ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.12.2025Справа № 910/8910/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до Приватного акціонерного товариства "Промзв'язок" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 6; ідентифікаційний код 05744797)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" (04073, Україна, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок, 6, ідентифікаційний код 23719354)
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
Представники учасників судового процесу:
Від позивачів: Діденко К.А .
Від відповідача: Приходько М.М.
Від третьої особи: Воскобойник М.Т
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Промзв'язок" про визнання недійсними рішення, прийнятого 21.02.2025 загальними зборами учасників Приватного акціонерного товариства "Промзв'язок" та оформленого протоколом від 27.02.2025.
23.07.2025 відповідачем подано через систему "Електронний суд" клопотання про визнання зловживання процесуальним правами.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2025 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.
01.08.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/8910/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.09.2025.
У засіданні суду 10.09.2025 судом поставлено на обговорення питання, щодо доцільності залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ".
Представники сторін пояснили, що наявна необхідність для залучення вказаної третьої особи до участі у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 22.10.2025.
11.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивачів та 15.09.2025 від представника відповідача надійшли докази направлення на адресу третьої особи матеріалів позовної заяви та відзиву на позовну заяви.
Також 17.09.2025 через відділ діловодства представником третьої особи подано письмові пояснення щодо позову, які залучено до матеріалів справи.
У засіданні суду 22.10.2025 присутніми представниками учасників судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 відкладено судове засідання на 17.12.2025.
Представник позивачів у засіданні суду 17.12.2025 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.12.2025 проти позовних вимог заперечив.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне акціонерне товариство "Промзв'язок" (далі - відповідач) отримало від свого акціонера ОСОБА_2 (далі - позивач 2), який володіє більше ніж 5 відсотками голосуючих акцій ПрАТ "Промзв'язок", пропозицію від 06.02.2025 щодо питань, включених до проекту порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв'язок", дата проведення яких 21.02.2025, у якій ОСОБА_2 вносить пропозицію щодо включення до проекту порядку денного зборів наступного питання (з наступним проектом рішення з цього питання): «Про обрання Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" шляхом здійснення кумулятивного голосування (проект рішення: Обрання Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" здійснюється шляхом кумулятивного голосування), та запропонував кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" шляхом цього кумулятивного голосування.
19.02.2025 року відповідачем було направлено відповідь ОСОБА_2 з зазначенням відмови у включенні до проекту порядку денного вказаної пропозиції, у відповідності до вимоги ч.11 ст.49 ЗУ "Про акціонерні товариства".
Позивачі у позовній заяві зазначають, що відмовою ПрАТ "Промзв'язок" порушило права ОСОБА_2 , як акціонера, який володіє більше ніж 5 відсотками голосуючих акцій ПрАТ "Промзв'язок", та порушило порядок скликання Зборів.
ОСОБА_1 (далі - позивач 1), до прийняття оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів ПрАТ "Промзв'язок" оформленного протоколом від 27.02.2025 року, був членом Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок".
10.01.2025 за підписом голови Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" ОСОБА_4 відправлено лист ОСОБА_1 про скликання засідання Наглядової ради на 22.01.2025 року.
Так, позивачі у позовній заяві стверджують, що відповідно до положень статей 75 та 47 Закону України "Про акціонерні товариства" це повідомлення повинно містити проект порядку денного цього засідання та проекти рішень з цих питань, а тому, оскільки це повідомлення не містить цієї інформації, то ПрАТ "Промзв'язок" було порушено права ОСОБА_1 , як члена Наглядової ради відповідача та порушено порядок скликання Зборів.
Крім того, позивачі вказують на те, що ОСОБА_1 , як члену Наглядової ради не було надано можливості ознайомитися, надати свої зауваження до проекту порядку денного, чим було порушено його права, як члена Наглядової ради та як акціонера ПрАТ "Промзв'язок".
Більше того, позивачі зазначають, що Дистанційні позачергові збори товариства, які відбулися 21.02.2025 року, стосовно питань обрання до Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" не були проведені шляхом кумулятивного голосування, що підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв'язок" від 27.02.2025 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають також про те, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.2024 у справі № 756/15813/24 було накладено арешт на акції відповідача, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ" та становлять 52,4896 відсотків від загальної кількості акцій ПрАТ "Промзв'язок", в частині заборони їх відчуження та розпорядження ними.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 761/25332/22 було накладено арешт на всю емісію акцій ПрАТ "Промзв'язок".
Таким чином, позивачі зазначають, що станом на дату проведення загальних зборів ПрАТ «Промзв'язок» (21.02.2025 року) діяли судові рішення про арешт акцій, що належать TОВ «Екіпаж», із прямою забороною розпорядження ними.
Отже, на думку позивачів, участь ТОВ «Екіпаж» у загальних зборах 21.02.2025 року була незаконною, а їх голоси не могли враховуватися ані при визначенні кворуму, ані при прийнятті рішень.
За таких обставин позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Промзв'язок" від 21.02.2025, яке оформлено протоколом 27.02.2025.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
У ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п.3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з ст. 167 ГК України (у редакції чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог законом покладено на позивача.
У постанові від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17 Верховний Суд зазначив, що господарські суди правильно виходили з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту Товариства, порушує права позивача, як учасника Товариства, на участь в управлінні справами Товариства.
Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди приймають рішення про задоволення позову з підстав порушення прав позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах.
Суд звертає увагу на те, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.
Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.
Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - «Закон») передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонері акціонерного товариства.
У відповідності ч. 2 ст. 49 Закону передбачено, що такі пропозиції вносяться не пізніше, ніж за 20 днів до дати проведення цих загальних зборів.
Так, судом встановлено, що пропозиція ОСОБА_2 від 06.02.2025, як акціонера ПрАТ "Промзв'язок", який є власником більше ніж 5 відсотків голосуючих акцій ПрАТ "Промзв'язок" подана з недотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 49 Закону, оскільки ця пропозиція була складена 06.02.2025, тобто, за 15 днів до дати проведення Зборів (21.02.2025) та надіслана ПрАТ "Промзв'язок" 07.02.2025.
Частиною 10 ст. 49 Закону передбачено, що рішення про відмову у включенні до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства пропозиції акціонера, який сукупно є власником 5 і більше відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства приймається включно у разі недотримання строку для подання такої пропозиції, встановленого у ч. 2 ст. 49 Закону.
Враховуючи наведене, на підставі вимог ч. 10 ст. 49 Закону Наглядова рада ПрАТ "Промзв'язок", як орган ПрАТ "Промзв'язок", який прийняв рішення про скликання Зборів, на своєму засіданні, яке відбулося 13.02.2025 (копія протоколу цього засідання від 13.02.2025 додається), прийняла рішення про відмову у включенні до проекту порядку денного Зборів вказаної пропозиції, про що відповідно до вимог ч. 11 ст. 49 Закону повідомило ОСОБА_2 своїм листом від 18.02.2025 № 31, у якому була вказана зазначена підстава цієї відмови.
Більше того, з протоколу Зборів від 27.02.2025 вбачається, що обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" не проводилося шляхом кумулятивного голосування та обрання кожного (одного) члена Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок", які були обрані на Зборах, здійснювалося окремим питанням порядку денного Зборів, тобто, проекти рішень з питань порядку денного Зборів не містили списки кандидатів на обрання до складу.
Пропозиція позивача 2 містила кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" саме шляхом кумулятивного голосування.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону пропозиція до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, серед іншого, має містити зміст пропозиції, що може включати нові питання до проекту порядку денного та/або нові проекти рішень.
Тобто, законодавством України чітко визначено, що змістом пропозиції акціонера акціонерного товариства до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства є виключно нові питання до проекту порядку денного та/або нові проекти рішень.
Водночас, частина вказаної пропозиції, у якій ОСОБА_2 пропонував кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" саме шляхом кумулятивного голосування, не є ні новим питанням, ні новим проектом рішення з якого-небудь питання Зборів, оскільки, як кумулятивне голосування на Зборах не проводилося.
Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 49 Закону пропозиції акціонерів акціонерного товариства до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства вносяться лише шляхом внесення нових проектів рішень з питань, включений до проекту порядку денного, та нових питань разом з проектами рішень з них питань, а також шляхом включення запропонованих акціонерами кандидатів до складу органів акціонерного товариства до списку кандидатів, що виносяться на голосування на загальних зборах.
Отже, законодавством України не передбачена можливість врахування під час проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства такої пропозиції його акціонера, як та частина вказаної пропозиції, у якій ОСОБА_2 пропонував кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" шляхом кумулятивного голосування.
Таким чином, ПрАТ "Промзв'язок" на законних підставах відмовило своєму акціонерові ОСОБА_2 у його вказаній пропозиції, а отже не порушувало охоронювані законом його корпоративні права.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що надання ПрАТ "Промзв'язок" своєму акціонерові ОСОБА_2 зазначеної відмови жодним чином не вказує на невідповідність рішень Зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів та на позбавлення акціонера ПрАТ "Промзв'язок" ОСОБА_2 можливості взяти участь у Зборах.
Щодо доводів позивачів відносно того, що ОСОБА_1 , будучи членом Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок", отримав повідомлення Голови Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" про скликання засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок"від 10.01.2025, на якому було прийняте рішення про проведення Зборів, яке (повідомлення) не містило проекту порядку денного цього засідання та проектів рішень з цих питань, суд зазначає таке.
При цьому, суд зазначає, що норми чинного законодавства не містять заборони щодо встановлення порядку денного засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" безпосередньо на засіданні.
Більше того, Статут ПрАТ "Промзв'язок", який діяв на час скликання вказаного засідання також не містить вимоги про обов'язковість вказівки у повідомленні про скликання засідання наглядової ради акціонерного товариства проекту порядку денного цього засідання та проектів рішень з цих питань.
Інші внутрішні положення, які б регулювали порядок скликання засідань ПрАТ "Промзв'язок" відсутні.
Таким чином, відсутність у вказаному повідомленні про скликання зазначеного засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" питань порядку денного цього засідання та проектів рішень з цих питань жодним чином не вказує на невідповідність рішень Зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів га на позбавлення акціонера ПрАТ "Промзв'язок" ОСОБА_1 можливості взяти участь у Зборах.
Разом з тим, позивачі вказують, що обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" на Зборах було здійснене не шляхом кумулятивного голосування, що порушує ст. 53 Закону та п. 9.18 Статуту ПрАТ "Промзв'язок", який був чинним станом на дату проведення Зборів.
Суд зазначає, що положення ст. 53 Закону взагалі не містять словосполучення «наглядова рада». Натомість, ч. 5 цієї статті передбачає, що обрання членів органу акціонерного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування у випадках, встановлених Законом та/або членів наглядової ради приватного акціонерного товариства, яким є і ПрАТ "Промзв'язок", шляхом кумулятивного голосування.
Більше того, відповідно до ч. 10 ст. 72 Закону обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства, яким є і ПрАТ "Промзв'язок", здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо інший спосіб не визначений статутом акціонерного товариства.
Отже, якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачений інший шлях обрання членів його наглядової ради ніж кумулятивне голосування, обрання членів наглядової ради такого приватного акціонерного товариства здійснюється цим іншим шляхом, а не шляхом кумулятивного голосування.
Відповідно до протоколу Зборів акціонери ПрАТ "Промзв'язок" вирішили внести зміни до діючого статуту ПрАТ "Промзв'язок", включно з метою приведення його у відповідність до вимог Закону, шляхом затвердження його у новій редакції, яка буде включати в себе положення про порядок роботи загальних зборів акціонерів Товариства, що автоматично скасує діюче положення про загальні збори акціонерів ПрАТ "Промзв'язок", затверджене рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв'язок" від 22.04.2019 (протокол загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв'язок" від 25.04.2019), яке є додатком до діючого статуту ПрАТ "Промзв'язок".
У п. 10.18 статуту ПрАТ "Промзв'язок", затвердженого на Зборах передбачено, що обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" здійснюється шляхом простого голосування з питання про обрання складу Наглядової ради (кумулятивне голосування не застосовується).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що ПрАТ "Промзв'язок" не порушувало процедуру обрання членів Наглядової ради відповідача та, відповідно, не порушувало охоронювані законом права позивачів у цій справі.
Водночас, позивачі у позовній заяві у цій справі вказують, що не дотримання процедури кумулятивного голосування на Зборах при обрання на них членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" порушує право акціонерів на пропорційне представництво в органах управління відповідача, що передбачено статутом відповідача та є підставою для визнання рішень Зборів недійсними у відповідній частині.
Суд зазначає, що законодавство України не містить норм про пропорційне представництво акціонерів акціонерного товариства в його органах управління. Так само, як і статут ПрАТ "Промзв'язок" не містить положень про таке пропорційне представництво.
Таким чином, обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв'язок" не кумулятивним голосуванням жодним чином не вказує на невідповідність рішень Зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів та на позбавлення позивачів у цін справі можливості взяти участь у Зборах.
Щодо доводів позивачів відносно того, що станом на дату проведення загальних зборів ПрАТ «Промзв'язок» (21.02.2025 року) діяли судові рішення про арешт акцій, що належать TОB «Екіпаж», а тому участь ТОВ «Екіпаж» у загальних зборах 21.02.2025 року була незаконною, а їх голоси не могли враховуватися ані при визначенні кворуму, ані при прийнятті рішень, суд зазначає таке.
Так, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.2024 у справі № 756/15813/24 було накладено арешт на акції ПрАТ "Промзв'язок", що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Екіпаж», які становлять 52,4896 відсотків від загальної кількості акцій ПрАТ "Промзв'язок", в частині заборони їх відчуження та розпорядження ними.
Також ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 761/25332/22 було накладено арешт на всю емісію акцій ПрАТ "Промзв'язок".
Відповідач проти зазначеного не заперечує.
Водночас, суд зазначає, що жодною із зазначених ухвал не заборонено та не обмежено право відповідача проводити загальні збори його акціонерів, не заборонено та не обмежено право ТОВ «Екіпаж», як акціонера ПрАТ "Промзв'язок", брати учать у цих зборах шляхом голосування на них.
Суд критично оцінює твердження позивачів щодо того, що на загальних зборах учасників ТОВ «Екіпаж», які відбулися 23.07.2024, було прийнято рішення, що ТОВ «Екіпаж» не буде приймати участі у загальних зборах відповідача, у зв'язку з тим, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 накладено заборону на голосування цими акціями (акціями ПрАТ "Промзв'язок", що належать ТОВ «Екіпаж»), оскільки з протоколу загальних зборах учасників ТОВ «Екіпаж» від 23.07.2024 вбачається, що на цих зборах було прийняте рішення про те, що оскільки ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 накладено заборону на голосування цими акціями, то ТОВ «Екіпаж» не буде брати участь у загальних зборах акціонерів ПрАТ "Промзв'язок", що були скликані на 08.08.2024, а не у всіх майбутніх загальних зборах.
Таким чином, оскільки ТОВ «Екіпаж» на законних підставах брало участь у Зборах, на них був кворум, що свідчить про жодну невідповідності рішень Зборів нормам законодавства чи порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів чи позбавлення позивачів у цій справі можливості взяти участь у Зборах не було.
За наслідками розгляду даної справи, з урахуванням збереження розумного балансу інтересів акціонерів та товариства, судом не встановлено порушення відповідачем прав та законних інтересів позивачів у спірних правовідносинах, виходячи із заявлених останніми предмету та підстав позовних вимог, у зв'язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 .
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити повністю.
Позивачі - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Промзв'язок" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 6; ідентифікаційний код 05744797)
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" (04073, Україна, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок, 6, ідентифікаційний код 23719354)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.12.2025
Суддя І.О. Андреїшина