Справа №601/3512/25
Провадження № 2-а/601/228/2025
15 грудня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,
з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Парфенчук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Парфенчук Ю.А. звернулась до суду з позовом до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесення постанови. При розгляді справи були порушені його процесуальні права, гарантовані ст.268 КУпАП. При винесені постанови відповідачем не конкретизовано та не зрозуміло, яке саме порушення вчинив ОСОБА_1 . За таких обставин, просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, а провадження в справі закрити.
Ухвалою судді від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, замінено по даній справі первісного відповідача - Кременецький РВП ГУНП в Тернопільській області, належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області.
13 жовтня 2025 року від ГУНП в Тернопільській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник органу позов не визнала та просила у позові відмовити повністю. Вказала, що підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою « export- 6w28w».
Зі змісту відео чітко проглядається, що поліцейський підійшовши до транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 виконавши вимогу статті 18 п. 3 ЗУ «Про Національну поліцію» представився та попередив водія, що ведеться відео-фіксація їхньої розмови на нагрудну боді - камеру, а також повідомив причину зупинки транспортного засобу, а саме забруднений державний номерний знак, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані близько 20 м. за що передбачено порушення відповідно до п. 2.9. «в» ПДР України.
Звертає увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1 в розмові даний факт правопорушення не заперечив.
На відеозаписі із нагрудного відео реєстратора під назвою «export-6w28w» о 00:10:05 сек. поліцейським оголошено позивачу про розгляд справи за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Слід зауважити, що права та обов'язки позивачу були зрозумілі, що зафіксовано на відеозаписі під назвою «export-6w28w» о 00:11:28 сек. та о 00:11:37 сек., а також у пункті 8 винесеної постанови присутній підпис позивача щодо роз'яснення йому ст. 268 КУпАП та 289 КУпАП.
Слід зазначити, що працівниками поліції не здійснювалося жодних дій, які б перешкоджали реалізувати позивачу своє право на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач ОСОБА_1 , не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності (відеозапис під назвою «export-6w28w» з 00:11:28 по 00:11:37).
Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.
Також позивач ОСОБА_1 не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, отже скарг на винесення постанови не було.
11 грудня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив в якому зазначила, що згідно до постанови серія ЕНА №6124990 від 10.11.2025, поліцейським зазначено про порушення вимог підпункту «В» пункту 2.9 ПДР України та вчинення у зв'язку з цим адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Відповідно до вимог підпункту «В» пункту 2.9 ПДР України та норм ч.1 ст. 121-3 КУпАП у їх системному взаємозв'язку, водієві забороняється керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, тому для того щоб встановити наявність порушення, яке полягає в експлуатації транспортного засобу із закритим іншими предметами номерного знаку, з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, із забрудненими номерами, ... передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, необхідно встановити дві обставини, а саме: наявність забруднених номерів..., та відстань з якої неможливо встановити номерні символи. Аналіз частини 1 статті 1213 КУпАП та п.п. «В» п.2.9 ГІДР України дозволяє дійти висновку, що для того, щоб встановити чи дійсно забрудненість державного номерного знака перешкоджає чи ускладнює ідентифікацію символів номерного знаку, необхідно здійснити вимір на відстані 20 метрів, як того вимагає вказана норма права та встановити наявність чи відсутність правопорушення.
Однак, оскаржувана постанова Відповідача не містить посилань на будь-які докази, які б підтверджували факт порушення Позивачем вимог пп. «В» п.2.9 ПДР України, з чого слідує, що відповідні заміри поліцейським не здійснювались.
Щодо відеозапису слід зазначити, що на ньому не відображено самого дорожнього знаку, не зафіксовано самого правопорушення, тому даний відеозапис не є доказом по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не може бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вважає, що позов є обґрунтованим та таким що підлягає до задоволення.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Парфенчук Ю.А. позов підтримали з підстав, викладених в ньому, та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
Суд, заслухавши думку позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає наступне.
Судом встановлено, що 10.11.2025 поліцейським СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Мельником В.О. винесено постанову серії ЕНА №6124990 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 121-3 ч. 1 КУпАП. В оскаржуваній постанові вказано, що 10.11.2025 о 15 год. 13 хв. в м. Кременець по вул. Шевченка водій керував т/з у якого був забруднений номерний знак, що на відстані 20 м не дає змоги розпізнати символи чим порушив п. 2.9. в. керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як випливає із рішення Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Частиною 1 ст.121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до п.2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Аналіз ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та п. 30.2 ПДР України дозволяє дійти висновку, що для того, щоб встановити чи дійсно щось перешкоджає чи ускладнює ідентифікацію символів номерного знаку необхідно здійснити вимір на відстані 20 метрів як того вимагає вказана норам та встановити наявність чи відсутність правопорушення.
З наданих представником відповідача доказів у вигляді відеозаписів обставин та подій, які мали місце 10 листопада 2025 року о 13:13 год. встановлено, що позивач перебував за кермом транспортного засобу Suzuki Grand Vitara. Проте на вказаних відеофайлах не зафіксовано передній та задній номерний знак та наявність на них забруднення, також відеозапис події не містить інформації щодо визначення поліцейським відстані 20 метрів, з якої не могло бути ідентифіковано номерний знак автомобіля.
Відповідно до вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Беручи до уваги, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який жодних доказів правомірності оскаржуваної постанови в судове засідання не надав, а позивач наявність порушення ПДР у своїх діях заперечує, жодних доказів на підтвердження його вини у правопорушенні, про яке йдеться в оскаржуваній постанові судом не здобуто, що свідчить про недоведеність поліцейським сержантом поліції Мельника В.О., яким було винесено оскаржувану постанову, наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області є підставним та підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, слід стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції щодо сплати судового збору в розмірі 484,48 гривень.
На підставі наведеного, керуючись статтями Правил дорожнього руху України, ст.ст.121-3, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6124990 від 10 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - з Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720) на користь ОСОБА_1 суму 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 копійок - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , житель с.Хотівка Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код НОМЕР_2
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий: Т. П. Клим