15 грудня 2025 року Єдиний унікальний № 501/4968/25 Провадження № 2/501/2375/25
Іменем України
10 грудня 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань - Буряченко Д.О.
номер справи № 501/4968/25 провадження 2/501/2375/25
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовною заявою позивача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача: ОСОБА_1 предмет та підстава позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад обстави правовідносин. Позиція позивача та заперечення відповідача.
03 листопада 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі по тексту ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося до Чорноморського міського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №8365767 від 15 червня 2025 року в загальній сумі 18135.00 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 червня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі по тексту ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») укладено договір про надання коштів у кредит № 8365767, умовами якого встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн., строком на 360 днів (з 15 червня 2025 року по 09червня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою в розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, при цьому, комісія за надання кредиту складає 17.25%. від суми кредиту Договором передбачено, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) визначено нарахування неустойки в розмірі 250.00 за кожний день понадстрокового користування.
Вказаний договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор - 150483, що був надісланий на вказану електронну адресу - ladiana801@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Свої зобов'язання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало в повному обсязі надавши відповідачу в користування грошові кошти у розмірі визначеному у Договорі на платіжну карту вказану відповідачем НОМЕР_1 .
16 жовтня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №8365767 від 15 червня 2025 року.
Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року для ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було відступлене право вимоги заборгованості, зокрема до ОСОБА_1 в сумі 18135грн., з яких: 5000.00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 3135.00 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісією, 10000.0 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою; 0 грн. - заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 18135.00 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422.40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4500.00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання не з'явилась, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Надала до суду заяву, в якій зазначила, що не визнає вимоги в заявленому обсягу, враховуючи порушення позивачем принципу добросовісності. Позивачем нарахована неустойка більше ніж отриманий кредит, не враховано сума внесена нею 2091.00 грн. тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року після отримання інформації щодо місця реєстрації (перебування) відповідача позовна заява призначена до розгляду в спрощеному проваджені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за своєї відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання не з'явилась, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Поважної причини своєї неявки суду не повідомила.
Надала до суду письмову заяву, в якій заперечувала проти задоволення позову з заявленому обсягу, вважала нарахування неустойки у розмірі 10 000.00 грн. є неспівмірними з отриманим кредитом, також зазначила що нею частково сплачена сума кредиту 2090.00 грн. прохала це врахувати при винесені рішення.
Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За положеннями ст. ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
15 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8365767, умовами якого встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає позичальнику кредит в розмірі 5000.00 грн., строком на 360 днів (з 15 червня 2025 року по 09червня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою в розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, при цьому, комісія за надання кредиту складає 17.25%. від суми кредиту Договором передбачено, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) визначено нарахування неустойки в розмірі 250.00 за кожний день понадстрокового користування ( а.с.12-21).
Вказаний договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор - 150483, що був надісланий на вказану електронну адресу - ladiana801@gmail.com ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Умовами п. 2.1. Договору кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
Згідно п. 2.1.1. Договору мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Позичальник підтверджує, що не має наміру використовувати отриманий кредит із метою, яка є забороненою відповідно до діючого законодавства, у тому числі не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.
Відповідно до п.2.1.2. Договору вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов Договору - надання коштів у кредит.
За умови п. 2.2. , 2.2.1. Договору сума кредиту 5000.00 грн.
Згідно п. 2.2.2. Договору строк кредитування/строк договору 360 днів.
Пунктом 2.2.3. Договору передбачено розмір першого обов'язкового платежу 2287.50 грн.
За умовами п. 2.2.4. Договору період сплати мінімального обов'язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість Мінімальних обов'язкових платежів становить 11.
Згідно п. 2.2.5. Договору дата сплати першого обов'язкового платежу 14 липня 2025 року.
Свої зобов'язання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало в повному обсязі надавши відповідачу в користування грошові кошти у розмірі визначеному у Договорі на платіжну карту вказану відповідачем НОМЕР_1 (а.с.7).
Відповідачем частково виконані умови Договору шляхом внесення 2050.00 грн. на рахунок позивача09 липня 2025 року.
16 жовтня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №8365767 від 15 червня 2025 року.
Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року для ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було відступлене право вимоги заборгованості, зокрема до ОСОБА_1 в сумі 18135.00 грн., з яких: 5000.00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 3135.00 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісією, 10000.0 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою; 0 грн. - заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування (а.с.22-28).
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
За приписами ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Суд відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведенням належним чином. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе за це відповідальність.
За приписами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Приписами ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України встановлено ,що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ст. 639 Цивільного кодексу України - договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Таким чином, істотними умовами кредитного договору відповідно до вимог статей 638, 1054 Цивільного кодексу України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
До ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками
Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1, 2 ст. 1082 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Договір, укладений між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», договір факторингу укладені між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
Проте, звертаючись до суду з вищевказаним позовом позивач просить окрім суми заборгованості стягнути з відповідача неустойку у розмірі 10000.00 грн. .
З огляду на те, що хоч умовами Договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 зроблено правовий висновок, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, а не п. 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».
Позивачем не враховано положення вищевказаних перехідних положень Цивільного кодексу України та здійснено розрахунок неустойки, у зв'язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки слід відмовити.
Висновок суду.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надала своєчасно позикодавцю, кошти для погашення заборгованості за отриманим кредитом, відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.
Суд також приймає до уваги те, що на момент укладення договору сторін влаштовували його умови.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають частковому задоволенню в розмірі 8135.00 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422.00 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача має бути стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 550.50 грн.( 44% розмір задоволених позовних вимог) .
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Цивільного процесуального кодексу України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
На підтвердження витрат правової допомоги позивачем надано: договір № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 року, акт приймання-передачі справна надання правничої допомоги, витяг з акту № 7ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 24 жовтня 2025 року, платіжна інструкція кредитового переказу коштів, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи, що Суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4500.00 грн. підлягають на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто, розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача становитиме у розмірі 2016.60 грн. виходячи з розрахунку: 8135.00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 4500,00 грн. (понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу) : 18153.00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 133, 141, 223, 247, 263-265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054, 1077, 1082 Цивільного кодексу України Суд,-
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце роботи відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, адреса: 82000, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9а, офіс 204) заборгованість за кредитом у сумі 8135,00 грн., судові витрати у розмірі 550.50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце роботи відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, адреса: 82000, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9а, офіс 204) витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2016,60 грн. (04070, Україна, м. Київ, вул. Андріївська, код ЄДРПОУ 14282829).
Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, адреса: 82000, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9а, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце роботи відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий