ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22480/25
провадження № 3/753/8056/25
"11" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 22 жовтня 2025 року надійшли протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що постановою судді від 21 жовтня 2025 року об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 471894, водій ОСОБА_1 22 жовтня 2025 року, о 07 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Коцюбинського, керував транспортним засобом «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2025 року серії ВАД № 287595, водій ОСОБА_1 03 жовтня 2025 року, о 07 год. 25 хв., за адресою: м. Київ, вул. Коцюбинського, на неодноразові вимоги не втручатись у діяльність працівників поліції не відреагував, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Адвокат Целіков В.В. у судовому засіданні заперечив обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З приводу опору працівникам поліції пояснив, що ОСОБА_1 нікого не чіпав, а події відбувалися у зв'язку з його племінником, якого незаконно намагалися затримати.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП адвокат зазначив, що працівниками поліції не було встановлено жодних ознак наркотичного сп'яніння. Також додав, що відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не було, а загалом всі протоколи, на переконання адвоката, були складені з метою приховування протиправних дій працівників поліції.
На підставі викладеного адвокат просив закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Целікова В.В., дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 287595 від 03 жовтня 2025 року, складений стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 471894 від 03 жовтня 2025 року, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорти працівників поліції; відеозаписи з бодікамер поліцейських; копії документів ОСОБА_1 .
Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суддя оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Так, судом було досліджено відеозапис із бодікамер працівників поліції, які надає можливість відтворити події, що мали місце 03 жовтня 2025 року.
Відеозапис починається з того, що ОСОБА_1 перешкоджав працівникам поліції у здійсненні оформлення його пасажира, який перебував у розшуку ТЦК, після чого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння.
Надалі, на 19 год 50 хв вказаного відеозапису, працівниками поліції було оголошено виявлені ознаки сп'яніння та запропоновано проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду, на що ОСОБА_1 одразу відмовився.
У подальшому працівники поліції роз'яснили йому правові наслідки такої відмови, і те, що у зв'язку з цим буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що під час оформлення працівниками поліції його пасажира для направлення до територіального центру комплектування ОСОБА_1 , незважаючи на неодноразові законні вимоги припинити протиправні дії, продовжував перешкоджати працівникам поліції у виконанні їхніх службових обов'язків, у тому числі відштовхував та смикав працівників поліції за формений одяг.
Отже, з досліджених судом доказів вбачається наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки він незважаючи на неодноразові законні вимоги працівників поліції, не припинив протиправної поведінки та перешкоджав оформленню адміністративного затримання іншої особи.
Також встановлено, що під час зазначених подій, після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, йому було негайно повідомлено про такі ознаки та неодноразово запропоновано пройти медичний огляд у найближчому закладі охорони здоров'я.
Водночас ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду, що відповідно до вимог закону є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 36 КУпАП, яка регулює порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Втім, частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані правопорушення та накладення на нього стягнення, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу із позбавленням права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 185, 130 ч. 1, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 4 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО