Справа № 229/7099/23
Провадження № 2/369/1372/25
Іменем України
16.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі судових засідань Худинець Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2023 року позивач звернувсь до Дружківського міського суду Донецької області суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2019 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2023270964 (CASH) у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 100 000 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних.
11.12.2020 між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №11/2/2020, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
В подальшому, 11.12.2020 між ТОВ «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено Договір факторингу №437/ФК-20 від 11.12.2020, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
21.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №21/5/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором №2023270964 від 22.03.2019.
Станом на 21.05.2021 до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №2023270964 від 22.03.2019 в сумі 154 105,93 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 98 709,57 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 55 396,36 грн. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Цикл Фінанс», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість кредитним договором №2023270964 від 22.03.2019 у сумі 171 739,10 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 98 709,57 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 55 396,36 грн, збитки від інфляції 14 063,86 грн., 3% річних - 3 569,31 грн. та судові витрати.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12.10.2023 справу передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. №865 від 18.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 229/7099/23та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 року у зв'язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2024 справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено розгляд справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвалити по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання відповідачка не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмовий відзив на позов не подала, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомила.
Ухвалу про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на адресу зареєстрованого проживання. Конверти повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Також виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення на сайті суду.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимогист. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Згідно ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 22.03.2019 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2023270964 (CASH) у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних.
Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується заявою на видачу готівки №015Т02NOL9 від 22.03.2019.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (ч.1ст.1077ЦК України).
11.12.2020 між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №11/2/2020, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
В подальшому, 11.12.2020 між ТОВ «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено Договір факторингу №437/ФК-20 від 11.12.2020, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
21.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №21/5/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором №2023270964 від 22.03.2019.
Статтею 1078ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога),а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ч. 1ст. 516 ЦК України).
Відповідно дост. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України)
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц.
Як вказує позивач, відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, тому станом на 21.05.2021 до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги до кредитним договором №2023270964 від 22.03.2019 в сумі 154 105,93 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 98 709,57 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 55 396,36 грн. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Цикл Фінанс», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідачем не надано доказів того, що ним належним чином виконувались зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.
Позивачем заявлено позовні вимоги в межах суми та складових розміру вимог, якій мав первісний кредитор.
З огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами кредитного договору №2023270964 не виконав, доказів про відсутність своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2023270964 у сумі 154 105,93 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 98 709,57 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 55 396,36 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.
Таким чином, враховуючи невиконане зобов'язання за кредитним договором, позивач як новий кредитор має право на судовий захист у спосіб застосування положень ст. 625 ЦК Україниу вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Також суд враховує що 3% річних та інфляційні витрати нараховувались виключно до 23 лютого 2022 року.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 14 063,86 грн. збитків від інфляції за період з 11 грудня 2020 року по 23 лютого 2022 року та 3% річних за цей же період в розмірі 3 569,31 грн., а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись статтями526,625,651,1046,1049,1050,1054 ЦК України, статтями3,4,5,12,13,76-81,141,206,223,247,259,263-265,268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість кредитним договором №2023270964 від 22 березня 2019 у сумі 171 739,10 грн. (сто сімдесят одна тисяча сімсот тридцять дев'ять гривень 10 коп.), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 98 709,57 грн. (дев'яносто вісім тисяч сімсот дев'ять гривень 57 коп.), простроченої заборгованості за відсотками - 55 396,36 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч триста дев'яносто шість гривень 36 коп.), збитки від інфляції 14 063,86 грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят три гривні 86 коп.), 3% річних - 3 569,31 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 31 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», юридична адреса 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігора Сікорського, 8, ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ