Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/11680/25
Номер провадження 1-кс/711/2860/25
16 грудня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025250000000456, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про арешт майна,-
Прокурор відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотання про накладення арешту в кримінальному провадженні №12025250000000456, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, на речові докази, вилучені 09.12.2025 в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що СУ ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000456 від 26.05.2025 за ч. 4 ст. 191 КК України.
Встановлено, що до СУ ГУНП в Черкаській області з Управління СБУ в Черкаській області надійшли матеріали щодо неправомірних дій посадових осіб підрозділів НААН України, які розташовані на території Черкаської області.
Як вбачається із зазначених матеріалів, посадові особи Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, Інституту картоплярства НААН України, Інституту садівництва НААН України, ЧДСДС ННЦ «Інститут землеробства НААН України» в період з 01.01.2024 по 01.05.2025, шляхом усуненння конкуренції та складання конкурсної документації під конкретного учасника, укладали договори на закупівлю добрив та засобів захисту рослин за цінами, які значно вищі від середньоринкових.
Так, від оперативних працівників Управління СБУ в Черкаській області отримано інформацію, щодо протиправних дій посадових осіб Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, ЧДСДС ННЦ «Інститут землеробства НААН України» та суб'єктів підприємницткої діяльності ТОВ «Агронід Плюс» та ТОВ «Поділляагрозахист».
Зокрема, встановлено, що 02.03.2023 між Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України, в особі директора ОСОБА_5 , як Покупцем та ТОВ «Агронід Плюс», в особі представника ОСОБА_6 , укладено договір №02/03-ДР, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації, а саме: гранульоване добриво Яра Міла NPK 7-20-28 в кількості 136 тон за ціною 51 780, 00 грн. (з ПДВ), на загальну суму 7 042 080, 00 грн. (з ПДВ).
06.09.2023 між Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України, в особі директора ОСОБА_5 , як Покупцем та ТОВ «Агронід Плюс», в особі директора ОСОБА_7 , укладено договір №06/09-ДР, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації, а саме: гранульоване добриво Яра Міла NPK 8-24-24 в кількості 50 тон за ціною 47 796,00 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 2 389 800, 00 грн. (з ПДВ).
17.01.2024 між Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України, в особі директора ОСОБА_5 , як Покупцем та ТОВ «Агронід Плюс», в особі директора ОСОБА_7 , як Постачальником, укладено договір №15/01-ДР, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації, а саме: мінеральне добриво Ferilibero NRK 8-24-24 в кількості 136 тон за ціною 48300,00 грн. за тону (без ПДВ), на загальну суму 6 568 800, 00 грн. (з ПДВ).
11.07.2024 між Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України, в особі директора ОСОБА_5 , як Покупцем та ТОВ «Агронід Плюс», в особі директора ОСОБА_7 , як Постачальником, укладено договір №11/07-ДР, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації, а саме: мінеральне добриво Ferilibero NRK 8-24-24 в кількості 50 тон за ціною 46500,00 грн. за тону (без ПДВ), на загальну суму 2 325 000,00 грн. (з ПДВ).
28.08.2025 між Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України та ТОВ «Агронід Плюс» укладено договір №25/08-ДР, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації, а саме: гранульоване добриво Fertilibero NРK 8-24-24 в кількості 50 тон за ціною 48 300,00 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 2 415 000,00 грн. (з ПДВ).
Одночасно встановлено, що в цей самий період ТОВ «Агронід Плюс» поставляв аналогічний вид продукції іншим замовникам за значно нижєчими цінами.
Відповідно до висновків проведених у кримінальному провадженні судових товарознавчих експертиз встановлено, що середня оптова ринкова вартість добрива гранульованого Ferilibero NRK 8-24-24 за одну тону з урахуванням ПДВ при рналізації від 50 тон, станом на 17.01.2024 або найбільш наближену дату, складала 32 662,67 грн., станом на 11.07.2024 або найбільш наближену дату, складала 33 926,93 грн., станом на 28.08.2025 або на найбільш наближену дату, складала 37 660,34 грн.; середня оптова ринкова вартість гранульованого добрива Яра Міла NРK 7-20-28 за одну тону з урахуванням ПДВ, при реалізаці від 50 тон, станом на 02.03.2023 або на найбільш наближену дату складала 46 107,95 грн., середня оптова ринкова вартість гранульованого добрива Яра Міла NРK 8-24-24 за одну тону з урахуванням ПДВ, при реалізаці від 50 тон, станом на 06.09.2023 або на найбільш наближену дату складала 40 049,43 грн.
Крім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 04.02.2025 між Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України, в особі директора ОСОБА_5 , як Покупцем та ТОВ «Поділляагрозахист», в особі директора ОСОБА_8 , укладено договір №7/01-25, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації, а саме: гранульоване добриво Ferilibero NRK 8-24-24 в кількості 139 тон за ціною 40 380,00 грн. за тону (без ПДВ), на загальну суму 6 735 384, 00 грн. (з ПДВ).
Одночасно встановлено, що в цей самий період ТОВ «Поділляагрозахист» поставляв аналогічний вид продукції іншим замовникам за значно нижчими цінами.
Так, відповідно до висновку проведеної у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи встановлено, що середня ринкова вартість добрива гранульованого Ferilibero NRK 8-24-24 за одну тону з урахуванням ПДВ при рналізації від 50 тон, станом на 04.02.2025 або найбільш наближену дату, складала 35 908,00 грн.
Таким чином, є підстави вважати, що посадовими особами Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, а саме: директором ОСОБА_5 , начальником відділу забезпечення ОСОБА_4 та уповноваженою особою, визначеною відповідальною за проведення публічних закупівель ОСОБА_9 , за сприяння керівника Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут земларобства НААН України ОСОБА_6 , укладаються договори на користь ТОВ «Агронід Плюс» (директор ОСОБА_7 ) та ТОВ «Поділляагрозахист» (директор ОСОБА_8 ) на закупівлю засобів захисту рослин та мінеральних добрив за цінами, значно вищими від середньоринкових.
Так в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.12.2025 (справа №711/11290/25) проведено 09.12.2025 обшук в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про зареєстроване право власності на яку відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, під час проведення якого, було виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки МІ А1, imei-1: НОМЕР_1 , imei-2: НОМЕР_2 , із сім картою НОМЕР_3 , в накладці чорного кольору, який належить ОСОБА_4 ;
-видаткова накладна №ЛО-0000004 від 18.01.2025;
-аркуш паперу із чорновими записами, на яких відображено проведення розрахунків;
-рахунок-фактура №СФ-0000118 від 13.05.2025.
Постановою від 10.12.2025 слідчим вилучені під час вказаного обшуку речі (предмети) та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, вилучені об'єкти зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор вказує, що зазначений вище мобільний телефон використовувався під час готування та вчинення кримінального правопорушення, зокрема під час спілкування осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення між собою та обміну інформацією та документами, він є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, в розумінні положень п.1 ч.2 ст.167 КПК України та є речовим доказом в кримінальному провадженні.
Згідно з ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на вишукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
З огляду на зазначені вище положення КПК України, вищевказані предмети (речі), вилучені під час проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.
Також додає, що під час досудового розслідування виникла необхідність у проведенні комп'ютерно-технічної експертизи, зокрема з метою відновлення видалених файлів на вилученому мобільному телефоні; проведенні судової-почеркознавчої експертизи вилучених оригіналів документів з метою дослідження автентичність підпису - з метою встановлення кола осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та обставин вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, арешт майна викликаний необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
До початку судового засідання прокурор ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила розгляд клопотання про накладення арешту проводити без її участі. Клопотання просить задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Обов'язковості участі сторін кримінального провадження не встановлено.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12025250000000456, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Досудове розслідування здійснюється на підставі матеріалів які надійшли до СУ ГУНП в Черкаській області з Управління СБУ в Черкаській області щодо неправомірних дій посадових осіб підрозділів НААН України, які розташовані на території Черкаської області.
Встановлено, що посадові особи Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, Інституту картоплярства НААН України, Інституту садівництва НААН України, ЧДСДС ННЦ «Інститут землеробства НААН України» в період з 01.01.2024 по 01.05.2025, шляхом усуненння конкуренції та складання конкурсної документації під конкретного учасника, укладали договори на закупівлю добрив та засобів захисту рослин за цінами, які значно вищі від середньоринкових.
Так, від оперативних працівників Управління СБУ в Черкаській області отримано інформацію, щодо протиправних дій посадових осіб Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, ЧДСДС ННЦ «Інститут землеробства НААН України» та суб'єктів підприємницткої діяльності ТОВ «Агронід Плюс» та ТОВ «Поділляагрозахист».
09.12.2025 в період часу з 07 год. 01 хв. до 08 год. 34 хв. на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.12.2025 (справа №711/11290/25) проведено обшук в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки МІ А1, imei-1: НОМЕР_1 , imei-2: НОМЕР_2 , із сім картою НОМЕР_3 , в накладці чорного кольору, який належить ОСОБА_4 ;
-видаткова накладна №ЛО-0000004 від 18.01.2025;
-аркуш паперу із чорновими записами, на яких відображено проведення розрахунків;
-рахунок-фактура №СФ-0000118 від 13.05.2025.
Відомості про вилучене майно зазначено в протоколі обшуку доданого до матеріалів клопотання.
10.12.2025 постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 вилучені документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12025250000000456, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, передбачають, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 09.12.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку, а клопотання про накладення арешту було направлене до суду 11.12.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
З положень ч.3 ст.170 КПК України, вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Отже, встановлено, що вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, оскільки воно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане тимчасово вилучене майно є об'єктами, які зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів із забороною розпорядження та користування даним майном.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025250000000456, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12025250000000456, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України на речові докази вилучені 09.12.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон марки МІ А1, imei-1: НОМЕР_1 , imei-2: НОМЕР_2 , із сім картою НОМЕР_3 , в накладці чорного кольору, який належить ОСОБА_4 ;
-видаткова накладна №ЛО-0000004 від 18.01.2025;
-аркуш паперу із чорновими записами, на яких відображено проведення розрахунків;
-рахунок-фактура №СФ-0000118 від 13.05.2025, з метою збереження речових доказів.
Заборонити власнику розпоряджатись та користуватись вищевказаним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалу суду вручити/направити учасникам судового процесу.
Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої її постановлено, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1