Справа № 148/2253/25
Провадження №2/148/1111/25
05 грудня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.11.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 446458368 на суму 6 900,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора GWRU-6557.
Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua та діяла відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі Первісного кредитора.
Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.
Одночасно з підписанням Кредитного договору Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 6 900,00 грн. 11.11.2023 на банківську карту № НОМЕР_3 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Пунктом 1.2 Договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу клієнт (Первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 145 від 03.08.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01.
Розділом 2 Договору факторингу визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом. 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 33527,28 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором, на момент подання позовної заяви становить 33 527,28 грн., яка складається з: 6 900,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 26 627,28 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
В зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 вказану вище заборгованість за кредитним договором № 446458368 від 11.11.2023, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила. Заперечуючи проти позову, відповідачка подала відзив на позов (а.с. 110-121) доводи якого зводяться до наступного.
Стверджуючи, що Кредитний договір було підписано нею електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону, позивачем не надано доказів того, що наявний в матеріалах справи Кредитний договір (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Наголошує, що вона не укладала Кредитний договір у редакції, яку долучено позивачем в якості копій до позовної заяви. Отже. вона не погоджувала кредитну ставку та інші "кабальні" умови кредитування.
Також вважає, що позивачем не надано доказів перерахування коштів (тіла кредиту), а розрахунки заборгованості, не є документом первинного бухгалтерського обліку. Платіжне доручення за підписом позивача не може бути належним підтвердженням здійснення переказу їй коштів, оскільки позивач міг скласти доручення будь-якого змісту, що нівелює значення такого документа.
Також, на її думку, не відомо кому належить карткові рахунки, на які переказано дані кошти, оскільки цей лист-доручення не містить ідентифікуючих даних про неї, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме їй.
У наданих позивачем сторінках кредитного договору відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором, а не позикодавцем. І в самому листі цього посередника або призначенні платежу не зазначено посилання на номер і дату кредитного договору.
Також до позову не додано договіру, який би підтверджував повноваження та умови посередника на здійснення фінансових операцій на замовлення платника - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також з цієї довідки не вбачається, що перерахування на карту відбулося саме на виконання договору 11.11.2023 №446458368.
Крім того, звертає увагу на строк, на який надавався кредит, а саме 30 днів. При цьому, жодних доказів того, що вона як позичальник вчиняла дії, які б об'єктивно свідчили про волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту (підписана додаткова угода, додатковий договір, звернення про пролонгацію тощо), разом з позовом не надано. Тобто, право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору -11.12.2023. Тому, починаючи з цієї дати, нарахування процентів первісним кредитором, на її думку, не відповідало вимогам закону та договору. Відповідно, і наступний кредитор (позивач), який набув права вимоги за договорами, не отримав права на стягнення безпідставно нарахованих процентів. Таким чином, вважає що первісний кредитор міг нарахувати максимально по договору від 11.11.2023 №4464583683 проценти за період 11.11.2023-11.12.2025 на суму 2173,50 грн.
Вважає, що позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитними договорами, зокрема: - реєстри прав вимоги (витяги з них) не містять достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; - витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом згідно зі ст. 76 ЦПК України, оскільки неможливо встановити, чи дійсно дана сторінка є частиною реєстру; - позивач не надав доказів сплати за договорами факторингу, що є обов'язковим для підтвердження реального переходу прав.
Також, вважає, що на момент укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон Плюс» договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов'язання відповідача за кредитним договором від 11.11.2023 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01. Отже, у ТОВ «Таліон Плюс», як Фактора, не виникло право вимоги за зобов'язанням відповідача, яке він міг би передати на підставі договору факторингу позивачу, тому наступні відступлення вимог не мають юридичного значення, оскільки фактично заміна кредитора у зобов'язанні не відбулася.
Крім того, на думку відповідачки з наданих документів (акти, рахунки, договори), не вбачається, що гонорар в сумі 7000,00 грн. взагалі стосується надання правової допомоги по справі щодо стягнення заборгованості конкретно з неї. Оскільки до суду не надано платіжного документа із зазначенням ПІБ боржника та номеру кредитного договору, що дозволило б однозначно пов'язати факт оплати з цією справою, не виключається спроба безпідставного стягнення з неї вартості правової допомоги, яка фактично не оплачувалася в зазначеному розмірі. Також вважає, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідним для розгляду даної справи. Тому просить у задоволенні позову відмовити.
24.09.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому викладено контраргументи позивача щодо заперечень відповідачки проти позову, які порушені нею у відзиві (а.с. 127-142).
У звязку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд розглянув справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 11.11.2021 (а.с. 26 зв.бік), сформованої ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ОСОБА_1 надала свої персональні дані: адресу реєстрації, адресу проживання, дату і місце народження, паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, номер банківської карти № НОМЕР_3.
Як вбачається з копії довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заявку на кредит позичальник ОСОБА_1 подала 11.11.2023, договір відправлено позичальнику 11.11.2023, одноразовий ідентифікатор GWRU-6557 для акцепту оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) відправлено позичальнику ОСОБА_1 11.11.2023 на номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 11.11.2023, перерахування грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 здійснено 11.11.2023 (а.с. 34).
11.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №446458368 (а.с. 12-20, 22). Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор GWRU-6557 та містить персональні дані відповідачки, зокрема, адресу, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти.
За умовами даного договору сторони погодили:
- п.2. - кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА";
- кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 6900 грн. 00 коп.;
- другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором;
- загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору;
Згідно п. 3 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 2173 грн. 50 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет
Відповідно до п. 7 кредитного договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 11.12.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: - закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; - дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору; - кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 11.12.2028.
Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:
7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;
7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно;
7.16. Датою повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки за порушення зобов'язань та інших нарахувань передбачених Договором, в разі їх наявності, є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця. Всі фінансові ризики, що пов'язані з затримкою в надходженні безготівкових коштів на поточний рахунок Кредитодавця, несе Позичальник.
Порядок нарахування та сплати позичальником процентів за користування кредитом визначений в п. 8 договору кредитної лінії.
Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
За період від дати видачі Кредиту до 11.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п.п. 11.1., 11.2. Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.
Згідно п. 14.1. договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (а.с. 11 зв.бік, 21).
Суд дійшов висновку, що ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 виконало та надало кредит в сумі 6900 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_3 , що підтверджується копією платіжного доручення № 72e671f8-b7c2-46bf-8da8-3b7560a1a76c від 11.11.2023 (а.с. 44), довідкою ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" від 24.05.2025 (а.с. 45).
Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 підтверджується інформацією АТ «ПЕРШИИ УКРАЇНСЬКИИ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» №КНО-07.8.5/12677БТ від 23.09.2025, наданою на виконання ухвали суду від 11.09.2025, згідно якої на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) була випущена платіжна картка № НОМЕР_5 (а.с. 146).
В результаті аналізу операцій, здійснених по карті №5355280005240112, за період з 11.11.2023 по 16.11.2023 була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 6 900,00 гривень через сервіс іншого банку, а саме 11.11.2023, банк-екваєр «Альфа-Банк».
В Банку за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_6 на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період з 11.11.2023 по 16.11.2023. В анкеті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) вказано номер телефону НОМЕР_6 (а.с. 146).
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у кредитному договорі №446458368 від 11.11.2023 в пункті 5.1.
Водночас, відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», станом на 16.01.2024 становить: заборгованість по тілу кредиту 6900 грн., заборгованість за відсотками 9575,82 грн. (а.с. 81-82).
Також судом встанволено, що 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 51-54).
Відповідно до п. 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього договору.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020, інші умови договору залишилися без змін (а.с. 56 зв.бік).
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до умов якої сторони виклали текст договору у новій редакції, згідно якої вони погодили наступне:
- п.1.2.- перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до цього договору, а саме Реєстрах прав вимог;
- п.1.3. - право вимоги - право грошових вимог клієнта до боржників за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;
- п.2.1. - клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором;
- п.4.1. - наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує;
- п.8.2. - строк цього договору закінчується 31.12.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 57-60).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 62).
31.12.2022 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 продовжено до 31.12.2023, інші умови договору залишилися без змін (а.с. 62 зв.бік).
31.12.2023 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 продовжено до 31.12.2024 (а.с. 63).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 267 від 16.01.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на загальну суму 16460,82 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6900 грн., заборгованість за відсотками 9560,82 грн. (а.с. 63 зв.бік-64).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023, сформованим ТОВ «Таліон Плюс», станом на 19.12.2024 аборгованість становить: 33527,28 грн., з них : 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 26627,28 грн. заборгованість за процентами (а.с. 82 зв.бік-83).
19.12.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №19/1224-01, про що свідчить його копія (а.с. 66 з в.бік-69), відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.2.1. - клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором;
- п.4.1. - право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до копії витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2004 до договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на загальну суму 33527,28 грн., з них : 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 26627,28 грн. заборгованість за процентами (а.с. 71-72).
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, про що свідчить його копія (а.с. 73-76), відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.1.1. - фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, (суми позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
- п.1.2. - перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с. 79 зв.бік) ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло Реєстр Боржників в кількості 4817.
Відповідно до копії Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на загальну суму 33527,28 грн., з них: 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 26627,28 грн. заборгованість за процентами (а.с. 78-79).
Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 станом на 31.07.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 33527,28 грн., з них: 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 26627,28 грн. заборгованість за процентами (а.с. 83 зв.бік).
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 належним чином не виконує, в зв'язку з чим ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд входить із такого.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, договір кредитний договір № 446458368 від 11.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний договір підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором GWRU-6557 .
Що стосується заперечень відповідачки факту укладання між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 11.11.2023 кредитного договору № 446458368, оскільки, як вона вважає, позивачем не надано доказів її електронної ідентифікації, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Як встановлено судом та слідує із матеріалів справи кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
У постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 Верховний Суд погодився з тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.
Копія довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» містить повну послідовність дій Товариства та ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , номер телефону НОМЕР_7 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 11.11.2023 з зазначенням часу проведених операцій (а.с. 34).
Зокрема, заявку на кредит позичальник ОСОБА_1 подала 11.11.2023, договір відправлено позичальнику 11.11.2023, одноразовий ідентифікатор GWRU-6557 для акцепту оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) відправлено позичальнику ОСОБА_1 11.11.2023 на номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 11.11.2023, перерахування грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 здійснено 11.11.2023.
Відповідачкою не спростовано того, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, їй не належить. При цьому у своєму відзиві вона зазначає вказаний номер телефону як власний.
Відповідачка, заперечуючи проти того, що вона укладала договір та отримала кредитні кошти, не спростувала того факту, що вона є держателем банківської картки, зазначеної у вищевказаному договорі, на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування грошових коштів.
Крім того, відповідачка, як власник відповідної картки, вказаної в кредитному договорі, не надала суду доказів, які б свідчили про неналежність їй даної картки, відсутність надходжень коштів на неї від первісного кредитора на підставі вказаного кредитного договору.
Заперечення відповідачки про те, що відсутні первинні документи отримання коштів відповідачкою повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копією платіжного доручення № 72e671f8-b7c2-46bf-8da8-3b7560a1a76c від 11.11.2023 (а.с. 44), згідно якого платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», банк платника AT КБ «Альфа-банк», призначення платежу переказ коштів згідно договору №446458368 від 11.11.2023, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 сума 6900 грн., та довідкою АТ ««ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИИ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»» №КНО-07.8.5/12677БТ від 23.09.2025 (а.с. 146) по рахунку ОСОБА_1 , згідно якої на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) була випущена платіжна картка № НОМЕР_5 , на яку 11.11.2023 надійшли грошові коштів у сумі 6 900,00 гривень через сервіс іншого банку, банк-екваєр «Альфа-Банк». Також у вказаній довідці зазначено, що в Банку за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_6 на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період з 11.11.2023 по 16.11.2023 (а.с. 146).
Крім того, зробивши часткову оплату процентів з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору (а.с. 81, 82).
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про факт укладення кредитного договору №446458368 від 11.11.2023 та погодження його сторонами всіх істотних умов договору. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких суду не надано.
Що стосується посилань відповідачки на те, що первісний кредитор міг нарахувати максимально по договору проценти за період 11.11.2023-11.12.2025 на суму 2173,50 грн., а не на суму 26627,28 грн., слід зазначити наступне.
Згідно п. 3 договору кредитної лінії №446458368 11.11.2023 (а.с. 12-20, 22) позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 2173 грн 50 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.
Відповідно до п. 7 кредитного договору за рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 11.12.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: - закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; - дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору; - кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 11.12.2028.
Згідно п. 7.4.1. договору протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору.
Відповідно до п. 8 кредитного договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином.
8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 11.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
8.6. Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
8.7. Враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка, розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід'ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв'язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по Договору не надається.
8.8. Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 9073 грн. 50 коп. (дев'ять тисяч сімдесят три грн. п'ятдесят коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2173 грн 50 коп. та суму Кредиту у розмірі 6900 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2698,53 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 131,50 % від суми першого Траншу.
8.9. Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення за умови отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.
Відповідно до п. 11.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Отже, за умовами кредитного договору є два періоди нарахування процентів: - за користування кредитними коштами протягом Дисконтного періоду; - за користуванням кредитними коштами у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду за весь час прострочення в межах строку дії договору протягом 5 (п'яти) років.
Вказані умови кредитного договору не можна вважати нікчемними, оскільки розмір процентів сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Згідно ст. 627 та ст. 6 цього ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Що стосується заперечень відповідачки про те, що розрахунок, наданий позивачем, є неналежним доказом розміру заборгованості, суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023, сформованим ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», станом на 16.01.2024 за період з 13.11.2023 по 16.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить: заборгованість по тілу кредиту 6900 грн., заборгованість за відсотками 9575,82 грн. (а.с. 81-82). Даний розрахунок підписаний представником ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» електронним підписом.
Суд доходить висновку, що проценти за користування кредитними коштами згідно даного розрахунку нараховані в розмірі, вказаному та погодженому в п 8.3. 1. даного договору - 1,05 % в день протягом 30 днів (6 900,00 грн. х 30 х 1,05 / 100= 2173,50 грн. /30=72,45 (сума за один день користування кредитом), та п. 8.4. даного договору - 2,98 % в день в подальшому (6 900,00 Х 2,98 /100= 205,62 грн.)
Відповідачкою 14.12.2023 здійснено частковий платіж по відсоткам у розмірі 15,00 грн.
Також сума заборгованості повністю обґрунтована детальним розрахунком заборгованості за договором №446458368 від 11.11.2023, сформованим ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 82 зв.бік-83), та складається з основної суми боргу 6900 грн., нарахованих відсотків в сумі 26627,28 грн. Вказана сума відсотків містить відсотки нараховані ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в розмірі 9575,82 грн. та відсотки нараховані ТОВ «Таліон Плюс» після відступлення йому прав вимоги з 17.01.2024, в межах строку кредитування до 19.12.2024 та в розмірі вказаному в 8.4. даного договору - 2,98 % в день в подальшому.
Розмір даної заборгованості за кредитним договором відповідачкою належними та допустимими доказами не спростовано, її контррозрахунки розміру заборгованості суд вважає необгрунтованими.
Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Що стосується доводів відповідачки про безпідставність позовних вимог, так як кредитні правовідносини виникли після передачі прав вимоги від фінансової установи до позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до наявних у справі доказів 28.11.2018 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" був укладений договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Як визначено п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Відповідно до п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 року продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2020 ТОВ "ТАЛІОНПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 8.2 строк дії вищевказаного договору факторингу закінчується 31.12.2021.
Пунктом 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
За змістом пункту 1.2 договору перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Договорі (п. 4.1 договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року).
Також 31.12.2021 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
Крім того, 31.12.2022 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 включно.
Також 31.12.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 включно.
Згідно із витягом з реєстру прав вимоги № 267 від 16.01.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС"перейшло право вимоги до ОСОБА_1
19.12.2024 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" був укладений договір факторингу № 19/1224-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 31.12.2024.
Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 19/1224-01 визначено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Тобто предметом договору факторингу № 19/1224-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 19/1224-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, про що свідчить його копія, відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.1.1. - фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, (суми позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
- п.1.2. - перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с. 79 зв. бік) ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" передало, а ТОВ « ФК «ЕЙС» прийняло Реєстр Боржників в кількості 4817.
Відповідно до копії Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ « ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на загальну суму 33527,28 грн., з них: 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 26627,28 грн. заборгованість за процентами (а.с. 78-79).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, суд доходить переконання, що позивач належними та допустимими доказами довів, що набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023.
У справі, що розглядається, право вимоги до боржника ОСОБА_1 переходило від первісного кредитора до кожного наступного нового кредитора три рази, де фінальним кредитором є ТОВ « ФК «ЕЙС». Тому для перевірки існування у ТОВ « ФК «ЕЙС» права вимагати виконання боржниками відповідних обов'язків має надати докази переходу прав у зобов'язанні на кожному етапі.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту набуття ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ « ФК «ЕЙС» права вимоги до відповідача за кредитним договором позивач надав копії відповідних документів договорів, реєстрів боржників, актів приймання-передачі.
При цьому, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції додаткової угоди від 31.12.2020 року) передбачено момент набуття ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги - з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги. А право майбутньої вимоги - з моменту виникнення такого права вимоги до боржника і додаткового оформлення не потребує (пункт 4.1). Аналогічні положення передбачені договорами факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 (пункт 4.1) та № 060325-У від 06.03.2025 (п. 1.2).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним змоменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Отже, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло права вимоги до боржника з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги до цього боржника, а позивач, відповідно, набув таке право вимоги після підписання реєстру боржників та акту прийому-передачі реєстру боржників.
Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023.
Що стосується доводів представника відповідачки про недоведеність позивачем факту переходу права вимоги позивачу до відповідачки від первісного кредитора, оскільки позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитними договорами, зокрема: - реєстри прав вимоги (витяги з них) не містять достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; - витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток; - позивач не надав доказів сплати за договорами факторингу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що витяг з реєстру прав вимоги № 267 від 16.01.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.63 зв.бік-64) підписаний електронними підписами представників ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «Таліон Плюс»; витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2004 до договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 підписаний представниками та містить відтиски печаток ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с. 71-72); Реєстр Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 підписаний представниками та містить відтиски печаток ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «ЕЙС» (а.с. 78-79). Вказані витяги з відповідних реєстрів містять РНОК ОСОБА_1 , номер кредитного договору - 446458368 від 11.11.2023, розмір заборгованості.
Як вже зазначалося вище, що на підтвердження факту набуття ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ « ФК «ЕЙС» права вимоги до відповідача за кредитним договором позивач надав копії відповідних документів договорів, реєстрів боржників, актів приймання-передачі. В зв'язку з викладеним, наявність доказів сплати за договорами факторингу на підтвердження переходу права вимоги позивачу до відповідачки не є обов'язковою.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.
Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обов'язок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обов'язок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.
Однак, заперечення відповідачки проти позову повністю спростовуються доводами та доказами позивача, наданими.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором
№ 446458368 від 11.11.2023 в розмірі 33527,28 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно п. 6. ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 7000 грн. (а.с. 2-9).
В матеріалах справи наявна копія Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка Артема Ігоровича та ТОВ "ФК «ЕЙС», предметом якого є надання Адвокатським об'єднанням правничої допомоги клієнту, в обсязі та умовах, передбачених даним договором. Отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару (а.с. 84-85).
Відповідно до копії протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 Адвокатським об'єднанням «Тараненко та партнери» та ТОВ "ФК «ЕЙС» погодили вартість надання правових послуг (а.с. 85 зв.бік).
Згідно копії Додаткової Угоди №25770842962 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема - ОСОБА_1 , номер кредитного договору 446458368 від 11.11.2023 (а.с. 86).
Відповідно до копії Акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, виконавець Адвокатське бюро «Тараненко та партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І., та клієнт ТОВ "ФК "ЕЙС", з іншої сторони, засвідчують, що Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023: 2 год. - 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023: 2 год. - 1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 : 1 год. - 500,00 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 : 1 год. - 500,00 грн. Всього, без ПДВ: 7000,00 грн. (а.с. 86 зв.бік).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Судом встановлено, що у зв'язку з представництвом позивача, Адвокатським об'єднанням «Тараненко та партнери» було складено позовну заяву з вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовлено адвокатський запит щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, підготовлено та подано клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №446458368 від 11.11.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 .
Посилання відповідачки на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, оскільки до суду не надано платіжного документа із зазначенням ПІБ боржника та номеру кредитного договору, що дозволило б однозначно пов'язати факт оплати з цією справою, суд відхиляє, оскільки на підтвердження надання правничої допомоги позивачу Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» саме по даній справі до суду надано копію Акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, підписаного адвокатом Тараненком А.І. та директором ТОВ "ФК "ЕЙС" Поляковим О.В.
З огляду на викладене, оскільки позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 задоволено, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатським об'єднанням послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що їх слід стягнути з відповідачки на користь позивача в розмірі 7000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст. ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст. ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження за адресою: вул. Алматинська, 8, офіс 310 а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 446458368 від 11.11.2023 в розмірі 33527,28 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень двадцять вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні були оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 16.12.2025.
Суддя Л.А. Штифурко