Унікальний номер справи № 752/19713/25 Апеляційне провадження № 33/824/5224/2025Головуючий у суді першої інстанції - Токман Ю.Ф. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
24 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Нежури В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Протас Олександром Миколайовичем на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 411989, ОСОБА_1 04 серпня 2025 року о 09:13 год., керуючи транспортним засобом «BMW 735I», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на пр. Науки, 5, рухаючись на перехресті по другорядній дорозі, не була уважною, під час виїзду на головну дорогу не надала перевагу в русі транспортному засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушила вимоги п. 2.3б, 16.11 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена статтею 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 , через свого адвоката подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з матеріалів справи не вбачається що ОСОБА_2 вчинила порушення зазначених в протоколі пунктів ПДР, оскільки не здійснювала жодних небезпечних маневрів, які могли б примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість, не створювала аварійних ситуацій. При цьому, саме в діях водія транспортного засобу «Skoda Octavia» наявні ознаки порушення правил ПДР, зокрема положень п. 13.1 ПДР, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Вказано, що характер пошкоджень свідчить про те, що водій автомобіля BMW 735І належним чином виконав маневр перестроювання в ліву смугу, проте саме водій автомобіля «Skoda Octavia» перевищив допустиму швидкість та не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення.
Зазначено, що відповідно до фактичних обставин справи ОСОБА_1 вже рухалась по головній дорозі, і виключно значне перевищення швидкості водієм автомобіля «Skoda Octavia» призвело до виникнення ДТП.
Також скаржник звертає увагу на те, що враховуючи обставини ДТП, дії учасників та зокрема водія автомобіля «Skoda Octavia», а також явну упередженість працівників поліції під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 , було звернуто до судового експерта ОСОБА_3 , який у експертному висновку вказав, що технічною причиною настання ДТП були однобічні дії водія автомобіля «Skoda Octavia» р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п.12.4, 13.1 ПДР України.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не тільки не дослідив висновок експерта, оскільки вказав на відсутність у ньому відповідних положень, які насправді у ньому містяться, а навпаки використав твердження які суперечать висновку експерта на користь потерпілого ОСОБА_4 , дія якого відповідно до всіх наявних у справі доказів і призвели до виникнення ДТП.
Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово звертала увагу працівників патрульної поліції на те, що у водія автомобіля ОСОБА_4 наявні ознаки алкогольного сп'яніння та просила поліцейських провести у встановленому порядку огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, проте, працівники патрульної поліції безпідставно відмовилися від проведення такого огляду.
Зазначено, що ОСОБА_2 в процесі оформлення протоколу повідомила працівникам поліції, що бажає скористатися правовою допомогою адвоката, проте працівники поліції відмовили їй.
Вказано, що сторона захисту в даній справі вважала за необхідне залучення до участі у справі прокурора.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та її захисник - адвокат Протас О.М. підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
ОСОБА_4 та його захисник - адвокат Лук'янчук А.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції просили залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 124 КУпАП передбачають відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пункт 1.3 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2021 (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 ПДР України).
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно вимог до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно вимог до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 04 серпня 2025 року о 09:13 год., керуючи транспортним засобом «BMW 735I», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на пр. Науки, 5, рухаючись на перехресті по другорядній дорозі, не була уважною, під час виїзду на головну дорогу не надала перевагу в русі транспортному засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело механічних пошкоджень транспортних засобів.
Зі схеми місця ДТП, яка сталася 04.08.2025, вбачається, що автомобіль «BMW 735I», д.н.з. НОМЕР_1 має пошкодження у вигляді розбитої лівої фари, деформованої лівої частини авто, заднього бамперу, переднього бамперу, лівої дверки. Автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 має такі пошкодження, як відірване праве переднє колесо, деформована передня частина авто, тріснуте лобове скло, праві двері, передні та задні.
З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що він, рухаючись від Стратегічного шосе у напрямку автовокзалу по мосту в місці розв'язки з вулицею Саперно-Слобідською по проспекту Науки, тоді як, водійка автомобіля BMW, рухаючись по проспекту Науки, не надала йому перевагу в русі по головній дорозі, унаслідок чого допустила зіткнення з його автомобілем. Автомобіль BMW з розвороту виїхав на третю смугу руху, тоді як він рухався по третій смузі. У момент, коли він побачив, що автомобіль BMW починає перелаштовуватися у третю смугу, він почав застосовувати екстрене гальмування. Швидкість його руху становила 60-65 км/год.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона, рухаючись зі Стратегічного шосе, яке виходить на міст по проспекту Науки, рухалася у другій смузі. Перед дорожнім знаком «Дати дорогу» вона зупинилася, виконуючи вимоги знака. Переконавшись у безпечності маневру, повернула голову вліво, побачила, що перешкод для руху немає та інших автомобілів немає, після чого почала рух, увімкнувши покажчик повороту. Опинившись на другій смузі мосту, вона знову увімкнула покажчик повороту з метою перестроювання у крайню ліву смугу, після чого відчула дуже сильний удар у задню частину автомобіля, внаслідок чого втратила контроль над керуванням. Також зазначила, що поліцією було встановлено гальмівний шлях 11,5 м, однак фактично він становив близько 30 м.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зазначив, що вина такої підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411989 від 04.08.2025, карткою обліку адміністративного правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП, копією листів Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій про дані з комплексної системи відеоспостереження міста Києва, фото з місця події, висновком експерта № 191/25 від 30.08.2025 за результатами проведення автотехнічного дослідження, а також пояснення учасників ДТП в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції.
Зі схеми місця ДТП та характеру механічних пошкоджень транспортних засобів вбачається, що основний удар припав у передню праву частину автомобіля Skoda Octavia»та задню частину автомобіля «BMW 735I», що свідчить про зіткнення під час маневру перестроювання автомобіля BMW попереду транспортного засобу Skoda.
Крім того, ОСОБА_1 , у своїх письмових поясненнях та під час судового засідання в суді апеляційної інстанції не заперечувала, що виїжджала з другорядної дороги та здійснювала перестроювання у крайню ліву смугу руху.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП вирішальним є встановлення причинного зв'язку між порушенням вимог Правил дорожнього руху та настанням наслідків (пошкодження транспортних засобів, тощо).
А в даному випадку, саме недотримання ОСОБА_1 вимог п. 16.11 ПДР під час виїзду з другорядної дороги на головну, (ненадання дороги транспортному засобу, який рухався по головній дорозі), перебуває у причинному зв'язку з наслідками у виді пошкодження транспортних засобів.
Доводи апелянта про те, що з матеріалів справи не вбачається факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3б та 16.11 ПДР, а також те, що вона не здійснювала небезпечних маневрів, не відповідають зібраним у справі доказам. Із схеми місця ДТП, фотофіксації та пояснень водіїв убачається, що саме виїзд ОСОБА_1 з другорядної дороги з різким перестроюванням в крайню ліву смугу створив небезпеку для транспортного засобу, який рухався по головній дорозі, та об'єктивно унеможливив для його водія своєчасне реагування з метою уникнення зіткнення.
Твердження про те, що водій автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_4 порушив вимоги п. 13.1 ПДР, не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості, не знайшли підтвердження матеріалами справи. Сам ОСОБА_4 у своїх поясненнях зазначив, що небезпека виникла раптово - у момент перелаштування автомобіля «BMW» під керуванням ОСОБА_1 у його смугу руху. Доказів того, що ОСОБА_4 мав об'єктивну можливість уникнути зіткнення, матеріали справи не містять. Навпаки, наявні матеріали підтверджують, що водієм «Skoda Octavia» було застосовано екстрене гальмування, проте уникнути зіткнення не вдалося.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 на момент зіткнення вже рухалась по головній дорозі, не спростовують установлених судом обставин, оскільки вирішальним є момент виникнення небезпеки для руху. З матеріалів справи вбачається, що небезпека виникла саме внаслідок виїзду транспортного засобу « НОМЕР_4 » з другорядної дороги та подальшого різкого перестроювання, а тому обов'язок надати дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, не був виконаний.
Доводи щодо експертного висновку ОСОБА_3 не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд обґрунтовано оцінив експертний висновок критично, адже в частині швидкості руху автомобіля «Skoda Octavia» дослідження експерта ґрунтується виключно на поясненнях самої ОСОБА_1 . Крім того, експерт у висновку не надав оцінку тому, чи міг водій автомобіля «Skoda Octavia» уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «BMW 735I», який здійснив різкий маневр перелаштовувався в його смугу руху.
Посилання апелянта на наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія автомобіля «Skoda Octavia» та відмову працівників поліції провести відповідний огляд не впливають на встановлений у справі факт порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та не спростовують висновків суду щодо причин і обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи про відмову працівників поліції надати ОСОБА_1 можливість скористатися правовою допомогою адвоката також є необґрунтованими. У матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження такої відмови, а самі апелянти не довели, що це перешкодило встановленню фактичних обставин ДТП чи вплинуло на зміст протоколу. Більше того, право на захист було реалізовано під час судового розгляду.
Твердження сторони захисту про необхідність залучення прокурора також не ґрунтується на вимогах закону. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП, не належать до категорій справ, у яких участь прокурора є обов'язковою.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою судом першої інстанції постановою, однак висновків суду не спростовують.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Протас Олександром Миколайовичем - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду