Справа № 757/46956/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7858/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у звязку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 372, частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28 статтею 340 та частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України, у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025,-
Старший слідчий в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 372, частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28 статтею 340 та частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України.
Просив застосувати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 545 040 грн.
В обґрунтування клопотання зазначав, що слідчими другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також за фактом ймовірного незаконного збагачення ними, за ст. 368 5 КК України.
24.01.2025 ОСОБА_8 , повідомлено про підозру, а 24.09.2025 - про нову та про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 372, частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28 статтею 340 та частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України.
Слідчий вказував, що метою застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Зважаючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні низки тяжких злочинів, маючи тісні зв'язки з правоохоронцями і кримінальним контингентом, високі знання у діяльності правоохоронних органів., використовуючи службові повноваження як прокурора може переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і залишивши її межі.
Такий ризик є цілком реальним, зокрема і враховуючи, що Україні оголошено воєнний стан, а ОСОБА_8 як прокурор підпадає пію нормативно-правових актів, які надають його право на бронювання від мобілізації.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Оскільки на наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, існує ризик того, що ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які можуть перебувають у володінні третіх осіб, і значення яких важливе для цілей досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_8 наразі працює в органах прокуратури Черкаської області вплив на третіх осіб з метою знищення, приховання або спотворення речей чи документів видається цілком реальним та достатньо переконливим.
Незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.
Оскільки на наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, існує ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_8 (який тривалий час працював в органах досудового розслідування Черкаської області, а наразі працює в органах прокуратури Черкаської області, може мати достатній для цього рівень неформального впливу), чи інших не встановлених наразі учасників кримінального правопорушення, потерпілий, свідки чи експерти можуть змінити свої показання або в подальшому відмовитися від давання показань у суді.
Такий ризик впливу підозрюваного на свідків, експертів та потерпілого для зміни показань в майбутньому є достатньо переконливим.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні низки злочинів, у тому числі тяжких, за попередньою змовою групою осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими учасниками злочину, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови з працівниками лікувальних закладів, правоохоронних органів).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_8 - залишено без задоволення.
Застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_15 , підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого проживання;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України до відповідного органу ДМС, який такі документи видав.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 24.11.2025 включно.
Залишаючи без задоволення клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому вважав за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, у вигляді особистого зобов'язання.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , 30.09.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 545 040 грн.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року незаконна, оскільки не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а також вимогам КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчими другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також за фактом ймовірного незаконного збагачення ними, за ст. 368 5 КК України.
Слідчий СВ Придніпровського РВ ОСОБА_8 , діючи умисно, в інших особистих інтересах, бажаючи догодити своєму безпосередньому керівництву і забезпечити подальше своє перебування на займаній посаді, тобто з кар'єристських мотивів, з метою перешкоджання проведенню надалі заходів протесту, що відбулися 23 січня 2014 року в м. Черкасах, та їх припинення шляхом залякування їхніх учасників та інших осіб і спонукання відмовитись від участі в них достовірно знаючи, що ОСОБА_15 затримано в приміщенні Соснівського РВ в місті Черкаси в порушення вимог ст. ст. 208, 209 КПК України та указаних вище норм законодавства, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо його причетності до вчинення протиправних дій, в період часу з 17 год 29 хв до 18 год 30 хв 24 січня 2014 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № НОМЕР_1 в приміщенні Придніпровського РВ, розташованому за адресою: м. Черкаси, вул. Грибоєдова, 61, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інших особистих інтересах, бажаючи догодити своєму безпосередньому керівництву і забезпечити подальше своє перебування на займаній посаді, тобто з кар'єристських мотивів, вступивши у змову з групою невстановлених осіб з числа керівництва СВ Придніпровського РВ та СУ УМВС в Черкаській області, маючи у своєму розпорядженні матеріали, які не містили жодних доказів причетності ОСОБА_15 до будь-яких злочинів, використовуючи при цьому наданий невстановленою особою шаблон повідомлення про підозру, який містив фактичні обставини масових заворушень, до якого вніс анкетні відомості щодо затриманого на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_15 , тим самим склав у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_15 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294 та ч. 2 ст. 341 КК України.
ОСОБА_8 погодив вказане повідомлення про підозру ОСОБА_15 у прокурора прокуратури м. Черкаси ОСОБА_16 , який не був процесуальним керівником у провадженні та о 18 год 55 хв, перебуваючи в приміщенні ІТТ Придніпровського РВ, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 249/1, вручив вказане повідомлення про підозру ОСОБА_15 .
З метою перешкоджання проведенню надалі заходів протесту, що відбулися 23 січня 2014 року в м. Черкасах, у вечірній час 24 січня 2014 року або ж зранку 25 січня 2014 року, більш точний час встановити не вдалося за можливе, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № НОМЕР_1 в приміщенні Придніпровського РВ, розташованому за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Грибоєдова, 61, продовжуючи свою злочинну діяльність, вчиняючи дії направлені на завідомо незаконне тримання завідомо невинної особи під вартою, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інших особистих інтересах, бажаючи догодити своєму безпосередньому керівництву і забезпечити подальше своє перебування на займаній посаді, тобто з кар'єристських мотивів, склав письмове клопотання про обрання ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи це рішення, у тому числі, фактом повідомлення йому раніше про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 , який відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким, а також мотивуючи це рішення обґрунтованістю самої підозри, що не відповідало дійсності, та надав відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України це клопотання для погодження прокурору прокуратури м. Черкаси ОСОБА_16 , який у свою чергу, незаконно погодив його, незважаючи на те, що прокурора прокуратури м. Черкаси ОСОБА_16 , не було визначено процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12014250040000322, та вручивши вказане клопотання ОСОБА_15 , фактично повністю виконав відведену йому за повноваженнями як слідчому частину об'єктивної сторони завідомо незаконного тримання ОСОБА_15 під вартою.
ОСОБА_8 , знаючи, що він не має функціональних порушень, які би відповідали критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, діючи з корисливих мотивів, вирішив забезпечити у своїх власних інтересах прийняття незаконного рішення членами Обласної МСЕК № 1 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про визнання його інвалідом такої групи, для чого 12.04.2019 пройшов медичний огляд у ВЛК Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», за результатами якого визнаний придатним до служби в поліції, однак непридатним до служби на посаді слідчого.
ОСОБА_8 03.06.2019 звернувся з направленням звернувся до КНП «Черкаської центральної районної лікарні Червонослобідської сільської ради», не будучи до цього жодного разу на стаціонарному лікуванні у цьому лікувальному закладі, надавши документи до лікарсько-консультативної комісії, пройшовши огляди, за результатами чого направлення ЛКК на його ім'я 07.06.2019 скероване на МСЕК на підставі наявністю у нього ознак інвалідності.
Під час засідання 11.06.2019, за попередньою змовою, голова Обласної МСЕК № 1 ОСОБА_11 та члени цієї комісії ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Волкова, 22, в порушення Інструкції № 561, без проведення огляду ОСОБА_8 , дослідили направлення на МСЕК, складене ЛКК Черкаської центральної районної лікарні, виписки з амбулаторної картки, на підставі чого усвідомлюючи, що діагностовані у ОСОБА_8 хвороби та ступені функціональних порушень й обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, у тому числі ІІ групи (безтерміново), в порушення вказаних вище вимог Положення № 1317 та Інструкції № 561, діючи умисно, зловживаючи владою та службовим становищем, при сприянні ОСОБА_8 у заволодінні бюджетними коштами, безпідставно прийняли рішення про встановлення йому ІІ групи інвалідності (безтерміново) та визначення у нього 80 % втрати працездатності у зв'язку з нібито встановленим: «обмеження до праці ІІ, до самообслуговування ІІ, до пересування ІІ, в зв'язку з незворот. м/ф змінами та нефектив. реабіліт. заходами».
Проведення експертизи щодо ОСОБА_8 закінчено того ж дня та складено завідомо неправдиві офіційні документи - акти огляду МСЕК № 3771 та 3772 від 11.06.2019, протокол засідання № 94 від 11.06.2019. На підставі зазначених завідомо неправдивих документів, головою комісії видано завідомо неправдиві офіційні документи - виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 459264 та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 033232 від 11.06.2019, які ОСОБА_8 в невстановленому слідством місці та часі отримав разом із заповненою індивідуальною програмою реабілітації інваліда, яка складена згідно з наказом МОЗ від 08.10.2007 № 623 та містила рекомендації МСЕК та відмітку про нібито проведення 11.06.2019 співбесіди з інвалідом та підписом, виконаним від імені членів комісії МСЕК.
Листом КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР» 26.06.2019 № 1618 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вх. № 1404/15 від 02.07.2019) направлено виписки з актів огляду Обласної МСЕК № 1, зокрема виписка Серії 12 ААБ № 459264 та Серії 12 ААА № 033232, для встановлення останньому пенсійних виплат по інвалідності.
ОСОБА_8 , будучи обізнаним про це, продовжуючи виконання свого злочинного замислу, знаючи про безпідставність встановлення йому інвалідності 19.06.2019, вводячи в оману керівництво та працівників ГУНП в Черкаській області, звернувся із заявою встановленого зразка про призначення йому пенсії до начальника цього Управління, пред'явивши завідомо недостовірний документ - довідку до акту огляду МСЕК Серії 12 ААБ № 459264, на підставі якої спеціалістами сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП підготовлено та скеровано пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для вирішення питання щодо нарахування і призначення пенсії.
На підставі здійснених розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з квітня 2019 року по 05 березня 2025 року на рахунок ОСОБА_8 здійснено виплати пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, на загальну суму 532 522,60 гривень (п'ятсот тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні шістдесят копійок), що є великим розміром, оскільки в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, якими він розпорядився на власний розсуд.
24.01.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру, а 24.09.2025 - про нову та про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 372, частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28 статтею 340 та частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України.
З висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Відповідно до пункту 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської Федерації» до визнання винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.
Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчим суддею при дослідженні матеріалів справи, доданих до клопотання, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених 2 статті 28 частиною 2 статті 372, частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28 статтею 340 та частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України.
Також зазначено, що під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України.
Слідчим суддею зауважено, що сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від слідства і суду, однак не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу. Оцінка наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, має проводитись разом із рядом інших факторів, які можуть підтвердити чи спростувати їх існування.
Слідчим суддею враховано, що особу підозрюваного ОСОБА_8 .
Колегія суддів та звертає увагу на недоведеність органом досудового розслідування тих обставин, що ризики переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні має такий ступінь небезпеки та вірогідності, якому зможе запобігти лише запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 його роль, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу підозрюваного, який раніше не судимий, працює і має гарні службові характеристики, задовільний стан здоров'я, та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж запобіжний захід у вигляді застави, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
При цьому, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3