Справа № 308/16945/25
11.12.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5 , захисників - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/857/25 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 13.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000486, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, неодруженого, студента ВНЗ, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 60 (шістдесяти) днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 обчислюється з моменту фактичного затримання з 03 год. 08 хв. 13 листопада 2025 року.
Встановлено строк дії ухвали до 09 січня 2026 року включно.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним клопотанням, яке мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 23 годин 45 хвилин водій ОСОБА_8 не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В», керуючи технічно-справним легковим автомобілем марки "Skoda Super В" реєстраційний номер НОМЕР_1 та разом з пасажиром на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_2 , рухаючись по автодорозі вулиці Собранецькій в місті Ужгороді, зі сторони КПП «Ужгород» в напрямку вул. Митної, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.1 а), 2.3 б., 10.1, 11.3. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 та п. 34 Дорожня горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, будучи самовпевненим та самонадіяним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, перетнув дорожню горизонтальну розмітку 1.1, виїхав на зустрічну смугу руху, де втратив керованість та у стані заносу виїхав на ліве узбіччя та в подальшому допустив зіткнення з сироростучим деревом.
Внаслідок вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм померла на місці ДТП.
13 листопада 2025 року о 03 год. 08 хв. органом досудового розслідування у відповідності до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 та 213 КПК України, було затримано ОСОБА_8 та згідно з до ст.ст.276, 277 та 278 цього Кодексу, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя вважав, що до підозрюваного ОСОБА_8 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з тим слідчий суддя приймаючи до уваги, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 було спричинено загибель людини, обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що останній нехтуючи встановленими правилами дорожнього руху, керував автомобілем, будучи особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків. Зокрема, зазначає, що судом не взято до уваги, те що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, вчинений ним злочин трапився у наслідок порушення правил дорожнього руху, а не внаслідок навмисних дій. А також, не було враховано те, що підозрюваний ОСОБА_8 керувався необережністю, а не злим прямим умислом. Також зазначив, що підозрюваний чудово розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов'язання. Крім цього, захисник зазначив, що підозрюваний ОСОБА_8 є здобувачем середньої спеціальної освіти у навчальному закладі ВСП «Свалявського технічного фахового коледжу Національного університету харчових технологій» денного відділу та відповідно до графіку навчального процесу 14 листопада 2025 року останній повинен був скласти іспит з дисципліни «Економіка, організація і планування підприємств», на якому в силу його затримання у порядку ст.208 КПК України та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був відсутнім, однак наразі існує можливість у здачі наведеного іспиту, а також проходження практики, що підтверджується виданою довідкою в.о. директора ОСОБА_11 . Відсутність участі підозрюваного ОСОБА_8 у навчальному процесі та проходження практики може призвести до наслідків, пов'язаних з відрахування його з навчального закладу.
Підозрюваний ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або визначити розмір застави в мінімальному розмірі. Вказує, що слідчий суддя застосував до нього безальтернативний вид запобіжного заходу.
Щодо пропущеного строку, то просить такий поновити, оскільки не мав відомостей щодо подачі апеляційної скарги захисником.
Апеляційні скарги розглядаються за відсутності підозрюваного ОСОБА_8 , неявка якого з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає їх розгляду. При цьому враховується те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги підозрюваний повідомлений відповідно до вимог закону; що даних про відкладення розгляду апеляційних скарг на інший день до апеляційного суду не надходило; що в апеляційних скаргах не порушується питання про погіршення становища підозрюваного, а також те, що у розгляді апеляційних скарг приймають участь захисники-адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які просили розглянути апеляційні скарги за відсутності підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційних скарг, думку прокурора, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Приписи ст. 24 цього Кодексу гарантують право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України, строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду, якщо він пропущений з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року було оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали. Повний текст ухвали був проголошений 19 листопада 2025 року, даних про отримання копії ухвали підозрюваним ОСОБА_8 матеріали судового провадження не містять.
На думку колегії суддів, причини пропуску строку на апеляційне оскарження пов'язані з необізнаністю підозрюваним ОСОБА_8 з мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення та необхідністю отримання повного тексту ухвали суду, а тому в даному випадку є поважними.
Враховуючи викладене, клопотання підозрюваного ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна особа має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку визначеному законом.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність взяття особи під варту, про продовження строків тримання особи під вартою покладений на органи досудового слідства, - ініціаторів клопотань і, зокрема, прокурора. При цьому необхідно враховувати, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку із чим він обирається чи продовжується лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 194 КПК України, і його належної поведінки.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону.
Одночасно, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею належним чином не були враховані вищевказані вимоги Конституції України, кримінального процесуального закону та принципи верховенства права закладені у Конвенції та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно не перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права не можна визнати законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, що прокурором не надані докази у підтвердження обґрунтованості доводів клопотання, хоча відповідно до вказаних вище норм Конституції України, Конвенції та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведення обґрунтованості клопотання покладено саме на нього.
При цьому, колегія суддів зазначає, що підстави тримання особи під вартою, підстави для продовження строку тримання особи під вартою мають бути чітко вказані у судовому рішенні.
Крім того, колегія суддів вважає, що як слідчий у клопотанні, так і слідчий суддя в ухвалі не вмотивували, перший доводи, а другий висновок про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_8 під вартою з урахуванням суспільного інтересу та особливостей кримінального провадження переважує принцип поваги до свободи особистості.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме не врахував належним чином вимоги ст.ст. 178, 194 КПК України, які вплинули на правильність прийнятого рішення.
Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею на стадії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_8 під вартою не розглядалось питання про застосування щодо нього інших, більш м'яких запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою.
Так, ОСОБА_8 хоч і підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, але апеляційний суд вважає, що запобіганню можливого переховування від органів досудового розслідування або суду; впливу на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином - можливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. При цьому, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, є здобувачем середньої спеціальної освіти у навчальному закладі ВСП «Свалявського технічного фахового коледжу Національного університету харчових технологій» денного відділу, тому домашній арешт у нічний час доби із покладенням відповідних обов'язків зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_8 , сприятиме завданням кримінального провадження, відповідатиме принципам верховенства права.
З урахуванням даних отриманих під час розгляду апеляційних скарг судом апеляційної інстанції, їх належної та об'єктивної оцінки, колегія суддів дійшла до висновку, що для запобігання встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, достатньо, в межах строків встановлених КПК України, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22.00 год по 06.00 год наступної доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підстав для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Колегія суддів звертає увагу, що як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» - за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім процесуальних обов'язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 - необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати, прийнявши свою, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 домашній арешт у нічний час доби і на підставі ст. 194 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 4, 8 ч. 5 цієї статті на необхідний строк.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
Поновити ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року - скасувати.
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 13.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000486, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22.00 год по 06.00 год наступної доби.
Заборонено ОСОБА_8 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 у нічний час доби з 22.00 год по 06.00 год наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не залишати місце проживання у нічний час за АДРЕСА_1 ; утриматися від спілкування із потерпілими, свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків - до 09 січня 2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді