вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2025 р. Справа№ 911/1935/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
прокурор: Буковчаник Є.І.;
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2025 (повний текст складено 26.08.2025)
у справі №911/1935/24 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Київської міської ради м. Київ
2) Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андульт Арц",
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, - Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фізичної особи-підприємця Бережного Андрія Петровича
про стягнення 2 450 978, 97 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Бучанська окружна прокуратура звернулась в Господарський суд Київської області в інтересах держави в особі Київради, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із позовом до ТОВ "Андульт Арц" про стягнення в дохід місцевого бюджету Київської міської територіальної громади збитків завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 215 від 20.12.2021 у розмірі 1 144 976, 18 грн, 811 976, 33 грн штрафних санкцій, 85 029, 59 грн 3 % річних, 408 996, 87 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави в особі позивача-1, позивача-2 неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо виконання робіт згідно з договором підряду № 215 від 20.12.2021.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2025 у справі №911/1935/24 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андульт Арц" в дохід місцевого бюджету Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради 625 156 грн 99 коп. пені згідно з п. 13.3. договору, 114 497 грн 61 коп. 10 % штрафу від вартості невиконаних робіт згідно з п. 13.3. договору. В решті позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення збитків, суд першої інстанції зазначив, що факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань автоматично та безпосередньо не свідчить про факт завдання ним майнової (матеріальної) шкоди та виникнення у нього недоговірного зобов'язання щодо відшкодування завданих збитків Київській міській територіальній громаді, а отже факт завдання відповідачем неправомірними діями збитків, розмір завданих збитків, причинно-наслідковий зв'язок між цими діями відповідача та завданими збитками підлягає самостійному доказуванню окремими належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
Суд першої інстанції у цьому контексті зазначив, що прокурор мав звернутися до суду саме із позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 144 976, 18 грн на підставі та за правилами ст. 1212 Цивільного кодексу України, а не із позовом про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 215 від 20.12.2021 р. у сумі 1 144 976,18 грн, що вказує на обрання прокурором неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Оскільки вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення 408 996, 87 грн інфляційних втрат, 85 029, 59 грн 3 % річних від суми заявлених до стягнення збитків у розмірі 1 144 976, 18 грн. є похідними від його основної вимоги позовної вимоги, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині.
Водночас, у зв'язку із наявністю прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення з відповідача 625 156,99 грн пені.
Щодо заявленої до стягнення прокурором пені, передбаченої договором п. 13.4. договору суд першої інстанції вказав, що відповідач лише з 21.06.2024 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 1 144 976, 18 грн, що були перераховані йому за фактично не виконані роботи згідно з договором підряду № 215 від 20.12.2021.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2025 у справі №911/1935/24 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту, оскільки між третьою особою-1 та відповідачем існували договірні відносини, що виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України;
- збитки внаслідок неналежного виконання договору підряду заподіяні відповідачем у справі територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради як представницького органу територіальної громади, оскільки саме із спеціального фонду місцевого бюджету були витрачені кошти на фінансування договору підряду;
- висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи є належним доказом, що підтверджує факт невиконання відповідачем умов Договору підряду та розмір завданих збитків позивачеві у даній справі;
- оскільки прокурором було доведено факт понесених збитків, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат та пені.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/1935/24 в передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.10.2025.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкладено розгляд справи на 11.11.2025.
Ухвалою суду від 11.11.2025 оголошено перерву в судовому засіданні на 02.12.2025.
Судове засідання 02.12.2025 не відбулося у зв'язку з проведенням позапланових технічних робіт на об'єктах інформаційної інфраструктури судової влади України, що підтверджується актом від 02.12.2025 та повідомленням ДП "Інформаційні судові системи", розміщеним на сайті https://ics.gov.ua/ics/.
Ухвалою суду від 02.12.2025 розгляд справи призначено на 04.12.2025.
Судове засідання 04.12.2025 повторно не відбулося у зв'язку з проведенням термінових позапланових технічних робіт в підсистемі ВКЗ, що підтверджується повідомленням ДП "Інформаційні судові системи", розміщеним на сайті https://ics.gov.ua/ics/.
Ухвалою суду від 04.12.2025 призначено розгляд справи на 10.12.2025.
Явка представників сторін
Представники позивачів, відповідача та третіх осіб у судове засідання 10.12.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином шляхом направлення судової документації до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
В той же час, 02.12.2025 та 04.12.2025 від позивачів надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 10.12.2025 за відсутності представників позивачів, відповідача та третіх осіб.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
20.12.2021 між Дитячим спеціалізованим санаторієм «Орлятко» територіального медичного об'єднання «Санаторного лікування» у місті Києві, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник, третя особа 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайліфт Інжиніринг», який було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Андульт АРЦ» (підрядник, відповідач) було укладено договір підряду № 215, згідно з пункті 1.1., якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати Замовнику відповідно до проектної документації та умов Договору будівельно-монтажні роботи (далі - Роботи) по об'єкту: Капітальний ремонт приміщень спального корпусу триповерхового. Дитячий спеціалізований санаторій "Орлятко" у смт. Ворзель Київської області, вул. Курортна, 19 (Додаткові роботи), код ДК 021:2015 - 45453000-7, Капітальний ремонт і реставрація, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах Договору.
Відповідно до п. 1.2. договору склад, обсяги Робіт, характеристики та технічні вимоги до виконання таких Робіт визначені затвердженою Замовником проектною документацією та наведені в дефектних актах, що додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною (надалі - Договір).
Згідно з п. 2.1. Договору договірна вартість отриманих для виконання Підрядником Робіт визначена в Додатку № 1 до цього договору "Договірна ціна з розрахунками" та складає - 1 533 378,00 грн в тому числі ПДВ 20% 255 563, 00 грн. Договірна ціна встановлюється динамічною, погоджується і підписується Сторонами і є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 34 календарних днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання Робіт та виконати Роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із Замовником Календарному графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 2).
Положеннями 9.1., 9.2., 10.1.-10.3, 10.8. Договору передбачено, що розрахунки здійснюються за фактично виконані Роботи відповідно статті 49 Бюджетного кодексу України протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3). Оплата проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) (п. 9.1.).
10.1. Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України та Договором.
10.2. Після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) Замовник зобов'язаний протягом двох робочих днів розпочати їх приймання.
10.3. Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) Підрядником і приймання їх замовником оформлюється Актом про виконані роботи КБ-2в та довідки КБ-3, до яких повинні додаватись сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
10.8. Підписання Акту про виконані роботи КБ-2в є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.
Одночасно із укладенням договору між третьою особою-1 та відповідачем було підписано Додаток № 1 до Договору № 215 від 20.12.2021 р. - Дефектний акт; Додаток № 2 до Договору № 215 від 20.12.2021 р. - Договірна ціна з розрахунками; Додаток № 3 до Договору № 215 від 20.12.2021 р. - Календарний графік виконання Робіт; Додаток № 4 до Договору № 215 від 20.12.2021 р. - План фінансування.
23.12.2021 між третьою особою-1 та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до Договору підряду, згідно з п. 1 якої відповідно до абзацу другого п. 11.1.4., п.п. 14.5, 14.6 Договору, а також відповідно до п. 3 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Сторони дійшли згоди: 1.1. викласти пункт 2.1. та пункт 2.2. в такій редакції: "2.1. Договірна вартість отриманих для виконання Підрядником Робіт визначена в Додатку № 1 до цього договору "Договірна ціна з розрахунками" та складає - 1457162, 68 грн в тому числі ПДВ 20% 242860, 45 грн. Договірна ціна встановлюється динамічною, погоджується і підписується Сторонами і є невід'ємною частиною Договору". 2.2. Договірна ціна складається відповідно до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва". 1.2. внести зміни Додаток № 2 до Договору "Договірна ціна з розрахунками" та викласти його в редакції, що наведена в Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.
24.12.2021 р. між третьою особою-1 та відповідачем було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 515 584,06 грн, акт № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 941 578, 62 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р. на суму 1 457 162, 68 грн.
29.12.2021 третьою особою-1 на підставі акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акту № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р. було перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1 457 162,68 грн, що підтверджується трансакцією № 225447393 від 29.12.2021 р. на суму 941 578, 62 грн, трансакцією № 225447415 від 29.12.2021 р. на суму 515 584, 06 грн, наявними в матеріалах справи.
Так, під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42022112320001981, постановою прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Цисаренка О. від 01.08.2022 р. було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання:
- чи виконані фактично та внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в роботи щодо: 1) монтажу підйомника пасажирського зі швидкістю руху кабіни 0,5 м/с, вантажопідйомністю 450 кг на 3 зупинки, висота шахти 8,4 м (М3-563-1) в кількості 1 ліфта; 2) встановлення блоку ОДС с GSM (M10-667-1) в кількості 1 шт.; 3) улаштування пристрою переговорного (М10-667-11) в кількості 2 шт.; 4) улаштування сповіщувача ОС автоматичного, контактного, магнітоконтактного на відкривання вікон, дверей (датчик охорони) (M10-668-4) в кількості 1 шт.; 5) пусконалагоджування підйомника пасажирського з електроприводом на змінному струмі з системою правління на мікроелектроніці (171-80-1) в кількості 1 ліфт; у тому числі обладнання: 6) щит ліфта GSM ПРІ ШЛ 00.00.000 (25A) (& 1503-ЩЛД варіант 1) в кількості 1 шт.; 7) пристрій переговорний ПР1ППgsm 00.00.000 (& 1602-ППК варіант 1) в кількості 2 шт., 8) датчик охорони ПР1ДО 00.00.000 (& 1602-ДO варіант 1) в кількості 1 шт.; 9) підйомник пасажирський зі швидкістю руху кабіни 0,5 м/с, вантажопідйомністю 450 кг на 3 зупинки, висота шахти 8,4 (& 1906-ЛПК варіант 1) в кількості 1 ліфта; за договором № 215 від 0,12.2021, укладеним між Дитячим спеціалізованим санаторієм "Орлятко" Територіального медичного об'єднання санаторного лікування у місті Києві та ТОВ "Скайліфт Інжиніринг"?
- якщо дані роботи фактично не виконані, то яка вартість невиконаних робіт?
якщо дані роботи фактично не виконані, то яка вартість невиконаних робіт в прямих витратах з урахуванням ПДВ?".
Згідно із висновку експерта, за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1125 від 12.12.2022 складеним і підписаним судовим експертом Апанасенко В. В. надано серед іншого наступний висновок: вартість фактично невиконаних робіт становить 1 144 976,18 грн з ПДВ.
Прокурор, подаючи даний позов зазначає, що відповідачем на виконання умов договору підряду не було в повному обсязі виконано свої зобов'язання за даним договором та незважаючи на підписання між третьою особою-1 та відповідачем акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 515 584, 06 грн, акту № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 941 578, 62 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р. на суму 1 457 162, 68 грн, відповідачем було лише частково виконано роботи на загальну вартість 312 186, 50 грн.
Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення в дохід місцевого бюджету Київської міської територіальної громади збитків завданих неналежним виконанням умов договору підряду у розмірі 1 144 976, 18 грн, 811 976, 33 грн штрафних санкцій, 85 029, 59 грн 3 % річних, 408 996, 87 грн інфляційних втрат.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення збитків, суд першої інстанції зазначив, що факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань автоматично та безпосередньо не свідчить про факт завдання ним майнової (матеріальної) шкоди та виникнення у нього недоговірного зобов'язання щодо відшкодування завданих збитків Київській міській територіальній громаді, а отже факт завдання відповідачем неправомірними діями збитків, розмір завданих збитків, причинно-наслідковий зв'язок між цими діями відповідача та завданими збитками підлягає самостійному доказуванню окремими належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
Суд першої інстанції у цьому контексті зазначив, що прокурор мав звернутися до суду саме із позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 144 976, 18 грн на підставі та за правилами ст. 1212 Цивільного кодексу України, а не із позовом про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 215 від 20.12.2021 р. у сумі 1 144 976,18 грн, що вказує на обрання прокурором неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Оскільки вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення 408 996, 87 грн інфляційних втрат, 85 029, 59 грн 3 % річних від суми заявлених до стягнення збитків у розмірі 1 144 976, 18 грн. є похідними від його основної вимоги позовної вимоги, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині.
Водночас, у зв'язку із наявністю прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення з відповідача 625 156,99 грн пені.
Щодо заявленої до стягнення прокурором пені, передбаченої договором п. 13.4. договору суд першої інстанції вказав, що відповідач лише з 21.06.2024 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 1 144 976, 18 грн, що були перераховані йому за фактично не виконані роботи згідно з договором підряду № 215 від 20.12.2021.
Однак колегія суддів частково не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави прокурор посилається на те, що оскільки джерелом фінансування робіт з капітального ремонту спального корпусу Дитячого спеціалізованого санаторію «Орлятко» по вул. Курортна, 19 в сел. Ворзель, Бучанського району Київської області за Договором підряду № 215 від 20.12.2021 є кошти спеціального фонду (бюджет розвитку) місцевого бюджету територіальної громади міста Києва, а тому невиконання відповідачем умов зазначеного договору саме з місцевого бюджету безпідставно сплачено кошти в сумі 1 144 976,18 грн.
Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
У даному випадку прокурор, звертаючись до суду, позивачем визначив Київську міську раду та Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно п. п. 1.1, 6.2, 6.3 Статуту Дитячого спеціалізованого санаторію «Орлятко», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 979 від 18.07.2008, санаторій є бюджетною, неприбутковою установою, заснованою на комунальній власності територіальної громади міста Києва, усе майно установи належить до комунальної власності територіальної громади та витрати на її утримання фінансуються за рахунок місцевого бюджету.
В свою чергу, відповідно до п. п. 1.1, 4.1, 5.1, 5.4, 6.3, 6.4 та 6.8 Статуту КНП «КМДКТЛ», затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 05.12.2022 № 709, підприємство є юридичною особою публічного права, закладом охорони здоров'я, неприбутковим підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва, віднесеним до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованим Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Засновником та власником Підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
Таким чином, власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада, а органом управління майном підприємства є Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у якій наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
Бучанською окружною прокуратурою, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення підстав представництва інтересів держави в суді, скеровано запит за № 53-3226вих-24 від 09.05.2024 Київській міській раді, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради та КНП «КМДКТЛ» щодо надання інформації про стан відшкодування коштів місцевого бюджету сплачених на виконання умов договору підряду № 215 від 20.12.2021, укладеного між Дитячим спеціалізованим санаторієм «Орлятко» (Замовник) та ТОВ «Скайліфт Інжиніринг» (Підрядник), за результатами проведення відкритих торгів UA-2021-10-13-006267-c.
Опрацюванням відповідей Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради від 03.06.2024 № 061-5419 та Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради від 20.05.2024 № 374 на вищевказаний запит прокуратури установлено, що ані Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради, ані КНП «КМДКТЛ» заходи щодо стягнення з ТОВ «Скайліфт Інжиніринг» коштів за невиконані роботи за договором підряду № 215 від 20.12.2021 в судовому порядку не вживались та не вживатимуться в майбутньому.
Також, Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради повідомив, що не має правових підстав звернення до суду з вказаних питань в інтересах КНП «КМДКТЛ», оскільки власник та Департамент не несуть відповідальності за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та Департаменту.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла до висновку, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Стосовно суті заявлених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч.1 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно зі ст.883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Згідно з ч.1-4 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42022112320001981, було призначено будівельно-технічну експертизу,
Згідно із висновку експерта, наявного в матеріалах справи, за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1125 від 12.12.2022 вартість фактично невиконаних робіт становить 1 144 976, 18 грн з ПДВ.
Як вбачається із експертного висновку, експертом були виявлені у виконаній відповідачем роботах недоліки та встановлено вартість невиконаних робіт, який складає 1 144 976, 18 грн з ПДВ.
Щодо факту підписання між третьою особою-1 та відповідачем первинних документів, - акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акту № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021, то як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно цивільного законодавства аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 р. у справі № 160/3364/19.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, достовірною загальною вартістю виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт є та вартість, що реально відповідає економічному змісту самих актів, як первинних документів, і є сумою вартостей саме фактично виконаних робіт та використаних матеріалів.
Водночас, як вже було встановлено вище та вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов договору підряду не було в повному обсязі виконано свої зобов'язання за даним договором та незважаючи на підписання між третьою особою-1 та відповідачем акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 515 584, 06 грн, акту № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 941 578, 62 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р. на суму 1 457 162, 68 грн, відповідачем було лише частково виконано роботи на загальну вартість 312 186, 50 грн, що підтверджується відповідним висновком експерта.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідачем фактично було лише частково виконано роботи на загальну вартість 312 186, 50 грн, що вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе саме договірних зобов'язань за договором підряду щодо виконання робіт на загальну суму 1 144 976, 18 грн.
В той же час, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, зазначив, що факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань автоматично та безпосередньо не свідчить про факт завдання ним майнової (матеріальної) шкоди та виникнення у нього недоговірного зобов'язання щодо відшкодування завданих збитків Київській міській територіальній громаді, а отже факт завдання відповідачем неправомірними діями збитків, розмір завданих збитків, причинно-наслідковий зв'язок між цими діями відповідача та завданими збитками підлягає самостійному доказуванню окремими належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
Суд першої інстанції у цьому контексті зазначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор мав звернутися до суду саме із позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 144 976,18 грн на підставі та за правилами ст. 1212 Цивільного кодексу України, а не із позовом про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 215 від 20.12.2021 р. у сумі 1 144 976,18 грн, що вказує на обрання прокурором неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Однак, колегія суддів не погоджується з відповідним висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 жовтня 2024 у справі № 905/18/23, положеннями частин 3, 4 статті 853 ЦК України, якими регулюються договірні відносини між замовником і підрядником, визначаються як порядок та умови дій сторін договору підряду в разі виявлення замовником після прийняття роботи прихованих недоліків у виконаній роботі, в тому числі таких, що були умисно приховані підрядником, що спричинено передусім незаконними або недобросовісними діями посадової особи замовника, якою підписано первинні документи про виконання обсягів робіт, частина яких фактично не виконувалася, так і наслідки відповідних дій сторін, які (наслідки) полягають у призначенні експертизи з метою з'ясування причин виникнення зазначених недоліків у випадку виникнення між сторонами договору підряду господарського спору, зокрема, встановлення порушень умов договору, причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
При цьому чинне законодавство не забороняє господарському суду досліджувати матеріали кримінального провадження в порядку господарського судочинства, в тому числі висновки будівельно-технічної експертизи, призначеної та проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження, тобто в період, коли на час розгляду господарської справи вирок у кримінальній справі ще не було ухвалено, проте матеріали кримінального провадження підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статей 76- 79, 86 ГПК України.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2024 у справі № 905/18/23 норма частини 2 статті 883 ЦК України покладає на підрядника обов'язок відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов'язань за договором будівельного підряду незалежно від того, чи передували (сприяли) вчиненню підрядником порушень своїх договірних зобов'язань неправомірні чи недобросовісні дії замовника або його посадових осіб, у тому числі такі дії замовника, що були спрямовані на умисне приховання допущених підрядником недоліків при виконанні робіт та їх реальних обсягів.
Зокрема, якщо підрядник як суб'єкт цивільного права зобов'язаний добросовісно виконувати обов'язки за договором підряду, який не визнано судом недійсним, але протиправно не робить цього внаслідок супутньої недобросовісної поведінки замовника, то це свідчить про дефект волі такого суб'єкта незалежно від того, чи зумовлено невиконання підрядником свого обов'язку недобросовісними діями контрагента (замовника) чи його посадових осіб".
Оскільки, як вже було зазначено вище, відповідачем фактично було лише частково виконано роботи, на загальну вартість 312 186, 50 грн, що підтверджується відповідним висновком експерта, здійсненим в межах кримінального провадження, а тому відповідач зобов'язаний, згідно приписів ч. 2 ст. 883 ЦК України, відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов'язань за договором будівельного підряду, сума яких у даному випадку становить 1 144 976,18 грн.
А тому, оскільки норма частини 2 статті 883 ЦК України покладає на підрядника обов'язок відшкодувати саме збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов'язань за договором будівельного підряду, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про обрання прокурором належного способу захисту у даному випадку, у зв'язку із чим позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача в дохід бюджету Київської територіальної громади 1 144 976,18 грн збитків, нанесених у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду, підлягають задоволенню.
Можливість стягнення збитків за позовом прокурора на користь уповноваженого органу, як головного розпорядника бюджетних коштів підтверджено постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 та постановою Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 905/18/23.
Стосовно позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача пені у сумі 628 591, 92 грн, штрафу у сумі 114 497,62 грн, нарахованих на підставі п. 13.3. договору за прострочення зобов'язання з виконання робіт, та пені у сумі 68 886, 79 грн, нарахованої згідно п. 13.4. договору за прострочення виконання грошово зобов'язання з повернення коштів колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стверджуючи про порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки (штрафу та пені) в дохід місцевого бюджету Київської територіальної громади в особі Київської міської ради.
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У постанові від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23 Верховний Суд дійшов висновку, що згідно зі статтями 549, 551 та 611 ЦК України встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони в межах, встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при його укладенні.
Зазначене стосується і зобов'язань, у яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Положеннями п. 13.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт з Підрядника стягується неустойка у розмірі 0,3 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад п'ятнадцяти днів додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків вказаної вартості. За порушення умов зобов'язання щодо якості робіт, стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних робіт.
Згідно п. 13.4 Договору за порушення грошових зобов'язань підрядником, він сплачує неустойку у формі пені за кожний день прострочення у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного та приватного права у випадках та порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Територіальні громади беруть участь у діяльності створених ними юридичних осіб приватного права на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі №916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Оскільки сторонами договору є третя особа-1 (замовник) і відповідач (підрядник), зобов'язання щодо сплати неустойки, передбачене договором, виникло саме між цими суб'єктами, а не підлягало сплаті на користь місцевого бюджету Київської міської територіальної громади, як цього вимагає прокурор.
З умов договору не вбачається, що він є тристороннім або містить обов'язки з оплати неустойки на користь третіх осіб, які не є сторонами договору, зокрема, Київській міській раді, як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету.
Як вбачається із розділу 13 договору, та зокрема п. 13.3., 13.4. договору, сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили умови про оплату пені та штрафу саме на користь замовника, як сторони договору, якою є третя особа 1 у даній справі.
Та обставина, що грошові кошти, які відповідач одержав у рахунок оплати за договором, виділялися з місцевого бюджету територіальної громади міста Києва, не має правового значення.
Походження саме з бюджету територіальних громад грошових коштів, за рахунок яких оплачено надані послуги, не є підставою для зміни умов господарського договору та не може визнаватися підставою для стягнення неустойки до місцевого бюджету, попри умови договору.
Схожих висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23 та від 09.09.2024 у справі № 902/1372/23, від 17.06.2025 у справі № 911/2191/24, від 19.11.2025 у справі № 911/2419/24, в яких прокурор в інтересах держави звертався до суду з позовом про стягненні пені до Державного бюджету України.
А тому, оскільки у договірних відносинах обов'язок зі сплати неустойки стороною, яка порушила умови договору, має бути встановлений договором або законом, а пунктами 13.3., 13.4. договору не передбачено сплату підрядником (Відповідачем) неустойки до місцевого бюджету Київської міської територіальної громади, а тому колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для нарахування та стягнення пені та штрафу на підставі п.п.13.3., 13.4. договору на користь Київської міської ради, яка не виступала стороною договору.
Стосовно нарахованих 85 029, 59 грн 3 % річних, 408 996, 87 грн інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача згідно умов договору було відсутнє грошове зобов'язання. Водночас, останній зобов'язався належним чином виконати будівельно-монтажні роботи, як, як вже встановлено вище, були виконані неналежним чином, у зв'язку із чим відповідачем були завдані збитки у розмірі 1 144 976,18 грн.
Пунктом 13.2. договору встановлено, що сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій стороні, повинна їх відшкодувати у повному обсязі.
Водночас, умовами договору не встановлено строку та порядку відшкодування виною стороною завданих збитків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, третя особа-1, як замовник за договором, 20.05.2024 звернувся до відповідача із претензією № 01/П/24 про сплату заборгованості, в якій вимагала невідкладно, але не пізніше ніж один місяць з дня отримання претензії сплатити вартість фактично невиконаних робіт за договором підряду № 215 від 20.12.2021 розмірі 1 144 976, 18 грн.
Отже, відповідач лише з 21.06.2024 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати коштів у розмірі 1 144 976,18 грн, що були перераховані йому за фактично не виконані роботи згідно з договором підряду № 215 від 20.12.2021.
А тому, з огляду на заявлений період нарахування 3 % річних (28.12.2021 - 18.06.2024) та інфляційних втрат (січень 2022 - травень 2024) підстав для їх нарахування на суму завданих збитків у розмірі 1 144 976, 18 грн за встановлених вище обставин колегія суддів не вбачає.
А тому, з цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відмову в стягненні 85 029, 59 грн 3 % річних та 408 996, 87 грн інфляційних втрат.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2025 у справі № 911/1935/24 - частковому скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2025 у справі № 911/1935/24 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2025 у справі № 911/1935/24 частково скасувати, ухваливши нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андульт Арц" (50006, вул. Соборності, буд. 12, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; ідентифікаційний код 42447132) в дохід місцевого бюджету Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради (01044, вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ; ідентифікаційний код 22883141) 1 144 976,18 грн збитків.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Андульт Арц» (50006, вул. Соборності, буд. 12, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; ідентифікаційний код 42447132) на користь Київської обласної прокуратури (01601, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) 13 739,71 грн судового збору за подачу позову та 20 609,57 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 911/1935/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 17.12.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко