Провадження № 11-кп/803/3499/25 Справа № 192/2328/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Як встановлено судом, засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2022 року за ч. 3 ст. 186 КК України до 4-х років позбавленні волі.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_8 довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно довідки про заохочення та стягнення від 29 серпня 2025 року засуджений ОСОБА_8 має 5 заохочення, стягнень не має.
Початок строку відбування покарання - 28 грудня 2022 року, кінець строку відбування покарання - 28 грудня 2026 року.
З 16.02.2023 року і по теперішній час засуджений ОСОБА_8 перебуває в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)». Під час відбування покарання засуджений працевлаштований, до праці ставиться відповідально та сумлінно. Приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», «Освіта».
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 , який зроблено комісією ДУ "Солонянська виправна колонія №21", - засуджений довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Зважаючи на ті обставини, що засуджений ОСОБА_8 в січні 2025 року набрав лише 63 бали, а вже в серпні 2025 року - набрав 83 бали, суд оцінив критично, оскільки фактично поведінка засудженого стрімко змінилася в позитивний бік лише безпосередньо до подання матеріалів про умовно-дострокове звільнення. Також в цей період до нього були застосовані три з п'яти заохочень
Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з того, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Крім того, судом враховано те, що ОСОБА_7 звільнявся умовно-достроково, проте знову був засуджений до позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, дійшов висновку про те, що процес виправлення ОСОБА_7 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства, а тому відмовив у задоволенні клопотання засудженого щодо застосування ст. 81 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Засуджений в апеляційній скарзі просить застосувати відносно нього положення ст. 81 КК України, мотивуючи такі вимоги тим, що за час відбування покарання працевлаштований без оплати праці, характеризується позитивно, навчається, приймає участь в програмі «Освіта» та «підготовка до звільнення», має заохочення, гарну характеристику, а тому підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання.
Позиції учасників судового провадження.
Засуджений свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги засудженого заперечував, посилався на її безпідставність та необґрунтованість, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників кримінального провадження, їх виступи в судових дебатах, дослідивши матеріали кримінальної провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вимогами ч. 2 ст. 67, ч. 2 ст. 103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Пленум ВСУ у п. 17 постанови від 26 квітня 2002 року №2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», вказав на те, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Як вбачається із матеріалів особової справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 червня 2022 року за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, яке почав відбувати 28 грудня 2022 року.
Початок строку відбування покарання - 28 грудня 2022 року, кінець строку відбування покарання - 28 грудня 2026 року.
За час відбування покарання засуджений ОСОБА_7 з 28.12.202 року утримувався в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор». Порушень режиму не допускав та заохочень не мав.
За час відбуття покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21) засуджений ОСОБА_7 режиму відбування покарання не порушує, працює прибиральником у відділені, до праці ставиться відповідально, проявляє ініціативу у роботі, з об'ємом обов'язків справляється в повному обсязі, поставлені завдання виконує вчасно та якісно. Має 5 заохочень та стягнень не має.
Відповідно до ст. 123 КВК України, засуджений залучений до програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Освіта». Вирішене питання реєстрації. Заборгованості за виконавчими листами не має.
Відповідно до висновку адміністрації виправної установи, долученого до матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, тому до нього може бути застосована ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість застосування засудженому умовно-дострокового звільнення від відбування покарання колегія суддів аналізує дані про зразкову та сумлінну поведінку ОСОБА_7 за весь час відбування покарання, проведені із ним виховні роботи та наявність позитивних змін у поведінки засудженого і його ставлення до вчиненого злочину, наявність заохочень за сумлінне ставлення до праці за час відбування покарання та постійного місця проживання після звільнення з виправної установи, зокрема, в колі родичів, що буде мати позитивний, стимулючий вплив на засудженого не вчинювати в подальшому нових злочинів та вести образ законослухняного громадянина, а також, враховуючи висновок адміністрації виправної установи щодо можливості застосування відносно ОСОБА_7 ст. 81 КК України, колегія суддів вважає за можливе звільнити умовно-достроково засудженого від відбування покарання на невідбутий термін 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 17 (сімнадцять) днів.
Тож, з огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення подання адміністрації виправної установи щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 .
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою подання начальника Державної установи “Солонянська виправна колонія (№21)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 - задовольнити.
Звільнити умовно-достроково від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 на невідбутий термін 1 (один) рік 20 (двадцять) днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4