16.12.2025 Єдиний унікальний № 371/1324/25 провадження № 2-а/371/31/25
16 грудня 2025 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гуренка М.О.,
при секретарі Синявській О.О.,
за участі
представника позивача Божка М.І.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Хотемлянського Олександра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4770496 від 19 травня 2025 року у виді штрафу у розмірі 3400 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтував тими обставинами, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4770496 винесеною інспектором ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП в Київській області молодшим лейтенантом поліції Хотемлянським О.О., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Вказану постанову представник позивача вважає протиправною та просить її скасувати.
Свої позицію обгрунтував тим, що з оскаржуваної постанови не зрозуміло, яким транспортним засобом ніби - то керував позивач ОСОБА_1 , що в свою чергу унеможливлює підтвердити в його діях правопорушення.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Божок М.І. просив позовну заяву задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Від представника відповідача ГУНП в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ті обставини, що до матеріалів справи додано посвідчення водія, відповідно до якого ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами, що підпадають під категорію С та водночас на момент винесення оскаржуваної постанови він фактично керував транспортним засобом, що належить до категорії В, на керування яким відповідного права у нього не було.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах,зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що інспектором ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП в Київській області молодшим лейтенантом поліції Хотемлянським О.О., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4770496 від 19 травня 2025 року, відповідно до якої позивач в цей день о о 21 годині 40 хвилин на трасі «Київ-Знам'янка» 108 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи відповідної категорії (В), чим порушив п. 2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 126 КУпАП суд приходить до висновку, що адміністративна відповідальність у даному випадку настає за умови керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Тобто, як вбачається з постанови серії ЕНА №4770496, 19 травня 2025 року о 21 годині 40 хвилин м. Миронівка, траса Київ-Знам'янка 108 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем в темну пору доби в якого не працювали задні габаритні ліхтарі та при перевірці водій не мав відповідної категорії (В) на право керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР.
Відповідач в супереч норм ст. 255 КУпАП та ч. 2 ст. 77 КАС України не надав жодного доказу, який свідчить про те, що позивач 19 травня 2025 року о 21 годині 40 хвилин м. Миронівка, траса Київ-Знам'янка 108 км, водій ОСОБА_1 керував яким саме автомобілем на що не мав посвідчення водія відповідної категорії В.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд повинен бути безстороннім та не може перебирати на себе тягар доказування, про що Європейський суд з прав людини констатував у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року (заява №36673/04) «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08), «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08).
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням та дією принципу верховенства права.
Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що позивач 19 травня 2025 року о 21 годині 40 хвилин м. Миронівка, траса Київ-Знам'янка 108 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем, про те, яким суд приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП, як наслідок необхідності задоволення позову.
Приймаючи рішення по справі суд не бере до уваги відзив, наданий представником відповідача, зважаючи на те, що оскаржувана постанов не містить посилання на транспортний засіб яким саме керував позивач, як це передбачено ст. 283 КУпАП, зокрема постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).
Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 2, 8, 9, 19, 90, 159, 189, 241-243, 246, 251, 255 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП в Київській області молодшого лейтенанта поліції Хотемлянського Олександра Олександровича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №477496 від 19 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути із Головного управління Національної поліції в Київській області, ЄДРПОУ: 40108616, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення цього рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.О. Гуренко