Справа №:755/23416/25
Провадження №: 1-кс/755/4536/25
"12" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000161 від 18.06.2024 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Слідчий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи стійкий, виниклий за невстановлених обставин умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, всупереч інтересам держави України, її суверенітету та територіальній цілісності, вчинила пособництво збройним формуванням держави-агресора шляхом добровільного збору, підготовки та передачі останнім матеріальних ресурсів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу збройним формуванням держави-агресора, яка виражається у добровільному зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів, громадянка України ОСОБА_4 у невстановлений час, але не пізніше травня 2023 року, добровільно, діючи за власною ініціативою, долучилась до об'єднання, що розміщується у спільноті соціальної мережі «ВКонтакте» та має назву «ІНФОРМАЦІЯ_3» (далі також - «ІНФОРМАЦІЯ_3»).
У подальшому, здійснюючи комунікацію із проросійськи налаштованим місцевим населенням півострову, а також жителями рф, які мають намір долучитись до зборів матеріальних активів та грошових коштів для закупівлі матеріальних ресурсів з метою їх передачі військовим формуванням рф, якій приймають участь у здійсненні збройної агресії рф проти України та задіяні у т.зв. «СВО».
Зазначена спільнота, що розміщується у соціальній мережі «ВКонтакте», має понад 4500 учасників, а переважна більшість повідомлень, поширених на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_3», містять фото- та відео- матеріали, які стосуються організації збору грошових коштів, матеріальних активів, а також слугують підтвердженням передачі вказаного майна представникам збройних сил держави-агресора рф, які приймають участь у веденні бойових дій проти сил оборони України на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей.
Так, на території Кримського півострову здійснює діяльність організація з назвою «Севастопольська регіональна благодійна громадська організація соціальної підтримки громадянських ініціатив «Захисники» (скорочена назва - «СРБГО» «Захисники»), що має наступні реквізити: ОГРН 1239200004757; адреса юридичної особи - АДРЕСА_4 .
У свою чергу, з лютого 2022 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) громадянка України ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, долучилась до діяльності т.зв. волонтерського руху «СРБГО» «Захисники» та приймала участь у підготовці (плетінні) маскувальних сіток від імені структурного підрозділу зазначеної організації із назвою «Северяночки», костюмів та інших засобів маскування, організовувала збори грошових коштів та матеріальних активів, а також особисто їх передавала представникам збройних сил рф.
Разом з тим, починаючи з травня 2023 року ОСОБА_4 , за невстановлених обставин, отримала у користування приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , наданого окупаційною адміністрацією держави-агресора з метою реалізації її злочинного умислу, спрямованого на відкриття центру плетіння маскувальних сіток як структурного підрозділу волонтерського руху «СРБГО» «Захисники».
Надалі, починаючи з 12.05.2023 року ОСОБА_4 почала підшукувати серед проросійськи налаштованого місцевого населення м. Інкерман осіб, бажаючих долучитись до т.зв. волонтерського руху для плетіння маскувальних сіток та подальшої їх передачі представникам окупаційних військ рф. З цією метою вона поширювала в мережі «Інтернет» на сторінці спільноти у соціальній мережі «Вконтакте» повідомлення із відповідним змістом.
Діяльність громадянки України ОСОБА_4 та утвореного нею т.зв. «волонтерського об'єднання» із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», яке є структурним підрозділом вказаного «СРБГО», набула широкого розголосу на території міста Інкерман та за його межами, що надало змогу останній залучати до цієї діяльності велику кількість населення та фінансово-матеріальних ресурсів, налагодити систему постачання бойовим підрозділам окупаційних військ рф до їх пунктів тимчасової дислокації, в т.ч. на ТОТ України, накопиченого майна у виді маскувальних сіток та костюмів.
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 , із використанням засобів Інтернет-комунікації, починаючи з травня 2023 року по лютий 2025 року, на систематичній основі здійснювала поширення матеріалів, що містять інформацію про її контактний номер мобільного зв'язку ( НОМЕР_1 ), адресу офісу т.зв. волонтерського штабу - АДРЕСА_5 (будинок побуту), для надсилання поштових відправлень та матеріальних ресурсів, а також відомостей про оголошення нею зборів грошових коштів, звітності у вигляді фото- та відео- матеріалів на підтвердження виготовлення та передачі маскувальних сіток, костюмів для задоволення потреб представників окупаційних військ рф.
Вказане майно ОСОБА_4 , а також під її керівництвом інші невстановлені учасники т.зв. «волонтерського руху», перебуваючи за місцем функціонування штабу т.зв. «волонтерського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_4» за адресою: АДРЕСА_5, у період часу з травня 2023 року по лютий 2025 року добровільно готували матеріали, здійснювали плетіння маскувальних сіток, маскувальних костюмів та їх подальше упакування і передачу представникам збройних формувань держави-агресора до місця їх дислокації на тимчасово окупованій території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим.
Зокрема, 08.06.2023 року ОСОБА_4 добровільно передала маскувальну сітку розміром 6х10 м. (з'єднану з двох сіток розміром 3х6 м.) для вжиття засобів маскування вантажного транспортного засобу «УРАЛ» невстановленому представнику військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 не пізніше 02.07.2023 року добровільно передала маскувальні сітки у кількості 3 одиниці невстановленим представникам «ІНФОРМАЦІЯ_5», які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Надалі, не пізніше 17.07.2023 року вона добровільно забезпечила передачу маскувальних сіток невстановленим представникам «батальйону морської піхоти угрупування військ оборони Криму», які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_4 не пізніше 19.07.2023 року добровільно передала маскувальні сітки у кількості 6 од. невстановленим представникам військових формувань рф («ЧВК»), які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Нею ж, не пізніше 21.07.2023 року, добровільно вжито заходів для передачі маскувальної сітки розміром 3х6 м невстановленому представнику військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Також, не пізніше 13.08.2023 року, ОСОБА_4 добровільно передала маскувальні сітки у кількості 6 од. розміру 3х6 м. невстановленому представнику військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 не пізніше 24.10.2023 року добровільно передала маскувальні сітки у кількості 3 од. розміру 3х8 м. (72 кв.м.) невстановленим представникам «ЧВК «Вагнер», які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Надалі, не пізніше 09.12.2023 року ОСОБА_4 добровільно вжито заходів для передачі маскувальних сіток у кількості 2 од. розміру 3х10 м. невстановленому представнику «ІНФОРМАЦІЯ_6», які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Нею ж, 09.01.2024 року добровільно вжито заходів для передачі 174 кв.м. маскувальної сітки невстановленим представникам військових формувань рф, зокрема, «Козачому батальйону», які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Надалі, 09.02.2024 року ОСОБА_4 добровільно передала дві маскувальних сітки розміру 3х6 м. невстановленим представникам військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Також, не пізніше 20.02.2024 року ОСОБА_4 добровільно передала маскувальні сітки у кількості 8 од. розміру 3х6 м. (144 кв.м.) невстановленим представникам військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Вона ж, не пізніше 27.02.2024 року добровільно передала маскувальні сітки у кількості 5 од. розміру 3х6 м. (90 кв.м.) невстановленим представникам військових формувань РФ, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Надалі, 19.03.2024 року ОСОБА_4 добровільно передала 12 маскувальних сітки розміру 3х16 м. (576 кв. м.) невстановленим представникам військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 18.04.2024 року добровільно передала маскувальні сітки у кількості 21 од. розміру 3х6 м. (378 кв.м.) невстановленим представникам військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Надалі, 29.04.2024 року ОСОБА_4 добровільно передала маскувальні сітки у кількості 10 од. розміру 3х6 м. (180 кв.м.) невстановленому представнику «ІНФОРМАЦІЯ_6», а також 4 маскувальні сітки розміром 3х6 (72 кв.м.) та 4 маскувальні сітки 3х7,5 м. (90 кв. м.) невстановленому представнику військових формувань рф, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
Також, не пізніше 06.06.2024 року ОСОБА_4 добровільно передала маскувальні сітки у кількості 36 од. розміру 3х6 м. невстановленим представникам військових формувань рф (ІНФОРМАЦІЯ_5, «ІНФОРМАЦІЯ_7», ІНФОРМАЦІЯ_8), які перебувають на тимчасово окупованих територіях України та приймають безпосередню участь у збройній агресії проти України.
При цьому свою діяльність ОСОБА_4 активно висвітлює у мережі «Інтернет», а також у засобах масової інформації.
25.02.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження.
27.02.2025 року в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» випуск №43 (7968) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_4 на 04.03.2025 року, 05.03.2025 року та 06.03.2025 року для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик ОСОБА_4 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджеру «WhatsApp» за номером телефону підозрюваної (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру, а також повістки про її виклик, що підтверджується протоколом огляду від 27.02.2025 року.
Однак, ОСОБА_4 , на вказані виклики не з'явилась та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала, у зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що остання переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 , особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На даний час встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується, відомостями Державної прикордонної служби України та матеріалами оперативного підрозділу.
У зв'язку з тим, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме, 22.03.2025 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Крім того, в клопотанні слідчого зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Підозрювана в судове засідання не з'явилася, проте була повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст. 135 КПК України, шляхом розміщення оголошення про її виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газеті «Урядовий кур'єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, тому суд вважає за можливе провести судовий розгляд указаного клопотання у відсутність підозрюваної.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечував щодо клопотання прокурора, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити вказане правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка добровільно погодилась на співпрацю з представниками окупаційної влади, має стійкі зв'язки з представниками окупаційної адміністрації, в той же час перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, не виїхала з неї до теперішнього часу та не з'явилась на виклики слідчого, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке може бути призначене підозрюваній у разі визнання її винуватою, а усвідомлення підозрюваною цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1,п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: