Провадження № 11-кп/803/2999/25 Справа № 207/1085/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 12014040780001274 від 05 серпня 2014 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця хут. Дальнього, Тбіліського району, Краснодарського краю, РФ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим та йому призначено покарання за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчиненого за наступних обставин, детально викладених у вироку.
04.08.2014 року приблизно о 13.00 годині, ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_9 , де на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, у нього виник умисел на несення останньому тілесних ушкоджень.
Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно, наніс ОСОБА_9 , який відпочивав на спальному ліжку в приміщенні спальної кімнати будинку за вищевказаною адресою, один удар дерев'яною палкою в область голови останнього, чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: переломів кісток та склепіння основи черепа, забою головного мозку; крововиливів під тверду, м'які мозкові оболонки головного мозку та у речовину головного мозку, яка ускладнилася набряком головного мозку, розділенню не підлягають і у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня. Внаслідок вказаних тілесних ушкоджень останній помер в лікарні 09.08.2014 о 08.30 годині та його смерть знаходиться в причинному зв'язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями, спричиненими ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На думку захисника, вирок суду винесений з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, грубими порушеннями права обвинуваченого, без з'ясування усіх фактичних обставин справи та не доведенням поза розумним сумнівом вини ОСОБА_7 , що потягло за собою необґрунтоване застосування покарання. В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на вимоги кримінального процесуального закону та практику ЄСПЛ, наводить заперечення щодо проведення спеціального судового провадження на підставі ухвали суду першої інстанції від 22.04.2024 та спеціального досудового розслідування. На його думку, в даному кримінальному провадженні відсутні беззаперечні докази, що обвинувачений в достатній мірі проінформований про те, що притягається до кримінальної відповідальності та відбувається судовий розгляд стосовно нього, на підставі яких можна було б зробити висновок, що останній недвозначно відмовився від свого права брати участь в розгляді справи. Із наданих прокурором доказів судом не встановлено, що ОСОБА_7 переховувався чи переховується на тимчасово окупованій території України, намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Свідок ОСОБА_10 надав свідчення, що нібито в 2014 році незнайомий чоловік при розпиванні спиртних напоїв повідомив, що він вбив когось, а згідно з показами свідка ОСОБА_11 у 2014 році ОСОБА_7 бажає виїхати на тимчасово окуповану територію в Донецьку область. Водночас відповідно до відомостей ПСУ останній з 2017 року кордон України не перетинав. На думку захисту, підстав для проведення спеціального судового провадження не було.
Вказує, що покази свідка ОСОБА_12 , в присутності якої обвинувачений вдарив чотири рази по голові потерпілого, не узгоджуються з даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи №1435/244-Е від 20.08.14, слідчим експериментом з ОСОБА_7 , який вказував, що удари наносив в праву скроневу частину голови та слідчим експериментом зі свідком ОСОБА_12 , відповідно до якого він наносив удари в лобну частину. З висновку судово-медичної експертизи не зрозуміло куди саме було нанесено удари та в ній не міститься яким саме предметом спричиненні тілесні ушкодження, так як черенок від лопати є предметом з обмеженою поверхнею. Судом не встановлено яким чином потерпілим були отримані ушкодження на передній поверхні грудної клітини 2 синця, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу садно та на задній поверхні правого колінного суглобу 3 садна. Відсутність обвинуваченого не дає змогу встановити ці обставини.
Крім того, вказує, що вирок по справі має нечитаємий текст, тобто неможливо встановити мотиви суду при ухваленні рішення.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вирок суду вважав законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином та з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК її неявка не перешкоджає проведенню розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 повідомлений про час і дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, в порядку ч. 8 ст. 135, ч. 3 ст. 323 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв'язку з чим прокурор та захисник просили проводити апеляційне провадження без участі обвинуваченого, оскільки дане кримінальне провадження здійснюється за процедурою (in absentia) в порядку спеціального судового розгляду.
Мотиви апеляційного суду.
Щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з огляду на здійснення щодо нього спеціального судового провадження (in absentia).
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 06 серпня 2014 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК та роз'яснено йому права на захист (т. 1 а.с. 46-47).
Ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21.00 години до 05.00 години.
Постановою старшого слідчого СВ Баглійського РВ від 09 серпня 2014 року змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК на ч. 2 ст. 121 КК, оскільки ОСОБА_13 внаслідок отриманих травм помер в лікарні 09 серпня 2025 року.
Постановою старшого слідчого СВ Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 30 вересня 2014 року підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у розшук у зв'язку з неможливістю встановити його місцезнаходження, а досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було зупинено.
Постановою слідчого СВ ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.08.2022 підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у міжнародний розшук.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.10.2022 скасовано ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 серпня 2022 року та постановлено нову, якою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. (т. 2 а.с. 167-168)
18 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
22 лютого 2024 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська надійшов обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 .
Прокурором подано клопотання до суду про здійснення спеціального судового провадження, повістки про виклик до суду на 22.04.2024, 07.05.2024, 21.05.2025, 30.05.2025, 11.06.2024 опубліковані на вебсайті Офісу Генерального прокурора та в газеті “Урядовий кур'єр» 9т. 3 а.с. 17-20).
Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року ухвалено рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_7 та відповідно судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
Судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК).
31 березня 2025 року ухвалено обвинувальний вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК, який є предметом даного апеляційного оскарження.
Ухвалою апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року клопотання захисника задоволено та поновлено йому строк апеляційного оскарження вказаного вироку суду першої інстанції.
Ухвалами апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року та 24 жовтня 2025 року, відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційний розгляд.
Повістки про виклик обвинуваченого у судові засідання, призначені на 16 жовтня 2025 року, 11 грудня 2025 року, відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК опубліковані на офіційному сайті Дніпровського апеляційного суду та в газеті “Урядовий кур'єр».
Зазначений спосіб повідомлення обвинуваченого відповідно до положень кримінального процесуального законодавства є належним ознайомленням його зі змістом виклику (абз. 8 ч. 3 ст. 323 КПК).
ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про зміст судових повісток, дату та час судових засідань, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, знав про розгляд судом апеляційної інстанції кримінального провадження стосовно нього, однак не прибув на судові виклики, що свідчить про ухилення від явки на судові виклики.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених .... частиною другою статті 121... Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 323 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Ефективний правовий захист ОСОБА_7 в суді першої інстанції здійснював захисник ОСОБА_6 , останній подав апеляційну скаргу та здійснював захист в суді першої та апеляційної інстанції безпосередньо в судових засіданнях.
Отже, судове провадження в суді першої та апеляційної інстанції проведені в порядку in absentia відповідно до вимог КПК, з дотриманням прав обвинуваченого на доступ до правосуддя та на захист, у зв'язку з чим доводи захисника, що підстав для проведення спеціального судового провадження не було є неспроможними.
Щодо доводів апеляційної скарги сторони захиснику по суті.
За змістом ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 91 КПК встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення).
Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Гарантовано кожному обвинуваченому право, у тому числі, бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що підпункт «а» п. 3 ст. 6 Конвенції надає підсудному право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про дії, які він нібито вчинив і на яких ґрунтується звинувачення, але й також «природу» звинувачення, тобто юридичну кваліфікацію, надану цим діям. Крім того, Високий суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що в кримінальному провадженні надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду в цілому (рішення ЄСПЛ у справах «Девеер проти Бельгії», «Маттоціа проти Італії», «Пеєв проти Болгарії, «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
Обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України ( п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Вищезазначені вимоги закону суд першої інстанції не виконав з огляду на таке.
Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішими елементами кримінального переслідування, оскільки не тільки впливають на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК порядок судового розгляду.
Правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання - це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак встановленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
Відповідно до викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, які визнані судом доведеними, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно, наніс ОСОБА_9 , який відпочивав на спальному ліжку в приміщенні спальної кімнати будинку один удар дерев'яною палкою в область голови останнього, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: переломів кісток та склепіння основи черепа, забою головного мозку; крововиливів під тверду, м'які мозкові оболонки головного мозку та у речовину головного мозку, яка ускладнилася набряком головного мозку, розділенню не підлягають і у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня. Останній помер в лікарні 09.08.2014 о 08.30 годині та його смерть знаходиться в причинному зв'язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями, спричиненими ОСОБА_7 .
Водночас згідно з висновком судово - медичної експертизи № 1435/289-Е дод. від 15.08.2014 не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: переломів кісток склепіння та основи черепа; забою головного мозку; крововиливів під тверду, м'які мозкові оболонки та у речовину головного мозку, яка ускладнилася набряком головного мозку, за 4-5 доби до настання смерті потерпілого і може відповідати часовому проміжку вказаному у даній постанові 04.08.2014. Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень, потерпілому було спричинено не менше 2-3 контактних механічних дій у ділянку голови. (том № 1 л.с.103-104)
При цьому за показами свідка ОСОБА_12 , наданими в судовому засіданні в суді першої інстанції, в її присутності ОСОБА_7 вдарив чотири рази по голові ОСОБА_9 дерев'яним черенком від лопати.
З протоколу слідчого експерименту від 07.08.2014 року за участю свідка ОСОБА_12 , остання показала як ОСОБА_7 наносив удари по голові ОСОБА_9 , яких було не менше трьох.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 07.08.2014 за участю підозрюваного ОСОБА_7 , останній показав як він спричинив ОСОБА_9 один удар в область голови.
Висновком судово-медичної експертизи № 1126-Е від 13.10.2014 року встановлено, що тілесні ушкодження котрі є у потерпілого ОСОБА_9 та від яких настала смерть, могли виникнути при взаємному розташуванні та за механізмом, як указано в протоколах проведення слідчих експериментів від 07.08.2014 ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .
З вищевикладеного слідує, що встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень у виді одного удару дерев'яною палкою по голові ОСОБА_9 не узгоджуються з даними, які містяться у висновку судово - медичної експертизи № 1435/289-Е дод. від 15.08.2014, з показами свідка ОСОБА_12 та відомостями, отриманими під час проведення слідчих експериментів від 07.08.2014 за участю свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_7 .
Крім того, як слушно зазначає захисник в апеляційній скарзі, судом не надано оцінки даним, які містяться у висновку судово - медичної експертизи № 1435/244-Е від 20.08.2014 щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та не встановлено яким чином були отримані ним. Зокрема при експертизі трупа виявлено: на передній поверхні грудної клітини 2 синця, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу садно, на задній поверхні правого ліктьового суглобу 2 садна, на передгій поверхні правого колінного суглобу 3 садна. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на шкіряних покровах тулуба та кінцівок відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню. Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об таких (такі), не виключається можливість їх утворення у часовий проміжок, вказаний у постанові від 04.08.2014.
Допущена судом неповнота судового розгляду порушила гарантії за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в даному випадку є підставою для скасування вироку суду, а відповідні доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що чинним КПК з одного боку, чітко визначені повноваження апеляційного суду, до яких не входить дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, що покладено кримінальним процесуальним законом на суд першої інстанції, який цих вимог не дотримався, з другого боку, в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК не входять зазначені порушення вимог чинного законодавства, однак, виходячи з вимог ст. 7 КПК, суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений можливості винести остаточне рішення у кримінальному провадженні, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, дослідити докази та дати їм належну правову оцінку з точки зору їх допустимості та достовірності та ухвалити рішення, яке буде відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги захисника підлягають частковому задоволенню, а вирок слід скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4