Справа № 357/17854/25
1-кп/357/1295/25
16 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому підготовчому судовому засіданні, угоду про визнання винуватості, яка укладена 16 грудня 2025 року між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025111030002132 від 10 жовтня 2025 року стосовно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козятин Хмільницького району Вінницької області, громадянин України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, установив таке.
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
ОСОБА_4 обвинувачувався у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за таких фактичних обставин.
ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік населеного пункту Миропілля Сумського району Сумської області, в лісосмузі незаконно, не маючи передбаченого Положенням та Інструкцією дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, достовірно знаючи, що не маєпередбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вказаних предметів, придбав-знайшов пістолет «Макарова» з маркуванням НОМЕР_2 калібру 9х18мм, що є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та 8 патронів до неї, що є боєприпасами до вогнепальної зброї, які зберігав при собідо 10.10.2025 без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 10.10.2025, о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік будинку № 10-Б по вул. Сухоярській у м. Біла Церква Київської області, був зупинений працівниками поліції на предмет зберігання заборонених в обігу речей та на запитання працівників поліції, чи зберігає він заборонені в обігу речі, повідомив, що при собі зберігає пістолет «Макарова» з маркуванням НОМЕР_2 калібру 9х 18мм та 8 патронів до нього.
Цього ж дня, в період часу з 21 години 38 хвилин по 22 годину 11 хвилин, за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Сухоярська, 10-Б, за підозрою у незаконному зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів старшого солдата ОСОБА_4 затримано працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України та у ході проведення особистого обшуку за поясом штанів, в які він був одягнений, виявлені та вилучені пістолет «Макарова» з маркуванням НОМЕР_2 калібру 9х18мм, що є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, який справний та придатний для стрільби, та у лівій кишені штанів виявлений магазин до вказаного пістолету, який споряджено 8 патронами, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 9х18 мм, придатними для стрільби, які старший солдат ОСОБА_4 незаконно придбав-знайшов, носив та зберігав при собі безпередбаченого законом дозволу.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
Згідно з угодою про визнання винуватості, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 cт. 263 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 діючи добровільно, ініціював укладення угоди і, щиро каючись, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в угоді та врученій йому підозрі у вчиненні кримінального правопорушення.
Сторони угоди взяли до уваги обставини, що пом'якшують покарання, зокрема ОСОБА_4 щиро розкаявся, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, на момент вчинення кримінального правопорушення не судимий, на обліку в лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, учасник бойових дій.
Сторони також врахували суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_4 .
Отож, з урахуванням тяжкості злочину, особи винного, сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та звільнення його від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Сторони засвідчили, що їм відомі наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України є тяжким злочином.
Отже, у кримінальному провадженні № 12025111030002132 від 10 жовтня 2025 року, може бути укладена угода про визнання винуватості.
Суд вважає, що угода про визнання винуватості містить усі необхідні відомості, які передбачені ст. 472 КПК України.
Суд переконався, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, наслідком обіцянок тощо та обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість в обсязі пред'явленому йому обвинувачення, а також засвідчив, що він цілком розуміє що: має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд зазначає, що угода про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України та закону, адже дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно.
Погоджене в угоді про визнання покарання відповідає вимогам Загальної та Особливої частин КК України, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, обставину, яка пом'якшує покарання, а саме: щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про його особу, зазначені у вступній частині вироку, а також враховуючи те, що він медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає інтересам суспільства, які полягають в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що її умови не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 виконав взяті на себе зобов'язання, а саме повністю визнав свою винуватість.
Фактичних обставин, які свідчать про відсутність підстав для визнання винуватості, судом не установлено.
Отже, суд вважає, що наявні умови для її затвердження.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, ??у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Отже, суд призначає узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує у строк відбутого покарання, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 з 10 жовтня 2025 року по 11 жовтня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, оскільки сторони угоди про визнання винуватості узгодили обвинуваченому ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання, суд вважає за можливе застосувати до нього положення ч. 2 ст. 75 КК України та, з огляду на установлені дані про його особу, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та покласти на нього обов'язки, визначені в ч. 1 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
У ході судового розгляду установлено, що речовими доказами визнані: пістолет Макарова (ПМ) № НОМЕР_2 , калібру 9х18 мм, одну стріляну гільзу, частини двох патронів, два демонтовані патрони, два патрони калібру 9х18 мм (постанова від 16 жовтня 2025 року).
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Вказане питання вирішується судом за правилами частини дев'ятої статті 100 КПК України, а саме: (1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); (2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; (3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; (4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; (5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; (6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; (6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. (7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Відповідно до викладених норм, суд вирішує одну стріляну гільзу, частини двох патронів, два демонтовані патрони, - знищити, а пістолет Макарова (ПМ) № НОМЕР_2 , калібру 9х18 мм, два патрони калібру 9х18 мм, передати військовій частині НОМЕР_3 .
У ході судового розгляду суду документально підтверджені витрати на суму 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України, їх суд стягує із обвинуваченого в дохід держави.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 392, 395, 475, 532 КПК України, суд
затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 16 грудня 2025 року між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строку відбутого покарання, строк його попереднього ув'язнення за період з 10 жовтня 2025 року до 11 жовтня 2025 року, з розрахунку день за день.
Згідно із ч. 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Установити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 , виконувати такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питання пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Іспитовий строк обчислювати з 16 грудня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Речові докази:
- одну стріляну гільзу, частини двох патронів, два демонтовані патрони, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;
- пістолет Макарова (ПМ) № НОМЕР_2 , калібру 9х18 мм, два патрони калібру 9х18 мм, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - передати військовій частині НОМЕР_3 (код в ЄРДПОУ: 26623744, місцезнаходження: 40000, м. Суми).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України вручити учасникам судового провадження копію повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_7
Київської області