Справа № 361/6669/25
Провадження № 2/361/2379/25
02.12.25
02 грудня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.
за участю секретаря Михальової М.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
провівши підготовче судове засідання в залі суду м. Бровари у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сівертранс? до Акціонерного товариства ?Страхова компанія ?Країна?, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищевказана цивільна справа, відповідно до ухвали від 11.12.2024 року.
Присутні у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 заявила клопотання про заміну неналежного відповідача - ОСОБА_4 , - на належного відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 , який є роботодавцем заподіювача шкоди - ОСОБА_5 . В обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача зазначено, що дана позовна заява підлягає до розгляду не у цивільному, а у господарському провадженні. Посилався на постанову Верховного Суду у від 05.12.2018р. по справі №426/16825/16-ц вказав, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Спір між двома суб'єктами господарювання, потерпілим та власником автомобіля, повинен вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача щодо заміни неналежного відповідача не заперечував.
Також, представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Вивчивши зміст клопотання, його обґрунтування, а також думку учасників процесу, доходить наступного.
За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду віднесених до їх компетенції справ, встановлена у ст. 20 ГПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
У ч. 2 ст. 20 ГПК України визначено категорію справ, які розглядає Вищий суд з питань інтелектуальної власності, а саме справи щодо прав інтелектуальної власності.
Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом положень ч. 2 ст. 4 ГПК України фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки даний спір має вирішуватися судом господарської юрисдикції.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з яким закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Непідвідомчість справи суду цивільної юрисдикції є підставою для закриття провадження у цивільній справі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що висловлювання «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦК України) стосуються як позовних вимог, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих вимог, які взагалі не можуть розглядатися судами (див. постанову від 15 травня 2019 року у справі №757/12726/18-ц).
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 182, 255, 256, 259, 260, 263 ЦПК України, ст. ст. 4, 20, 45 суд -
Замінити у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сівертранс? до Акціонерного товариства ?Страхова компанія ?Країна?, ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, неналежного відповідача - ОСОБА_4 , - на належного відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 .
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сівертранс? до Акціонерного товариства ?Страхова компанія ?Країна?, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Роз'яснити представнику позивача, що пред'явлений нею позов до Акціонерного товариства ?Страхова компанія ?Країна?, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,підлягає розгляду судом господарської юрисдикції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.В.Писанець