Справа № 758/5296/24
Провадження № 2/697/86/2025
16 грудня 2025 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Колісник Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Румини М.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Сизоненка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Квантум Інтернешенел' до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягненя компенсації за порушення договорів,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантум Інтернешенел» 01.05.2024 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.05.2024 цивільну справу №758/5296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Інтернешенел» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів, передано за підсудністю для розгляду до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
Справа перебувала у провадженні судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирди Б.К.
У зв'язку із відводом судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирди Б.К. від розгляду справи згідно ухвали від 15.10.2025 справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025, справу передано у провадження судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О.
Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2025 справу прийнято до провадження, постановлено проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні, розпочавши зі стадії розгляду справи по суті, судове засідання призначене на 26.11.2025 на 09:30 год, про що учасники були повідомлені належним чином через електронний кабінет.
Ухвалою суду від 24.11.2025 задоволено клопотання представника позивача про її участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконфернцзв'язку з використанням власних технічних засобів представника позивача.
В судове засідання 26.11.2025 представник позивача не з'явилася, участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконфернцзв'язку з використанням власних технічних засобів не приймала, про причини неявки в судове засідання 26.11.2025 не повідомила.
26.11.2025 з'ясувавши думку відповідача та його представника, які брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконфернцзв'язку з використанням власних технічних засобів, суд відклав судове засідання на 16.12.2025 на 09:10 год у зв'язку з неявкою представника позивача.
У судове засідання 16.12.2025 на 09:10 год представник позивача повторно не з'явилася, участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконфернцзв'язку з використанням власних технічних засобів не приймала, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслала, про причини своєї неявки в судове засідання 26.11.2025 не повідомила.
Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання.
Відповідач у судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду підтримала.
Вислухавши відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до ч.1, 5 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Представник позивача, клопотання якої про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконфернцзв'язку з використанням власних технічних засобів судом було задоволено, участі у судових засіданнях 26.11.2025 та 16.12.2025 за допомогою системи відеоконфернцзв'язку не приймала, у судові засідання в зал судових засідань Канівського міськрайонного суду Черкаської області не з'явилася.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Про розгляд справи та призначені судові засідання на 26.11.2025 та 16.12.2025 позивач та представник позивача повідомлені належним чином, що підтверджується довідками секретаря судових засідань Румини М.В. про доставлення судових повісток до електронного кабінету позивача та представника позивача адвоката Захарової О.О., яка підписала та подала позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте необхідно враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18, від 20.06.2022 у справі № 607/2015/17.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22.09.2021 у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
Нез'явлення в судове засідання представника позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Суд з врахуванням викладеного, враховуючи, що належним чином повідомлені позивач та представник позивача у призначених судових засіданнях 26.11.2025 та 16.12.2025 участі не приймали, та не надали заяви про розгляд справи без їх участі, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю 'Квантум Інтернешенел' до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягненя компенсації за порушення договорів - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічним позовом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 17.12.2025.
Головуючий Л . О . Колісник