09.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4937/22 (904/2759/25)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Правда"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 29.05.2025р. у справі № 904/4937/22(904/2759/25)
за заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича
до особи-1, яка може отримати статус учасника справи: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Правда", с. Кудашівка Криничанського району Дніпропетровської області
до особи-2, яка може отримати статус учасника справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області
про забезпечення позову до його подання
в межах справи №904/4937/22
за заявою Фізичної особи-підприємця Ребеко Світлани Юріївни, м. Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА", Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка
про визнання банкрутом, -
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" арбітражний керуючий Плесюк Олексій Степанович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні об'єкти нерухомості, що належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Правда":
- Приміщення двох-рядного корівника за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Саївка, вул. Пушкіна, 41а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1335736312245, загальна площа 936,7 кв.м.
- Приміщення за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Саївка, вул. Дніпровська, 30г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1329008812245, опис: Б - зерносклад площею 1010,3 кв.м., В - вагова площею 114,2 кв.м., Г - навіс.
- Будівлю, котельні за адресою Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, 23Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1303964612220, загальна площа 96,5 кв.м., опис: літ. "А-1" будівля котельні, літ "Т-1" вбиральня площею 2,0 кв.м.
- Приміщення та споруда механічної майстерні за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Саївка, вул. Степова, 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1133789912245, загальна площа 1121 кв.м. Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна: приміщення механічної майстерні, Б-2, загальною площею 1121 кв.м., вбиральня, В, паркан, 1.
- Комплекс будівель механізованого току за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Андріївка, Божедарівська ТГ, вул. Саксаганського, 1-а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615692812040, загальна площа 4055,6 кв.м.
- Будівлю корівника за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с.Новожитлівка, вул. Центральна, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615697712040, загальна площа 1800,5 кв.м.
- Будівлю автогаража за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с.Кудашівка, вул. Миру, 49-а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615711212040, загальна площа 1037,6 кв.м.
- Комплекс будівель тракторної бригади за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Кудашівка, вул. Миру, 49, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615713812040, загальна площа 611,4 кв.м.
- Комплекс будівель майстерні за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Кудашівка, вул. Миру, 49-б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615717212040, загальна площа 1121 кв.м.
Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову будуть вимоги про:
1. Визнання недійсним Договору іпотеки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРАВДА" та посвідчений 19.07.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. за реєстровим №1214.
2. Визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.07.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРАВДА" та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. за реєстровим № 1306.
3. Скасування державної реєстрації прав власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРАВДА" на вищевказані Об'єкти Нерухомості.
Обґрунтовуючи викладене, заявник зазначає, що починаючи з травня 2021 року, бенефіціарним власником компаній позивача та відповідача - Кисілем Сергієм Васильовичем, було прийнято та реалізовано рішення передати вказане нерухоме майно на СТОВ "Агрофірма "Правда", шляхом укладання низки фраудаторних договорів. За менш ніж три роки до відкриття провадження у даній справі про банкрутство боржником було здійснено відчуження майнових активів на користь заінтересованої особи - СТОВ "АГРОФІРМА "ПРАВДА".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2025р. у справі № 904/4937/22(904/2759/25):
- заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича - задоволено;
- накладено арешт на наступні об'єкти нерухомості, що належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Правда":
- Приміщення двох-рядного корівника за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Саївка, вул. Пушкіна, 41а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1335736312245, загальна площа 936,7 кв.м.
- Приміщення за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Саївка, вул. Дніпровська, 30г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1329008812245, опис: Б - зерносклад площею 1010,3 кв.м., В - вагова площею 114,2 кв.м., Г - навіс.
- Будівля, котельні за адресою Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, 23Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1303964612220, загальна площа 96,5 кв.м., опис: літ. "А-1" будівля котельні, літ "Т-1" вбиральня площею 2,0 кв.м.
- Приміщення та споруда механічної майстерні за адресою Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Саївка, вул. Степова, 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1133789912245, загальна площа 1121 кв.м. Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна: приміщення механічної майстерні, Б-2, загальною площею 1121 кв.м., вбиральня, В, паркан, 1.
- Комплекс будівель механізованого току за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Андріївка, Божедарівська ТГ, вул. Саксаганського, 1-а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615692812040, загальна площа 4055,6 кв.м.
- Будівля корівника за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с.Новожитлівка, вул. Центральна, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615697712040, загальна площа 1800,5 кв.м.
- Будівля автогаража за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с.Кудашівка, вул. Миру, 49-а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615711212040, загальна площа 1037,6 кв.м.
- Комплекс будівель тракторної бригади за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Кудашівка, вул. Миру, 49, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615713812040, загальна площа 611,4 кв.м.
- Комплекс будівель майстерні за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Кудашівка, вул. Миру, 49-б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615717212040, загальна площа 1121 кв.м.
Господарський суд Дніпропетровської області зазначив, що викладені у заяві обставини та долучені до заяви докази, в своїй сукупності, є достатньо імовірною підставою для висновку про доцільність застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, оскільки об'єкти нерухомого майна, на які просить накласти арешт ліквідатор, вибули з власності банкрута у підозрілий період, та наявні ризики щодо подальшої зміни їх власника, що може призвести до неможливості чи суттєвого ускладнення поновлення прав позивача в одному судовому провадженні.
Не погодившись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Правда", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2025р. у справі № 904/4937/22(904/2759/25).
В апеляційній скарзі апелянт посилається на ті обставини, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ліквідатор не навів реальних обставин, які б свідчили про ризики щодо збереження цього майна, не наведено які саме обставини вказують на те, що боржник намагається або має намір відчужувати майно та відсутній доведений зв'язок необхідності забезпечення у вигляді арешту нерухомого майна з фактичним виконанням рішення суду в рамках даної справи.
Об'єкти нерухомості, на які накладено арешт ухвалою, що оскаржується, були отримані СТОВ "Агрофірма "Правда" як заставодержателем ще в липні 2022 року. За цей час, тобто фактично за 3 роки, товариство не здійснювало жодних дій щодо відчуження даного майна. Разом з тим, процедура банкрутства ТОВ "ПРАВДА" розпочалась з січня 2023 року, а постанова про визнання боржника банкрутом в справі №904/4937/22 була прийнята 17.06.2024, тобто рік тому. Натомість, за цей тривалий час СТОВ "Агрофірма "Правда" не здійснило жодних дій, які б свідчили про намір позбутись даного майна.
Проте, суд першої інстанції не надав оцінку діям чи бездіяльності сторін, не надав належну оцінку чи дійсно існують підстави вважати про ймовірність настання ризиків, чи наявні у заявника підтвердження тим припущенням, які він надає в заяві, чи дійсно відсутність такого заходу забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, враховуючи той факт, що предметом позову є немайнові вимоги. Позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь позивача. Тому, суд першої інстанції, накладаючи арешт на нерухоме майно, залишив поза увагою відсутність зв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 09.12.2025р. о 9:45 год.
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" арбітражний керуючий Плесюк Олексій Степанович проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що якщо скаржник не планував та не планує відчужувати та обтяжувати дані об'єкти нерухомості, то наявність арешту до моменту набрання законної сили рішенням по даній справі жодним чином не порушить його прав.
На етапі відновлення прав позивача, якщо таке матиме місце, предмет спору може бути відчужено чи обтяжено, чи видозмінено, що відповідно призведе до значного ускладнення або неможливості поновлення порушених прав.
Можливість подальшого відчуження витікає з того факту, що предметом спору є саме фраудаторність господарських операцій із відчуження нерухомості у переддень (так званий "підозрілий період") банкрутства на заінтересовану особу. Тобто, метою такого відчуження було саме уникнення включення нерухомості до ліквідаційної маси для розрахунків із кредиторами.
Хоча сам позов складається з немайнових вимог, у разі його задоволення позивачу може бути повернуто право власності на вказані об'єкти нерухомого майна.
Бенефіціарним власником позивача та відповідача в справах про банкрутство інших компаній, власником яких він є, вже вчинялися дії, направлені на відчуження майна під час судового оскарження права власності на нього.
Інші учасники справи своїм правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи; їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Майбутнім предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними Договору іпотеки та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених між ТОВ "ПРАВДА" і СТОВ "АГРОФІРМА "ПРАВДА" на підставі яких останнім набуто спірне нерухоме майно, а також вимоги про скасування державної реєстрації права власності на це майно.
Позов буде мотивовано тим, що за менш ніж три роки до відкриття провадження у даній справі про банкрутство боржником було здійснено відчуження своїх майнових активів на користь заінтересованої особи - СТОВ "АГРОФІРМА "ПРАВДА", що має всі ознаки фраудаторності.
Так, 22.02.2021 року було створено ТОВ "ПРАВДА" компанію, що має із позивачем СТОВ "Агрофірма "Правда" однакових бенефіціарів, керівників, вид діяльності, адресу, співзвучну назву та здійснює фактичне користування активами позивача.
Бенефіціарним власником обох компаній був ОСОБА_1 .
Так, між позивачем, в якості іпотекодавця та відповідачем, в якості іпотекодержателя було укладено спірний Договір іпотеки, до предметів іпотеки якого входить вищезазначене нерухоме майно. Цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло на підставі договору позики від 19.07.2022 у сумі 600 000, 00 грн.
Вже 27.07.2022 року (через 8 днів) між сторонами договору іпотеки було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя та проведено відповідну державну реєстрацію права приватної власності за СТОВ "Агрофірма "Правда". Також, заявник посилається, що фактично таке майно набуто СТОВ "Агрофірма "Правда" за заниженою ціною 600 000, 00 грн.
З огляду на спосіб відчуження вказаного об'єкту нерухомості заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшої зміни титульного власника та незаконного відчуження майна, належного ТОВ "ПРАВДА" та утруднення захисту його прав.
Колегія суддів погоджується з доводами заявника, що можливість СТОВ "АГРОФІРМА "ПРАВДА" в будь-який момент вільно розпоряджатися майном, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) буде свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом арешту безпосередньо стосується об'єкту нерухомого майна, який має набутись останнім за результатами розгляду спору, а також не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні останнього, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Також заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті або до набрання законної сили рішенням суду щодо відмови у позові.
В даному випадку заходи забезпечення позову, вжиті судом, лише запровадять законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову по суті за звичайною процедурою.
Суд враховує спосіб відчуження спірного майна, а також ті обставини, що вчинення наступного відчуження такого майна призведе до неможливості захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Не зважаючи на ті обставини, що сам позов складається з немайнових вимог (визнання оспорюваних договорів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості), у разі його задоволення позивачу буде повернуто право власності на об'єкти нерухомого майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 щодо застосування частини першої статті 150 ЦПК України, яка є аналогічною частині першій статті 137 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Тому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову вживаються виходячи з обставин конкретної справи та забезпечують ефективне виконання рішення у справі, в якій вони вжиті; підстави та обставини для вжиття заходів забезпечення позову є індивідуальними в кожній справі. Окрім того, заходи забезпечення мають тимчасовий характер та суд, який їх вжив має право на їх зміну або скасування, в залежності від певних обставин.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Правда" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2025р. у справі № 904/4937/22(904/2759/25) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2025р. у справі № 904/4937/22(904/2759/25) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 17.12.2025
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд