справа № 274/6762/25
провадження № 2/0274/2666/25
Рішення
Іменем України
17.12.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
Представник позивача - Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором №3787579 від 19.05.2021 року в розмірі 38070,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №3787579. Договір укладений в електронній формі та підписаний згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідачу було перераховано кошти в сумі 8100,00 грн. Проте відповідачем умови договору не виконані, сума кредиту не повернута. 13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 3787579, відповідно до якого ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3787579 від 19.05.2021 становить 38070,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8100,00 грн., заборгованість за відсотками - 28431,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 1539,00 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 29.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.74).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що на обґрунтування позовних вимог, позивачем надано кредитний договір, зі змісту якого вбачається, що 19.05.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав анкету-заяву на кредит № 3787579 (а.с.15 - 16).
19.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 3787579 (а.с.17-24).
Цей кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6. 1 договору).
Водночас із пункту 10 кредитного договору вбачається відсутність електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту становить 8100,00 грн.
Згідно п.п. 1.3 договору кредит надається строком на 30 днів з 19.05.2021.
Згідно п.1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом - 18.06.2021.
Загальні витрати позичальника за кредитом складають 5670,00 грн.(58,162,00 відсотків річних).
Згідно п.1.5.1 договору комісія за надання кредиту - 1539,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно п. 1.5.2 проценти за користування кредитом: 4131,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №3787579 від 19.05.2021 року є Графік платежів за договором (а.с.25).
Додатком №2 до договору про споживчий кредит №3787579 від 19.05.2021 року є Паспорт споживчого кредиту (а.с.26,27).
Ні Графік платежів, ні Паспорт про споживчий кредит не містять електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.
13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Діджи фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі, тим самим ТОВ «Діджи фінанс» набуло прав нового кредитора (в електронному вигляді).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 ТОВ «Діджи фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 38070,00 грн, з яких: 8100,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 28431,00 грн заборгованість за відсотками та 1539,00,00 грн заборгованість за комісією (а.с.28).
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Перевіривши надані докази, суд констатує, що позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, а надані докази є неналежними, недопустимими і недостовірними у розумінні ст. ст. 77, 78, 79, 100 ЦПК України.
Із платіжного доручення № 46627957 від 19.05.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору № 3787579 перерахувало на платіжну карту 516875*86, отримувач ОСОБА_1 , кредитні кошти у розмірі 8100,00 грн.
Водночас, слід звернути увагу на той факт, що ані кредитний договір, ані Графік розрахунків як додаток до нього, не містять реквізитів банківського рахунку, на який ТОВ «Мілоан» мало перерахувати кредитні кошти в сумі 8100,00 грн відповідачу, зокрема, і того, що зазначений у цьому платіжному дорученні.
Таким чином, додане до позовної заяви платіжне доручення, що завірене лише підписом уповноваженої особи і печаткою ТОВ «Мілоан», із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов саме кредитного договору № 3787579.
За відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3787579 від 19.05.2021, ТОВ «Мілоан» нарахувало відповідачу заборгованість у розмірі 38070,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8100,00 грн., заборгованість за відсотками - 28431,00 грн., заборгованість за комісією - 5390 грн. (а.с.29 - 30).
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування заборгованості.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідача, до матеріалів справи не долучено.
Враховуючи, що ТОВ «Діджи Фінанс» не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору відповідачем, фактичного надання кредитних коштів на картковий рахунок, користування вказаними грошовими коштами, руху коштів по рахунку та наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В силу ст. 141 ЦПК України витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача в разі відмови в позові.
Керуючись ст.12-13,76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2025 року
Суддя: Т.М. Вдовиченко