДНА-АГРО" Левченку В.М. в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги та заяву від 19.09.2025 підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову та задоволення заяви від 19.09.2025 заперечив з підстав викладених у відзиві та запереченнях, у позові просив відмовити.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників третіх осіб за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
11.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро" (замовник) укладено договір про надання послуг №2/п, згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується надати послуги у рослинництві із використанням сільськогосподарської техніки за завданням замовника на умовах, визначених цим договором та Додатками, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
Пунктом 2.3 договору визначено, що загальна вартість послуг визначається сторонами після надання виконавцем всіх послуг згідно даного договору та зазначається в актах здачі-прийняття наданих послуг.
Розрахунок між сторонами за даним договором здійснюється в грошовій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 1 листопада 2017 року або іншим способом згідно чинного законодавства (п. 3.1 договору).
У п. 4.1 договору передбачено надання послуг у терміни, що визначаються замовником, не пізніше 1 листопада 2017 року.
У разі прострочення строків (термінів) оплати послуг визначених в п. 3.1 договору, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією (п. 7.1.3 договору).
Відповідно до п. 7.1.4 договору у разі прострочення замовником строків (термінів) оплати послуг, більш ніж десяти календарних днів - замовник додатково до пені визначеної в п. 7.1.3. сплачує виконавцеві штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної суми заборгованості.
Пунктом 7.1.5 договору про надання послуг №2/п від 11 квітня 2017 визначено, що крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, замовник зобов'язується сплатити замовнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 24% річних від простроченої (неоплаченої) суми.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та діє до 31 грудня 2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 9.1-9.3 договору).
В подальшому сторонами укладено Додатки №1 від 27.04.2017, №2 від 05.06.2017, №2-1 від 26.06.2017 та №2-2 від 16.10.2017 до договору про надання послуг №2/п від 11.04.2017, в яких узгоджено перелік послуг, строки виконання робіт (послуг), їх вартість та умови оплати.
На виконання вищевказаного договору та додатків до нього, ТОВ "Баркософт Агро" прийняло від ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" послуги (посів, дискування грунту, внесення засобів захисту рослин, збирання кукурудзи) 03.05.2017 на суму 368 330,03 грн., 12.05.2017 на суму 597 095,14 грн., 12.06.2017 на суму 204 796,36 грн., 04.07.2017 на суму 190 536,46 грн. та 16.11.2017 на суму 1 017 913,72 грн., що підтверджується актами надання послуг №9 від 03.07.2017, №12 від 12.05.2025, №16 від 12.06.2017, №20 від 04.07.2017 та №26 від 16.11.2017 та відповідними податковими накладними.
Окремо позивач додає підписану сторонами на виконання умов договору №2/п від 11.04.2017 видаткову накладну №22 від 20.10.2017 на товар - пшеницю на суму 244 500,00 грн.
Договір про надання послуг №2/п від 11.04.2017, додатки №1 від 27.04.2017, №2 від 05.06.2017, №2-1 від 26.06.2017 та №2-2 від 16.10.2017 та акти надання послуг №9 від 03.07.2017, №12 від 12.05.2025, №16 від 12.06.2017, №20 від 04.07.2017 та №26 від 16.11.2017 підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток.
02.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (новий кредитор) укладено договір №2/07/19 про відступлення прав вимоги, згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає (набуває) на себе право вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро" за договорами, у тому числі №2/П від 11.04.2017, що укладений між первісним кредитором та боржником.
За цим договором, з моменту підписання (укладення) даного договору, новий кредитор одержує всі права (замість первісного кредитора) в повному обсязі вимагати від боржника належного виконання грошових зобов'язань (боргу) за неоплаченими основними договорами, у тому числі за договором №2/П від 11.04.2017, основний борг по якому становить 2 532 438,00 грн, що утворилась у боржника перед первісним кредитором. Всього грошові зобов'язання на загальну суму 5375736,77 грн (п. 1.2 договору відступлення прав вимоги).
У п. 1.3 вищевказаного договору зазначено, що згідно умов даного договору п. 1.1 та п. 1.2 випливає, що новий кредитор з моменту укладення даного договору займає місце первісного кредитора в правах вимоги, що виникли у боржника з неоплачених основних договорів в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.
Моментом переходу права вимоги, що є предметом даного договору, від первісного кредитора до нового кредитора є укладання (підписання) цього договору (п. 1.4 договору відступлення прав вимоги).
Умовами п.п. 3.1, 3.2 договору відступлення прав вимоги передбачено, що за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 5375736,77 грн. Також первісний кредитор та новий кредитор мають право провести розрахунки за цим договором (п. 3.1) в будь-який інший спосіб, не заборонений чинним законодавством, зокрема, але не виключно, шляхом зарахування однорідних грошових вимог за їх наявності між новим кредитором та первісним кредитором.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1 договору відступлення прав вимоги).
В подальшому, 26 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (сторона-2) підписано договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, пунктом 1 якого визначено, що сторона 1 і сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що визначені з нижче вказаних договорів та документів, а саме за договорами: а) договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/11 від 26 листопада 2019 року, згідно якого сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в розмірі 5 375 736,77 грн, строк виконання якого настав; б) договору про відступлення прав вимоги №2/07/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в розмірі 5 375 736,77 грн, строк виконання якого настав (п. 1.1).
Враховуючи вищевикладене, сторони прийшли до згоди провести залік однорідних зустрічних вимог на суму 5 375 736,77 грн. Після зазначеного заліку однорідних зустрічних вимог вважаються припиненими та виконаними, зокрема зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" в розмірі 5 375 736,77 грн за договором про відступлення прав вимоги №2/07/19 від 02.07.2019 (п. 1.2 договору від 26.12.2019).
Згідно з передавальним актом від 01.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро", у зв'язку з припиненням шляхом приєднання до ТОВ "Агрохолдинг 2012" передало усе майно, усі права та зобов'язання своєму правонаступнику - ТОВ "Агрохолдинг 2012".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2023, ТОВ "Агрохолдинг 2012" є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро".
Постановою Господарського суду Черкаської області від 20.05.2022 у справі №925/1240/21 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Левченка В.М.
В ході ліквідаційної процедури здійснювалась реалізація майна підприємства-банкрута, а саме лоту: "Дебіторська заборгованість ТОВ "Агрохолдинг 2012" перед ТОВ "Седна-Агро", про що було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті "Прозорро.Продажі", дата аукціону 24.07.2023.
Відповідно до протоколу проведення аукціону №BRD001-UA-20230711-85898, 24 липня 2023 року відбувся другий повторний аукціон з продажу лоту: "Дебіторська заборгованість ТОВ "Агрохолдинг 2012" перед ТОВ "Седна-Агро". Ціна продажу лота: 134 819,57 грн. Переможцем аукціону визнано фізичну особу-підприємця Корякіна Д.В. Протокол підписаний ФОП Корякіним Д.В. та представником ТОВ "Ю.БІЗ".
Згідно з платіжною інструкцією №15489361 від 01.08.2023 ТОВ "Ю.БІЗ" перерахувало на рахунок ТОВ "Седна-Агро" 134819,57 грн з призначенням платежу: "Перерахування частини гарантійного внеску по лоту №BRD001-UA-20230711-85898, без ПДВ", що становить ціну придбаного ФОП Корякіним Д.В. на аукціоні лоту.
В подальшому, 18.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича (продавець/первісний кредитор) та фізичною особою - підприємцем Корякіним Дмитром Вадимовичем (покупець/новий кредитор) підписаний акт про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20230711-85898, який згідно з п. 1 складений та оформлений сторонами у відповідності до вимог приписів статей 87 і 88 Кодексу України з процедур банкрутства та на підставі протоколу про проведення аукціону BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023 з продажу права вимоги продавця - лот: 33143734-2, сформованого 24.07.2023р. 16:35:32 оператором автоматизованого електронного майданчика, підписаного 26.07.2023 покупцем, підписаного 28.07.2023 оператором та опублікованого 01.08.2023 оператором.
У п. 3 акту зазначені відомості про оператора, через електронний майданчик якого було надано найвищу цінову пропозицію, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.БІЗ".
За змістом п. 4.1 акту визначені відомості про майно, придбане на аукціоні: право вимоги ТОВ "Седна-Агро" (дебіторська заборгованість) до боржника ТОВ "Агрохолдинг 2012" (32000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Городок, пров. Ванагса ксьондза, будинок 17, код ЄДРПОУ: 40028765), у тому числі згідно договору №2/07/19 про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, укладеного між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Седна-Агро" по відношенню до ТОВ "Баркософт Агро", правонаступником якого є ТОВ "Агрохолдинг 2012" та первинних договорів до нього з додатками, які є невід'ємними їх частинами, зокрема: договір №2/П від 11.04.2017 - Додаток №1 від 27.04.2017, Додаток №2 від 05.06.2017, Додаток №2-1 від 26.06.2017, Додаток №2-2 від 16.10.2017, акт надання послуг №9 від 03.05.2017, №12 від 12.05.2017, №16 від 12.06.2017, №20 від 04.07.2017, №26 від 16.11.2017, видаткова накладна №22 від 20.10.2017, податкові накладні та квитанції до податкових накладних.
Відомості про ціну майна: ціна продажу становить 134 819,57 грн (п. 4.2 акту).
У п. 6 акту зазначено інформацію про повну сплату ціни за придбання майна на аукціоні: на момент підписання цього акту покупцем повністю сплачено ціну за придбання майна на аукціоні BRD001-UA-20230711-85898 з реалізації лоту 33143734-2.
Підписанням даного акту сторони підтверджують, що продавець відступив, а покупець набув придбане на електронному аукціоні BRD001-UA-20230711-85898 право вимоги, включене до лоту 33143734-2, відомості про яке зазначено в пункті 4.1 цього акту (п. 7 акту).
Акт підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки ТОВ "Седна-Агро".
05 лютого 2025 року складено акт приймання - передачі документів, відповідно до якого ТОВ "Седна-Агро" передало фізичній особі - підприємцю Корякіну Д.В. документи, серед яких договір №2/П від 11.04.2017, Додаток №1 від 27.04.2017, Додаток №2 від 05.06.2017, Додаток №2-1 від 26.06.2017, Додаток №2-2 від 16.10.2017, акт надання послуг №9 від 03.05.2017, №12 від 12.05.2017, №16 від 12.06.2017, №20 від 04.07.2017, №26 від 16.11.2017, видаткова накладна №22 від 20.10.2017, податкові накладні та квитанції до податкових накладних.
Повідомленням від 23.01.2025, надісланим на адресу ТОВ "Агрохолдинг 2012", фізична особа - підприємець Корякін Д.В. проінформував про відступлення йому первісним кредитором ТОВ "Седна-Агро" права вимоги до ТОВ "Агрохолдинг 2012" згідно договору №2/07/19 про відступлення прав вимоги від 02.07.2019 та, зокрема договору про надання послуг №2/П від 11.04.2017, вищевказаних додатках та актах надання послуг. У повідомленні позивач просив невідкладно погасити наявну заборгованість за вказаними договорами та додав копію акту про придбання майна на аукціоні від 18.01.2025. На підтвердження надіслання повідомлення надано копії опису вкладення у цінний лист з відтиском печатки поштового відділення 23.01.2025, поштовою накладною та фіскальним чеком від 23.01.2025.
До матеріалів справи додано постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №925/1240/21, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.12.2024. Вказаною ухвалою було задоволено повністю скаргу ФОП Корякіна Д.В. від 12.03.2024 на дії (бездіяльність) ліквідатора у справі №925/1240/21 про банкрутство ТОВ "Седна-Агро"; визнано неправомірними дії ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" арбітражного керуючого Левченка В.М. щодо складання 08.08.2023 акта про визнання аукціону таким, що не відбувся, та надання таких відомостей для їх внесення до відомостей про проведення аукціону в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків.
Північний апеляційний господарський суд у вищевказаній постанові встановив, що викладені в оголошенні про проведення аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 умови його проведення, в тому числі і щодо права вимоги, яке виставляється на аукціон, та доданий до оголошення проект акта про придбання майна на аукціоні, не містять будь - яких умов, в тому числі і в грошовому виразі, які б визначили обсяг прав, які мають перейти до покупця права вимоги. І саме на таких умовах на аукціоні й був укладений договір купівлі - продажу.
Суд апеляційної інстанції вказав, що умови укладеного на аукціоні договору купівлі - продажу не передбачають будь - якого обмеження обсягу прав ТОВ "Седна-Агро" до ТОВ "Агрохолдинг 2012", які мали перейти до ФОП Корякіна Д.В. не передбачає таких обмежень і чинне законодавство.
Також, до матеріалів справи додано рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025, яким присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Городок, провул. Ванагса Ксьондза, буд. 17, код 40028765) на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 211950,00 грн (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) заборгованості, 32 553,20 грн (тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 20 коп.) пені, 46181,87 грн (сорок шість тисяч сто вісімдесят одна гривня 87 коп.) 3% річних, 212618,74 грн (двісті дванадцять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 74 коп.) інфляційних втрат, 6039,65 грн (шість тисяч тридцять дев'ять гривень 65 коп.) витрат на оплату судового збору. У стягненні 424619,06 грн пені відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 №924/138/25 вищевказане рішення залишено без змін.
Згідно з заявою ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 Цивільного кодексу України від 15.08.2025, підписаної генеральним директором відповідача С. Кобля, Товариству з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "АРАТА" повідомлено, що ТОВ "Агрохолдинг 2012", є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро" та має прострочене зобов'язання перед ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" на загальну суму 5 163 696,77 грн., в тому числі за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 в сумі 2 532 438,00 грн., згідно з яким оплата має бути здійснена не пізніше 01.11.2017. При цьому, ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" має прострочене зобов'язання на загальну суму 4 827 932,40 грн. перед ТОВ "Агрохолдинг 2012" відповідно до Додатку №1 від 01 жовтня 2017 року до Договору поставки №1/ПІР від 11 квітня 2017 року, за яким ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" виступало покупцем, а ТОВ "Баркософт Агро" продавцем. Відповідно до умов вказаного додатку оплата мала бути здійснена протягом 30 банківських днів з дати поставки продукції. Поставка продукції підтверджується видатковими накладними: №РН-0000001 від 19 жовтня 2017 року на суму 431 130,24 грн., №РН-0000002 від 20 жовтня 2017 року на суму 1 492 743,60 грн., №РН-0000003 від 21 жовтня 2017 року на суму 642 209,76 грн., №РН-0000004 від 26 жовтня 2017 року на суму 295 472,88 грн., №РН-0000005 від 27 жовтня 2017 року на суму 33 962,40 грн., №РН-0000006 від 28 жовтня 2017 року на суму 105 411,60 грн., №РН-0000007 від 29 жовтня 2017 року на суму 147 384,00 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 184 486,32 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 632 341,44 грн., №РН-0000009 від 31 жовтня 2017 року на суму 1 033 482,24 грн. Строк виконання зобов'язання настав 01 грудня 2017 року. ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" станом на дату цієї заяви вище описані зобов'язання не виконало.
У заяві від 15.08.2025 зазначено про отримання 18.01.2025 повідомлення ФОП Корякіна Д.В. про заміну кредитора в зобов'язанні за договорами згідно переліку, в тому числі за спірним договором про надання послуг. Відповідачем у заяві від 15.08.2025 зазначено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. У п. 5 заяви відзначено, що на підставі наведеного, відповідно до ст. 603 Цивільного кодексу України, ТОВ "Агрохолдинг 2012" заявляє про припинення своїх зобов'язань щодо сплати ТОВ Насіннєвий завод "Арата" шляхом зарахування зустрічних вимог між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (як первісним кредитором) та ТОВ "Агрохолдинг 2012", а саме щодо боргу в сумі 4 827 932,40 гривні, в тому числі за договором про надання послуг №2/П від 11 квітня 2017 року частині 2 532 438,00 грн. У заяві від 15.08.2025 відповідачем вказано, що з моменту направлення поштовим зв'язком "Укрпошта" з описом про вкладення даної заяви на адресу ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" зобов'язання між сторонами вважаються припинені і підлягають відображенню по бухгалтерському обліку.
В матеріалах справи також наявні копії видаткових накладних №РН-0000001 від 19 жовтня 2017 року на суму 431 130,24 грн., №РН-0000002 від 20 жовтня 2017 року на суму 1 492 743,60 грн., №РН-0000003 від 21 жовтня 2017 року на суму 642 209,76 грн., №РН-0000004 від 26 жовтня 2017 року на суму 295 472,88 грн., №РН-0000005 від 27 жовтня 2017 року на суму 33 962,40 грн., №РН-0000006 від 28 жовтня 2017 року на суму 105 411,60 грн., №РН-0000007 від 29 жовтня 2017 року на суму 147 384,00 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 184 486,32 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 632 341,44 грн., №РН-0000009 від 31 жовтня 2017 року на суму 1 033 482,24 грн., Додатку №1 в рамках договору поставки №1/ПР від 11.04.2017 (поставка кукурудзи), листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 25.08.2025, податкових накладних №1 від 06.11.2017, №1 від 19.10.2017, №2 від 20.10.2017, №3 від 21.10.2017, №4 від 26.10.2017, №5 від 27.10.2017, №6 від 28.10.2017, №7 від 29.10.2017, №8 від 30.10.2017, №9 від 31.10.2017 та квитанцій про їх реєстрацію, копії фінансової звітності ТОВ "Агрохолдинг 2012" за період з 2022 по 30.07.2025, витяги з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Агрохолдинг 2012", касаційної скарги у справі №924/138/25 від 04.08.2025.
З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача, окрім несплаченого основного боргу у розмірі 2 378 671,71 грн., нараховану 5 377 285,91 грн. пеню за період з 31.12.2017 по 31.07.2025, 237 867,17 грн. 10% штрафу, 4 329 312,85 грн. 24% річних за період 31.12.2017 - 31.07.2025, 2 599 193,10 грн. інфляційних втрат за січень 2018-червень 2025. Крім того, за невиконання грошового зобов'язання згідно видаткової накладної №22 від 20.10.2017, позивач просить стягнути, окрім суми основного боргу в розмірі 153 766,29 грн., також 174 164,55 грн. інфляційних втрат за період листопад 2017 - червень 2025 та 35 880,21 грн три відсотки річних за період 21.10.2017 - 31.07.2025.
Окремо, позивачем подано заяву про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 237 ГПК України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро", правонаступником якого є ТОВ "Агрохолдинг 2012", укладено договір про надання послуг №2/п та Додатки №1 від 27.04.2017, №2 від 05.06.2017, №2-1 від 26.06.2017 та №2-2 від 16.10.2017 до нього, на виконання умов яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро" послуги (посів, дискування грунту, внесення засобів захисту рослин, збирання кукурудзи) на загальну суму 2 378 671,71 грн з ПДВ, що підтверджується актами надання послуг №9 від 03.05.2017 на суму 368 330,03 грн., №12 від 12.05.2025 на суму 597 095,14 грн., №16 від 12.06.2017, №20 від 04.07.2017 на суму 190 536,46 грн. та №26 від 16.11.2017 на суму 1 017 913,72 грн. підписаними сторонами та скріплені відтисками їх печаток.
Окремо позивач додає підписану сторонами на виконання умов договору №2/п від 11.04.2017 видаткову накладну №22 від 20.10.2017 на товар - пшеницю на суму 244 500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В подальшому, на підставі укладеного 02 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" договору №2/07/19 про відступлення прав вимоги, права первісного кредитора за договором про надання послуг №2/п від 11.04.2017 та додатками до нього, видатковою накладною №22 від 20.10.2017, що належали ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", перейшли до ТОВ "Седна-Агро", в тому числі право вимагати від боржника сплати заборгованості та інших платежів (штрафу, пені, 3% річних, інфляційних втрат).
Доводи відповідача з приводу того, що позивач не надав доказів передачі ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" для ТОВ "Седна-Агро" документів, які засвідчують права, що передаються за договором відступлення прав вимоги № 2/07/19 від 02.07.2019, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а також доказів здійснення ТОВ "Седна-Агро" оплати на корить ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" оцінено та спростовано у чинному рішенні Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі №924/138/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025, а тому, з урахуванням принципу процесуальної економії, додаткової оцінки судом в межах справи №924/866/25 не потребують.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом враховується, що обставини відступлення права вимоги ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" до ТОВ "Седна-Агро" за договором № 2/07/19 від 02.07.2019, виконання зобов'язань ТОВ "Седна-Агро" перед ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" з оплати переданого права вимоги за договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2019 та придбання ФОП Корякіним Д.В. на аукціоні, який відбувся 24 липня 2023 року, дебіторської заборгованості ТОВ "Агрохолдинг 2012" перед ТОВ "Седна-Агро", у тому числі за договором №2/07/19 про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, встановлені чинним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі №924/138/25, відтак не доказуються при розгляді справи №924/866/25.
З огляду на викладене, до позивача перейшло право вимагати від відповідача виконання зобов'язань за договором про надання послуг №2/п від 11.04.2017 та додатками до нього щодо сплати заборгованості в розмірі 2 378 671,71 грн, та згідно видаткової накладної №22 від 20.10.2017 на суму 244 500,00 грн., а також нарахованих штрафу, пені, % річних та інфляційних втрат.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Повідомленням від 23.01.2025, надісланим на адресу ТОВ "Агрохолдинг 2012", фізична особа - підприємець Корякін Д.В. проінформував про відступлення йому первісним кредитором ТОВ "Седна-Агро" права вимоги до ТОВ "Агрохолдинг 2012" згідно договору №2/07/19 про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, в тому числі за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 та додатками до нього та видатковою накладною №22 від 20.10.2017. У повідомленні позивач просив відповідача невідкладно погасити наявну заборгованість за вказаним договором та додав копію акту про придбання майна на аукціоні від 18.01.2025. На підтвердження надіслання повідомлення надано копії опису вкладення у цінний лист з відтиском печатки поштового відділення 23.01.2025, поштовою накладною та фіскальним чеком від 23.01.2025.
Зі змісту відзиву та заяви ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 Цивільного кодексу України від 15.08.2025 вбачається, що відповідач визнає існування простроченого зобов'язання за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 у розмірі 2 532 438,00 грн., строк виконання якого настав 01.11.2017.
Докази сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 2 532 438,00 грн. за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 в матеріалах справи відсутні.
Водночас, до матеріалів справи додано заяву ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 Цивільного кодексу України від 15.08.2025, підписаної генеральним директором відповідача С. Кобля, Товариству з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "АРАТА" повідомлено, що ТОВ "Агрохолдинг 2012", є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро" та має прострочене зобов'язання перед ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" на загальну суму 5 163 696,77 грн., в тому числі за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 в сумі 2 532 438,00 грн., згідно з яким оплата має бути здійснена не пізніше 01.11.2017. При цьому, ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" має прострочене зобов'язання на загальну суму 4 827 932,40 грн. перед ТОВ "Агрохолдинг 2012" відповідно до Додатку №1 від 01 жовтня 2017 року до Договору поставки №1/ПР від 11 квітня 2017 року, за яким ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" виступало покупцем, а ТОВ "Баркософт Агро" продавцем. Відповідно до умов вказаного додатку оплата мала бути здійснена протягом 30 банківських днів з дати поставки продукції. Поставка продукції підтверджується видатковими накладними: №РН-0000001 від 19 жовтня 2017 року на суму 431 130,24 грн., №РН-0000002 від 20 жовтня 2017 року на суму 1 492 743,60 грн., №РН-0000003 від 21 жовтня 2017 року на суму 642 209,76 грн., №РН-0000004 від 26 жовтня 2017 року на суму 295 472,88 грн., №РН-0000005 від 27 жовтня 2017 року на суму 33 962,40 грн., №РН-0000006 від 28 жовтня 2017 року на суму 105 411,60 грн., №РН-0000007 від 29 жовтня 2017 року на суму 147 384,00 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 184 486,32 грн., №РН-0000008 від 30 жовтня 2017 року на суму 632 341,44 грн., №РН-0000009 від 31 жовтня 2017 року на суму 1 033 482,24 грн. Строк виконання зобов'язання настав 01 грудня 2017 року. ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" станом на дату цієї заяви вище описані зобов'язання не виконало.
У заяві від 15.08.2025 відповідачем зазначено про отримання 18.01.2025 повідомлення ФОП Корякіна Д.В. про заміну кредитора в зобов'язанні за договорами згідно переліку, в тому числі за спірним договором про надання послуг. При цьому вказано, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. У п. 5 заяви відзначено, що на підставі наведеного, відповідно до ст. 603 Цивільного кодексу України, ТОВ "Агрохолдинг 2012" заявляє про припинення своїх зобов'язань щодо сплати ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" шляхом зарахування зустрічних вимог між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (як первісним кредитором) та ТОВ "Агрохолдинг 2012", а саме щодо боргу в сумі 4 827 932,40 гривні, в тому числі за договором про надання послуг №2/П від 11 квітня 2017 року в частині 2 532 438,00 грн. У заяві від 15.08.2025 відповідачем вказано, що з моменту направлення поштовим зв'язком "Укрпошта" з описом вкладення даної заяви на адресу ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" зобов'язання між сторонами вважаються припиненими і підлягають відображенню по бухгалтерському обліку.
ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" у письмових поясненнях визнало факт існування взаємних договірних зобов'язань між ТОВ "Баркософт Агро" та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", щодо яких сторонами велись переговори щодо зарахування. Третя особа у поясненнях підтвердила отримання 18.08.2025 заяви відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог в порядку ст. 603 ЦК України. ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" повністю визнає існування заборгованості у останнього перед ТОВ "Агрохолдинг 2012", який є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро", за договором поставки №1ПР від 11.04.2017 та додатком №1 від 01.10.2017 на загальну суму 4 827 932,40 грн. На думку третьої особи, вимоги на вказану суму є припиненими з моменту зарахування однорідних вимог, оформлених заявою від 15.08.2025.
Окрім того, за змістом чинної ухвали Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2025 у справі №924/765/25 ФОП Корякіну Д.В. відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрохолдинг 2012". В ухвалі зазначено, що представник ТОВ "Агрохолдинг 2012" в підготовчому засіданні 21.08.2025, у якому брав участь позивач в режимі відеоконференції, та у відзиві заперечення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство мотивує тим, що 15 серпня 2025 року відповідно до платіжної інструкції №5598 ТОВ «Агрохолдинг 2012» перерахувало на користь ФОП Корякіна Д.В. 509 343,46 грн. із призначенням платежу: «згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 травня 2025 року у справі №924/138/25. Без ПДВ.» 15 серпня 2025 року відповідно до платіжної інструкції №5599 ТОВ «Агрохолдинг 2012» перерахувало на користь ФОП Корякіна Д.В. 335 764,37 грн. із призначенням платежу: «згідно заяви у справі №924/765/25. Без ПДВ.». Решта вимог на суму 4 827 932,40 гривні ТОВ «Агрохолдинг 2012» погасив шляхом направлення на адресу ТОВ «Насіннєвий завод «Арата» заяви про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог від 15 серпня 2025 року. Таким чином боржник зазначає, що вся сума вимог, яку заявляє ФОП Корякін Д.В., сплачена.
Вищевказані обставини свідчать про те, що до 25.08.2025 позивач був обізнаний про існування заяви ТОВ "Агрохолдинг 2012", адресованої ТОВ «Насіннєвий завод «Арата», про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 Цивільного кодексу України від 15.08.2025, однак до позовних вимог у справі №924/866/25 не включено вимоги про визнання останньої недійсною (позовна заява зареєстрована 25.08.2025 за вх. №05-08/2474/25). При цьому, заяву про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог у порядку ст. 237 ГПК України подано до суду в межах справи №924/866/25 лише 19.09.2025.
У ч. 3 ст. 237 ГПК України унормовано, що ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.
Враховуючи, що позивачем не доведено неможливості включення до позовних вимог у справі №924/866/25 вимоги про визнання недійсною заяви ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 15.08.2025, суд визнає останню необґрунтованою та не розглядає в порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України.
Крім того, суд звернув увагу на той факт, що позивачем подано заяви про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Агрохолдинг 2012" у формі заяви від 15.08.2025 одночасно у чотирьох справах (з тим самим предметом, тими ж підставами та до того ж самого відповідача), а саме у даній справі, а також у справах №924/861/25, №924/865/25, №924/859/25. Подання позивачем у такий спосіб заяв, фактично зводиться до одночасного пред'явлення однієї і тієї ж вимоги, з тих самих підстав, до того ж відповідача в 4-х різних справах, що не відповідає принципу юридичної визначеності.
Додані позивачем до матеріалів справи ухвала Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2025 №924/865/25 з довідкою про набрання законної сили, якою повернуто без розгляду заяву позивача про визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.08.2025, а також рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2025 №924/861/25 (не набрало законної сили), яким залишено без розгляду заяву позивача від 15.08.2025, не спростовують факт подання однакових заяв про визнання недійсним одного і того ж правочину в порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України у 4-х різних справах.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги (ч.ч. 1, 2 ст. 603 ЦК України).
За змістом ч. 3 ст. 603 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
В постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначила, що заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20).
Як встановлено вище судом, за наслідком проведеного 24.07.2023 аукціону ФОП Корякін Д.В. набув право вимоги до відповідача за договором №2/07/19 про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, в тому числі за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 та додатками до нього щодо сплати заборгованості в розмірі 2 378 671,71 грн та видаткової накладної №22 від 20.10.2017 на суму 153 766,29 грн., а також нарахувань штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат. В подальшому, як підтверджено відповідачем, останній 18.01.2025 отримав від позивача повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні за договорами згідно переліку, в тому числі за спірним договором про надання послуг. Відтак, у ФОП Корякіна Д.В. наявні правомірні очікування, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані боржником.
З огляду на відступлення права вимоги за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 та додатками до нього, видатковою накладною №22 від 20.10.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" та в подальшому придбання позивачем вказаного права вимоги на аукціоні 24.07.2023, суд доходить висновку про те, що станом на дату отримання заяви ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 Цивільного кодексу України від 15.08.2025, у ТОВ "Насіннєвий завод "АРАТА" було відсутнє право вимоги до відповідача за договором про надання послуг №2/П від 11.04.2017 та додатками до нього в частині грошового зобов'язання на суму 2 532 438,00 грн., в тому числі за видатковою накладною №22 від 20.10.2017 на суму 153 766,29 грн. Відтак надіслання відповідачем вказаної заяви від 15.08.2025 не може слугувати підтвердженням відсутності обов'язку зі сплати заборгованості в розмірі 2 378 671,71 грн. за спірним договором та за видатковою накладною №22 від 20.10.2017 перед ФОП Корякіним Д.В. Такі дії відповідача не можуть розцінюватися як добросовісні щодо кредитора, яким є позивач.
Заперечення відповідача щодо використання ним права щодо пред'явлення проти вимоги нового кредитора своєї зустрічної вимоги до первісного кредитора шляхом подання заяви про зарахування із первісним кредитором зустрічних однорідних вимог судом оцінюється критично, адже у період з дати отримання повідомлення ФОП Корякіна Д.В. - 18.01.2025, і до надіслання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "Насіннєвий завод" АРАТА" - 15.08.2025 минув тривалий термін, під час якого відбувся розгляд у Господарському суді Хмельницької області справи №924/138/25 (ухвала про відкриття провадження від 07.02.2025, за наслідком якого рішенням суду від 14.05.2025 (набрало чинності 28.07.2025) присуджено стягнути з відповідача кошти за договором, право вимоги за яким також перейшло на підставі договору №2/07/19 від 02.07.2019 до ТОВ "Седна-Агро" та за наслідком проведення аукціону до ФОП Корякіна Д.В.
Статтею 518 ЦК України унормовано, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Згідно із приписами ст. 603 ЦК України у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.
З аналізу ст. 603 ЦК України суд дійшов висновку, що після надіслання позивачем відповідачу повідомлення про заміну кредитора, останній був наділений правом пред'явити саме проти вимоги ФОП Корякіна Д.В. свою зустрічну вимогу до ТОВ «Насіннєвий завод «Арата», однак доказів вказаного до матеріалів справи не додано.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
За таких обставин, заперечення відповідача викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив спростовуються викладеними вище висновками суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2 532 438,00 грн основного боргу заявлені правомірно та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем, як правонаступником ТОВ "Баркософт Агро", виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 378 671,71 грн., позивач заявив до стягнення 4 329 312,85 грн. 24% річних за період 31.12.2017 - 31.07.2025 та 2 599 193,10 грн. інфляційних втрат за січень 2018-червень 2025. Окремо ФОП Корякін Д.В. просить стягнути нараховані на заборгованість в розмірі 153 766,29 грн. згідно видаткової накладної №22 від 20.10.2017, 174 164,55 грн. інфляційні втрати за період листопад 2017 - червень 2025 та 35 880,21 грн три відсотки річних за період 21.10.2017 - 31.07.2025.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15-ц, та від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №905/1791/21 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Проведеним перерахунком заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат, судом встановлено, що останній обраховано в межах максимального розміру за заявлений період, а тому позовна вимога про стягнення їх стягнення в сумі 2 773 357,65 грн. підлягає задоволенню.
Сторони у пункті 7.1.5 договору про надання послуг №2/п від 11 квітня 2017 узгодили, що крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, замовник зобов'язується сплатити замовнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 24% річних від простроченої (неоплаченої) суми.
З викладеного пункту 7.1.5 договору про надання послуг №2/п від 11 квітня 2017 суд не вбачає узгодженого сторонами іншого розміру річних за порушення грошового зобов'язання, аніж у ст. 625 ЦК України, оскільки договір не містить визначеного платника та стягувача.
Зокрема, за змістом пункту 7.1.5 договору особа платника та стягувача збігається, що невілює обов'язок сплачувати відсотки у розмірі більшому, ніж 3% визначені ст. 625 Цивільного кодексу України.
Оскільки, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, а інший розмір процентів не встановлений спірним договором, то вимога про стягнення 4 329 312,85 грн - 24% річних є необгрунтованою.
За результатом проведеного судом перерахунку заявленого розміру річних обрахованих на суму заборгованості 2 378 671,71 грн., встановлено максимально можливий до стягнення розмір 3% річних - 541 164,11 грн. У стягненні 3 788 148,74 грн. річних належить відмовити.
Перевіривши перерахунок заявлених 35 880,21 грн. 3% річних обрахованих на 153 766,29 грн. заборгованості за видатковою накладною №22 від 20.10.2017, суд визнає його арифметично вірним.
Відповідач у відзиві та заяві про застосування строків позовної давності просив суд зменшити нараховані позивачем 24 % річних до 3% річних. З огляду на правомірність нарахування річних саме на підставі ст. 625 ЦК України, зменшення річних не здійснювалось, а тому у задоволенні вказаного клопотання відповідача суд відмовляє.
З огляду на правомірність та обґрунтованість нарахування 3% річних на існуючу заборгованість за договором про надання послуг №2/п від 11.04.2017, додатками до нього та видатковою накладною №22 від 20.10.2017, з урахуванням проведеного судом перерахунку, позовна вимога про стягнення річних підлягає задоволенню в розмірі 577 044,32 грн., а в решті - відмові.
З приводу позовних вимог про стягнення штрафу та пені суд зазначає таке.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати 2 378 671,71 грн заборгованості, позивач заявив до стягнення 5 377 285,91 грн. пені за період з 31.12.2017 по 31.07.2025 та 237 867,17 грн. 10% штрафу на підставі п.п. 7.1.3 та 7.1.4 договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, надалі ГК України) передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що за загальним правилом нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 зробила висновок про те, що якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором.
Водночас, у п. 7.1.3 договору сторони передбачили, що у разі прострочення строків (термінів) оплати послуг визначених в п. 3.1 договору, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.
Відповідно до п. 7.1.4 договору у разі прострочення замовником строків (термінів) оплати послуг, більш ніж десяти календарних днів - замовник додатково до пені визначеної в п. 7.1.3. сплачує виконавцеві штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної суми заборгованості.
Проаналізувавши розрахунки позивача, суд встановив, що позивач нарахував пеню та штраф обґрунтовано, в межах максимально можливих сум до стягнення за визначений період.
Водночас, відповідач у відзиві та заяві про застосування строків позовної давності заявив, що строк для заявлення позовних вимог про стягнення пені та штрафу за період 31.12.2017-31.07.2025 у відповідності до ч.2 ст.258 ЦК України сплинув, відтак вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 N 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Разом з тим, суд враховує, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України було неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який тривав станом і на дату подання позову до суду.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Оскільки передбачений у п. 7.1.4 договору та у ст. 258 ЦК України строк для заявлення виконавцем права на нарахування замовнику штрафу у розмірі 10% від загальної суми заборгованості за прострочення оплати послуг більш ніж на десять календарних днів, сплинув і відповідач заявив про застосування позовної давності, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 237 867,17 грн. 10% штрафу суд відмовляє у зв'язку зі спливом позовної давності.
Враховуючи, що станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо визнаних судом обґрунтованими позовних вимог про стягнення пені за період з 02.04.2019 не спливла, то перебіг цього строку є зупиненим і на момент звернення з позовом до суду (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану)."
Відтак, з огляду на узгодження сторонами в спірному договорі нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань, а також визначений позивачем у розрахунку пені період, початок перебігу спеціальної позовної давності щодо стягнення пені належить обраховувати з 02.04.2019 (за один рік до початку дії карантину на території України) по 31.07.2025.
Перерахунком заявленої до стягнення пені за вищевказаний період з урахуванням спливу спеціальної позовної давності щодо частини позовних вимог про стягнення пені, суд визначив максимально можливий розмір до стягнення останньої у сумі 4 347 223,31 грн. У стягненні 1 030 062,60 грн. пені суд відмовляє у зв'язку зі спливом позовної давності.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 2 532 438,00 грн основного боргу, 2 773 357,65 грн інфляційних втрат, 577 044,32 грн 3% річних та 4 347 223,31 грн. пені. У стягненні 237 867,17 грн штрафу, 1 030 062,60 грн. пені та 3 788 148,74 грн. річних суд відмовляє.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
З приводу клопотання позивача викладеного у відповіді на відзив щодо покладення на відповідача судового збору у разі застосування судом позовної давності до вимог про стягнення пені, суд звертає увагу на те, що норма ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачає право суду щодо її застосування, а не обов'язок.
При цьому, позивач при зверненні з позовом до суду самостійно визначає предмет та підстави позову, будучи обізнаним про право відповідача заявити про сплив строку позовної давності до позовних вимог, відтак позивач несе ризики невідшкодування судового збору в цій частині. З огляду на викладене, у задоволенні заяви позивача щодо покладення на відповідача судового збору у разі застосування судом позовної давності до вимог про стягнення пені суд відмовляє.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи усі обставини справи, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Городок, провул. Ванагса Ксьондза, буд. 17, код 40028765) на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 532 438,00 грн основного боргу, 2 773 357,65 грн інфляційних втрат, 577 044,32 грн 3% річних, 4 347 223,31 грн. пені та 122 760,77 грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
У стягненні 237 867,17 грн штрафу, 1 030 062,60 грн. пені та 3 788 148,74 грн. річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2025.
Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ