14.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/737/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Карпенко А.С.
Представники сторін:
Прокурор: Масенко Артем Олександрович (в залі суду) - від Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області - прокурор, заступник начальника відділу, посвідчення № 069930 від 01.03.2023
від позивача-1: не з'явився
від позивача-1: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 (Повне рішення складено 07.06.2024р.) у справі № 904/737/24
за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:
позивача-1: Новомосковської міської ради
позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 128 799,45 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ";
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 до Договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради пеню та штраф у розмірі 128 799,45 грн.
Позов обґрунтований тим, що укладення спірних додаткових угод про продовження строків надання послуг до договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023 відбулося з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, за відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку надання послуг, що спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 31.10.2023 та № 3 від 30.11.2023 до договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, буд. 20, код ЄДРПОУ 43286650) на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Українська, буд. 12, код ЄДРПОУ 37734076) 25 869,98 грн. - пені та 38 529,75 грн. - штрафу.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, буд. 20, код ЄДРПОУ 43286650) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 2 422,40 грн. - судового збору.
Стягнуто з Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14, код ЄДРПОУ 34359199) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 2 422,40 грн. - судового збору.
Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Українська, буд. 12, код ЄДРПОУ 37734076) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 2 422,40 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що строк виконання робіт є істотною умовою договору про закупівлю та відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не підлягає зміні після підписання договору, за винятком випадків наявності документально підтверджених об'єктивних обставин.
Додаткові угоди № 2 та № 3, якими сторони продовжили строк надання послуг, укладені без належного документального підтвердження таких об'єктивних обставин, що свідчить про їх невідповідність вимогам спеціального законодавства у сфері публічних закупівель. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про недійсність зазначених додаткових угод як таких, що укладені з порушенням імперативних норм закону.
Внаслідок визнання додаткових угод недійсними остаточним строком виконання робіт є 31.10.2023, тоді як фактичне виконання зобов'язання відбулося 18.12.2023, що підтверджує наявність прострочення виконання договору. За таких обставин наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу, передбачених умовами договору. Водночас, враховуючи відносно незначний строк прострочення виконання зобов'язання та наявність вини обох сторін у допущенні порушення, суд, керуючись принципами справедливості, розумності та забезпечення балансу інтересів сторін, скористався правом на зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та правовими позиціями Верховного Суду, представництво інтересів держави прокурором є субсидіарною функцією та можливе виключно у разі нездійснення або неналежного здійснення відповідних повноважень компетентним суб'єктом владних повноважень, або у разі його відсутності.
Новомосковська міська рада (НМР) та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради(УЖКГ) є самостійними юридичними особами, наділеними процесуальною дієздатністю та повноваженнями на захист власних інтересів.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження бездіяльності або свідомого зволікання зазначених органів (зокрема, відсутні відомості про кримінальні провадження чи дисциплінарні стягнення щодо службових осіб).
Належні позивачі (НМР та УЖКГ) не вважали свої права порушеними, оскільки оспорювані додаткові угоди були укладені за їхньою ініціативою.
За відсутності обґрунтування та доказів факту бездіяльності чи неналежного захисту інтересів держави компетентними органами, Новомосковська окружна прокуратура діяла як неналежний позивач, що виключає підстави для представництва та свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (п. 1 ч. 5 ст. 174, п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України).
Пролонгація строків, передбачених Договором (укладання Додаткових угод), тричі відбувалась за ініціативою УЖКГ. Жодного разу відповідач не звертався до позивачів з пропозиціями про укладання додаткових угод та продовження строку виконання робіт.
Прокуратура у цій справі помилково визначила компетентний орган, уповноважений здійснювати державний фінансовий контроль та реагувати на порушення у сфері публічних закупівель. Закон № 2939 прямо встановлює, що такі повноваження - моніторинг закупівель, проведення перевірок, визначення збитків, вимога усунення порушень та звернення до суду в інтересах держави - належать саме Держаудитслужбі (ДАСУ). Верховний Суд у справі № 915/634/20 підтвердив, що саме Управління Держаудитслужби є уповноваженим органом у подібних правовідносинах. Однак прокуратура, порушивши вимоги статті 23 Закону «Про прокуратуру», не звернулася до ДАСУ перед поданням позову, не надавши компетентному органу можливості самостійно відреагувати на можливе порушення. Натомість прокурор помилково визначив УЖКГ та міську раду як органи, відповідальні за захист інтересів держави, що суперечить законодавству.
Суд не надав оцінки листам УЖКГ від 29.09.2023 та 30.10.2023, з яких прямо випливає, що ініціатором продовження строків за договором був саме замовник, а пролонгація була обумовлена об'єктивними обставинами: виявленими недоліками після огляду ремонту та зміною державних будівельних норм ДБН В.2.2-5:2023. Незважаючи на те, що прокуратура сама посилалася на ці листи, суд їх фактично проігнорував. Крім того, суд безпідставно відмовився розглядати письмові пояснення УЖКГ, надіслані електронною поштою, посилаючись на відсутність електронного підпису, що є проявом надмірного формалізму і суперечить як положенням ГПК України, так і практиці Верховного Суду та ЄСПЛ, які застерігають від необґрунтованого обмеження доступу до правосуддя. Навіть після повторного подання пояснень поштою суд їх не дослідив та не надав їм належної правової оцінки.
У поданих УЖКГ поясненнях чітко зазначено, що перше продовження строку було зумовлене пізнім підписанням договору, друге - необхідністю внесення корективів у ремонтні роботи відповідно до нових ДБН, а третє - необхідністю подання актів на реєстрацію бюджетних зобов'язань. Також позивач підтвердив, що фактичне завершення ремонтних робіт відбулося 30.10.2023. Оскільки ці обставини визнаються обома сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України вони не підлягають доказуванню. Попри це, суд першої інстанції не взяв їх до уваги, порушивши норми ст. 86, 198 та 236 ГПК України, що свідчить про неповне дослідження обставин справи та ухвалення необґрунтованого й незаконного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням ЖКГ та КБ ініційовано підписання додаткових угод про внесення змін до Договору в частині строку виконання робіт. Новомосковська міська рада, в свою чергу, є засновником Управління ЖКГ та КБ й має повноваження на здійснення контролю за діяльністю керівника Управління ЖКГ та КБ та самого управління. Жодних заперечень з приводу укладання додаткових угод Новомосковською міською радою не висловлювалось.
Водночас, наразі Новомосковська міська рада та Управління ЖКГ та КБ мають статус позивачів у даній справі, що свідчить про наявність у них матеріально- правових вимог до відповідача.
Таким чином, Управлінням ЖКГ та КБ й Новомосковською міською радою допущено недобросовісну поведінку в господарських відносинах з контрагентом, порушення принципу заборони суперечливої поведінки.
УЖКГ, виступаючи ініціатором внесення змін до договору щодо продовження строків виконання робіт, зобов'язане нести всі ризики, що виникають у зв'язку з такими змінами. Верховний Суд у своїх постановах (18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц; 25.03.2020 у справі №756/1381/17-ц; 27.05.2021 у справі №664/2854/17-ц) чітко зазначив: сторона, яка включає певну умову до договору або наполягає на її включенні, несе ризики, пов'язані з її нечіткістю чи наслідками, незалежно від того, чи була ця умова індивідуально погоджена, чи сформульована під її переважаючим впливом. Суд першої інстанції не врахував цей усталений правовий висновок Верховного Суду та ухвалив рішення без його застосування.
Позивачі не надали суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, однак суд першої інстанції фактично обмежився оцінкою лише заяв прокуратури, що суперечить вимогам статей 73- 79 ГПК України щодо обов'язку сторін доводити обставини, на які вони посилаються.
Підрядник виконав роботи у встановлений договором строк - до 30.10.2023 - - та передав замовнику всі необхідні акти для приймання робіт, проте УЖКГ зволікало з їх підписанням без зазначення причин. Твердження прокурора про наявність недоліків не підтверджено жодними документами: замовник не складав передбачений договором акт виявлених дефектів, а тому відсутні будь-які докази, що роботи були виконані неналежно.
Позиція ДСНС також не містить жодних відомостей про недоліки поточного ремонту, оскільки перевірка стосувалася можливості використання приміщення як найпростішого укриття, що не є предметом договору та не покладає на підрядника додаткових обов'язків. Ба більше, акт огляду від 05.01.2024 підтверджує, що приміщення рекомендовано до використання як укриття та включення до фонду захисних споруд. У матеріалах справи відсутня і будівельно-технічна експертиза, яка могла б довести наявність дефектів.
Суд безпідставно дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі», хоча встановлювати такі порушення має виключно Держаудитслужба, що прямо передбачено Положенням про ДАСУ. Жодних рішень, протоколів чи актів щодо притягнення відповідача до відповідальності у сфері закупівель не існує, а тому суд, по суті, перебрав на себе повноваження контролюючого органу, порушивши принцип презумпції невинуватості.
Тендерна документація прямо передбачала, що істотними умовами договору є лише предмет, ціна та строк дії договору, а інші умови можуть змінюватися відповідно до норм ЦК і ГК України. Продовження строку виконання послуг та укладення додаткових угод здійснювалися виключно з ініціативи самого замовника (УЖКГ) у зв'язку з його зволіканням у прийнятті виконаних робіт та появою нових вимог після укладення договору.
Таким чином, продовження строків та внесення змін до договору відбувалися у повній відповідності до Закону «Про публічні закупівлі» та тендерної документації. Висновки суду першої інстанції про наявність порушень є необґрунтованими та такими, що виходять за межі його повноважень.
Господарський суд Дніпропетровської області у своєму рішенні допустив істотну помилку, оскільки не навів детального розрахунку стягнутих з відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу), лише зазначивши, що розрахунки прокурора "здійснено відповідно до вимог діючого законодавства". Такий висновок є незмістовним та необґрунтованим і прямо порушує вимоги процесуального права та практику Верховного Суду (включно з постановами Пленуму № 14 та № 13), які вимагають від суду обов'язкового наведення розрахунків та мотивування при задоволенні грошових вимог. Крім того, відповідач наполягає, що усі послуги були надані вчасно (до 30.10.2023), а отже, підстава для нарахування пені за прострочення відсутня. При цьому ані прокурор, ані суд не вказали, які саме послуги, їх обсяг і вартість, були виконані з порушенням строку, що позбавляє відповідача можливості надати контррозрахунок і ефективно захистити свої права.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Керівник Новомосковської окружної прокуратури у Відзиві на апеляційну скаргу представника ТОВ «Нью Білд Істейт» наполягає на законності та обґрунтованості рішення Господарського суду Дніпропетровської області. Обґрунтування базується на наступних ключових правових та фактичних обставинах.
По-перше, щодо представництва інтересів держави. Прокурор, керуючись ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правомірно здійснив представництво інтересів держави. Ці інтереси, згідно з позицією Верховного Суду, повністю збігаються з економічними інтересами територіальної громади в правовідносинах, що стосуються використання бюджетних коштів на забезпечення життєво важливих об'єктів (укриттів) в умовах воєнного стану.
Новомосковська міська рада та Управління житлово-комунального господарства вірно визначені позивачами, оскільки є органами, уповноваженими державою діяти у спірних правовідносинах.
По-друге, стосовно належного виконання зобов'язання. Доводи скаржника про своєчасне виконання послуг (30.10.2023) є недоведеними та спростовуються матеріалами справи. Відсутність доказів направлення та отримання Замовником актів приймання-виконаних робіт (КБ-2в та КБ-3) у строк, визначений п. 6.2. Договору, свідчить про ненадання послуг у зазначений термін. Фактичною датою виконання зобов'язань встановлено 18.12.2023, що, з урахуванням визнання додаткових угод недійсними, підтверджує факт прострочення виконання робіт, кінцевий термін яких був 31.10.2023.
По-третє, щодо правомірності стягнення штрафних санкцій. Оскільки додаткові угоди, що продовжували строк виконання, визнано судом недійсними (ст. 216, 236 ЦК України), настали наслідки порушення зобов'язання (ст. 610, 612 ЦК України). Прокурором здійснено розрахунок та заявлено до стягнення пеня (за період 01.11.2023 по 17.12.2023) та штраф відповідно до п. 9.2. Договору (0,1% пені та 7% штрафу), що є законною неустойкою (ст. 549 ЦК України) за допущене відповідачем прострочення.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Коваль Л.А., 07.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого, для вирішення питання відкриття провадження у справі, визначено новий склад суду у складі: головуючого судді Дарміна М.О., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24. Про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть додатково повідомлені ухвалою суду.
Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/737/24 (обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: рішення зборів суддів, оформлене протоколом зборів суддів №5 від 04.10.2024, розпорядження керівника апарату суду №6 від 07.10.2024).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В, Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024р. Прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24.
Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 призначено у судовому засіданні на 08.04.2025 об 10:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 призначено в судове засідання на 25.02.2025 о 10:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 відкладено до 05.08.2025 на 10:30 год.
Судове засідання, призначене на 05.08.2025 не відбулось, у зв'язку з відпусткою судді доповідача Дарміна М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 призначено в судове засідання на 14.08.2025 о 10:30 год.
В судовому засіданні 14.08.2025 колегія суддів перейшла до стадії прийняття судового рішення, оголошення вступної та резолютивної частини призначено на 14.10.2025 о 09:40 год.
14.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для визнання додаткових угод до договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023 недійсними та стягнення з відповідача на підставі пункту 9.2. спірного договору 51 739,95 грн. - пені та 77 059,50 грн. - штрафу за прострочення виконання зобов'язання щодо надання послуг з поточного ремонту підвального приміщення (найпростішого укриття).
Як зазначає прокурор та вбачається з матеріалів справи, Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю "Поточний ремонт підвального приміщення (найпростішого укриття) за адресою: пл. Героїв, 16, м. Новомосковськ (UA-2023-08-23-011502-а), ДК 021:2015:45450000-6: інші завершальні будівельні роботи".
За результатами торгів між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (далі - замовник, другий позивач у даній справі) з переможцем відкритих торгів Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" (далі - підрядник, відповідач у даній справі), 28.09.2023 укладено договір № 45 про надання послуг з поточного ремонту (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався надати наступні послуги: "Поточний ремонт підвального приміщення (найпростішого укриття) за адресою: пл. Героїв, 16, м. Новомосковськ" (далі - послуги/поточний ремонт/послуги з поточного ремонту). Код за ДК 021:2015-45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.
Обсяг, склад характер, вартість послуг з поточного ремонту визначаються дефектними актами та договірною ціною, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.2.).
Пунктом 2.1. встановлено, що ціна за цим договором становить 1 103 652,23 грн., у т.ч. ПДВ 183 942,04 грн. згідно з договірною ціною.
Згідно з пунктом 2.2. ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, залежно від видатків замовника на зазначені цілі (відповідно до діючого законодавства).
У пункті 3.1. договору сторонами узгоджено, що розрахунки здійснюються в національній валюті України гривні у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі. Замовник здійснює оплату в межах отриманого бюджетного фінансування.
Оплата здійснюється на підставі належним чином оформлених документів:
- акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3;
- рахунки (пункт 3.2. договору).
Відповідно до пункту 3.3. договору оплата здійснюється у строк 60 календарних днів з дати підписання замовником акту КБ-2в та довідки КБ-3, за умови наявності відповідних коштів на рахунках замовника.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання бюджетних зобов'язань - до їх повного виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії (пункти 4.1., 4.2.).
Умови та порядок надання послуг встановлені Розділом 5 договору. Так, відповідно до пункту 5.1. договору підрядник зобов'язався розпочати надання послуг з поточного ремонту протягом 5 робочих днів з дати укладення договору.
Строк надання послуг: з наступного дня після підписання договору до 30.09.2023 (пункт 5.2.).
Згідно з пунктом 5.3. договору місце надання послуг: м. Новомосковськ, пл. Героїв, 16.
Відповідно до пункту 6.1. договору по факту завершення надання послуг з поточного ремонту та на підтвердження вартості наданої послуги підрядник складає та належним чином оформлює акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, рахунок, сертифікати відповідності (якості) на матеріали, що були використані під час надання послуг з поточного ремонту, та передає їх замовнику.
Протягом 10 робочих днів з моменту отримання КБ-2в та КБ-3, замовник розглядає та, у разі відсутності зауважень, підписує їх або надає обґрунтовану письмову відмову від підписання (пункт 6.2. договору).
Пунктом 6.3. договору встановлено, що при наявності у замовника зауважень або виявленні недоліків складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки (дефекти) і вказується термін їх усунення. Якщо підрядник відмовився брати участь у складенні акту, замовник має право самостійно скласти такий акт і надіслати його підряднику на електронну пошту підрядника. Підрядник зобов'язаний протягом 10 днів з дня отримання повідомлення від замовника про виявлення недоліків (дефектів) усунути ці недоліки (дефекти).
Усунення недоліків (дефектів), що виникли з вини підрядника, проводяться за рахунок підрядника (пункт 6.4. договору).
Відповідно до пункту 11.5. договору у разі необхідності сторони можуть, за взаємною згодою, вносити зміни чи доповнення, що оформлюються додатковою угодою, яка стає невід'ємною частиною договору та вступає в силу після її підписання сторонами.
У листі № 613 від 29.09.2023, який адресовано ТОВ "Нью Білд Істейт", Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради запропоновано відповідачеві продовжити строк надання послуг до 31.10.2023 шляхом укладення відповідної додаткової угоди, з посиланням на довготривалу процедуру погодження сторонами умов договору № 45 про надання послуг з поточного ремонту та як наслідок його підписання лише 28.09.2023, а також зважаючи на його пункт 5.2., а саме: строк надання послуги з наступного дня підписання договору до 30.09.2023.
29.09.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 45 від 28.09.2023, в якій останні дійшли згоди викласти пункт 5.2. в такій редакції: "5.2. Строк надання послуги: з наступного дня після підписання договору до 31.10.2023 року.".
Додатковою угодою № 2 від 31.10.2023 сторонами продовжено строк надання послуги за спірним договором до 30.11.2023.
Додатковою угодою № 3 від 30.11.2023 сторонами продовжено строк надання послуги за спірним договором до 22.12.2023.
20.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору № 45 від 28.09.2023, в якій останні дійшли згоди внести зміни до договору щодо його ціни, виклавши пункт 2.1. в наступній редакції: "2.1. Ціна за цим договором становить: 1 100 850,72 грн. у тому числі ПДВ 183 475,12 грн., згідно з договірною ціною".
Вказаною додатковою угодою сторонами також вирішено викласти додатки до договору - договірна ціна, дефектний акт, кошторис у новій редакції.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2023 сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 за формою № КБ-3 на суму 1 100 850,72 грн.
22.12.2023 Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Нью Білд Істейт" грошові кошти за поточний ремонт підвального приміщення (найпростішого укриття) в сумі 1 100 850,72 грн. відповідно до спірного договору та акту № 1 від 18.12.2023.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначає про те, що вказані вище додаткові угоди №№ 2,3 до договору № 45 від 28.09.2023, якими внесено зміни щодо продовження строків надання послуг, укладені сторонами в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі, а саме, за відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку надання послуг, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 131-1 Конституції України).
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Зазначені правові висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 березня 2024 року у справі № 910/401/23, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.
Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, як сторона спірного договору, та Новомосковська міська рада, як розпорядник бюджетних коштів, є належними позивачами у спорі про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.10.2023 та № 3 від 30.11.2023 до Договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023, а також стягнення пені й штрафу в розмірі 128 799,45 грн.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави Новомосковською окружною прокуратурою 30.11.2023 за вих. № 04/62-5941вих-23, у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено запит до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради щодо надання інформації про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.
Листом № 743 від 07.12.2023 Управління повідомило, що за договором № 45 від 28.09.2023 здійснюються роботи з усунення виявлених недоліків, при цьому акти виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт підрядником не надавались, оплата за договором не проводилась, а про наміри щодо усунення порушень законодавства не повідомлено.
У подальшому Новомосковською окружною прокуратурою 11.12.2023 (вих. № 04/62-6136вих-23) та 21.12.2023 (вих. № 04/63-6305вих-23) направлено запити до Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради з аналогічними вимогами.
Листами Виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 18.12.2023 № 2766/0/2-23 та Управління ЖКГ та КБ від 29.12.2023 № 7054-23 повідомлено, що підрядником не подано акти КБ-2В та КБ-3, у зв'язку з чим двосторонній акт з недоліками (дефектами) відповідно до пункту 6.3 договору не складався, при цьому інформацію про вжиття відповідних заходів не надано.
Разом з тим листами від 27.12.2023 № 2848/0/2-23 та № 7012-23 повідомлено, що станом на 26.12.2023 роботи за договором № 45 від 28.09.2023 завершено, зауваження усунуто, акти виконаних робіт оформлено з урахуванням виправлених недоліків, оплату за договором проведено.
Листами від 19.02.2024 № 62-917ВИХ-24 та від 19.02.2024 № 62-916ВИХ-24 прокурор повідомив Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про свій намір звернутись до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.10.2023 та № 3 від 30.11.2023 до Договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023 та стягнення коштів у розмірі 128 799,45 грн.
За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави цьому випадку слід зазначити, що порушення учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства та умов укладених договорів у будь-якому випадку порушує інтереси держави та суспільства. Прокурорський нагляд за дотриманням учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства вочевидь відповідає інтересам держави та територіальної громади.
Отже наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад викладені у Законі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21, на які посилається заявник касаційної скарги).
Аналогічні за змістом положення передбачені у підпункті 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), за приписами яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У постановах від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23, Верховний Суд виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, замовником було направлено на адресу підрядника лист від 29.09.2023 № 613, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором у зв'язку з довготривалою процедурою погодження Сторонами умов Договору № 45 про надання послуг з поточного ремонту та як наслдок підписанням 28.09.2023.
Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 1 від 29.09.2023, у якій викладено п. 5.2 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 31.10.2023.
Згодом, замовником було направлено на адресу підрядника лист від 30.10.2023 № 674, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором у зв'язку з нваявною необхідністю усунення недоліків у наданні послуг за Договором № 45 від 28.09.2023, виявлених під час огляду об'єкта комісією, а також у зв'язку з потребою внесення корективів у ремонтні роботи згідно ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту».
Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 2 від 31.10.2023, у якій викладено п. 5.2 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 30.11.2023.
Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 3 від 30.11.2023, у якій викладено п. 5.2 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 22.12.2023.
18.12.2023 сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 за формою № КБ-3 на суму 1 100 850,72 грн.
В додатковій угоді № 4 від 20.12.2023 сторони дійшли згоди внести зміни до договору щодо його ціни, виклавши пункт 2.1. в наступній редакції: "2.1. Ціна за цим договором становить: 1 100 850,72 грн. у тому числі ПДВ 183 475,12 грн., згідно з договірною ціною".
Як вбачається з матеріалів справи, претензій стосовно виконання зобов'язань за договором № 45 від 28.09.2023 сторони одна до одної не мають.
Укладення договору 28.09.2023 за 2 дні до закінчення строку виконання робіт, визначеного в п. 5.2 - 30.09.2023 є об'єктивно недостатнім з урахуванням характеру, обсягів робіт та звичаїв ділового обороту.
Продовження строків виконання робіт за спірним договором здійснювалося сторонами в межах строку дії договору, встановленого пунктом 4.1.
Крім того, ініціатором укладання оспорюваних додаткових угод про збільшення строку виконання робіт був сам замовник за договором.
Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19).
Як правильно зауважив відповідач в апеляційній скарзі, а саме: «…Підрядник у строк визначений укладеним договором (з врахуванням додаткової угоди №1 від 29.09.2023 року) - 30.10.2023 року, виконав свої зобов'язання (послуги з поточного ремонту підвального приміщення (найпростішого укриття) за адресою: пл. Героїв, 16, м. Новомосковськ) належним чином, у чіткої відповідності до умов договору якісно, у повному обсязі.
По факту завершення надання послуг з поточного ремонту, 29.10.2023 року Підрядник повідомив Замовнику про фактичне виконання послуг та необхідність фактичного прийняття виконаних послуг на Об'єкті. При цьому Керівник ТОВ «НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ» особисто передав керівнику Управлінням ЖКГ та КБ належним чином оформлені акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.
Проте, представники Управлінням ЖКГ та КБ зволікали з фактичним прийняттям виконаних послуг. Передані на підписання документи не оформлювали зі свого боку, без зазначення будь-яких підстав та й не надавали обґрунтовану письмову відмову від підписання.
У позовній заяві прокурор зазначив, що «..на запит Новомосковської окружної прокуратури, Управлінням ЖКГ та КБ листом від 07.12.2023 за вих. №743 повідомлено, що по закінченню виконання ремонтних робіт за Договором, комісією у складі представника Замовника, представника Підрядника, представника ГУ ДСНС, було проведено огляд завершених робіт. Під час огляду виявлено недоліки виконаного ремонту приміщення, а також 01.11.2023 введено в дію нові державні будівельні норми ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту».
Як наслідок, знадобився час для усунення виявлених «порушень та невідповідностей», які фактично виникли тому, що Підрядник виконував роботи згідно норм ДБН, що діяли на момент виконання робіт і не міг виконувати робити на підставі норм, які не набули чинності. Тому Сторони дійшли згоди укласти додаткові угоди №2, 3 до Договору.
При цьому Прокурор зазначає, що: «.. На запит Новомосковської окружної прокуратури, Новомосковським РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області повідомлено, що фахівці відділу цивільного захисту Новомосковського районного управління приймали участь у складі комісії та перевірці підвального приміщення та можливості його використання як найпростішого укриття за адресою: пл. Героїв, 16, м. Новомосковськ та надавались рекомендації по усуненню недоліків виключно до
Рекомендацій ГУ ДСНС України щодо організації укриття в об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту і не мають відношення до поточних ремонтів підвального приміщення (найпростішого укриття).»
Необхідно зазначити, що відповідно до умов укладеного договору на Підрядника було покладено обов'язок виконати саме Послуги з поточного ремонту. Умовами Договору не передбачено залучення представника ГУ ДСНС з метою перевірки використання підвалу як найпростіше укриття та включення його до фонду захисних споруд.
Тендерною документацією та умовами договору на Замовника не покладалось зобов'язання виконати роботи по реконструкції об'єкту з метою його приведення до стану готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання відповідно до ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», як стверджує Прокурор та вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579.
Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (ч.15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03 2017 року №138)
Отже всі ризики, пов'язані з нез'явленням представники ГУ ДСНС для огляду виконаних послуг покладаються на Позивачів та Підрядник не може нести негативні наслідки, пов'язані з неприбуттям та/або виникненням у представників ГУ ДСНС додаткових вимог стану споруди для включення її до фонду захисних споруд...»
Актом від 05.01.2024 огляду об'єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, за участі представника Новомосковського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, підвальне приміщення за адресою: площа Героїв, 16 у м. Новомосковську рекомендовано до використання як найпростіше укриття та включення до фонду захисних споруд.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що за результатами проведення спірних будівельних робіт у розумні строки було досягнуто фактичної мети публічної закупівлі.
Щодо посилань прокурора на необхідність надання сторонами договору документальних підтверджень виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни істотних умов договору слід зазначити про таке.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. За таких обставин, суд має в кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним.
Колегія суддів вважає, що вимога прокурора про обов'язковість документального підтвердження виникнення підстав для продовження строку виконання робіт є проявом надмірного формалізму. Адже з матеріалів справи встановлено, що сторони договору - замовник та підрядник - діяли добросовісно, в межах строку дії договору, погоджували зміни умов договору взаємно та виключно з метою належного виконання зобов'язань і досягнення мети публічної закупівлі.
Зокрема, продовження строків виконання робіт було ініційоване саме замовником, що підтверджується наявними у справі листами та подальшим укладенням додаткових угод № 2 від 31.10.2023 та № 3 від 30.11.2023 до договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023. Жодних доказів того, що зазначені угоди суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», прокурором не надано.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.10.2023 та № 3 від 30.11.2023 до договору про надання послуг з поточного ремонту № 45 від 28.09.2023.
Окрім цього, відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, частина друга статті 15 ЦК України передбачає також право на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як роз'яснено Конституційним Судом України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також держави. Разом з тим, частина друга статті 45 ГПК України встановлює, що позивачами у справі можуть бути особи, які звернулися до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Наявність у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не звільняє його від обов'язку довести, які саме інтереси держави є порушеними, у чому полягає це порушення, а також яким чином вимоги прокурора спрямовані на їх реальне поновлення.
Як встановлено матеріалами справи, додаткові угоди до Договору № 45 від 28.09.2023 були укладені сторонами у зв'язку з об'єктивною потребою продовження строків виконання робіт. Всі роботи були фактично виконані, претензій з боку замовника не заявлено, а збитки бюджету територіальної громади міста Новомосковськ судом не встановлені.
Таким чином, колегія суддів виснує, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні статті 76 ГПК України, які саме охоронювані законом інтереси держави були порушені внаслідок укладення оскаржуваних угод. Так само не надано аргументів, які б свідчили про те, що задоволення позову сприятиме реальному поновленню інтересу держави або відновленню порушеного права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пунктів 3,4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 в частині задоволення позовних вимог вважає таким, що підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у покладаються на Новомосковську окружну прокуратуру Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Істейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 в частині задоволення позовних вимог - скасувати.
Прийняти нове рішення:
В задоволенні позовних вимог Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Новомосковської міської ради, позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" про стягнення 128799,45 грн., визнання недійсними додаткових угод 2, 3 - відмовити у повному обсязі.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/737/24 залишити без змін.
Стягнути з Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області (51200, вул. Гетьманська, 5, м. Новомосковськ, ЄДРПОУ 0290993832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ БІЛД ІСТЕЙТ" (51200, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, буд. 20, ЄДРПОУ 43286650) 10900,80 грн судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 17.12.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв