Справа № 308/15685/25
11.12.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/845/25 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року, задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обрано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 обчислювати з 14 листопада 2025 року 11 год. 30 хв.
Встановлено строк дії ухвали до 23 грудня 2025 року, включно.
Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_7 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_7 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке 17.04.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 в невстановлений на даний час період однак не пізніше ніж 22.08.2025 вирішили організувати схему щодо незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України до країн Європейського Союзу до якої залучили ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та інших не встановлених на даний час осіб.
Зокрема, 22.08.2025 точний час досудовим розслідуванням не встановлений ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно з іншими невстановленими на даний час особами, організував незаконне переправлення громадянина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через державний кордон України поза пунктами пропуску поблизу лінії державного кордону України з селище Тересва, Хустського району до Румунії.
В подальшому, 03.09.2025 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , перебуваючи в транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC» НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 обговорили тонкощі переправлення осіб через державний кордон України та розійшлись після чого ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії о 17:49 год. 03.09.2025 на вище згаданому транспортному засобі під'їхав до ТЦ «SILVERLAND», що за адресою м. Мукачево, вул. Т. Масарика, 19, де зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , яким надав вказівки щодо переправлення 9 (дев'ять) осіб через державний кордон України та разом з ними обумовив план успішного переправлення вказаних осіб з території Хустського району до Румунії, після чого за допомогою мобільного телефону керував всіма етапами успішно реалізованого плану.
04.09.2025 о 18:40 год. ОСОБА_8 , перебуваючи за кермом транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT CC» НОМЕР_1, домовився по мобільному телефоні з ОСОБА_11 про зустріч з метою отримання грошових коштів за успішне переправлення осіб через кордон. О 19:38 год. того ж дня, ОСОБА_8 , перебуваючи у своєму транспортному засобі, який був припаркований біля будинку № 13-В, по вул. Бабяка, в м. Ужгород, зустрівся з ОСОБА_11 , який присівши на пасажирське крісло зазначеного транспортного засобу передав ОСОБА_13 грошові кошти за успішне переправлення осіб через державний кордон України.
За таких обставин, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
25.10.2025 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
25.10.2025 на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , однак під час проведення обшуку ОСОБА_7 був відсутній.
25.10.2025 о 15:06 год. було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_14
06 листопада 2025 року підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України ОСОБА_7 оголошено в розшук.
Слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, саме: ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція статті якого передбачає позбавлення волі строком до 9 (дев'яти) років, окрім того у підозрюваного ОСОБА_7 відсутнє офіційне, постійне місце роботи на території України, а тому у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, та усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні вищеописаного тяжкого злочину, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування чи/та суду. ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування чи/та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Станово Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 від 06.11.2025 року оголошено у розшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2025 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, вбачається, що 14.11.2025 року, о 11 год. 30 хв. ОСОБА_7 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25.10.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, надання засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Слідчим суддею встановлено, що злочин, який інкримінується ОСОБА_7 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, потрібно також врахувати той факт, що у підозрюваного ОСОБА_7 відсутнє офіційне, постійне місце роботи на території України, а тому у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, та усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні вищеописаного тяжкого злочину, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування чи/та суду. ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування чи/та суду, оскільки відносно нього ухвалою суду було надано дозвіл на затримання, незаконно впливати на свідків. Інші ризики слідчий суддя вважає непідтвердженими, а тому вважав, що необхідно встановити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, прокурора, неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, прокурора апеляційний суд бере до уваги, що: вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України.
25.10.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, надання засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Також встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Що стосується питання визначення розміру застави, з яким не погоджується сторона обвинувачення, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому визначив заставу у межах 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 242 240,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Колегія суддів не вбачає, підстав для збільшення розміру застави, як про це просить сторона обвинувачення, з урахуванням того, що підозрюваний має на утриманні 2 дітей, позитивно характеризується, тобто має міцні соціальні зв'язки, є не судимим.
На думку колегії суддів, запропонований прокурором розмір застави носить каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи», яка закладена в правовому інституті застави та буде завідомо непомірним для особи, що притягується до кримінальної відповідальності, в той час, як сума застави повинна бути такою, аби забезпечити стримуючий фактор.
Сторона державного обвинувачення зобов'язана належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).
Статтею 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі Конвенція) кожному гарантується право на свободу та особисту недоторканність, яке може бути обмежене лише у виключних випадках та відповідно до встановленої законом процедури, якими є законні затримання, арешт та ув'язнення.
Розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, тяжкість покарання не може бути єдиним обґрунтуванням застосування щодо підозрюваного більшого розміру застави аніж визначеного в передбачених законом межах, оскільки в такому випадку нівелюється інститут застави, як альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому апеляційний суд доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині відхиляє, як необґрунтовані і не мотивовані.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді