Справа № 463/9035/22
Провадження № 2/463/239/25
04 грудня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Головатого Р.Я.
з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Львівська міська рада, про визнання права власності, виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
встановив:
позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідачів, уточнивши позовні вимоги з урахуванням висновку експерта, просить визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру з приналежними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити в натурі квартиру з приналежними господарськими будівлями та спорудами в окремий об'єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_1 , а саме: приміщення, що позначені на поверховому плані будинку «А-1» цифрами 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, загальною площею 123,6 кв.м, з яких житлова площа 97,9 кв.м, господарські будівлі та споруди: літня кухня, позначена літерою «Б», сарай «Б-1», навіс літер «Д», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов?язати позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснити реконструкцію (перенесення) сходів до входу в квартиру на мезоніні, на частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у спосіб, а саме: - позивача ОСОБА_1 здійснити демонтаж сходів, які знаходяться на частині земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача ОСОБА_1 , до входу в квартиру на мезоніні за адресою: АДРЕСА_1 ; - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснити спорудження сходів до входу в квартиру на мезоніні, на частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який встановлений додатками №№2,3 Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 14.03.2024 №2557-Е Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за ОСОБА_1 зареєстрований на праві приватної власності житловий будинок в частині 1/2 з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.11.2001 року, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, запис в реєстрову книгу №35 за реєстровим №6329.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 462791546101, встановлено, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 - 1/6 частка, ОСОБА_2 - 1/6 частка, ОСОБА_3 - 1/6 частка.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 вважає, що право власності на вищевказаний будинок визначено неправильно, такий будинок не є спільною частковою власністю. Тому що позивач ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири, яка є окремим об?єктом права власності, на першому поверсі такого будинку, що підтверджено Актом завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 26.11.1985 та Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради депутатів м.Львова Львівської області від 10.12.1985 №590 «Про затвердження актів від 26.11.85р. про завершення і введення в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь». А визнання права спільної часткової власності відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на будинок в цілому, в т.ч. і на квартиру позивача ОСОБА_1 , - є порушенням права власності позивачки ОСОБА_1 на квартиру в будинку АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 не погоджується із тим, що будинок в АДРЕСА_1 , є спільною частковою власністю, з огляду на такі обставини:
Будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , був збудований тіткою позивача (сестрою матері) - ОСОБА_6 та батьком позивача - ОСОБА_7 , і складався з двох окремих квартир: квартира на першому поверсі мала окремий вхід із двору, окрему кухню та житлові кімнати, квартира на мезоніні мала окремий вхід із двору, окрему кухню та житлові кімнати.
Тітка позивача ОСОБА_6 постійно проживала в квартирі на першому поверсі, а після її смерті спадщину за заповітом прийняла позивач ОСОБА_1 , після чого постійно проживала в квартирі на першому поверсі.
Після смерті ОСОБА_7 , спадщину прийняла його дружина ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_8 , спадщину прийняла їхня дочка ОСОБА_9 (рідна сестра позивача), яка постійно проживала в квартирі на мезоніні, а після смерті останньої - відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , які продовжували постійно проживати в квартирі на мезоніні.
Будівництво двох окремих квартир було зумовлено тим, що забудовники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мали окремі сім?ї, тому окремо проживали, мали окремий побут, жодним чином не були пов?язані взаємними правами та обов?язками.
Будинок в АДРЕСА_1 на момент завершення будівництва та введення в експлуатацію (1985 рік) складався з 10 (десяти) житлових кімнат і 2 (двох) кухонь. Згідно зі статтею І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-II, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», «кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п?яти як у місті, так і поза містом».
Згідно з Інвентаризаційною справою, яка знаходиться в ОКПЛОР «БТІ та ЕО», відносно будинку АДРЕСА_2 , заключенням про реєстрацію домоволодіння від 5.ХII.1963 р., встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_3 належить на праві власності гр. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Право власності встановлено такими документами: Випискою з протоколу засідання правління колгоспу ім.Маленкова від 22 серпня 1956 р., про наділення ОСОБА_6 присадибною ділянкою під будову житла 0,04 га; Актом приймання знову збудованого житлового дому робочого, зареєстрованого в погосподарській книзі с/Ради від 15/III/1960 року, встановлено, що дім збудовано на ділянці № НОМЕР_2 , площею 0,15 га, загальна житлова площа дому - 29 кв.м.; Страховим свідоцтвом №2378/1 від I/IV/1963 р. та №71 від 15 квітня 1961 р.; Довідкою від 29.ХI.1963 р., виданою Комунальним господарством Шевченківського району Будинко-управління №41; з господарських книг Лисиницької сільської ради Новояричівського р-ну, що зберігаються в Д/У №41, встановлено, що домогосподарство в бувшому селі Кривчиці, яке в даний час являється будинковолодінням АДРЕСА_1 рахується за гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_6 ; Актом обстеження від 30/X1/1963 р., яким встановлено, що домоволодіння в АДРЕСА_1 , а саме цегляний будинок з двох кімнат і кухні, належить на праві приватної власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по-половині. В 1951 році ОСОБА_6 виділена така земельна ділянка і вона спільно з ОСОБА_7 збудували цей дім. Весною 1960 вони його закінчили та поселилися в ньому.
Рішенням виконкому Шевченківської районної Ради депутатів трудящих «Про оформлення права власності на будинковолодіння по бувшому селу Кривчиці» від 13 грудня 1963 року №1391 вирішено: оформити право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по-половині.
Актом поточних змін, складеним техніком Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 27.VIII.1970 р. встановлено, що при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_3 виявлено: «пристроєно тамбур і крило, збудовано сарай, підвал, колодязь, ворота, огорожа. Новозабудована земельна площа склала S=2020,00 м.кв.».
Актом поточних змін, складеним техніком Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 29 VI.1973 р. встановлено, що при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_3 виявлено: самовільно проведено реконструкцію дому, розміри 13,85х11,37 (шість кімнат і кухня).
Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської ради депутатів трудящих №689 від 25 червня 1974 року вирішено: дозволити гр. гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_6 зареєструвати в міському бюро технічної інвентаризації проведену ними реконструкцію буд. АДРЕСА_3 .
Актом про завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, складеним комісією Райсанінспекцією та інспекцією Держнагляду МВС від 24.XII.1974 р. встановлено: забудовники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , пред?явлене до здачі будівництво розташоване на ділянці АДРЕСА_3 , дозвіл Рішення Червоноармійської районної Ради депутатів трудящих №689 від 25/VI.74р. Житлова частина домоволодіння представляє собою будинок в 1 поверх і складається з двох квартир: 1-а квартира 48,80 кв.м., корисна площа 62,10 кв.м., 2-а квартира 49,60 кв.м., корисна площа 62,00 кв.м. Надвірні споруди: сарай, туалет.
Свідоцтвом про право приватної власності на будівництво, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаним в реєстрову книгу під №6329 від 25 лютого 1975 року, встановлено, що одна друга частина житлового дому, розташованого в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі Рішення виконавчого комітету Червоноармійської ради депутатів трудящих №689 від 25.VI.1974 року.
Свідоцтвом про право приватної власності на будівництво, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаним в реєстрову книгу під №6329 від 25 лютого 1975 року, встановлено, що одна друга частина житлового дому, розташованого в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі Рішення виконавчого комітету Червоноармійської ради депутатів трудящих №689 від 25.VI. 1974 року.
Заключенням про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 , від 13.1.1971 р. встановлено: «Розмір земельної ділянки по фактичному користуванню 2020,00 кв.м. в т.ч. а) під будовами 125,70 кв.м., з них під житловими 76,80 кв.м. і нежитловими 48,90 кв.м.; під подвір?ям 255,00 кв.м.; в) під садом 1639 кв.м., з них під фруктовим 1639,30 кв.м. Користувачі 1/2 ОСОБА_7 і 1/2 ОСОБА_6 . Підстава користування: рішення Шевченківського райвиконкому м.Львова №1391 від 13.ХІІ. 1963 р.
Схематичним планом будівельного кварталу №1169 м.Львова, складеним Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 20.І.1971 року, зі змінами від 12.02.1985 р. щодо дому АДРЕСА_3 , встановлено: загальна площа земельної ділянки: 2020,0 кв.м., під будовами 304,7 кв.м., з яких під житловими 158,0 кв.м. і нежитловими 146,7 кв.м., під подвір?ям 386,25 кв.м., під фруктовим садом 1328,05 кв.м.
Актом поточних змін поточних змін, складеного техніком Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 12.02.1985р. при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_3 встановлено: Поточних змін не виявлено. Внесені зміни в генплан ділянки.
Актом поточних змін поточних змін, складеного техніком Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 14.XII.1984р. встановлено, що при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_3 виявлено: добудовано мезонін: коридор (I-10), житлова кімната (1-11), коридор (1-12), житлова кімната (I-13), житлова кімната (1-14), ванна (1-15), житлова кімната (1-16), кухня (1-17), із частини сараю переобладнано на літню кухню, заміряно гараж, навіс Г, Д. огорожі пі; п2, ворота.
Актом завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 26.11.1985 року комісії в складі представників від Санінспекції та інспекції Держнагляду встановлено: забудовники ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , пред?явлене до здачі будівництво, розташоване на ділянці АДРЕСА_3 , домоволодіння являє собою дім 1 (один) поверх і складається з двох квартир: 1-а квартира 78,5 кв.м., 2-а квартира 78,4 кв.м., загальна корисна площа цілого будинку 216,4 кв.м. Надвірні споруди: сарай, гараж і господарське приміщення, благоустрій складається із фруктового саду і городу.
Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради депутатів м.Львова Львівської області від 10.12.1985 №590 «Про затвердження актів від 26.11.85р. про завершення і введення в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь» вирішено: І. Затвердити акти від 26.11.1985р. про завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь, яке спорудили: - гр. ОСОБА_7 житловою площею 78,5 кв.м. і ОСОБА_6 житловою площею 78,4 кв.м. по АДРЕСА_3 . II. Просити Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації підготовити та видати право власності громадянам, перечисленим в пункті І. цього рішення.
Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 14 січня 1986 року, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаним в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986 року встановлено, що одна друга житлового дому з приналежними до нього будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Червоноармійської районної ради депутатів трудящих за №590 від 10 грудня 1985 р. Записано в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986р.
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом АЕВ №544244 від 16 серпня 2001 року, посвідченим державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, спадкова справа №89, зареєстровано в реєстрі за №1-179 встановлено: Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є гр. ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частини цегляного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ».
Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 14 січня 1986 року, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаним в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986 року встановлено, що одна друга житлового дому з приналежними до нього будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Червоноармійської районної ради депутатів трудящих за №590 від 10 грудня 1985 р. Записано в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986р.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 лютого 1988 року, посвідченим державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, спадкова справа №513 від 1987 року, зареєстровано в реєстрі за №743, єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_8 .
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з половини цегляного будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 серпня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, спадкова справа №90 за 2001 рік, зареєстровано в реєстри за №1-181 встановлено: «Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є гр. ОСОБА_9 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частини цегляного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ».
Свідоцтвом про право на спадщину за законом НАВ 620556 від 26 вересня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом П?ятої Львівської державної нотаріальної контори, спадкова справа №320/2014, зареєстровано в реєстрі за №3-1644 встановлено: «Спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_9 , 1957 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/3 частку спадщини, її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/3 частку спадщини, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/3 частку спадщини.
Актом біжучих змін від 01.02.2012 року, складеним інженером Обласного КП ЛОР «БТІ та ЕО» встановлено: «Проведено обстеження в натурі будинку АДРЕСА_1 та встановлено наступні біжучі зміни: площа змінилася в результаті перерахунку площ приміщень мезоніну. Нова загальна корисна площа - 213,2 кв.м., в т.ч. житлова площа 156,9 кв.м. Проведено зйомку земельної ділянки по фактичному користуванню - 2135,4 кв.м.
Згідно з Технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа №1169, виготовленим від 01.02.2012 року ОКП ЛОР «Боро технічної інвентаризації та експертної оцінки», загальна площа житлового будинку «А-1» - 213,2 кв.м., з яких житлова площа - 156,4 кв.м.
Перший поверх житлового будинку «A-1» загальною площею 123,6 кв.м., з яких житлова площа 97,9 кв.м., складається з коридору «1-1», ванної «1-2», житлових кімнат «1-3», «1-4», «1-5», «1-б», «1-7», «1-8», кухні «1-9».
Мезонін житлового будинку «A-1» загальною площею 89,6 кв.м., з яких житлова площа 58,5 кв.м., складається з коридору «1-10», житлової кімнати «1-11», коридору «1-12», житлової кімнати «1-13», «1-14», ванної «1-15», житлової кімнати «1-16», кухні «1-17», коридору «1-18».
До будинку належать господарські будівлі та споруди: літня кухня «Б», сарай «Б'», гараж «В». вбиральня «Г», навіс «Д», погріб «пг», навіс «Е», ворота «№l», огорожа «№2», замощення «I». колодязь «к», хвіртка «№3», хвіртка «№4».
Технічним паспортом також встановлено, що перший поверх будинку повністю відокремлений від мезоніну, має окремий вхід з двору, відокремлені кухню, ванну, коридор та житлові кімнати, де проживає позивач ОСОБА_1 . В свою чергу, мезонін повністю відокремлений від першого поверху, має окремий вхід з двору, відокремлені кухню, ванну, коридор та житлові кімнати, де проживають відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Фактичний порядок користування будинком АДРЕСА_1 склався таким чином: ??позивач ОСОБА_1 проживає в житловому будинку «А-1» на першому поверсі загальною площею 123,6 кв.м., з яких житлова площа 97,9 кв.м., який складається з коридору «1-1», ванної «1-2», житлових кімнат «1-3», «1-4», «1-5», «1-6», «1-7», «1-8», кухні «1-9»; ??відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають в житловому будинку «А-1» на мезоніні загальною площею 89,6 кв.м., з яких житлова площа 58,5 кв.м., який складається з коридору «1-10», житлової кімнати «1-11», коридору «1-12», житлової кімнати «1-13», «1-14», ванної «1-15», житлової кімнати «1-16», кухні «1-17», коридору «1-18»; в спільному користуванні перебувають господарські будівлі та споруди: літня кухня «Б», сарай «Б'», гараж «В», вбиральня «Г», навіс «Д», погріб «пг», навіс «Е», ворота «№1», огорожа «№2», замощення «І», колодязь «к», хвіртка «№3», хвіртка «№4».
Актом завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 26.11.1985 року комісії в складі представників від Санінспекції та інспекції Держнагляду встановлено: забудовники ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , пред?явлене до здачі будівництво, розташоване на ділянці АДРЕСА_3 , домоволодіння являє собою дім 1 (один) поверх і складається з двох квартир: 1-а квартира 78,5 кв.м., 2-а квартира 78,4 кв.м., загальна корисна площа цілого будинку 216,4 кв.м.
Отже, Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради депутатів м.Львова Львівської області від 10.12.1985 №590 встановлено право власності ОСОБА_6 на квартиру площею 78,4 м* за адресою: АДРЕСА_1 , - яка в порядку спадкування перейшла у власність позивача ОСОБА_1 , і також встановлено право власності ОСОБА_7 на квартиру площею 78,5 м за адресою: АДРЕСА_1 , - яка в порядку спадкування перейшла у власність відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..
Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 14 січня 1986 року, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаним в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986 року встановлено, що одна друга житлового дому з приналежними до нього будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Червоноармійської районної ради депутатів трудящих за №590 від 10 грудня 1985 р. Записано в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986р.
Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 14 січня 1986 року, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаним в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986 року встановлено, що одна друга житлового дому з приналежними до нього будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Червоноармійської районної ради депутатів трудящих за №590 від 10 грудня 1985 р. Записано в реєстрову книгу під №6329 від 15 січня 1986р.
Отже, вищевказані свідоцтва про право власності місять відомості про встановлення спільної часткової власності ОСОБА_10 та ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , які суперечать рішенню виконкому Червоноармійської районної ради депутатів трудящих за №590 від 10 грудня 1985 р.
Як наслідок такого неправильного визначення права власності, позивач ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , позбавлена можливості у повному обсязі реалізувати своє право власності на квартиру площею 78,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, позбавлена права вимагати присвоєння адреси такій квартирі як окремому об?єкту нерухомого майна, позбавлена права виготовити технічну документацію на таку квартиру як на окремий об?єкт нерухомого майна тощо.
Крім цього, з метою належного користування своїм житлом, а також здійснення благоустрою прилеглої до житла території, позивач ОСОБА_1 вважає за необхідне встановити також порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 06.03.2023, після виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.02.2023, постановлено вказану справу прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання 04.04.2023.
Ухвалою підготовчого засідання від 04.04.2023 постановлено клопотання про витребування доказів задовольнити. Зобов'язати Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» подати до суду протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали матеріали технічної інвентаризації відносно житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1. Інвентаризаційну справу відносно будинку АДРЕСА_2 ; 2. Інвентаризаційну справу відносно кварталу 1169, зокрема: заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 , від 13.І.1971; схематичний план будівельного кварталу АДРЕСА_4 (щодо земельної ділянки АДРЕСА_1 ), складеним Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 20.І.1971 зі змінами від 12.02.1985., на виконання якої з ОКП «БТІ та ЕО» 12.05.2023 на адресу суду надійшли матеріали інвентаризаційної справи та матеріали кварталу.
Ухвалою підготовчого засідання від 04.04.2023 задоволено клопотання представника позивача про призначення експертизи, постановлено призначити у справі комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну судову експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, та на час проведення якої провадження у справі зупинено.
Оскільки 18.03.2024 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи із висновком експерта №2557-Е від 14.03.2024, відтак обставини, що викликали зупинення провадження у справі усунені, а тому ухвалою від 28.03.2024 постановлено поновити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Львівська міська рада, про визнання права власності, виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою; Призначити підготовче засідання 23.04.2024, яке за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 було відкладено на 29.05.2024.
Ухвалою підготовчого засідання від 29.05.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.06.2024.
В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про уточнення позовних вимог з урахуванням висновку експерта, якою просить: визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру з приналежними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити в натурі квартиру з приналежними господарськими будівлями та спорудами в окремий об'єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_1 , а саме: приміщення, що позначені на поверховому плані будинку «А-1» цифрами 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, загальною площею 123,6 кв.м, з яких житлова площа 97,9 кв.м, господарські будівлі та споруди: літня кухня, позначена літерою «Б», сарай «Б-1», навіс літер «Д», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов?язати позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснити реконструкцію (перенесення) сходів до входу в квартиру на мезоніні, на частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у спосіб, а саме: - позивача ОСОБА_1 здійснити демонтаж сходів, які знаходяться на частині земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача ОСОБА_1 , до входу в квартиру на мезоніні за адресою: АДРЕСА_1 ; - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснити спорудження сходів до входу в квартиру на мезоніні, на частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який встановлений додатками №№2,3 Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 14.03.2024 №2557-Е Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України.
У зв'язку з наведеним ухвалою від 26.06.2024 постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Львівська міська рада, про визнання права власності, виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Призначено підготовче засідання у справі на 19.08.2024, яке за клопотанням представника позивача було відкладено на 24.09.2024.
В підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи підтвердження скерування учасникам справи копії заяви про уточнення позовних вимог та оголошено перерву до 05.11.2024.
11.10.2024 від представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надійшли письмові заперечення, у яких зазначає, що право власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 належить: ??1/2 частка - ОСОБА_1 ; ??1/6 частка - ОСОБА_3 , ??1/6 частка - ОСОБА_5 , ??1/6 частка - ОСОБА_12 .
При проведенні судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи і наданні висновку експерта від 14.03.2024 за основу експертом взято належність Позивачу 1/2 частки будинковолодіння та не враховано, що інша частина будинку не становить цілу 1/2 частку, а поділена між ще трьома співвласниками, які мають ідеальні частки у всьому будинковолодіння, а не лише на другому поверсі.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об?єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об?єкта у самостійний об?єкт. Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об?єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об?єкти майна.
Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Натомість у наведеному варіанті виділу майна позивача та підготовленому висновку експерта не встановлено технічну можливість виділу часток Відповідачів в окремі частини будинку з самостійним виходом (квартири). Крім цього, з висновку експерта вбачається, що експертом взагалі не оглянуто будинок на другому поверсі, так як Відповідачів не було належним чином повідомлено (завчасно) і відповідно експертом здійснено дослідження лише згідно з технічною документацією, яка містилась в інвентаризаційній справі БТІ. Таким чином, у висновку експерта не встановлено чи є технічна можливість влаштування трьох квартир на другому поверсі без порушення прав Відповідачів.
Крім цього, експертом не враховано, що аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об?єктом цивільних прав (Постанова ОП КЦС ВС від 10.10.2019 у справі №295/4514/16-ц).
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Натомість, проаналізувавши варіант виділу в натурі частки Позивача вбачається грубе порушення прав Відповідачів, зокрема ОСОБА_13 , який фактично залишається без своєї частки з огляду на те, що згідно висновку експерта Позивачу передбачається виділ більшої частини будинковолодіння - на 17 кв.м. більше, що вказано на 15 аркуші висновку експерта. Проте у висновку не передбачено жодної грошової компенсації за збільшення частки Позивача, що є неприпустимо і фактично розцінюється як заволодіння чужим майном. Крім цього, жоден із Відповідачів не надав згоди на отримання грошової компенсації за рахунок зменшення їх частки у будинку.
Крім цього, у висновку експерта не визначено вартість майна, що підлягає виділу/поділу, що унеможливлює суд перевірити співмірність фактичного розподілу будинковолодіння. Це, зокрема, стосується господарських будівель. Згідно з висновком передбачається, що Позивачу буде належати право власності на літню кухню, яка фактично є окремо стоячою двоповерховою будівлею із підведеним газом та світлом, що дає можливість переобладнання такої будівлі під житлову без зайвих затрат. Відповідно така господарська будівля є більш вартісна аніж гараж та сарай, які практично зруйновані та не мають жодних підведених комунікацій. На даний час усі господарські будівлі перебувають у спільному користуванні Сторін по справі, а тому безпідставним вважає врахування під час поділу того, що зі слід Позивача вона одноособово користується літньою кухнею.
Також, вважає, що Позивачу безпідставно виділено замощення та відповідно покращена частина земельної ділянки, натомість Відповідачам виділено Сад, який треба додатково облаштовувати замощуванням для приведення земельної ділянки до використання в якості подвір?я.
Згідно з запропонованим експертом варіантом виділу окрім більшої площі Позивачу, також запропоновано перенести сходи для входу на другий поверх за рахунок коштів Відповідача, хоча не вказано, яким саме чином вони порушують права Позивача. Натомість запропонований перероблений вхід на другий поверх передбачає вхід по крутих сходах до горища (приміщення до 1 м висотою).
Вважає, що покладення на Відповідачів обов?язку нести матеріальні витрати для переобладнання будинку через подання Позову є неефективним та несправедливим способом захисту прав Позивача. Крім цього, Позивачем не вказано які саме її права порушені, що призвело до подання позову до суду.
Крім цього, щодо визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, то звертає увагу суду на те, що відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об?єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Проте у висновку експерта вказано про встановлення порядку користування земельною ділянкою не між усіма співвласниками, а лише фактично для Позивача так як іншу частину земельної ділянки не розподілено між Відповідачами.
Крім цього, у справі не надано кадастровий номер земельної ділянки та фактично її межі, що встановлює обтяження земельної ділянки правом користування Сторін по справі без врахування думки власника - Львівської міської ради та без належних координатів меж такої земельної ділянки.
У Постанові Верховного суду від 28.03.2018 у справі N? 520/8073/16-ц закріплено наступні правові висновки: ??під неясністю висновку експерта слід розуміти нечіткість, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта; ??недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об'єктів або що не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання.
Досліджений висновок експерта є неповним так як він не надає відповідь на можливість виділу приміщень Позивачу із наданням Відповідачам окремих ізольованих приміщень придатних до проживання. Крім цього, не обґрунтовано запропонований варіант виділу, зокрема вартість виділених приміщень і приміщень, які залишились Відповідачам; необхідність зменшення частки Відповідачів без надання їм грошової компенсації. Також, безпідставним вважає визначення порядку користування земельною ділянкою фактично лише Позивачу, так як іншу 1/2 частку залишено без визначення меж користування трьом Відповідачам.
Враховуючи вище вказане вважає, що підстав для задоволення позову немає, так як запропонований варіант виділу частини будинковолодіння грубо порушує права Відповідачів, а висновок експерта складений із порушеннями, що вказують на його недопустимість для врахування при вирішенні спору по суті.
В підготовчому засіданні задоволено клопотання представника відповідачів ОСОБА_4 та Вітрук О.М. про долучення до матеріалів справи письмових заперечень та оголошено перерву до 22.01.2025, яке за клопотанням представника позивача відкладено на 25.02.2025.
Ухвалою підготовчого засідання від 25.02.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.03.2025, яке неодноразово відкладалося, востаннє на 04.12.2025.
10.11.2025 від представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надійшли додаткові письмові пояснення, які за змістом аналогічні письмовим запереченням. Окрім цього зазначено, що допитана в судовому засіданні експерт підтвердила, що огляд приміщень другого поверху та заміри нею не проводились, а висновок складено на підставі слів позивача.
В судовому засіданні 30.04.2025 представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні 27.05.2025 проти задоволення позовних вимог заперечили та просили в задоволенні позову відмовити.
Допитана в судовому засіданні 05.11.2025 експерт ОСОБА_14 підтвердила складений нею висновок. Пояснила, що під час огляду об'єкта експертизи булі присутні лише позивач та її представник, другий поверх та горище нею не оглядалися та не досліджувались. Разом з тим, варіант виділу в натурі квартири з приналежними до будинку господарськими будівлями та спорудами запропоновано на підставі матеріалів справи, а також зі слів позивача щодо фактичного користування майном і можливий за згодою всіх співвласників.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, представник позивача та представник відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи причин неявки суду не повідомили.
Крім цього, представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявила про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат, зазначивши, що подасть такі протягом п'яти днів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення учасників справи, пояснення експерта, дослідивши матеріали справи, а також матеріали інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_1 та кварталу 1169, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).
Згідно з реєстраційним посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.11.2001, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 4-ою Львівською держнотконторою 16.08.2001 в р. №1-179, за ОСОБА_1 зареєстровано на праві приватної власності житловий будинок в частині АДРЕСА_5 (т.1 а.с.22).
При цьому, у Свідоцтві про право на спадщину за заповітом АЕВ №544244 від 16 серпня 2001 року (т.1 а.с.35), посвідченому державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, спадкова справа №89, зареєстрованому в реєстрі за №1-179 зазначено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є гр. ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частини цегляного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Ця частина житлового будинку належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Червоноармійської районної ради народних депутатів 14.01.1986 та зареєстрованого у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації 15.01.1986 в реєстрову книгу за №6329.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.23-24), право спільної часткової власності на об?єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 462791546101, загальною площею 216,4 кв.м, житловою площею 156,9 кв.м, до якого також належать: літня кухня, Б, сарай Б', гараж В, вбиральня Г, навіси, Д, Е, погріб пг, ворота 1, огорожа 2, замощення І, колодязь К, зареєстровано за відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/6 частці за кожним.
Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що право власності на вищевказаний будинок визначено неправильно, оскільки такий не є спільною частковою власністю, а позивач ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири, яка є окремим об?єктом права власності, на першому поверсі такого будинку, що підтверджено Актом завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 26.11.1985 та Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради депутатів м.Львова Львівської області від 10.12.1985 №590 «Про затвердження актів від 26.11.85р. про завершення і введення в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь», а визнання права спільної часткової власності відповідачів на будинок в цілому, в т.ч. і на квартиру позивача є порушенням її права власності на квартиру в будинку АДРЕСА_1 .
Дійсно як вбачається з Акта завершення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 26.11.1985 (т. а.с.31-32, а.і.с.84) у такому зазначено, що будинок складається з двох квартир, житловою площею 78,5 та 78,4 кв.м. В той же час для його складення заявниками подано Рішення Червоноарміського РВК від 25.06.1974 №689 (а.і.с.45), яким дозволено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєструвати в міжміському бюро технічної інвентаризації проведену ними реконструкцію будинку АДРЕСА_3 .
Вказаний акт затверджений Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради депутатів м.Львова Львівської області від 10.12.1985 №590 «Про затвердження актів від 26.11.85р. про завершення і введення в експлуатацію індивідуальних будинковолодінь» (а.і.с.75), у якому зазначено просити Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації підготовити та видати право власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
В подальшому на підставі замовлень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 15.01.1986 про видачу їм «права власності на половину дому» (а.і.с.71, 77) кожному 15.01.1986 видано свідоцтва про право особистої власності саме на одну другу житлового будинку у АДРЕСА_1 (а.і.с.76, 78) та цього ж дня складено заключення про реєстрацію цього будинку на праві особистої власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по половині (а.і.с.79).
За вказаних обставин, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що неправильно проведено реєстрацію за нею права власності не на квартиру, а на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ), оскільки така проведена на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , за якою як зазначалося вище зареєстровано право власності саме на половину будинку.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності ОСОБА_1 на квартиру з приналежними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають.
Не вбачає суд підстав і для задоволення позовних вимог в частині виділення в натурі квартири з приналежними господарськими будівлями та спорудами в окремий об'єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_1 , а саме: приміщення, що позначені на поверховому плані будинку «А-1» цифрами 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, загальною площею 123,6 кв.м, з яких житлова площа 97,9 кв.м, господарські будівлі та споруди: літня кухня, позначена літерою «Б», сарай «Б-1», навіс літер «Д», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також покладення на позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обов'язку здійснити реконструкцію (перенесення) сходів до входу в квартиру на мезоніні, на частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у спосіб, а саме: - позивача ОСОБА_1 здійснити демонтаж сходів, які знаходяться на частині земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача ОСОБА_1 , до входу в квартиру на мезоніні за адресою: АДРЕСА_1 ; - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснити спорудження сходів до входу в квартиру на мезоніні, на частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
При цьому, як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.6, 7 Постанови №7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права у справах про поділ будинку викладені у постановах Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №583/2924/20, від 10.05.2023 у справі №404/7307/14.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Як вбачається з висновку експерта №2557-Е від 14.03.2024 (т.1 а.с.135-148) технічна можливість виділити в натурі квартиру з приналежними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в окремий об?єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_1 , з присвоєнням окремого номера існує (див. дослідницьку частину).
???Варіант виділу в натурі квартири з приналежними господарськими будівлями та спорудами в окремий об?єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_1 , а саме: приміщення, що позначені на поверховому плані будинку «A-1» цифрами 1-1,1-2,1-3,1-4,1-5,1-6,1-7,1-8,1-9, загальною площею 123,6 кв.м., з яких житлова площа 97,9 кв.м, господарські будівлі та споруди: літня кухня, позначена літерою «Б», сарай «Б'», навіс літер «Д», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - технічно можливий. Для відокремлення (виділу) 1/2 частки експертом рекомендується здійснити реконструкцію (перенесення) сходів до входу в квартиру на мезоніні, оскільки нижня частина існуючих сходів частково перешкоджає входу до квартири на першому поверсі та заважає обслуговуванню стіни квартири, що належить ОСОБА_1 - див. дослідницьку частину та додатки №№1,2.
???Варіант виділу в натурі квартири з приналежними господарськими будівлями та спорудами в окремий об?єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - див. дослідницьку частину та додатки №№1,2.
???Технічна можливість встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно до часток осіб у праві власності будинку існує - див. дослідницьку частину.
???Варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно до часток осіб у праві власності будинку - див. дослідницьку частину та в додатки №№2,3.
Разом з тим, відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Допитана в судовому засіданні 05.11.2025 експерт ОСОБА_14 пояснила, що під час огляду об'єкта експертизи булі присутні лише позивач та її представник, другий поверх та горище нею не оглядалися та не досліджувались, а варіант виділу в натурі квартири з приналежними до будинку господарськими будівлями та спорудами запропоновано зі слів позивача щодо фактичного користування майном на підставі матеріалів справи і можливий за згодою всіх співвласників.
За вказаних обставин висновок експерта №2557-Е від 14.03.2024 не може вважатися належним доказом на підтвердження технічної можливості виділу в натурі кожній із сторін відокремленої частини будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Як слушно зауважує представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 висновком експерта передбачається виділ позивачу більшої частини будинковолодіння - на 17 кв.м., однак не передбачено жодної грошової компенсації за збільшення її частки. Крім цього, жодним відповідачем не надано згоди на отримання компенсації за рахунок зменшення їх частки у будинку. Також у висновку експерта не визначено вартість майна, що підлягає виділу/поділу, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність фактичного розподілу будинковолодіння, зокрема господарських будівель і споруд.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що запропонований варіант виділу частини будинковолодіння порушує права відповідачів.
З вищевказаних підстав, а також враховуючи, що позовні вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який встановлений додатками №№2,3 Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 14.03.2024 №2557-Е Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України, є похідними, суд приходить до висновку, що такі задоволенню також не підлягають.
У справі «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, рішення від 10.02.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи наведене, оскільки представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявила про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат, а тому питання про судові витрати слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог, визначивши відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності, виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896.
Повне судове рішення складено 15.12.2025.
Суддя: Р.Я. Головатий