справа № 755/11954/22
головуючий у суді І інстанції Катющенко В.П.
провадження № 22-ц/824/13500/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
03 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року
за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ; визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , шляхом: необмеженого спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового та електронного зв'язку з урахуванням розпорядку дня дитини для нічного відпочинку та зайнятості дитини у зв'язку з навчанням, відвідуванням гуртків, секцій тощо; спілкування з дитиною для її привітання у день народження дитини, Новий рік та Різдво щорічно; спілкування з дитиною щовівторка з 17:00 до 19:30 та щонеділі з 10:00 до 19:00; спільного відпочинку з донькою протягом двох перших тижнів липня щороку; в іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року - без змін.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
13 червня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду залишено без задоволення, однак судом не вирішене питання про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не подавав заяву про попередній розрахунок розмір судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду, до завершення судових дебатів не подав відповідних доказів понесення таких витрат, а в судових дебатах не повідомив про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 ще при подачі позовної заяви заявлений попередній розрахунок понесених витрат на правову допомогу, ця сума зазначена у позовній заяві.
Посилається на те, що ОСОБА_1 подав відповідну заяву та докази понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Натальчук В.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина 1, пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини 1, 2 статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У пункті 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, пункті 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21 викладений висновок про те, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Як правильно встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі під час розгляду заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду, позивач ОСОБА_1 не заявив до завершення судових дебатів про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі.
Також апеляційний суд враховує, що заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина 3 статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини 1 статті 183 ЦПК України).
Згідно з частиною 2 статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до частини 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, проте не додав доказів направлення (надання) іншим учасникам справи копії указаної заяви з додатками (а.с. 216 т. 2).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, порядок встановлений статтею 183 ЦПК України позивачем не дотриманий, а тому підстави для задоволення заяви про розподіл та стягнення судових витрат відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська