Справа № 676/6878/25
Номер провадження 1-кс/676/2351/25
17 грудня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подiльського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Кам'янець-Подiльської окружної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, клопотання слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №12025242060000012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залісся Друге Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вірменина, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , водія ПП «Євробуд-10», не судимого,
Слідчий СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором Кам'янець-Подiльської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 по кримінальному провадженні №12025242060000012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 близько 02 год. 07 січня 2025 року у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , спільно з двома невідомими в ході досудового розслідування особами на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прийняли рішення про спричинення останнім тілесних ушкоджень, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в ході зазначеного конфлікту, перебуваючи поряд з потерпілим, який спільно із ОСОБА_8 намагалися припинити конфлікт та вивести ОСОБА_5 з квартири, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого ОСОБА_9 .
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синяка в області спинки носу з розповсюдженням на верхнє та нижнє повіка лівого ока, що по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, ОСОБА_5 з невстановленою в ході досудового розслідування особою, в ході вищевказаного конфлікту реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс 5 ударів кулаками правої та лівої руки почергово в обличчя потерпілого ОСОБА_8 .
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливів під слизьові оболонки: верхньої та нижньої губи, синця правої навколо-очної ділянки обличчя, крововиливу під кон'юктиву правого ока, рани м'яких тканин зовнішньої частини правої надбрівної ділянки голови та центральної частини потиличної ділянки голови, локального порушення цілісності емалі по краю 1-го зуба верхньої щелепи справа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, закритого перелому носової кістки на рівні спинки носа за зміщенням уламків, закритого перелому передньої стінки лівої верхнє-щелепної пазухи лицевого черепа зі зміщенням уламків, синця носа з розповсюдженням на ліву навколо-очну ділянку обличчя, крововилив під кон'юктиву зовнішнього відділу лівого ока, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я з відсутністю небезпеки для життя.
Указом Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, після введення воєнного стану, ОСОБА_5 близько 00.30 год. 23 лютого 2025 року, перебуваючи в приміщенні нічного клубу «Face» по вул. Івана Мазепи, 36 в м. Кам'янець-Подільський, помітив чоловічу барсетку на спинці стільця біля барної стійки і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, прийняв рішення про таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у вказаному нічному клубі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що в Україні введений та діє воєнний стан, скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав чоловічу барсетку, яка належить потерпілому ОСОБА_11 , вартістю 800 грн., всередині якої знаходились навушники марки «Huawei FreeBuds 4i» серії S/N: U3UBB21706102396, вартістю 1000 грн., грошові кошти в розмірі 13000 грн., гаманець, вартістю 250 грн., де знаходилася банківська картка «ПриватБанк» та офіційне посвідчення працівника ресторану «Сяєво» курорту Буковель, які матеріальної шкоди не становлять для потерпілого, після чого залишив місце події, а в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив майнової шкоди ОСОБА_11 на загальну суму 15050,00 грн.
ОСОБА_5 близько 00.40 год. 14 грудня 2025 року, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Nissan Leaf» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 , рухався по вул. Івана Мазепи в сторону проспекту Грушевського в м. Кам'янець-Подільському та, знаходячись неподалік перехрестя вул. Івана Мазепи та Степана Бандери, під час руху водій вказаного транспортного засобу, порушуючи правила дорожнього руху, здійснив обгін автомобіля марки «ВАЗ 21099» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_4 , який рухався попереду в попутному напрямку, та навмисно здійснив різке гальмування, в результаті своїх дій змусив його зупинитися. В цей час, у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ 21099» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 21099», відчинив водійські двері та розпочав висловлювати на адресу потерпілого ОСОБА_4 погрози, після чого наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя потерпілого, який знаходився за кермом автомобіля марки «ВАЗ 21099». Останній вийшов із салону автомобіля та, перебуваючи на проїжджій частині вул. Івана Мазепи, 40 в м. Кам'янець-Подільський, що неподалік продуктового магазину «Авіс», ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, завдав кілька ударів руками та ногами по обличчю та тулубу потерпілого, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої надбрівної дуги, забійну параорбітальну гематому справа, що по ступеню тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Після чого надав вказівку пасажирам покинути салон автомобіля та, діючи умисно, з корисливих мотивів, сів за кермо автомобіля марки «ВАЗ 21099» і розпочав рух по вул. Івана Мазепи в м. Кам'янець-Подільський в напрямку проспекту Грушевського.
За вказаних обставин ОСОБА_5 без передбаченого на те дозволу власника, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, незаконно заволодів автомобілем марки «Ваз 21099» з д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , 1993 року випуску, та розпорядився ним на власний розсуд.
За вказаних обставин ОСОБА_5 підозрюється у: спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України; спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України; таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; незаконному заволодінні транспортним засобом (угоні), поєднаному з насильством, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
14.12.2025 року ОСОБА_5 затримано, в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
ОСОБА_5 14.12.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та 15.12.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185 КК України та 16.12.2025 року повідомлено про зміну раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами: рапортом ЖЕО Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області №52665 від 14.12.2025 року; протоколом прийняття заяви від 14.12.2025 року від ОСОБА_4 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 14.12.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_14 ; протоколом затримання гр. ОСОБА_5 , в порядку ст.208 КПК України, від 14.12.2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 14.12.2025 року; протоколом огляду місця події від 14.12.2025 року; протоколом огляду місця події від 14.12.2025 року; протоколом огляду відео від 15.12.2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Під час вивчення особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 утриманців не має, неодружений, підозрюється у вчиненні під час введеного в Україні воєнного стану, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
На підставі викладеного сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, оскільки усвідомлює те, що за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання. При цьому варто врахувати, що органами досудового розслідування на даний момент можуть бути виявлені та вилучені не всі предмети вчиненого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до витягу з ІПНП встановлено, що ОСОБА_5 веде антигромадський спосіб життя, вступає у конфліктні ситуації що може стати наслідком вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, оскільки йому відомі анкетні дані осіб.
Також, при обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати обставини, передбачені ст.178 КПК України. Зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Відповідно до п.4 ч.1 ст.178 КПК України, ОСОБА_5 має не має міцних соціальних зв'язків.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, відносно ОСОБА_5 є необґрунтованим та недоцільним з наступних підстав. Особисте зобов'язання не підлягає застосування з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та наявність реальних сумнівів того, що останній виконуватиме покладені на нього обов'язки. Особиста порука не підлягає застосуванню, оскільки будь-яких клопотань від осіб, яких суд зумів би вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків - до органів досудового розслідування та суду не надходило. Домашній арешт не підлягає застосуванню, оскільки вказаний тяжкий злочин вчинено у час вжиття заходів, спрямованих на оборону Української держави, та введення на території України воєнного стану, у зв'язку з чим можна зробити висновок даний більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та буде не достатнім для уникнення вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також неможливості запобігти зазначеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб, але не більше строку досудового розслідування та, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, не визначати останньому розмір застави у зв'язку із учиненням ним злочину із застосуванням насильства.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 орієнтувала слідчого суддю задоволити клопотання, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнення зазначених вище ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання та просить обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 підтримує позицію підзахисного.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, в силу ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
24 лютого 2022 року Указом Президента України введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього утриманців; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимості.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України та ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, вчинених під час дії воєнного стану в Україні, проте даних, які б вказували на неможливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не встановлено.
Так, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність судимостей є підставами, для обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті.
Прокурором в судовому засіданні не доведено наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, кримінальне провадження №12025242060000012 відносно ОСОБА_5 розпочате з січня 2025 року, однак підозра за ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України підозрюваному оголошено лише 15 грудня 2025 року, за період досудового розслідування прокурором не надано доказів, що ОСОБА_5 уникав досудового слідства, переховувався від або перешкоджав досудовому слідству іншим чином.
16.12.2025 року ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, фактично орган досудового слідства передчасно кваліфікував дії підозрюваного ч.3 ст.289 КК України, оскільки в матеріалах кримінального провадження доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу відсутні докази щодо незаконного заволодіння транспортним засобом (угоні) , поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Зміну вказаної підозри прокурор мотивував наявністю висновку судово-медичної експертизи № 351, яка розпочата та закінчена 15.12.2025 року, одна слідчий суддя вважає даний доказ не належним та недопустимим, оскільки у висновку, який закінчено 15.12.2025 року експерт зазначив та посилається консультативні висновки лікаря-ЛОР та лікаря-невролога ОСОБА_16 , які останні надали 16.12.2025 року , тобто поза межами судової експертизи, органом досудового розслідування вказаний недолік не усунутий.
Також слідчий суддя доказами не може взяти до уваги як доказ рапорт ЖЕО Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області №52665 від 14.12.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом огляду від 14.12.2025 року; протоколи огляду місця події від 14.12.2025 року та протоколом огляду відео від 15.12.2025 року, оскільки вказані докази не вручені підозрювано та стороні захисту, слідчому судді вказані матеріали досудового розслідування наданні не повні, до протоколів не додано не від'ємних їх додатків, фото таблиці не підписані слідчим, прокурор в судому засіданні не зміг оголосити дані докази, через нерозбірливий почерк.
Фактично до клопотання додано докази стосовно вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 289 КК України, допущені описки та не точності в процесуальних документа прокурором не усунуто.
Сторона обвинувачення зобов'язана дотримуватися практики ЄСПЛ, навіть при обранні запобіжних заходів, оскільки це стосується прав людини, свободи та невтручання в приватне життя; зокрема, це стосується дотримання принципів співмірності, обґрунтованості та достатності запобіжних заходів, а їхнє незастосування може бути підставою для скасування рішень, що обмежують свободу, як-от тримання під вартою (зокрема, на підставі статей 5 (право на свободу) та 6 (право на справедливий суд) ЄКПЛ). Суди повинні враховувати як національне законодавство (КПК України), так і практику ЄСПЛ, коли вирішують питання запобіжних заходів, а прокурори мають обґрунтовувати необхідність цих заходів, щоб уникнути порушень прав підозрюваного.
При обранні запобіжного заходу (навіть якщо це клопотання прокурора) має бути чіткий баланс між суспільною необхідністю та обмеженням прав особи, зокрема, тримання під вартою не може бути автоматичним чи надмірним.
Прокурор повинен надати вагомі докази та обґрунтування, чому саме цей запобіжний захід є необхідним і чому інші, менш обтяжливі, не підходять, однак прокурором цих вимог не дотримано.
Відповідно до п.80 Рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це також вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з'ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.
Слідчим суддею враховано те, що прокурором не доведено та не надано жодних доказів на підтвердження ризиків передбачених ст. 177 КПК України, що виправдовує обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , тому доцільним та обґрунтованим буде обрати запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронним засобом контролю строком на 60 днів, при прийнятті вказаного рішення слідчим суддею враховано, необґрунтованість клопотання прокурора про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , сімейний стан, а також були враховані інші ризики.
При обрані запобіжного заходу судом враховано і те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 195 КПК України електронні засоби контролю можуть застосовуватися: слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок. Він застосовується з метою ефективного контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого шляхом фіксації місця його перебування, зокрема, з метою контролю за виконанням ним умов та обов'язків домашнього арешту як запобіжного заходу, дотриманням інших додаткових обов'язків, передбачених п.п.1-8 ч. 5 ст. 194 КПК (цілодобово не відлучатися з місця проживання по АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження і має бути захищеним від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби здійснити такі дії.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу підозрюваного шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу є невиправданою.
Сторона захисту довела, що існують дані про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому клопотання слід задоволити частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №12025242060000012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залісся Друге Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вірменина, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , водія ПП «Євробуд-10», не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, але не більше строку досудового розслідування, тобто до 11 лютого 2026 року включно, яке полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки: цілодобово не відлучатись з місця проживання по АДРЕСА_2 , прибувати до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України негайно доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання по АДРЕСА_2 , де негайно звільнити з під варти.
В решті вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити для виконання до Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
ОСОБА_1