Справа № 740/5922/25
Провадження № 2/740/2671/25
16 грудня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1410-4286 від 18.06.2024 в розмірі 34 500 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 18.06.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1410-4286 (далі - кредитний договір). Договір підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором А 4266.
Позивач свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконав та надав їй кредит у сумі 6900 грн. Відповідачка зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, внаслідок чого станом на 10.09.2025 її заборгованість по кредитному договору становить 41627,70 грн., з яких: 6 900 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 33692,70 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками , 1035 грн. - заборгованість по комісії.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику у загальній сумі 7127,70 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 34500 грн.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину - 34500 грн., з яких: 6900 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 27600 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні із наступних підстав.
Позивачем не надано доказів виникнення між сторонами кредитних відносин та надання їй кредиту.
Нарахування позивачем комісії за надання кредиту, яка не є окремою послугою, а лише покриває звичайні операційні витрати кредитодавця, є незаконною. Включення комісії до розрахунку заборгованості призводить до штучного завищення суми боргу.
Укладення кредитного договору відбулося шляхом приєднання відповідача до електронного договору, де умови про високу процентну ставку та комісію були нав'язані та не підлягали індивідуальному погодженню. Відповідачка заперечує, що здійснила будь-які дії, спрямовані на укладення договору на запропонованих позивачем умовах. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором не є належним підтвердженням її волевиявлення на укладення договору, оскільки не забезпечує належну ідентифікацію особи.
Позивач заявляє, що загальний борг становить 41627,70 грн., але просить стягнути лише 34500 грн., стверджуючи про часткове прощення боргу. Такий розрахунок не є прозорим і вимагає детальної перевірки судом, оскільки незрозуміло, яка частина незаконно нарахованої комісії була прощена, а яка залишена до стягнення. Відповідачка наполягає, що заборгованість має бути розрахована виключно із суми основного боргу та законно нарахованих процентів.
Умови кредитного договору, які стосуються нарахування відсотків, комісій та інших платежів, не були дотримані позивачем належним чином, що могло вплинути на загальну суму заборгованості.
Крім того, відповідачка вважає, що позивач не надав належних доказів того, що він є належним кредитором за договором. Її не було повідомлено про відступлення права вимоги від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», відповідно до укладеного договору № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019.
Ухвалою судді 15.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та підтримку позову, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у відзиві просила провести розгляд справи без її участі.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 18.06.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1410-4286 продукту «CreditKasa» (а.с.11-21).
Згідно п.п. 4.1, 4.6. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 6 900 грн.; кредит надається шляхом безготівкового переказу вказаної грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Відповідно до п. 4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за стандартною процентною ставкою: - 1,5% за кожен день користування кредитом (застосовується протягом перших 180 календарних днів із дати укладення цього договору); - 1,18% - за кожен день користування кредитом (застосовується у період починаючи із 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту).
Крім того, пункт 10.1 передбачає знижену процентну ставку за кожен день користування кредитом - 1,5%, яка надається виключно як знижка та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Пунктом 4.13 визначено, що строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит становить 365 календарних днів, дата повернення кредиту - 17.06.2025.
Відповідно до п. 4.15 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення (за весь строк кредитування) складає 41627,70 грн. та включає в себе суму кредиту, комісію та проценти за користування кредитом.
Для підписання кредитного договору відповідачкою використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «А4266», відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Крім того, сторони підписали графік платежів за Договором про відкриття кредитної лінії № 1410-4286 (а.с. 30)
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір між сторонами було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Відомостей про визнання недійсним чи неукладеним договору №1410-4286 від 18.06.2024 матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи відповідачки про недотримання процедури укладення електронного договору.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положення п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредит у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яке виконало свої обов'язки за електронним договором № 1410-4286 про надання споживчого кредиту від 18.06.2024 та надало відповідачці кредит у сумі 6 900 грн., шляхом перерахування коштів на її рахунок ( маска карти НОМЕР_1 ), що підтверджується квитанцією LIQPAY від 18.06.2024 та копією довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.31).
Договір № 1410-4286 18.06.2024 був укладений безпосередньо між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», право вимоги за вказаним договором іншим суб'єктам відступлене не було, тому твердження відповідачки про те, що її не повідомлено про відступлення права вимоги від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та про те, що позивач не довів, що він є належним кредитором по справі, судом відхиляються.
Відповідачка належним чином не виконувала свої зобов'язання за договором, згідно розрахунку заборгованості не здійснювала погашення кредиту, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості станом на 10.09.2025 складає 41627,70 грн., з яких:6900 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 33692,70 грн. - заборгованість по нарахованих процентах, 1035 грн. - заборгованість по комісії (а.с. 32-37).
Водночас, позивачем заявлено вимоги про стягнення не всієї суми заборгованості, а лише її частини - у сумі 34500 грн., з яких: 6900 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 27600 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Оскільки позивач заявлені вимоги обмежив вимогами щодо стягнення заборгованості за кредитом та за нарахованими процентами, порушене у відзиві відповідачкою питання неправомірності нарахування комісії судом не досліджується.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 , заперечуючи позовні вимоги, не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмета доказування задля спростування заявлених позовних вимог.
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту у визначені договорами строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6900 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до умов договору № 1410-4286 денна процентна ставка визначена у розмірі 1,379%.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі - Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону
№ 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що кредитний договір було укладено 18.06.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,379 %, є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином для нарахування процентів за користування відповідачкою кредитними коштами, слід застосувати максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%.
Зобов'язання за основною сумою боргу за кредитним договором складає 6900 грн., строк кредитування - 365 днів, тому сума заборгованості за відсотками, нарахованими за вказаний період становить 25185 грн. (6900 грн. х 1 % х 365 днів).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - у розмірі 32 085 грн., з яких: 6900 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 25 185 грн. - заборгованість за відсотками.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 93 % (32 085: 34 500 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог - у сумі 2252,83 грн. (2422,40 х 93 %).
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф.407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1410-4286 від 18.06.2024 у сумі 32 085 грн. та судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 2 252 грн. 83 коп., а всього стягнути з неї 34 337 (тридцять чотири тисячі триста тридцять сім) грн. 83 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Карпусь