Справа № 569/7768/25
16 грудня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження за № 12025181010000805 від 31.03.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, останній раз вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2025 року до покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на даний час перебуваючого в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», що за адресою м. Рівне, вул. Дворецька, буд. 116
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4. ст. 186 КК України, -
з участю учасників судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 31 березня 2025 року, близько 11 год. 40 хв., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який в подальшому продовжено, відкрито заволодів із наплічної сумки потерпілого ОСОБА_6 грошовими коштами в сумі 2400 гривень, з якими втік від переслідування потерпілого, чим завдав останньому майнової шкоди у вищевказаному розмірі.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно та в умовах воєнного стану.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив вищезазначені обставини, пояснив, що 31 березня 2025 року, близько 11 год. 40 хв., перебував в дворі будинку АДРЕСА_2 . Перебуваючи там вихватив із наплічної сумки незнайомого йому чоловіка грошові кошти в сумі 2400 гривень, з якими втік.Просив його суворо не карати, оскільки він визнав вину та відшкодував потерпілому збитки повністю.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання подав заяву в якій вказав, що не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Просив призначити покарання відносно обвинуваченого на розсуд суду. Збитки йому відшкодували повністю. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого він не має.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, повне добровільне відшкодування збитків потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуттям покарання.
Крім того, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_3 декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, суд рахує за можливе, на підставі ст. 69 КК України, призначити останньому покарання нижче від найнижчої межі, ніж це передбачено санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд, також, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою, але не більше як на 60 днів, до 04.02.2026 року, включно.
Судові витрати по даному кримінальному правопорушенню відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 128, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання визначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2025 року, більш суворим визначеним даним вироком, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання та взяття під варту, з 31.03.2025 року.
Продовжити ОСОБА_3 ,до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у виді тримання під вартою, але не більше, як на 60 днів, до 04.02.2026 року, включно.
Речові докази: 1660 гривень, мобільний телефон марки «Samsung» - повернути власникам.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7