Справа № 11-cc/824/8948/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 759/25427/25
09 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційні скарги представника ТОВ «Дефіс Груп», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року, -
за участю:
представника ТОВ «Дефіс Груп», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , - адвоката ОСОБА_10 ,
прокурора - ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29.10.2025 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024110000000490 від 02.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 298, ч. 1 ст. 197-1 КК України та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 3221483301:01:032:0108, 3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131, 3221483301:01:032:0132, 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0134, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0147, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0171, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182, а також із забороною будівництва на них об'єктів нерухомості, які відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить на праві власності:
3221483301:01:032:0132 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_4;
3221483301:01:032:0147 ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
3221483301:01:032:0108 ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182 ТОВ "ДЕФІС ГРУП", код ЄДРПОУ: 41743284
3221483301:01:032:0134 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
3221483301:01:032:0171 відомості в реєстрі щодо якої відсутні, і встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно зазначеної земельної ділянки.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Дефіс Груп», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , - адвокат ОСОБА_10 , подала окремі апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Києво- Святошинського районного суду міста Києва від 29.10.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024110000000490 від 02.10.2024 року.
Щодо строків подачі апеляційних скарг адвокат зазначає, що оскаржувана ухвала була отримана керівником ТОВ «Дефіс Груп» ОСОБА_13 лише 04.11.2025 року, що підтверджується протоколом вручення ухвали про арешт від 04.11.2025 року. Водночас, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про існування оскаржуваної ухвали дізналися лише 07.11.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, останні не були присутні при постановлені оскаржуваної ухвали.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт вказує, що з тексту оскаржуваної ухвали можна прийти висновку, що прокурором жодним чином не було надано обґрунтування необхідності арешту вищевказаних земельних ділянок, а також не обґрунтовано наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Єдиним аргументом прокурора є той факт, що такі земельні ділянки було визнано речовими доказами на підставі абстрактної постанови без конкретизації її реквізитів. Зокрема, визнання майна речовим доказом не є автоматичною підставою для накладення арешту.
Зауважує представник в своїх апеляційних скаргах, що застосований до ТОВ «Дефіс Груп» спосіб арешту земельних ділянок призвів до повного зупинення підприємницької діяльності.
До того ж, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів, що вказані земельні ділянки зберегли на собі сліди правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024110000000490 від 02.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 298, ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Крім того, апелянт звертає увагу суду на неточності, які допустив слідчий суддя, в контексті права власності на арештовані земельні ділянки, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483301:01:032:0172 та 3221483301:01:032:0138 належать ТОВ «Дефіс Груп», однак це не відповідає дійсності, адже власником таких земельних ділянок є ОСОБА_9 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.11.2025 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, яка підтримала подані апеляційні скарги та просила задовольнити їх, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником ТОВ «Дефіс Груп», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29.10.2025 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а її апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000490 від 02.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 298, ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що група невстановлених осіб вчиняє пошкодження пам'ятки археології національного значення «Городище «Велике Ходосівське», що на території Федосіївської сільської ради Обухівського району Київської області під час здійснення незаконного будівництва.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 затверджено перелік об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Зокрема до зазначеного реєстру внесено «Городище «Велике Ходосівське» за охоронним номером 100012-Н.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам'ятка культурної спадщини це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Статтею 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Згідно із приписами ч. 1, 2 ст. 14 цього ж Закону, занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання.
Об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» До затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам'ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам'ятки встановлюється: - для городищ:
у межах населених пунктів - 100 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації;
за межами населених пунктів - 300 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації.
Допитаний в якості свідка археолог Інституту археології НАН України ОСОБА_14 показав, що він будучи у складі моніторингової археологічної експедиції, яка проводила моніторинг пам'яток, в тому числі проводився моніторинг «Городище «Велике Ходосівське», в результаті якого виявлений ряд руйнацій та ймовірних порушень пам'ятко-охоронного законодавства, зокрема проведення земляних робіт та будівництва на території пам'ятки. Офіційний облік, надання статусу об'єкта культурної спадщини дослідження пам'ятки археології «Городище «Велике Ходосівське» розпочато у 1970 році. Вказана пам'ятка археології оточена оборонними валами та знаходиться в Київській області, Києво-Святошинському районі, між селами Круглик (на заході) та Ходосівка (на сході). Щодо меж пам'ятки слід вказати, що вони візуалізуються на місцевості земляними валами укріплень городища. «Городище «Велике Ходосівське» є унікальною пам'яткою скіфської доби, що відноситься до так званих городищ-гігантів. Площа пам'ятки становить майже 2000 га та через це воно друге за площею в України.
31.07.2025 року під час огляду земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3221483301:01:032:0108, 3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131, 3221483301:01:032:0132, 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0134, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0147, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0171, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182, зазначено, що вказані земельні ділянки являють собою один масив земельних ділянок на яких здійснюється будівництво котеджного містечка «VISION». Встановлено, що на території наявні будинки на різних стадіях будівництва. Відстань від найближчої точки підніжжя валу пам'ятки археології «Городище «Велике Ходосівське» до котеджного містечка «VISION» становить 183,7 м., а відповідно до ч. 3 ст. 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» - 300 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів).
Під час огляду від 17.10.2025 року «Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» зазначено, що дозвільні документи до Державної інспекції архітектури та містобудування України, щодо будівництва будинків на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3221483301:01:032:0108, 3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131, 3221483301:01:032:0132, 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0134, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0147, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0171, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182 подавалась, а саме в графах «Відмітка про те, що об'єкт не входить до реєстру культурної спадщини» та «Об'єкт не є пам'яткою культурної спадщини національного та місцевого значення, визначеною відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"» стоїть відмітка «Так»..
Враховуючи вищевикладене та те, що земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами є об'єктом кримінально протиправних дій винесено постанову про визнання вказаних земельних ділянок речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельні ділянки належать на праві власності:
3221483301:01:032:0132 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_4;
3221483301:01:032:0147 ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
3221483301:01:032:0108 ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
3221483301:01:032:0129,3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182 ТОВ "ДЕФІС ГРУП", код ЄДРПОУ: 41743284
3221483301:01:032:0134 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
3221483301:01:032:0171 відомості в реєстрі щодо якої відсутні.
Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_15 від 24.10.2025 року вищевказані земельні ділянки визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
27.10.2025 року прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12024110000000490 від 02.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 298, ч. 1 ст. 197-1 КК України, із забороною відчуження та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 3221483301:01:032:0108, 3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131, 3221483301:01:032:0132, 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0134, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0147, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0171, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182, а також із забороною будівництва на них об'єктів нерухомості, які відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить на праві власності:
3221483301:01:032:0132 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_4 ;
3221483301:01:032:0147 ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
3221483301:01:032:0108 ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182 ТОВ "ДЕФІС ГРУП", код ЄДРПОУ: 41743284
3221483301:01:032:0134 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
3221483301:01:032:0171 відомості в реєстрі щодо якої відсутні, і встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно зазначеної земельної ділянки.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29.10.2025 року вказане клопотання прокурора задоволено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.
Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.
Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичних та юридичних осіб з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено їх відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.
Що стосується доводів представника викладених в її апеляційних скаргах, щодо неточностей, які допустив слідчий суддя в контексті права власності на арештовані земельні ділянки, оскільки в оскаржуваній ухвалі зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483301:01:032:0172 та 3221483301:01:032:0138 належать ТОВ «Дефіс Груп», однак це не відповідає дійсності, адже власником таких земельних ділянок є ОСОБА_9 , то колегія суддів вважає за необхідне вказати, що неточності, які викладені в ухвалі слідчого судді можуть бути виправленні шляхом подачі до відповідного суду заяви про виправлення описки.
При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024110000000490 від 02.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 298, ч. 1 ст. 197-1 КК України та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 3221483301:01:032:0108, 3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131, 3221483301:01:032:0132, 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0134, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0147, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0171, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182, а також із забороною будівництва на них об'єктів нерухомості, які відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить на праві власності:
3221483301:01:032:0132 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_4;
3221483301:01:032:0147 ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
3221483301:01:032:0108 ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
3221483301:01:032:0129, 3221483301:01:032:0130, 3221483301:01:032:0131 3221483301:01:032:0133, 3221483301:01:032:0135, 3221483301:01:032:0136, 3221483301:01:032:0137, 3221483301:01:032:0138, 3221483301:01:032:0145, 3221483301:01:032:0169, 3221483301:01:032:0170, 3221483301:01:032:0172, 3221483301:01:032:0173, 3221483301:01:032:0174, 3221483301:01:032:0176, 3221483301:01:032:0177, 3221483301:01:032:0178, 3221483301:01:032:0179, 3221483301:01:032:0180, 3221483301:01:032:0182 ТОВ "ДЕФІС ГРУП", код ЄДРПОУ: 41743284
3221483301:01:032:0134 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
3221483301:01:032:0171 відомості в реєстрі щодо якої відсутні, і встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно зазначеної земельної ділянки, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ «Дефіс Груп», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4