Апеляційне провадження № 22-ц/824/15090/2025
Справа № 753/18138/24
Іменем України
15 грудня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Котвицького В.Л. в м. Київ у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У вересні 2024 року позивач ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 14721,27 грн., яка складається з суми боргу 13413,08 грн., збитків від інфляції 938,50 грн., 3 % річних в розмірі 369,69 грн.
Позов мотивував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , згідно з договором на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж з додатками (далі також - договір). Відповідач, споживаючи надані позивачем послуги, не виконує своїх обов'язків щодо своєчасної оплати їх вартості, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2023 року по 31 серпня 2024 року за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 13413,08 грн. Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язаний сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової у розмірі 938,50 грн. та трьох процентів річних у розмірі 369,69 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 14721,27 грн., судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові та покласти на позивача понесені ним судові витрати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що на даний час не є власником квартири, однак, оскільки розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, жодних документів з суду він не отримував, направлена на його адресу кореспонденція повернута до суду з відмітками про закінчення терміну зберігання, про розгляд справи він не знав, а тому не мав можливості надати документи, що підтверджують ці обставини.
Так, продаж квартири відбувся на підставі договору про відступлення прав від 31 липня 2024 року за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0658/ДН4/204 від 23 січня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Басай Р.М. від 23 січня 2020 року за реєстровим № 34 між ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Прометей», яка діє від імені, в інтересах і за рахунок АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Колумбус», від імені якого діє ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 .
Також продаж квартири відбувся на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31 липня 2024 року, укладеного між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Колумбус», від імені в інтересах і за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Прометей», ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 .
Повідомляв, що в жовтні 2024 року, дізнавшись про направлення позову на його ім'я, він звернувся до позивача з повідомленням, що не є власником квартири. Ним були отримані завірення, що ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» відмовиться від позову. Дізнавшись про заборгованість по сплаті комунальних платежів, він звернувся до власника квартири ОСОБА_2 , яка повідомила, що 19 жовтня 2024 року нею сплачено заборгованість трьома квитанціями на загальну суму 16051,40 грн., що перевищує суму позову. Станом на 19 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» була відсутня.
Маючи уявлення, що позивач ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» усвідомлює відсутність заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 був здивований ухваленням оскаржуваного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року, яким не перевірено Державний реєстр речових прав та не забезпечено повний та всебічний розгляд справи.
Від ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» надійшов відзив апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення змінити, виключивши з резолютивної частини рішення пункт про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 13413,08 грн., залишити в силі стягнення інфляційних втрат у сумі 938,50 грн., 3 % річних у сумі 369,69 грн., а також судового збору 3028 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 2000 грн. Стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу.
Вказував, що наявність заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2023 року по липень 2024 року включно, станом на момент подачі позовної заяви, підтверджені оборотно-сальдовою відомістю та розрахунком заборгованості, що долучені до позовної заяви. Відповідач під час розгляду справи не заперечив існування заборгованості та не надав своїх заяв по суті справи. До стягнення заявлялася сума в розмірі 14721,27 грн., яка складалася з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги 13413,08 грн., інфляційні втрати 938,50 грн., 3 % річних 369,69 грн.
Відзначав, що долучені відповідачем до апеляційної скарги квитанції від 19 жовтня 2025 року свідчать про добровільну сплату боргу за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 13413,08 грн.
Посилався на ст. 625 ЦК України, ч. 9 ст. 141 ЦПК України, вказував, що оскільки заборгованість, а й відповідно необхідність вирішення даного спору в судовому порядку виникла через несвоєчасне виконання своїх зобов'язань відповідачем, то судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу мають залишитись за відповідачем, також, в зв'язку із зазначеним, судові витрати відповідача за подачу апеляційної скарги мають залишатись за ним.
Попри сплату основної суми заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, у відповідача залишилось зобов'язання зі сплати визначених судовим рішенням інфляційних втрат 938,50 грн. та 3 % річних 369,69 грн., а також з відшкодування понесених судових витрат, в тому числі сплаченого судового збору 3028 грн. та витрат на правничу допомогу 2000 грн.
Вказував, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн., за надання адвокатом таких робіт (послуг): аналіз правових документів та надання правової інформації щодо апеляційної скарги, надання консультації щодо можливих процесуальних ризиків та можливих заперечень відповідача та узгодження остаточної правової позиції - 1 година, 2000 грн., підготовка відзиву на апеляційну скаргу, що включає аналіз фінансових документів, розрахунків заборгованості, правове обґрунтування з урахуванням актуальної судової практики, оформлення додатків до відзиву - 2,5 години, 5000 грн., направлення відзиву на апеляційну скаргу та його подача в канцелярію Дарницького районного суду м. Києва - 1 година, 2000 грн.
До відзиву на апеляційну скаргу додано копію договору № 3 про надання правової допомоги від 01 червня 2024 року, укладеного ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» із адвокатським об'єднанням «Лігал Кейс», за умовами якого адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання здійснювати захист та представництво клієнта у місцевому суді, апеляційному суді, Верховному Суді в межах розгляду господарської/цивільної/кримінальної справи за позовними вимогами клієнта. Згідно п. 4.2 договору, розмір послуги з надання професійної правової/правничої допомоги в кожній конкретній справі, щодо якої адвокат надає послуги клієнту, оформлюється двостороннім підписанням відповідної додаткової угоди/детального опису виконаних доручень клієнта.
Також до відзиву на апеляційну скаргу додано акт надання послуг № 606 від 28 листопада 2025 року, підписаний директором ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» та партнером АО «Лігал Кейс» Безсмертним О.О., згідно якого адвокатським об'єднанням були виконані роботи у справі № 753/18138/24 на загальну суму 9000 грн., та детальний опис виконаних робіт, у зазначених документах наведено перелік виконаних робіт, які зазначені вище у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України (в редакції станом на час надходження апеляційної скарги) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає.
Судом встановлено, що ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку за адресою вул. Дніпровська набережна, 15-ж ум. Києві на підставі договору про надання послуг №ГрейтДН15Жкв204 від 13 червня 2023 року, укладеного ним з власником квартири - відповідачем ОСОБА_1 , договору № ГрейтДН15Жкв204/О про компенсацію вартості послуг від 13 червня 2023 року, укладеного ним з власником квартири - відповідачем ОСОБА_1 та статуту (а. с. 6 - 15, 21 - 28).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період з 01 жовтня 2023 року по 31 серпня 2024 відповідач не вносив плату за отримані житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 13413,08.
Крім того, згідно з наданим позивачем розрахунком, його втрати від інфляції в зв'язку з простроченням грошового зобов'язання становлять 938,50 грн, а також 369,69 грн. - 3 % річних.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані, в тому числі, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Частиною 2 цієї статті унормовано, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно частини 3 цієї статті у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов'язків попереднього власника як співвласника.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , на підставі договору про надання послуг №ГрейтДН15Жкв204 від 13 червня 2023 року, укладеного сторонами.
Умовами п. 2.1 договору про надання послуг №ГрейтДН15Жкв204 від 13 червня 2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» погодили, що ОСОБА_1 вносить передоплату за 3 місяці на рахунок ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» за послуги/роботи, вказані в п. 1 цього договору, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, а також зобов'язується в подальшому своєчасно оплачувати ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» рахунки не пізніше 20 числа кожного наступного місяця в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000».
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Задовольняючи позов ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідач їх отримує, при цьому не в повному обсязі виконує зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з 01 жовтня 2023 року по 31 серпня 2024 року в розмірі 13413,08 грн., що підтверджується копією наявного рахунку в матеріалах справи.
Апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони здійснені в результаті неповного з'ясування обставин справи та за невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Згідно ч. 1, 2 ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року в справі було відкрите спрощене провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі, роз'яснено відповідачу ОСОБА_1 , що він має право подати відзив на позовну заяву не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї (а. с. 39).
Копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї направлено судом ОСОБА_1 на його адресу, проте лист повернуто до суду з відміткою Укрпошти «За закінченням терміну зберігання» (а. с. 43).
За змістом висновків Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц).
У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 947/15524/20, від 11 березня 2020 року в справі № 761/8849/19, від 22 вересня 2021 року в справі № 465/205/17, від 28 жовтня 2021 року в справі № 465/6555/16-ц зазначено, що повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.
24 лютого 2025 року, не урахувавши зазначених правових висновків Верховного Суду та не вживши заходів щодо повторного направлення зазначених документів на адресу відповідача, направлений якому лист повернуто до суду з відміткою Укрпошти «За закінченням терміну зберігання», судом першої інстанції було ухвалено рішення про задоволення позову за наявними матеріалами справи.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 надано нові докази, а саме:
копія попереднього договору купівлі-продажу квартири № 0658/ДН4/204 від 23 січня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Басай Р.М. та зареєстрованого за № 34, укладеного ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ», яке діє від імені ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Прометей», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Епсілон Прометей», з ОСОБА_1 , на підставі якого сторони домовились про укладення основного договору на умовах, передбачених цим договором, протягом 90 робочих днів із дня реєстрації стороною-1 права власності на об'єкт в державному реєстрі та за умови виконання стороною-2 вимог 4 цього договору;
копія договору від 31 липня 2024 року про відступлення прав за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0658/ДН4/204, сторонами якого є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Колумбус», від імені, в інтересах і за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Прометей», від імені якого діє ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» (сторона 1), ОСОБА_1 (сторона 2), ОСОБА_2 (сторона 3), які дійшли згоди щодо відступлення стороною-2 на користь сторони-3 прав та обов'язків, які належать стороні-2 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0658/ДН4/204, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Басай Р.М. за реєстровим № 34;
копія договору купівлі-продажу квартири від 31 липня 2024 року, посвідченого посвідченого приватним нотаріусом КМНО Бакай А.І. за реєстровим № 2383, укладеного АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Колумбус», від імені, в інтересах і за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Прометей», від імені якого діє ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), за умовами якого продавець передає, а представник покупця приймає у власність нерухоме майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_3 .
витяг з Державного реєстру речових прав від 31 липня 2024 року, згідно якого за ОСОБА_2 31 липня 2024 року зареєстровано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 ;
копії трьох рахунків ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» на оплату житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_3 за вересень 2024 року, з відмітками про їх оплату 19 жовтня 2024 року в загальному розмірі 15814,18 грн. без урахування комісії.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був обізнаний про рух справи, він об'єктивно не міг подати до суду першої інстанції власні докази, що відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України є підставою для їх прийняття та оцінки апеляційним судом.
Із доказів, наявних у матеріалах справи у їх сукупності, вбачається, що із 31 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 не є власником квартири, яка обслуговується ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000».
Разом із тим, заборгованість за договором про надання послуг №ГрейтДН15Жкв204 від 13 червня 2023 року, укладеним ОСОБА_1 та ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000», утворилась за період перебування зазначеної квартири у його власності, а саме з 01 жовтня 2023 року по 31 липня 2024 року в розмірі 13413,08 грн., при цьому за серпень 2024 року заборгованість, згідно розрахунку, не нараховувалась, а оплата послуг нарахована по липень 2024 року включно (а. с. 29), а тому така заборгованість підлягала оплаті ОСОБА_1 в повному обсязі.
Разом із тим, після подачі позову ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» до суду та після відкриття провадження в справі новим власником квартири ОСОБА_2 19 жовтня 2024 року було здійснено повне погашення заборгованості в загальному розмірі 15814,18 грн. без урахування комісії.
Відтак, після відкриття провадження в справі заборгованість була повністю погашена новим власником.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 14721,27 грн. є передчасними та помилковими, рішення суду ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин справи та за невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позов ТОВ «Управляюча компанія «ДІМ 9000» по суті, апеляційний суд виходить із того, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору про надання послуг №ГрейтДН15Жкв204 від 13 червня 2023 року у нього утворилася заборгованість, однак дана заборгованість була повністю погашена після відкриття провадження у справі, тому не може бути повторно стягнута на користь позивача.
Разом із тим, оскільки заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги була погашена лише після відкриття провадження у справі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати 938,50 грн. та 3 % річних 369,69 грн. за прострочення грошового зобов'язання, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що позов був безпідставним і понесені позивачем судові витрати підлягають покладенню на нього.
Таким чином, за наслідками апеляційного перегляду позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати 938,50 грн. та 3 % річних 369,69 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог (8 % від заявленої ціни позову): судовий збір в розмірі 242,24 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 560 грн., надання якої доведено копією договору про надання правової допомоги, укладеного позивачем з Адвокатським об'єднанням «Лігал Кейс», та акту наданих послуг.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 720 грн., надання якої доведено копією договору про надання правової допомоги та акту наданих послуг.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 4542 грн., і оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме несвоєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на нього.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ДІМ 9000» (м. Київ вул. Нижній Вал 17/8 оф. 6 код ЄДРПОУ 44162623) інфляційні втрати 938,50 грн. та 3 % річних 369,69 грн., судовий збір в розмірі 242,24 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1280 грн.
В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ДІМ 9000» відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.