Справа № 450/1341/25 Провадження № 2-ві/450/6/25
судового засідання
12 грудня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мельничук І.І. від 24.11.2025 року у справі № 450/1341/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Голови зборів співвласників майна АС «Нива» ОСОБА_3 , треті особи: АС «Нива», ПАФ «Нива», Львівська міська рада, ОСОБА_4 про зобов'язання надати копії з Виписки з протоколу загальних зборів, інших документів, на підставі яких збори відбулись,-
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області на розгляді судді Мельничук І.І. знаходяться матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Голови зборів співвласників майна АС «Нива» ОСОБА_3 , треті особи: АС «Нива», ПАФ «Нива», Львівська міська рада, ОСОБА_4 про зобов'язання надати копії з Виписки з протоколу загальних зборів, інших документів, на підставі яких збори відбулись. В даному позові позивачі вказали, що звернулись до суду з позовом до Голови зборів співвласників майна АС «Нива» ОСОБА_3 , в якому вказали, що вони є членами агроспілки (АС) «Нива», створеної відповідно до Розпорядження голови Пустомитівської районної ради №134 від 18.04.1995 року, звертаються з вимогою про забезпечення реалізації своїх прав, передбачених Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» №2114-XII. Зокрема, члени АС «Нива» вважають, що мають право на участь у пайовому фонді підприємства АС «Нива» має організаційно-правову форму КСП і не проходила реорганізації чи ліквідації згідно зі ст. 31 ЗУ «Про КСП». Проте, їм стало відомо про існування Виписки з протоколу №2 Загальних зборів співвласників майна агроспілки «Нива» від 01.12.2002 року, яка містить інформацію про 55 пайовиків та 834 доручення. Також згадується про представництво цих осіб через ОСОБА_4 . 16.02.2024 року вони направили офіційну вимогу до голови зборів В. Скопика з проханням надати перелік документів, однак відповіді не отримали, у зв'язку з чим просять суд зобов?язати ОСОБА_3 надати позивачам: копію з Виписки з протоколу №2 «Загальних зборів співвласників майна агроспілки «Нива» с. Лисиничі» від 01.12.2002 року; перелік пайовиків (ПП), яких вказано у Виписці з протоколу №2, їх 55, копії з доручень, їх 800, а також копії з документа на представництво «групи Лисиничівської сільської ради» на представника ОСОБА_4 .
24.11.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Мельничук І. І. у справі № 4501341/25 мотивуючи її тим, що 18.09.2025 року він подав заяву, щоб його представником був ОСОБА_2 , 05.11.2025 року він дізнався про ухвалу від 18.09.2025 року, якою йому відмовлено у прийнятті його представником ОСОБА_2 , на його думку було порушено його право мати представника, яке вказано імперативно у ст. 62 ЦПК України, а тому вважає, що така дія судді Мельничук І.І. є підставою для сумніву в її неупередженості під час ведення головування в справі № 450/1341/25.
Ухвалою Пустомитівського районного суду від 27.11.2025 року заяву ОСОБА_1 від 24.11.2025 року про відвід судді передано до автоматизованої системи документообігу суду для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для розгляду заявлених відводів по суті.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
В свою чергу, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Аргументи заявника зводяться до незгоди з процесуальними діями судді пов'язаними із представництвом у даній справі.
Таким чином, суд вважає, що доводи заявника в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ'єктивність або упередженість головуючого судді, а зазначені ним доводи не свідчить про упередженість судді.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та упередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.
Також відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).
Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов'язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
При вирішенні питання про відвід судді, не встановлено ні суб'єктивних, ні об'єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, тому суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 247, 259, 261 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.11.2025 року про відвід головуючому судді Мельничук І.І. від 24.11.2025 року при розгляді цивільної справи № 450/1341/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Голови зборів співвласників майна АС «Нива» ОСОБА_3 , треті особи: АС «Нива», ПАФ «Нива», Львівська міська рада, ОСОБА_4 про зобов'язання надати копії з Виписки з протоколу загальних зборів, інших документів, на підставі яких збори відбулись - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяН. Б. Добош