Справа № 11-cc/824/9094/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 754/19066/25
09 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.11.2025 року задоволено клопотання слідчої СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.01.2026 року, без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста москва російської федерації, громадянки України, яка не навчається, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.11.2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчої про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Наголошує, що безпідставно застосовано щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Відтак, жодний з ризиків, на які сторона обвинувачення посилається не доведені, а відповідно клопотання є необґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100030003094 від 10.11.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у невстановлений слідством дату, час та місці, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, у невстановлений слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи - 8 (вісім) поліетиленових зіп-пакетів з невстановленими речовинами, в 1 (одному) із яких виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 30,007 г, що є особливо великим розміром, тим самим незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину з метою збуту, які в подальшому поклала до поліетиленового пакету темного кольору, який в свою чергу, сховала під куртку, в яку була одягнена, тим самим почала незаконно зберігати вказану особливо небезпечну психотропну речовину при собі з метою збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 утримуючи при собі незаконно придбану особливо небезпечну психотропну речовину, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 26, 10.11.2025 року о 15 год. 25 хв. була зупинена працівниками поліції.
В подальшому, 10.11.2025 року в ході проведення особистого обшуку затриманої ОСОБА_7 працівниками поліції виявлено та вилучено - 8 (вісім) поліетиленових зіп-пакетів з невстановленими речовинами, в 1 (одному) із яких виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - РУР, загальною масою 30,007 г, що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_7 незаконно придбала та зберігала з метою збуту.
11.11.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
12.11.2025 року (клопотання датоване 11.11.2025 року) слідча СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.11.2025 року задоволено клопотання слідчої та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.01.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідча у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а також доведені прокурором під час апеляційного розгляду. Зокрема, ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин дає підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою.
Також, слід зазначити, що дане кримінальне провадження стосується тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді та не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання слідчої СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.01.2026 року, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4