Єдиний унікальний номер: 940/448/23
Провадження № 2/378/494/25
11 грудня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
позивача за первісним
позовом та відповідача
за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,
її представника: ОСОБА_2 ,
відповідача за первісним
позовом та позивача за зустрічним
позовом: ОСОБА_3 ,
його представника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області клопотання про застосування заходів роцессуального примусу по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
До суду 25.11.2025 року надійшло письмове клопотання від ОСОБА_3 щодо постановлення ухвали суду про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу в сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з тих підстав, що вона продовжує спотворювати реальність, свідомо вводячи в оману суд, підміняючи факти власними суб'єктивними фантазіями та перекручуваннями, повсякчас змінюючи первинний виклад інформації, наданий у відповідних документах, які вона видає, як непорушну істину, при цьому здійснюючи тиск на нього та на його дочку ОСОБА_5 та на його родину загалом, і також на його представників, намагаючись усунути їх від надання йому професійної (правничої) допомоги. А поведінка ОСОБА_1 стає символом зловживання правами та навмисного створення штучних перешкод у здійсненні правосуддя і порушенні принципів судочинства, що обумовлює необхідність застосування до неї заходів процесуального примусу.
ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання з викладених у ньому підстав та просять його задовольнити.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечили протии задоволення данного клопотання, оскільки доказів зловживання процесуальними правами з боку ОСОБА_1 , не наведено, відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.
Суд, розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому, для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
У постанові від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18 Верховний Суд зазначив, що зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисливим або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.
Зловживання процесуальними правами ґрунтується на недотриманні принципу добросовісності.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Складовими цього принципу в цивільному судочинстві є: заборона зловживання процесуальними правами; вимога добросовісного виконання процесуальних обов'язків; процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium); заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.
Зловживання процесуальними правами також характеризується формальним, непропорційним використанням процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісністю дій, умисним характером, завідомою несумлінністю.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Суд не є місцем для безцеремонної процесуальної гри.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи доводи сторін та їх представників, вивчивши матеріали даної справи, беручи до уваги процесуальну поведінку та дії сторін щодо розгляду даної справи, суд не встановив в процесуальній поведінці та діях ОСОБА_1 чи її представників, доведених в межах розгляду зазначеної справи фактів зловживання своїми процесуальними правами, а відтак в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу, слід відмовити.
Окрім того, суд вважає за необхідне продовжити у даній справі строк підготовчого провадження, який уже сплив, - до 08 січня 2026 року включно.
Керуючись ст. 3 ЦК України, ст. ст. 2, 44, 148, 210, 258, 259, 260, ЦПК України, суд, -
Продовжити строк підготовчого провадження по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, - до 08 січня 2026 року включно.
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_1 заходів процессуального примусу по зазначеній справі, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Гуртовенко