Справа № 610/3316/25
Провадження № 2/610/1562/2025
(заочне)
17.12.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
28 серпня 2025 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (далі - ТОВ "ФК "ЕЙС") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20 010,00 грн за договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - ТОВ "МАНІВЕО") та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 271881661 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV767XY, який було відправлено відповідачу на його номер телефону, зазначений у заявці. Перед підписанням договору відповідач ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. За умовами кредитного договору відповідач 08.09.2021 отримав кредит у загальній сумі 10 000 грн, які було перераховано на його банківську картку № НОМЕР_1 , номер якої було зазначено відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору. ТОВ "МАНІВЕО" умови договору про споживчий кредит виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану вище суму. Натепер право грошової вимоги до відповідача набув позивач на підставі договорів факторингу. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за його відсутності, де він також, зазначив, що проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, а також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16.12.2025 у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 08.09.2021 між ТОВ "МАНІВЕО" та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 271881661, за умовами якого відповідач мав отримати кредитні кошти у сумі 10 000 грн, шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 , номер якої було зазначено відповідачем у заявці на отримання коштів в кредит від 08.09.2021 (а.с. 27-31, 40).
Сторони договору узгодили його істотні умови, зокрема строк надання кредиту - 84 дні, нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 237,25% річних, що становить 0,65% в день від суми кредиту за час користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) пункти 1.2, 1.4 Договору).
Відповідно до п. 1.5 Договору на умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - Базова процентна ставка).
Згідно з п. 4.1 Договору невід'ємною його частиною є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
На підставі умов договору, узгоджених його сторонами, було складено відповідний графік платежів (а.с. 32).
Договір підписано відповідачем 08.09.2021 о 13:08:36 год електронним підписом - одноразовим ідентифікатором MNV767XY (а.с. 33). Зазначене також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО", сформованою 31.08.2023 (а.с. 48).
Позивачем долучено до матеріалів справи Правила в редакції від 13.05.2021, порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою "MONEYYEO" та алгоритм дій ТОВ "МАНІВЕО" стосовно укладання кредитних договорів, актуальні на день укладення спірного договору (а.с. 34-39, 41-47, 49-52).
За даними платіжного доручення від 08.09.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 ТОВ "МАНІВЕО" було зараховано кредитні кошти у сумі 10 000 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно з договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021. Отримувачем зазначено емітовану ОСОБА_1 (а.с. 53). На підтвердження наведеного позивачем надано також довідку ТОВ "МАНІВЕО", щодо виконання кредитодавцем умов договору шляхом перерахування на банківську карту позичальника кредитних коштів у сумі 10 000 грн (а.с. 54).
28 листопада 2018 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 66-71).
28.11.2019 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 19, 31.12.2020 - додаткову угоду № 26, 31.12.2021 - додаткову угоду № 27, 31.12.2022 - додаткову угоду № 31, 31.12.2023 - додаткову угоду № 32, якими було продовжено строк дії договору факторингу, востаннє до 01.01.2024 (а.с. 71-78).
З витягу з реєстру прав вимоги № 162 від 30.11.2021 убачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021 передано від ТОВ "МАНІВЕО" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (а.с. 79-80).
05.08.2020 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 83-87).
03.08.2021 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 2, а 30.12.2022 - додаткову угоду № 3, яким було продовжено строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 (а.с. 87, 88).
З витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 убачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021 на суму боргу 20 010 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 10 010 грн - заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" (а.с. 89-90).
08.07.2025 між ТОВ "ФК "ЕЙС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 93-97).
З реєстру боржників від 08.07.2025 убачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021 на суму боргу 20 010 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 10 010 грн - заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с. 98-99).
На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів факторингу та додаткових угод до них позивачем надано відповідні, акти прийому-передачі реєстрів боржників, платіжні інструкції (а.с. 92, 100-103).
Таким чином, до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшли всі права ТОВ "МАНІВЕО" щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021 у сумі боргу 20 010 грн.
Відповідно до розрахунків заборгованості ТОВ "МАНІВЕО" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", а також виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021 становить 20 010 грн, та складається з заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом - 10 010 грн (а.с. 104-107).
На виконання ухвали суду від 22.09.2025 про витребування доказів АТ "УКРГАЗБАНК" була надано інформацію, відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1 не емітувалася (а.с. 131).
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Мотиви суду.
Судом встановлено, що між ТОВ "МАНІВЕО" та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021.
Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредиту, строки та умови його повернення, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.
Відповідно до умов договору позикодавець зобов'язався надати позичальнику кредит безготівково у загальному розмірі 10 000 грн шляхом зарахування на його банківську карту № НОМЕР_1 , номер якої було зазначено відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як було зазначено вище, кредитні кошти від ТОВ "МАНІВЕО" ОСОБА_1 мав отримати у безготівковій формі шляхом перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначено у заявці на отримання грошових коштів в кредит.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів позивач надав копію платіжного доручення від 08.09.2021 та довідку ТОВ "МАНІВЕО", з яких убачається, що на банківську карту № НОМЕР_3 ХХ ХХХХ 5057 ТОВ "МАНІВЕО" перерахувало кредитні кошти у сумі 10 000 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно з договором кредитної лінії № 271881661 від 08.09.2021, де отримувачем зазначено ОСОБА_1 .
Натомість з витребуваної судом в АБ "УКРГАЗБАНК" інформації встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1 не емітувалася. Разом з цим банк повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на рахунок якої за період з 08.09.2021 до 13.09.2021 грошові кошти у сумі 10 000 грн не надходили.
За таких обставин, докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема платіжне доручення від 08.09.2021 та довідка ТОВ "МАНІВЕО", суд вважає недопустимим та такими, що спростовані витребуваною судом інформацією за клопотанням представника позивача у банка-емітента платіжної картки відповідача, а саме - інформації, наданої АБ "УКРГАЗБАНК", відповідно до якої платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку первісним кредитором були перераховані кредитні кошти, ОСОБА_1 не належить.
За вказаних обставин, у зв'язку з не доведенням позивачем факту зарахування та отримання кредитних коштів відповідачем, а отже і обставин його надання з метою доведення виконання умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судовий збір, сплачений позивачем при подані позову, розподілу не підлягає та повністю покладається на позивача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України суд -
У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
СуддяЮ.А. Феленко