Справа № 127/36275/25
Провадження №11-сс/801/1036/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28 жовтня 2025 року,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
ОСОБА_6 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою від 28 жовтня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 28 жовтня 2025 року адвокатом ОСОБА_6 як заявником подано до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Згідно відповіді на указану заяву, відомості до ЄРДР на її підставі внесені не були, оскільки вивченням доводів, викладених в заяві, обставин, які б указували на вчинення кримінального правопорушення співробітниками поліції не встановлено.
Уважає таку бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому протиправною.
Посилаючись на ці обставини, просив слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, внести відомості до ЄРДР за його заявою від 28 жовтня 2025 року за фактом вчинення працівниками ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року указану скаргу залишено без задоволення.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що:
заява ОСОБА_6 від 28 жовтня 2025 року не є заявою про вчинення злочину, оскільки не містить об'єктивних даних, які б свідчили про реальну необхідність внесення відомостей до ЄРДР;
мотиви, наведені у заяві ОСОБА_6 від 28 жовтня 2025 року, можуть бути перевірені в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12025020000000716, внесеного до ЄРДР від 17 червня 2025 року, оскільки мають безпосередній зв'язок із подіями, що підлягають з'ясуванню, дослідженню та оцінці в указаному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, який пропущений з поважних причин, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити його скаргу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник указує, що в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали, повний її текст ним отримано 09 грудня 2025 року, відтак він не був вчасно обізнаний з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
ухвала слідчого судді є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичному змісту поданої скарги та матеріалам провадження;
слідчим суддею залишено поза увагою, що ч. 1 ст. 214 КПК України містить імперативний припис, згідно з яким слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування;
перевірка причетності працівника ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України в межах кримінального провадження № 12025020000000716 від 17 червня 2025 року є неможливим.
Позиції учасників судового провадження
Заявник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідоми.
За указаних обставин, ураховуючи стислі строки, регламентовані ч. 2 ст. 422 КПК України, колегія суддів уважає за можливе провести апеляційний розгляд апеляційної скарги за відсутністю прокурора, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, так як відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів виходить з такого.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України міститься у ст. 116 цього Кодексу.
Частиною першою статті 117 КПК України встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Зважаючи на це, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, указані обставини за їх клопотанням можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18).
З матеріалів судового провадження слідує, що ухвала слідчого судді постановлена за участі заявника ОСОБА_6 .
У судовому засіданні слідчим суддею було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали.
Водночас повний текст ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року заявник отримав 09 грудня 2025 року.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження необізнаність з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Відтак, з метою забезпечення права на апеляційне оскарження та на доступ до правосуддя, клопотання заявника слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року.
Згідно з частиною першою статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді відповідає.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Установлено, що 28 жовтня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, працівниками ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
З повідомлення ТУ ДБР у м. Хмельницькому від 08 листопада 2025 року № 2144зкп/14-01-04-86535/2025 слідує, що:
«…обов'язковою умовою початку досудового розслідування є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення… Однак, вивченням доводів, викладених у вищевказаній заяві, обставин, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення співробітниками поліції не встановлено, у зв'язку із чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР на даний час не вбачається».
Указаним листом заявника також повідомлено, що для повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин, викладених у заяві, її направлено до ГУНП у Вінницькій області для організації та проведення службового розслідування щодо можливих протиправних дій співробітників поліції.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні і такі заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально караного діяння.
Водночас зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що до ЄРДР підлягають внесенню заяви та повідомлення, які містять обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення.
Такими відомостями є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб'єктивна та об'єктивна сторони кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Системний аналіз указаних положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 зроблено висновок, що:
«слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зроблено висновок, що:
«у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР».
Отже, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
Установлено, що СВ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025020000000716, відомості про яке внесено до ЄРДР 17 червня 2025 року за фактом загибелі за невстановлених обставин неповнолітнього ОСОБА_7 в ніч з 16 на 17 червня 2025 року на автодорозі між с. Матейка та с. Митки Жмеринського району Вінницької області.
У заяві від 28 жовтня 2025 року адвокатом ОСОБА_6 , який у кримінальному провадженні № 12025020000000716 здійснює представництво потерпілої сторони, зазначається про здобуття відомостей, що вказують на ймовірну причетність до подій, які призвели до смерті неповнолітнього ОСОБА_7 , працівників ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, на підставі чого він просив внести відомості до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Станом на теперішній час досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025020000000716, внесеному до ЄРДР 17 червня 2025 року, триває.
Відтак мотиви наведені у заяві ОСОБА_6 від 28 жовтня 2025 року можуть бути перевірені у рамках досудового розслідування указаного кримінального провадження, оскільки мають безпосереднє відношення до подій, які підлягають з'ясуванню, дослідженню та оцінці в його межах.
Отже, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про правомірність та рішення уповноваженої особи Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 28 жовтня 2025 року.
Ба більше, у разі незгоди з рішеннями або діями (бездіяльністю) слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, потерпіла сторона наділена правом оскарження таких рішень та дій/бездіяльності до слідчого судді в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, а не шляхом реєстрації окремого (нового) кримінального провадження щодо обставин, які уже досліджуються.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя з дотриманням вимог КПК України, приймаючи рішення за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28 жовтня 2025 року, дійшов вірного висновку про залишення її без задоволення.
Доводи апеляційної скарги заявника з посиланням на ст. 214 КПК України, а саме те, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування є безпідставними, оскільки не вказують на безальтернативний обов'язок слідчого, прокурора вносити відомості до ЄРДР, оскільки в будь-якому випадку останні мають здійснити розумну оцінку висловлених доводів та дійти переконання, що повідомлені відомості є достатніми для висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, які підлягають перевірці в ході досудового розслідування.
Отже, ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року за скаргою ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Відтак апеляційний суд не знаходить підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4