Справа № 761/46651/25
Провадження № 1-кс/761/29586/2025
01 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42024000000000838 від 02.07.2024, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42024000000000838 від 02.07.2024.
В обґрунтування клопотання вказано, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 у справі № 761/42759/25, якою накладено арешт на нерухоме майно (земельні ділянки), що належать на праві власності ОСОБА_4 , підлягає безумовному скасуванню, оскільки це рішення суду суперечить нормам КПК України, не ґрунтується на допустимих і належних доказах, розгляд клопотання слідчого відбувся формально та без з'ясування і врахування всіх обставин і наявних доказів у справі.
Посилаючись на практику Верховного суду, з огляду на те, що адвокат ОСОБА_3 вважає вказану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що не базується на дійсних обставинах справи та належних правових підставах, сама ухвала суперечить нормам матеріального та процесуального права й винесена з чисельними порушеннями цих норм, що призвело до істотного порушення прав і законних інтересів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а тому адвокат вказує, що оскаржувана ухвала підлягає скасування, у зв'язку з чим просив слідчого суддю скасувати арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 3220487201:04:012:0047, площею 0,2195 га та з кадастровим номером 3220487201:04:012:0008, площею 0,25 га, та відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування щодо накладення арешту.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, у подальшому подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні та у подальшому також подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, заслухавши доводи представника власника майна та прокурора, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000838 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 у справі № 761/42759/25 накладено шляхом заборони відчуження та розпорядження на земельні ділянки, які є предметом кримінального правопорушення та підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме:
- Земельна ділянка з кадастровим номером 3220487201:04:012:0047, площею 0,2195 га, яка, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- Земельна ділянка з кадастровим номером 3220487201:04:012:0008, площею 0,25 га, яка, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, обґрунтовуючи необхідність скасування арешту майна, адвокат зазначає про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 у справі № 761/42759/25.
Проте, слідчий суддя зазначає, що під час вирішення клопотання про скасування арешту суд першої інстанції не в праві вирішувати законність постановленої ухвали, оскільки це є виключної компетенції суду апеляційної інстанції.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, що дає суду підстави дійти до висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала та арешт накладено обґрунтовано.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які виникають при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42024000000000838 від 02.07.2024 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1